Новий закон для колекторів

У більшості випадках ідеться про настирливі телефонні дзвінки, але подекуди справа набирає серйозних обертів – люди отримують погрози, в Мережу зливається їхня переписка, особисті фото, їх включають у нібито «реєстри боржників» тощо. Доходить навіть до прямого насильства.

За самими скромними підрахунками, сьогодні в нашій країні діють не менш як 200 колекторських компаній. До їхніх послуг вдаються банки та кредитні організації, передаючи дані щодо своїх проблемних кредитів.

Працюють колектори або за відсоток, або ж купують базу неплатників і тоді вже принцип простий – що зумів вибити, то й твоє.

З одного боку кредитора можна зрозуміти – він дає гроші в борг і розраховує на їх повернення. Що правильно та логічно.

Але, з іншого боку, останніми роками в Україні ці кредити роздавалися абикому, а від позичальника не вимагали жодних гарантій. Цим грішили і банки, і мікрокредитні організації.

Максимум, що могли уточнити – телефони двох людей для підтвердження особистості позичальника. Часто цим людям ніхто не телефонував, поки не починалися проблеми по кредиту. Та й згоди власника цього телефону на таку передачу даних ніхто не питав.

Усе це призвело до того, що кредитні організації отримали величезні портфелі проблемних кредитів – прострочених та неповернутих.

Проблема в тому, що такі кредити абсолютно нічим не забезпечені, оскільки суми копійчані – по кілька тисяч гривень.

Однак для кредитора неповернений кредит – збиток. І, оскільки кредити роздавалися масово, сума збитків обчислюється сотнями мільйонів гривень.

Ситуація породила виникнення компаній, що викуповували пакети цих кредитів і починали займатися поверненням боргів. Кредитна організація отримувала бодай частину грошей, а колектори починали «відбивати» свої.

Колектори вдаються до всього – від відносно нешкідливих телефонних дзвінків, які діють на нерви, до фізичного впливу.

Окрім самого боржника, колектори починають давити на оточення. Спочатку беруться за людей, телефони яких позичальник залишив при оформленні кредиту. Потім починають збирати дані про близьких, працедавців, сусідах, починають тиснути на них.

Усім їм телефонують, пишуть листи з погрозами, надсилають підроблені судові повістки та рішення. Усіх методів психологічного пресингу не перерахувати. Від такого особливо потерпають люди старшого покоління, що звикло вірити офіційним бланкам.

Органи правопорядку вкрай неохоче беруться за розслідування таких дій – авторів загрозливих дзвінків і листів вичислити важко, а інколи так звані колекторські агентства просто ніде не зареєстровані.

Утім, і самі потерпілі, розуміючи все це, також рідко звертаються до правоохоронців.

Увесь цей хаос призвів до логічного кроку законодавця. Верховна Рада таки зробила спробу навести, нарешті, лад у діяльності колекторів та ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (далі – Закон). На момент написання цієї статті документ очікує на підпис Зеленського.

Закон вносить відповідні зміни одразу в низку законів – «Про Національний банк», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Також Закон дає визначення таких термінів як «урегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія».

Отже, врегулювання простроченої заборгованості – це «заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором».

Колекторська компанія визначається як «юридична особа, яка в інтересах кредитодавця відповідно до договору з таким кредитодавцем здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який веде Національний банк України».

Як для кредиторів, так і для колекторських компаній вводяться обмеження й умови діяльності щодо повернення боргів. Із довгого списку виокремили, на нашу думку, найсуттєвіші:

• Реєстр колекторських компаній буде відкритим, а їхні співробітники мають повідомляти всі ці дані, як і своє прізвище, ім’я та по-батькові, на самому початку розмови.
• Особисті зустрічі з боржником можливі тільки за згоди останнього та в місці, яке визначить він, у період з 9 до 19 години. Причому – тільки в робочі дні та не більш як двічі на добу.
• Колекторам заборонили збирати інформацію про боржника – графік його роботи, місця зустрічей, інформацію про здоров’я, фото та відео его особистого життя і т. д.
• На листах, що надсилає колекторська фірма боржнику, не можна писати «боржник», як і робити їх схожими на документи виконавчої служби, суду та правоохоронних органів.
• Заборонено повідомляти про наявність і розмір боргу працедавцю боржника.
• Щодо телефонних дзвінків, то не можна телефонувати більше двох разів на добу, а їхній загальний час не повинен перевищувати 30 хвилин.
• Найважливіше для так званих «контактних осіб» боржника – їхні дані при оформлені кредиту позичальник може залишити тільки з їхньої письмової згоди. Вони будь-коли мають право вимагати від кредитора чи колектора виключити себе зі списку контактних осіб і припинити збір даних про них.

Насправді новий Закон передбачає багато змін та обмежень, перерахувати всі в короткому матеріалі просто неможливо. Наразі ознайомитися з повним списком вимог до етичної поведінки колекторів можна в тексті Закону, підписаного головою Верховної Ради (стаття 25).

Закон зокрема забороняє шантаж, погрози, маніпуляції. Також колекторам не можна працювати з неповнолітніми, інвалідами, недієздатними, особами, що перебувають на стаціонарному лікуванні тощо.

Як усе це вплине на діяльність кредиторів, колекторських компаній і, власне, споживачів кредитів – поки спрогнозувати складно. Адже в нашій країні на кожен болт з лівою різьбою знаходиться своя гайка. Але новація законодавця має обмежити обсяг кредитів, які видаються, що вплине й на обсяг неповернутих.

Окрім того, цей Закон суттєво обмежує те свавілля, яке вчиняли колектори, вибиваючи борги.

За всі порушення передбачені доволі значні штрафи. Причому для всіх учасників цього ринку. Особи, що беруть кредит, відповідають за правильність даних контактних осіб. Кредитори – за звернення до колекторської фірми, не внесеної до Реєстру. Колектори – за порушення під час взаємодії з боржниками та контактними особами.

• Кредитор, який залучив до роботи колекторську компанію не з Реєстру, буде оштрафований на 85-136 тис. грн.
• Колекторів, що порушують встановлені норми поведінки з боржниками, очікує штраф у 51-102 тис. грн.