«Вишки Бойка» й інші корупційні схеми

Атака викликала масштабну пожежу, вогонь, за інформацією росіян, підійшов до свердловин. На супутникових знімках NASA видно, що станом на 24 червня палає там досі.

«На тих вежах, про які йдеться, росія організувала такі собі маленькі гарнізони, натягнула туди засоби протиповітряної оборони, зокрема, засоби радіолокаційної боротьби, розвідки. Тобто ці платформи перетворилися на такі морські укріплені пункти, які допомагали й допомагають росіянам орієнтуватися на повний контроль північно-західної частини Чорного моря», – зазначив речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук, коментуючи події.

У 2011-2012 роках державна компанія Чорноморнафтогаз, яка підпорядкована Міністерству енергетики, придбала дві бурові установки сінгапурського виробництва. Але закупка відбувалася не напряму у виробника – компанії Keppel, а через посередників.

Сплачена сума вийшла вдвічі більшою за вартість установок.

Угодою займався тодішній очільник Міненерго Юрій Бойко, через що вишки в народі й отримали його ім’я. Насправді ж вони називаються «Петро Годованець» та «Україна».

У червні 2014-го, тобто після падіння режиму Януковича та «регіоналів» і після анексії Криму, Генеральна прокуратура розпочала досудове розслідування щодо заволодіння державними коштами на суму 400 млн доларів.

Бойко проходив у справі свідком. Генеральна прокуратура так і не встановила його причетність.

«На цей момент у нас немає доказів, що він був обізнаний щодо злочинної схеми і немає показів про те, що він отримав кошти злочинним шляхом», – казав у 2018 році тодішній очільник ГПУ Юрій Луценко.

У липні 2015 року МВС порушило ще одну кримінальну справу щодо розкрадання грошей на 60 млн доларів при закупівлі у березні 2011 року Чорноморнафтогазом буксирів для транспортування бурових вишок.

«А ви думали, що були тільки «вишки Бойка»? Є ще, як з’ясувалося і буксири до вишок», – прокоментував тоді Арсен Аваков, який в той час був міністром внутрішніх справ.

Загалом у схемі «вишок Бойка», як з’ясувала прокуратура, фігурує багато гучних прізвищ: президент-утікач Віктор Янукович, ексголова Національного банку Сергій Арбузов, колишній голова правління Нафтогазу Євген Бакулін та його заступник Євген Корнійчук, ексголова правління Чорноморнафтогазу Валерій Ясюк з його заступником Олександром Кацубою, голова правління латвійської компанії «Ризька судноверф» Василь Мельник.

Схема з вишками була створена ще 2010 року за вказівкою Януковича.

«За домовленостями, вартість кожної установки пропонувалося завищувати на 150 млн доларів, 130 з них мали йти Януковичу та його оточенню, а 20 млн, ймовірно, Мельнику», – розповідав Луценко.

Якогось логічного завершення у справі по «вишках Бойка» немає досі, що й не дивно, адже більшість фігурантів давно перебувають за межами України.

Газ і нафта, а також усе, що з ними пов’язано, – улюблена «годівниця» наших корупціонерів. Яскравим прикладом може бути одна з найгучніших справ 2016 року, в якій засвітився екснардеп Олександр Онищенко.

У лютому 2016-го тодішній керівник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив журналістам про розслідування махінацій з державним газом.

Конкретні прізвища спочатку не озвучувалися, лише описувалася сама схема.

За словами Ситника, газ державного видобутку продавали підставним фірмам за зниженою ціною нібито для населення. Потім ці фірми перепродували газ промисловим виробникам за значно вищою ціною, через що держава недоотримувала прибутки.

Слідство тривало кілька місяців. У червні НАБУ заявило, що збитки держави склали 3 млрд грн, і звернулося до ГПУ щодо зняття недоторканності з Олександра Онищенка, який входив до депутатської групи «Воля народу» (до того був у Партії регіонів).

16 червня Апарат Верховної Ради зареєстрував подання про зняття недоторканності, затримання та арешт депутата Онищенка. Скасувати недоторканність і дозволити його арешт ВРУ змогла 5 липня.

Сам Онищенко провину не визнавав і казав, що в нього просто хочуть відібрати бізнес. Утім, це не завадило йому виїхати з України й оселитися в Лондоні.

Наприкінці 2016 року Олександр Онищенко взагалі звинуватив у корупції п’ятого президента України Петра Порошенка.

29 листопада 2019 року Онищенка заарештували в німецькому Аахені за запитом НАБУ. Місцевий суд почав розгляд рішення щодо його екстрадиції до України.

У лютому 2020-го Олександр Онищенко попросив політичного притулку в Німеччині. І вже в травні Вищий земельний суд Ольденбурга відмовився видавати Україні втікача. Офіційна причина – німецький суд не впевнений, що кримінальне переслідування Онищенка не є політичним. Оскаржити рішення можна буде в разі появи нових обставин, стверджують у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі України.

Проти Олександра Онищенка США ввели 2021 року персональні санкції за втручання в американські вибори та участь в російській мережі зовнішнього впливу.

У жовтні 2021-го Онищенко заявив, що отримав російське громадянство.

Сергій Курченко народився в Харкові, на Салтівці. В українському медіапросторі «младоолігарх», як його прозвали ЗМІ, випірнув у 2012-му. Тоді йому було 27 років.

Зробив статки на торгівлі нафтою і газом, придбав харківський футбольний клуб «Металіст».

Свої успіхи пояснював талантом і наполегливістю, але 2013 року видання «Forbes Україна» виявило його тісні зв’язки з тодішньою владою, що й сприяло молодому бізнесменові. Журналісти стверджували, що він наближений до «Сім’ї» Віктора Януковича.

Після Революції Гідності Курченко виїхав з України та скоротив свою медійну активність.

Весною 2016 року Генеральна прокуратура заявила про підозру Курченку. Слідство дійшло висновку, що він створив злочинну організацію, яка протягом 2010-2014 років вчинила тяжкі та особливо тяжкі злочини у сфері господарських операцій зі скрапленим газом.

За даними ГПУ, Курченко скуповував на спеціальних аукціонах газ за низькими цінами нібито для потреб населення, а потім перепродував через підконтрольні структури за значно вищими цінами.

Державні збитки від цієї схеми оцінили у 2 млрд грн.

У цій справі Юрій Бойко також проходив, як свідок. Народний депутат Сергій Лещенко навіть звинувачував керівництво Генеральної прокуратури, що вони намагаються вивести Бойка з-під кримінальних звинувачень. Але пояснення по Бойку було однозначним – бракує доказів його причетності.

Що цікаво, до схеми Курченка був причетний поціновувач римської естетики, колишній генеральний прокурор Віктор Пшонка. Принаймні про це стверджував екснардеп, журналіст-розслідувач Мустафа Найєм.

Проти Курченка з’явилася й друга справа. Його звинуватили в створені злочинного угрупування, яке протягом 2013-2014 років вчинило тяжкі злочини в банківському секторі. Обвинувачення наполягало на тому, що Курченко і його поплічники через фінансові схеми заволоділи коштами Нацбанку, Укргазбанку, Брокбізнесбанку та Реал Банку на суму понад 5,6 мільярда гривень. Одним із підозрюваних у цій справі був ексміністр доходів і зборів Олександр Клименко.

До речі, за даними СБУ та ГПУ, Сергій Курченко – головний фінансист «Сім’ї» Віктора Януковича. От вам і бізнесові таланти й наполегливість.

У квітні 2021 року президент України Володимир Зеленський запровадив проти Курченка санкції.