Закон про валюту. Що змінилося за два роки

Метою цього Закону було забезпечення реальної, а не декларативної, свободи здійснення валютних операцій. За минулі два роки Національний банк скасував приблизно 30 різних обмежень.

1. 7 лютого 2019 року був офіційно дозволений онлайновий валютообмін для клієнтів-фізичних осіб. Вони отримали повне право купувати та продавати не тільки готівкову, а й безготівкову валюту, що зберігається на рахунках.

Одні банки вирішили робити це онлайн майже цілодобово, інші – тільки в робочий час. Ліміт купівлі був встановлений у межах 150 тисяч гривень на день, продаж – без обмежень.

Першими, хто буквально в той самий день запустив послугу онлайн-валютообміну, були: ПриватБанк, monobank, Альфа-Банк, Укрсиббанк, ОТП Банк, Альтбанк і Банк Конкорд. Два роки по тому купити й продати валюту через Інтернет пропонують уже 28 банків із 73, що діють в Україні.

28 квітня 2020 року гранична сума валютних операцій, для яких встановлені спрощені вимоги щодо валютного нагляду, була підвищена зі 150 до 400 гривень (в еквіваленті).

2. Скасували індивідуальні ліцензії на валютні операції за кордоном. Із 7 лютого 2019 року Національний банк ввів поняття «електронного ліміту» (е-ліміт) на окремі операції фізичних осіб з переказу ними коштів із України або на поточні рахунки нерезидентів-юридичних осіб, відкритих в Україні, розміром у 50 тисяч євро на рік. До таких операцій відноситься:

• здійснення інвестицій за кордон;
• розміщення коштів на власних закордонних рахунках;
• переказ коштів по договору страхування життя;
• надання кредиту нерезидентам.

Для юридичних осіб аналогічний е-ліміт був встановлений у розмірі 2 млн євро на рік.

18 грудня 2019 року Національний банк збільшив річний е-ліміт на проведення фізичними особами окремих валютних операцій з 50 до 100 тисяч євро.

3. На момент набуття чинності Закону про валюту експортери були зобов’язані продавати 50% своєї валютної виручки. З 1 березня 2019 року норма обов’язкового продажу була зменшена з 50 до 30 відсотків, а з 20 червня 2019 року – повністю скасована.

4. Із 7 лютого 2019 року вдвічі – зі 180 до 365 днів – збільшився граничний строк здійснення розрахунків по експортно-імпортних контрактах.

З 16 травня 2019 року граничні строки здійснення розрахунків по експортно-імпортних контрактах були скасовані для цілої низки операцій:

• імпорт товарів по державних контрактах з оборонного замовлення;
• імпорт послуг або лікарських засобів по договорах міністерства охорони здоров’я;
• імпорт товарів, що використовуються для виготовлення косметичної і авіаційної техніки й агрегатів;
• експорт-імпорт товарів у межах угод щодо розподілу продукції;
• експорт робіт і послуг (окрім транспортних та страхових послуг) і прав інтелектуальної власності.

5. Скасований подвійний контроль по операціях з експорту продукції. Валютний нагляд виконує лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію.

Фактично Національний банк цим рішенням остаточно самоусунувся від усілякої відповідальності за операції клієнтів. Зобов'язаність розробляти нормативні документи та слідкувати за їх виконанням покладена на комерційний банк, що обслуговує клієнта.

А за експортно-імпортними операціями на суму до 150 тисяч гривень валютний нагляд був скасований повністю. З 28 серпня 2020 року ця сума збільшилася до 400 тисяч гривень.

6. Із 7 лютого 2019 року був удесятеро збільшений ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тисяч гривень на день.

З 28 квітня 2020 року ліміт був збільшений до 400 тисяч гривень на день. Водночас у разі відкриття рахунку фізособою і наданні необхідних документів обмеження за сумою немає.

7. Юридичним особам було дозволено ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їхнім статутом.

