Чотириденний робочий тиждень з незмінною зарплатнею

При цьому розмір заробітної плати залишається незмінним, а вільного часу стає більше. Для більшості людей це звучить, як Утопія. Однак деякі країни вже почали активне тестування таких змін в трудових відносинах.

Ба більше, уряд Бельгії, наприклад, пішов ще далі – з 22 листопада 2022 року чотириденний робочий тиждень був закріплений в трудовому законодавстві цієї країни.

Перевтома, емоційне вигорання, гостра нестача часу на особисте життя – з цими проблемами стикаються 90% працівників великих корпорацій. І саме це вважається головною причиною проведення експерименту з впровадження чотириденного робочого тижня, що проходить в багатьох розвинених країнах Європи та Північної Америки.

Та чи дійсно таке скорочення робочого часу є ефективним інструментом з подолання проблем на ринку праці та підвищення ментального та соціального захисту працездатних громадян?

Думки суспільства розділилися, адже в такому підході є як свої плюси, так і мінуси, які теж потрібно враховувати.

Впровадження чотириденного робочого тижня – ідея далеко не нова, адже вперше про це заговорили представники профспілок Великої Британії ще в 70-х роках минулого століття.

Тоді цей задум так і не був втілений в життя – проти був не тільки уряд країни, а й звичайні працівники.

Однак економічні кризи останніх років, подорожчання енергетичних ресурсів та пандемія Covid-19 знову порушили питання оптимізації робочого часу та створення більш зручного графіку роботи для найманих працівників.

Експерименти з введенням додаткового вихідного дня на початку 2000-х років стартували відразу в декількох країнах світу, зокрема, в Бельгії, США, Канаді, Новій Зеландії, Великій Британії, Франції та Японії.

Перші результати просто вражають – скорочення робочого тижня дійсно сприяє підвищенню продуктивності праці, збереженню енергоресурсів та збільшенню «індексу щастя» працівників. Тому, така реформа робочих відносин може вважатися корисною не тільки для окремих роботодавців, а й для держави в цілому.

В першу чергу, скорочення тривалості робочого тижня впливає на роботу компанії, тому роботодавцям важливо розуміти всі переваги та ризики чотириденної системи.

Звісно говорити про конкретні результати досить складно, адже більшість проєктів поки що знаходяться на стадії експерименту.

Однак, їх учасники вже готові говорити про певні позитивні зміни у своїй роботі. Зокрема, це:

• збільшення продуктивності праці на 20-40%;
• зменшення рівня споживання енергоресурсів – економія витрат на електроенергію, опалення та транспорт;
• підвищення рівня залучення клієнтів;
• збільшення привабливості компанії для молодих, талановитих працівників;
• зменшення кількості прогулів та лікарняних.

Завдяки додатковому вихідному, працівники компанії почувають себе більш задоволеними та мають більше вільного часу для сім'ї та туризму.

Це сприяє покращенню їх вмотивованості, що позитивно впливає на їх продуктивність. Саме в цьому головний секрет успіху впровадження чотириденного робочого тижня. Адже такий працівник не тільки працює більш ефективно, але й має досить часу для відпочинку та особистого розвитку.

Загалом більшість робітників, які брали участь в експериментах зі скорочення робочого тижня відмічають позитивні зміни у своєму житті. Зокрема, це поява більшої кількості вільного часу, який можна витратити на особистісний розвиток або приділити більше уваги своїй сім'ї.

Крім того, додатковий вихідний позитивно впливає і на психологічний стан людини, захищає її від розумового виснаження та емоційного вигорання. В працівників з'являється мотивація працювати більш ефективно та посилюється бажання будувати кар'єру.

Разом з тим, система «чотириденки» подобається далеко не всім. Деякі працівники мають складності з адаптацією до нових умов роботи, що проявляється в зниженні їх працездатності в кінці подовженого робочого дня.

