Банк розірвав відносини з клієнтом: коли це можливо і що робити
Детальне пояснення, як діяти в цій ситуації
Перестати бути клієнтом банку можна або через небажання клієнта продовжувати обслуговуватися в тому чи іншому банку, або через небажання банку продовжувати ділові відносини.
Що ж може стати приводом для такого рішення банку? Можна виділити кілька основних причин:
- Порушення законодавства. Якщо банк підозрює клієнта в участі у незаконній діяльності, такій як відмивання грошей, фінансування тероризму чи шахрайство, він може ухвалити рішення про закриття рахунку та припинення відносин.
- Порушення умов договору. Якщо клієнт не дотримується умов договору, наприклад, допускає прострочення кредитних зобов’язань або неправильно використовує банківський продукт, банк може припинити співпрацю.
- Відсутність інформації або недостовірні дані. Якщо клієнт не надає банку необхідну інформацію або надає неправдиві дані, це може стати основою припинення відносин.
- Ризик репутації банку. Банк може припинити відносини з клієнтом, якщо співпраця з ним може зашкодити репутації банку, наприклад, якщо клієнт пов’язаний з публічними скандалами, політично значущими фігурами (PEP) чи компаніями із сумнівною репутацією.
- Низький кредитний рейтинг або фінансові ризики. Якщо фінансове становище клієнта погіршується настільки, що банк бачить загрозу невиконання зобов’язань, може стати причиною припинення ділових відносин.
- Рішення банку щодо припинення роботи з певними сегментами клієнтів. Банк може переглянути свою політику обслуговування клієнтів та відмовитися від обслуговування певних категорій, наприклад, малого бізнесу чи нерезидентів.
Крім того, банк може закрити рахунки клієнтів у разі, якщо по них тривалий час не було жодних рухів.
У будь-якому випадку, якщо таке рішення прийнято, банк зобов’язаний повідомити клієнта про припинення ділових відносин і, якщо це не суперечить інтересам банку, пояснити причини.
Аналізуючи реальні ситуації, що сталися з клієнтами у кількох відомих українських банках, редакція Finance.ua виділила кілька типових випадків. Вони часто приводили або до блокування рахунків клієнта, або одразу до розриву ділових відносин.
Насамперед, у зоні ризику опиняються клієнти, які або часто поповнюють свої карткові рахунки готівкою, або часто знімають готівку.
Також, з погляду окремих банків, «ризикованими» є часті операції переказу з карткового рахунку на рахунки інших клієнтів, причому незалежно від сум, що переводяться. Або навпаки, часті надходження на картковий рахунок з інших банків. Найчастіше клієнт робить подібні перекази сам собі (наприклад, акумулюючи кошти на одному рахунку, де більший відсоток на залишок). Проте у банках такі аргументи не допомагають.
Деякі банки негативно реагують, якщо обсяг операцій за картковими рахунками клієнта перевищує 400 тис. грн на рік. Саме така сума фігурує в Постанові правління Національного банку України № 60 від 23.02.2022 р. щодо нюансів проведення фінансового моніторингу, проте частина банків трактує вказівки НБУ по-своєму.
Деякі підраховують загальні надходження на рахунки клієнта за весь період його співпраці з банком, і щойно сума перевищує 400 тис. грн, починають ставити йому різні «незручні запитання».
Окремо варто виділити випадки, коли клієнт займається торгівлею криптовалютами, отримує перекази з криптобірж чи онлайн-казино. Якщо банку вдається вирахувати такого клієнта, він автоматично стає кандидатом на виліт.
Органом банку, який ухвалює рішення про «неблагонадійність» того чи іншого клієнта, є управління фінансового моніторингу банку. Національний банк ретельно стежить за всіма діями банку щодо виконання вимог фінансового моніторингу і у разі, якщо, на думку НБУ, банк недостатньо ретельно проводить усі необхідні процедури, може оштрафувати банк на велику суму.
Саме побоюючись отримати черговий великий штраф з боку НБУ, управління фінансового моніторингу банку починає посилювати внутрішні перевірки, налаштовуючи внутрішні банківські алгоритми на виявлення всього, що може не сподобатися НБУ.
Іноді для з’ясування клієнтських намірів банк робить блокування його рахунків, після чого надсилає клієнту запит на надання списку документів, які повинні:
- Підтвердити походження клієнтських грошей.
- Обґрунтувати доцільність проведення клієнтських операцій за рахунком.
Далі можливі варіанти. Якщо документи, надані клієнтом, та його пояснення задовольнять банк, то може бути ухвалено рішення про розблокування рахунків та продовження співпраці з клієнтом. Якщо ні, банк ухвалить рішення про припинення ділових відносин.
У разі блокування рахунків банк зобов’язаний надіслати клієнту повідомлення про це або на електронну пошту, або обраний для спілкування з банком месенджер.
Отримавши таке повідомлення, клієнт має оперативно зв’язатися з банком.
Часом достатньо зателефонувати або написати службі підтримки, але деякі банки наполягають на особистому візиті клієнта до найближчого відділення банку.
У випадку, якщо у банку викликають питання якісь рухи за рахунком клієнта, він може спробувати пояснити їх зміст представнику банку, хоча не факт, що йому вдасться задовольнити банк.
Якщо йдеться про надходження на рахунок великих сум (або накопичувальним підсумком протягом якогось часу) банк, як правило, запросить документи, що підтверджують легальність походження даних сум. Якщо клієнт має необхідні документи, їх варто надати. Якщо ні — лише закривати рахунки та виводити кошти.
Відомі випадки, коли банк просто приймає подібне рішення про припинення ділових відносин з клієнтом, навіть не поспілкувавшись з ним заздалегідь і не запитуючи у нього якихось пояснень.
Переконати банк у таких випадках, як правило, не вдається. Але обов’язково варто вимагати у банку пояснення причин таких його дій.
Декілька українських банків заклали в Договір комплексного банківського обслуговування фізосіб (ДКБО) комісію, яка стягується з клієнтів у разі розриву ділових відносин з ініціативи банку, у розмірі 30%. Клієнтам, які можуть опинитися в полі зору служби фінансового моніторингу банку, варто пам’ятати про це.
У разі, якщо розрив відносин з банком завдав фінансових (або інших) збитків клієнту, має сенс направити запит до Національного банку України з описом ситуації, що виникла, і проханням втрутитися.