8. Юридичні особи-нерезиденти отримали дозвіл відкривати поточні рахунки в українських банках і проводити через них валютні операції, зокрема інвестиційні операції та ті, що пов’язані з обслуговуванням кредитів від нерезидентів. У сфері здійснення валютних операцій нерезидентам надали ті ж самі права, що й резидентам.

9. 7 серпня 2019 року Національний банк дозволив бізнесу купувати іноземну валюту кредитними коштами в гривні без обмежень за сумою.

Утім, аналізувати джерела коштів для купівлі банки продовжують у межах антивідмивочного законодавства, яке практично «зрослося» з валютним.

10. 9 вересня 2019 року Національний банк скасував щомісячний ліміт у розмірі 5 млн євро на репатріацію коштів від продажу цінних паперів, корпоративних прав, а також коштів, отриманих унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських спілок іноземними інвесторами. Окрім того, був розширений перелік операцій, які дозволено здійснювати по рахунках нерезидентів.

11. 7 лютого 2020 року Національний банк надав іноземним банкам можливість вільно проводити розрахунки в гривні з іншими іноземними банками по операціях з купівлі/продажу іноземної валюти з використанням своїх кореспондентських рахунків в українських банках.

З цього моменту іноземні банки отримали можливість не тільки укладати договори щодо купівлі/продажу іноземної валюти за гривню з будь-якими українськими банками, але й проводити такі операції між собою.

16 січня 2021 року в межах валютної лібералізації, що триває, Національний банк скасував одразу кілька обмежень:

• заборону для клієнтів-юридичних осіб на продаж іноземної валюти на умовах «форвард». Раніше такі операції проводилися виключно з метою хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти по експортно-імпортних операціях і по кредитних договорах, а також для придбання юридичними особами-нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики України;
• заборону для клієнтів-фізичних осіб на операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард»;
• заборону на операції з купівлі й продажу іноземної валюти та банківських металів на умовах маржинальної торгівлі;
• заборону на розрахунки в іноземній валюті під час купівлі державних цінних паперів, номінованих у валюті. Останнє особливо актуально для розрахунків за розміщеними міністерством фінансів облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) в доларах і євро;
• заборону на проведення банками операцій на умовах «своп» з фізичними особами-резидентами, якщо перша частина такої операції припускає продаж клієнту іноземної валюти чи банківських металів.

Окрім того, Національний банк дозволив банкам і небанківським установам купувати в населення іноземну валюту за безготівкові кошти в гривні через термінали самообслуговування та затвердив порядок проведення таких операцій.

Зокрема визначено, що після продажу валюти через платіжні пристрої кошти в гривні зараховуватимуться на особисті поточні рахунки фізосіб.

З 5 лютого 2021 року електронний ліміт на окремі операції фізичних осіб з переказу ними коштів із України був збільшений ще вдвічі – зі 100 до 200 тисяч євро. Отже, українці отримали ще більше можливостей робити інвестиції за кордон.

На думку радника голови правління Крдитвест банку Василя Невмержицького, для повної валютної лібералізації Національний банк має зробити два ключові кроки.

• Скасувати заборону на вільну купівлю валюти для юридичних осіб.
  
  Надати таке право всім суб’єктам господарської діяльності, а не тільки експортерам й імпортерам. Тим паче, що цей крок уже анонсований.
  
  Звісно, на початковому етапі це рішення може викликати підвищену волатильність на ринку. Але з часом це зробить валютний ринок не тільки ліквіднішим, але й більш захищеним перед атаками спекулянтів і ситуативними факторами.
• Дозволити небанківським установам напряму брати участь у торгах на міжбанківському валютному ринку та здійснювати міжнародне перевізення валюти. Зрозуміло, що при наявності відповідної ліцензії.
  
  Це також сприятиме підвищенню ліквідності міжбанківського валютного ринку та суттєво покращить ситуацію на готівковому валютному ринку. Наприклад, у плані роботи зі старими й пошкодженими купюрами іноземної валюти.