Заблокували можливість поповнення картки, але залишили можливість розраховуватись: що робити

Будь-які блокування банком клієнтських коштів викликають природне занепокоєння та настороженість.

Останнім часом відносини клієнтів з банками ускладнилися. Деякі банки навіть оголосили про запровадження комісії на виплату клієнтських коштів у розмірі 30% під час розриву ділових відносин з ініціативи банку.

У подібній ситуації будь-які блокування банком клієнтських коштів — чи то на введення, чи то на виведення — викликають природне занепокоєння та настороженість.

Можна виділити три основні причини блокування банківських рахунків:

1. Борги та невиконані зобов’язання — наявність несплачених боргів перед банком та іншими кредиторами. Таких як: непогашені кредити, невиплачені аліменти на утримання дітей або неоплачені штрафи. І тут банк має право заарештувати кошти на рахунках для стягнення заборгованості.
2. Сумнівні фінансові операції. Банк може заблокувати рахунок, якщо виявить транзакції, які викликають підозру в можливому відмиванні грошей, фінансуванні тероризму чи іншої протизаконної діяльності, пов’язаної з переказами грошей.
3. Вимога правоохоронних органів. Ухвалою в рамках кримінальної справи банк зобов’язаний заблокувати рахунок клієнта в ході досудового розслідування.

Логічно припустити, що перша та третя причини з перелічених можуть викликати блокування можливості витрачання коштів клієнтів. А ось друга причина — «сумнівні грошові операції» — може призвести до блокування саме надходжень коштів на клієнтський рахунок. Що може бути насправді?

28 квітня 2020 року в Україні набув чинності закон про фінансовий моніторинг, який встановлює нові правила аутентифікації клієнтів банків та інших фінансових організацій.

Якщо точніше, Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення» існував і раніше, але у квітні 2020 року правила були змінені для більш ефективної боротьби з відмиванням доходів, отриманих шляхом та відповідності процедури актуальним світовим та європейським стандартам фінансового моніторингу.

19 травня 2020 року Національний банк України ухвалив Постанову № 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу».

У додатку № 20 до цього Положення перелічено 73 індикатори підозрілості фінансових операцій, на підставі яких банк може здійснити блокування рахунку — або повне (і на вхід, і на вихід), або часткове (наприклад, тільки на вхід).

Які найпоширеніші випадки, які можуть призвести до подібних блокувань?

Наприклад, клієнт часто вносить на свій рахунок великі суми грошей (готівкою або безготівковим шляхом. — Ред.), при цьому в його анкеті сума заявлених щомісячних доходів — набагато менша від сум, що надходять.

Ще один випадок: клієнт активно торгує криптовалютами та отримує платежі за продану криптовалюту або з криптобіржі, або шляхом P2P-переказів з карток інших клієнтів у цьому чи інших банках.

Наступний варіант: клієнт вносить великі суми готівки на свій картковий рахунок, а потім переводить на 10−20 інших карткових рахунків. Банк може це трактувати як виплату «зарплат у конвертах» (оплату неофіційного працевлаштування. — Ред.).

Зрештою, клієнт може просто отримувати багато переказів від інших клієнтів на свій рахунок. І навіть якщо незначні суми, то банк «збуриться» просто від кількості подібних перерахувань і може запідозрити клієнта в незаконній підприємницькій діяльності.

Особливо, якщо клієнт зареєстрований як фізособа-підприємець, при цьому отримує багато переказів саме на звичайний картковий рахунок фізособи.

Насамперед, однозначно варто обмежити використання цього рахунку та не намагатися заводити на нього нові кошти.

Далі необхідно уточнити у банку причину блокування. Найчастіше банк блокує кошти, керуючись власним внутрішнім положенням щодо здійснення фінансового моніторингу операцій.

У цьому випадку клієнту буде запропоновано надати фінансові документи, що підтверджують походження коштів та пояснюють мету проведення тих чи інших операцій за рахунком.

Далі клієнт має самостійно вирішити, як йому діяти. У разі, якщо він не цінує відносини з даним банком, можна просто вивести (якщо така можливість зберігається. — Ред.) свої кошти з банку та закрити всі рахунки.

Найкраще з’ясувати, чого банк хоче від клієнта, і надати документи, які б підтверджували, що нічого протизаконного клієнт не робив. А вже потім вирішувати, чи варто залишати рахунок у цьому банку.

Кожен банк індивідуально складає перелік документів, які клієнт має надати в таких випадках, універсального набору немає.

Якщо у банку питання щодо суми коштів, що надходять до них, він обов’язково вимагатиме від клієнта документи, що пояснюють походження коштів і джерела доходів. Це може бути:

• податкова декларація за минулий рік;
• довідка про доходи з місця роботи;
• документи про продаж майна (наприклад, нерухомості чи автомобіля);
• документ про отримання спадщини;
• документ про виплату фінансової допомоги;
• договір дарування;
• довідка з Пенсійного фонду, а також будь-які інші документи, що підтверджують легальність наявних коштів.

Якщо в банку виникли питання до числа переказів, що надходять, клієнт повинен довести, що ці перекази не пов’язані з підприємницькою діяльністю.

У будь-якому випадку доводити свою правоту банку доведеться. А якщо ні, то він може захотіти розірвати ділові відносини з клієнтом. А подібний розрив з ініціативи банку, наприклад, у тому ж Абанку чи Izibank, призведе до втрати клієнтом 30% власних коштів. Саме такий розмір комісії ці банки нещодавно прописали у Договорі комплексного банківського обслуговування (ДКБО) фізичних осіб.