Державний борг України: основні тенденції та загроза дефолту

Державний борг складається із заборгованості центральних, регіональних та місцевих органів влади, а також боргів усіх корпорацій з державною участю, пропорційно частці держави у їхньому капіталі.

Державний борг зазвичай поділяють на зовнішній та внутрішній:

• Зовнішній державний борг – заборгованість держави іншим країнам, міжнародним економічним організаціям та іншим особам. Державний зовнішній борг є частиною зовнішнього валового боргу країни.
• Внутрішній державний борг – заборгованість держави власникам державних цінних паперів та іншим кредиторам.

До сукупності боргових зобов'язань держави включається також гарантований державою борг, що виникає внаслідок прийнятих на себе державою гарантій за зобов'язаннями третіх осіб, або прийняті на себе державою зобов'язання третіх осіб.

Дані про розмір державного боргу України розміщено на сайті Міністерства фінансів України. Найсвіжіші цифри – станом на 31 травня 2022 року.

Зовнішній державний борг – це насамперед заборгованість за кредитами, отриманими від міжнародних фінансових організацій:

• Європейського банку реконструкції та розвитку;
• Європейського Інвестиційного банку;
• Європейського Союзу;
• Міжнародного банку реконструкції та розвитку;
• Міжнародного валютного фонду.

Також це заборгованість за кредитами, отриманими від урядів інших держав – Великобританії, Німеччини, Польщі, США, Франції, Японії тощо.

Зовнішній державний борг також включає кредити, отримані від іноземних комерційних банків та фінансових установ: Cargill, Chase Manhattan Bank, Credit Agricole Corporate and Investment Bank, Deutsche Bank та інші.

Крім того, до складу зовнішнього державного боргу входить заборгованість за випущеними Україною облігаціями зовнішньої державної позики з 2013 до 2021 року.

Гарантований державою зовнішній борг – це, насамперед, заборгованість за кредитами державних організацій (наприклад, «Укравтодору»), які були взяті у іноземних фінансових організацій:

• Європейської спільноти з атомної енергії;
• Європейського банку реконструкції та розвитку;
• Європейського інвестиційного банку тощо.

Крім того, держава часто виступає гарантом із зовнішніх запозичень, які організації здійснюють шляхом випуску та продажу власних цінних паперів на зовнішньому ринку. До них, зокрема, належать облігації «Укравтодору» та «Укренерго».

Структура внутрішнього боргу набагато простіша. Він включає заборгованість за випущеними цінними паперами на внутрішньому ринку (ОВДП) та заборгованість держави перед банківськими та іншими фінансовими організаціями.

Станом на 31 травня 2022 року державний та гарантований державою борг України становив 2 967,49 млрд гривень або 101,44 млрд доларів США, в тому числі:

• державний та гарантований державою зовнішній борг – 1 749,74 млрд грн (приблизно 58,96% загальної суми боргу) або 59,81 млрд доларів США;
• державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 217,75 млрд гривень (41,04% від загальної суми боргу) або 41,63 млрд доларів США.

Державний борг України на цю дату – 2 645,84 млрд гривень (89,16% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 90,44 млрд доларів США.

Гарантований державою борг України – 321,65 млрд гривень (10,84% від загальної суми боргу) або 10,99 млрд доларів США.

Державний борг України має чітку тенденцію збільшення. Так, за 5 місяців 2022 року він зріс на 295,43 млрд гривень, що становить 11%. У доларовому еквіваленті держборг зріс на 3,48 млрд доларів США або 3,55%. Більш сильне зростання держборгу у національній валюті пов'язане з девальвацією гривні.

Однією з причин такого стрімкого зростання боргів України є величезні витрати на ведення війни. Навіть попри іноземну військову та фінансову допомогу, що надходить, Україна суттєво збільшила витрати на зарплату військовим та закупівлю військової техніки та боєприпасів.

Втім, економісти звертають увагу не так на абсолютну величину державного боргу, як на співвідношення держборгу до валового внутрішнього продукту (ВВП).

За даними дослідження Світового банку, проведеного у 2010 році, значення держборгу до ВВП, що перевищують 77%, є проблемними для економіки країни.

При цьому органи державної влади самостійно встановлюють максимально можливі значення цього показника, які можуть змінюватись.

Наприклад, у країнах Європи за маастрихтськими критеріями ліміт держборгу до ВВП встановлено на рівні 60%.

Станом на 31 грудня 2009 року співвідношення держборг/ВВП в Україні становило 34,7%, а до 31 грудня 2016 року – досягло 81%.

Пандемія коронавірусу боляче вдарила по світовій економіці, не оминувши й Україну. Тим не менш, до 31 грудня 2021 це співвідношення знизилося до 48,9%.

Очікується, що до кінця 2022 року держборг в Україні зросте до 86,2% ВВП через війну: такий прогноз зробив Міжнародний валютний фонд.

«Дефолт» (англ. default) – невиконання зобов'язань. Дефолт держави – це ситуація, у якій держава відмовляється від виплати боргів чи відсотків за ними. По суті така держава оголошується банкрутом.

Дефолт небезпечний тим, що державі, яка його оголосила, ніколи (або майже ніколи) більше не дадуть позик. Тому країни, економіка яких перебуває у переддефолтному стані, всіляко намагаються уникнути його.

Після віроломного нападу росії на Україну наша країна протрималася п'ять місяців. Але до кінця липня стало очевидним, що своєчасно погасити всі борги не вийде. Саме тому Україна розпочала переговори із зовнішніми кредиторами про відстрочення виплат за єврооблігаціями на 2 роки.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента України з CCC до C (переддефолтний).

Втім, як заявив директор департаменту відкритих ринків Олексій Лупін під час Третього всеукраїнського валютного форуму, організованого порталами Finance.ua та «Мінфін», сценарій дефолту з державного боргу не проглядається.

«Країни Великої сімки та Паризький клуб підтримали звернення Міністерства фінансів щодо відстрочення платежів на два роки. Україна не відмовляється від цих платежів, а лише просить перенести графік погашення. Усі розуміють, що коли країна воює, є більш критичні потреби, куди витрачати валюту», – сказав Лупін.

Крім того, тривають негласні переговори між представниками Міжнародного валютного фонду та українськими чиновниками щодо реструктуризації зовнішнього боргу.

Зокрема, йдеться про те, що Україна має до 1 вересня погасити 1,4 млрд доларів США як проценти за зовнішнім боргом.

Як застава розглядається використання заморожених активів росії.

Як бачимо, Україні йдуть назустріч, тому дефолту можна поки що не боятися.