МФО виключили з державного реєстру: чи треба платити за кредит?

На жаль, відразу засмутимо тих, хто сподівався на те, що раз мікрофінансову організацію виключили з реєстру, то й кредит платити не треба. Кредит доведеться погашати навіть у тому разі, коли МФО ліквідована.

Для того, щоб зрозуміти, чому кредит не вдасться «забути», варто нагадати, що мікрофінансові організації, як і будь-які інші підприємства чи установи, працюють в Україні у правовому полі. Головними законами, які регулюють їхню діяльність від моменту заснування аж до моменту ліквідації є насамперед Цивільний та Господарський Кодекси України та ще ціла низка законів та підзаконних актів.

Вивчати їх не треба, але суть в тому, що в них, зокрема, врегульовано і процедуру отримання та погашення кредиту.

Головне, що треба розуміти – ви, беручи кредит, вступаєте із МФО у цивільноправові відносини й підписуєте відповідний договір. Який накладає на вас низку прав та обов’язків щодо повернення кредиту. Про це нам говорить стаття 1049 ЦКУ «Обов'язок позичальника повернути позику»: «Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором».

Тому кредит доведеться повернути в будь-якому разі й на те є свої причини.

По-перше, відкликання ліцензії та виключення з реєстру фінансових установ зовсім не означає ліквідації самої мікрофінансової установи. Юридична особа, яка діяла до цього як МФО, залишається існувати, у неї лише обмежуються деякі види діяльності, зокрема, можливість видавати кредити.

Однак всі права та обов’язки щодо вже виданих кредитів у неї залишаються. Якщо простіше – то відкликання ліцензії у МФО не звільняє ані саму компанію від зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг перед клієнтами, ані самих позичальників від сплати кредиту та відсотків за ним.

По-друге, існує таке поняття, як перевідступ боргових зобов’язань. Воно передбачене як Цивільним Кодексом, так і Законом України «Про споживче кредитування». Щоправда, самі терміни в них дещо різняться, однак для боржника це не відіграє жодної ролі.

Так, стаття 512 ЦКУ «Підстави заміни кредитора у зобов'язанні» говорить нам про те, що серед іншого «кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) або правонаступництва». Також ця сама стаття вказує на те, що «кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом».

Саме таким законом є, зокрема, і ЗУ «Про споживче кредитування». Стаття 18 якого так і називається «Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит» і регламентує правила цієї процедури. Зокрема, вона містить наступне положення: «До нового кредитора переходять передбачені цим Законом зобов’язання кредитодавця, зокрема щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки)».

Законодавець не обмежує коло осіб, які можуть отримати право вимоги за кредитним договором. Це може бути будь-то: банк, інша МФО, ринок, колекторська компанія, навіть фізична особа. Саме до них переходять всі права й обов’язки щодо кредиту. І вони мають повне право застосовувати всі законні методи щодо стягнення заборгованості з боржника, тобто особи, яка взяла кредит.

Боржник у такій ситуації нічого зробити не може – заміна кредитора не звільняє його від виконання обов’язків по договору, тобто від сплати кредиту. Це підтверджує і положення статті 525 ЦКУ «Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання»: «Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом».

Отже, хочеться того чи ні, а кредит у будь-якому разі доведеться платити. А в тому, що охочі викупити кредитний портфель у ліквідованої мікрофінансової організації знайдуться, можете не сумніватися – йдеться про гроші, які, як відомо, просто так ніхто нікому не дає. Єдине, на що можна розраховувати – спробувати домовитися з новим кредитором щодо умов кредитного договору, полегшивши його умови. Однак іти чи не іти вам на зустріч у цьому питання – питання виключно доброї волі нового кредитора.

До речі, у березні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості».

Він зокрема дає визначення таких термінів як «урегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія».

Врегулювання простроченої заборгованості – це «заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором».

Колекторська компанія визначається як «юридична особа, яка в інтересах кредитодавця відповідно до договору з таким кредитодавцем здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який веде Національний банк України».

Як для кредиторів, так і для колекторських компаній були застосовані обмеження й умови діяльності щодо повернення боргів. З довгого можна виокремити найсуттєвіші:

• Реєстр колекторських компаній відкритий, їхні співробітники мають повідомляти всі дані, як і своє прізвище, ім’я та по батькові, на самому початку розмови.
• Особисті зустрічі з боржником можливі тільки за згоди останнього та в місці, яке визначить він, у період з 9 до 19 години. Причому – тільки в робочі дні та не більш як двічі на добу.
• Колекторам заборонили збирати інформацію про боржника – графік його роботи, місця зустрічей, інформацію про здоров’я, фото та відео его особистого життя і т. д.
• На листах, що надсилає колекторська фірма боржнику, не можна писати «боржник», як і робити їх схожими на документи виконавчої служби, суду та правоохоронних органів.
• Заборонено повідомляти про наявність і розмір боргу працедавцю боржника.
• Щодо телефонних дзвінків, то не можна телефонувати більш як два рази на добу, а їхній загальний час не повинен перевищувати 30 хвилин.
• Найважливіше для так званих «контактних осіб» боржника – їхні дані при оформлені кредиту позичальник може залишити тільки з їхньої письмової згоди. Вони будь-коли мають право вимагати від кредитора чи колектора виключити себе зі списку контактних осіб і припинити збір даних про них.

Закон зокрема забороняє шантаж, погрози, маніпуляції. Також колекторам не можна працювати з неповнолітніми, інвалідами, недієздатними, особами, що перебувають на стаціонарному лікуванні тощо.