Крім того, додатковий вихідний вимагає збільшення інтенсивності праці та більш стислих термінів дедлайну. Це впливає на зниження взаємодії між працівниками та зменшує час на їх спілкування в робочих чатах та під час перерв. 

Головним стимулом введення чотириденного робочого тижня для урядів розвинених країн є поступове виснаження головних енергоносіїв та постійне збільшення вартості енергоресурсів.

Скорочення витрат на опалення та електроенергію допомагає зберегти необхідні ресурси та впливає на зменшення вартості кінцевого продукту.

Таким чином, можна забезпечити стабільну роботу економіки та збільшити рівень задоволеності населення в цілому.

Ще одним важливим аспектом є і скорочення об'єму шкідливих викидів, які утворюються під час виробництва. Тобто зменшення робочого тижня до 4-х днів допомагає не тільки знизити рівень витрат, а ще й боротися з глобальним потеплінням та іншими негативними наслідками людської діяльності. 
Головні лобісти компанії зі впровадження «чотириденки» серед її позитивних рис також називають скорочення гендерного розриву в оплаті праці та зменшення кількості заторів у великих містах.

Однак спеціалісти відмічають, що позитивні зміни в цих напрямках є мінімальними та коливаються в межах статистичної похибки. Тому говорити про глобальні зміни в цих секторах поки що зарано.

Скорочення тривалості робочого тижня є непростим рішенням для будь-якої держави, адже процес переходу на новий тип трудових відносин вимагає суттєвих змін в законодавстві країни та вливання значних коштів в економіку для підтримки її стабільності в перехідний період.

Окрім того, чотириденна система праці не є універсальним інструментом і для деяких компаній вона абсолютно не підходить. Зокрема, це підприємства з позмінною роботою та гнучким графіком, кількість вихідних і робочих днів в яких визначається угодою між працівником та роботодавцем.

Найдовший та найуспішніший проєкт з тестування впровадження чотириденного робочого тижня був проведений в Ісландії протягом 2015-2019 років.

В ньому взяли участь близько 2500 працівників великих і малих підприємств з різних сфер економічної діяльності.

Під час нього робітники мали працювати 35-38 годин на тиждень з повним збереженням заробітної плати.

Цей експеримент продемонстрував стабільне збільшення продуктивності праці та зростання рівня залучення клієнтів.

При цьому суттєво зменшились видатки на енергоресурси та виплату лікарняних. Тому на даний час до системи чотириденного робочого тижня залучено вже близько 90% населення Ісландії.

Не менш масштабний експеримент був проведений й у Великій Британії у 2022 році. До нього було залучено понад 70 компаній і понад 3300 робітників.

Для них було впроваджено скорочення робочого часу на 20% з повним збереженням заробітної плати. При цьому навантаження на кожного працівника залишилось тому ж рівні. 

Після закінчення експерименту, було зафіксовано збільшення продуктивності праці аж на 20%, що є досить непоганим результатом. Окрім того, 15% його учасників не планують повертатися до п'ятиденки навіть за повної відсутності підтримки держави. 

Про скорочення робочого тижня заявили також Канада та Франція – там вже активно проводиться перехід на «чотириденки» держслужбовців та працівників деяких категорій підприємств.

А от Бельгія стала першою країною в Європі, де чотириденний робочий тиждень був закріплений на законодавчому рівні. При цьому кожен працівник самостійно вирішує скільки днів йому працювати – чотири чи п'ять.

Схоже скорочення робочого тижня проводилось також і серед окремих корпорацій. Особливо хочеться зазначити позитивний досвід Microsoft Japan. Ця компанія ввела додатковий вихідний ще у 2019 році й вже за місяць отримала ріст продуктивності працівників аж на 40%. Крім того, значно збільшився потік молодих спеціалістів, які прагнули працювати в компанії з такими комфортними умовами роботи.

Впровадження чотириденного робочого тижня має багато позитивних результатів, однак при цьому містить і певні ризики. Тому однозначно сказати про його необхідність для нашої держави досить складно. А що ви думаєте з цього приводу?