Статус біженця: як отримати, процедура, терміни

Згідно з даними ООН, уже понад 3 млн українців виїхали за кордон.

Наші сусіди досить швидко адаптували своє міграційне законодавство до нових реалій, тому без проблем впускають біженців на свою територію за спрощеною процедурою. Для перетину кордону достатньо мати лише документи, які посвідчують особу. Тобто:

• закордонний паспорт;
• ID-картка;
• свідоцтво про народження;
• внутрішній паспорт громадянина України (книжечка).

За виняткових обставин, людей пропускають навіть з ксерокопіями документів або їх електронними версіями в «Дії».

Усі біженці отримують тимчасове житло, їжу та медичний супровід.

Після розв'язання нагальних побутових питань, приходить час на визначення статусу переміщеної особи відповідно до чинного законодавства країни, в якій вона перебуває. Від цього залежить її подальше життя на новому місці.

Зазвичай, термін перебування без реєстрації варіюється від 90 до 180 днів – тобто ви просто будете в статусі туриста. Після цього особа має повернутися на місце попереднього проживання. Тож не варто тягнути з поданням необхідних паперів.

Згідно з Директивою ЄС 2001/55/EC від 20.07.2001 року, право на тимчасовий захист мають усі громадяни України, що перетнули кордон, тікаючи від війни.

Законодавство більшості країн, що підтримують українців в ці нелегкі часи, було адаптоване до нових реалій, тому допомогу та прихисток можна отримати за спрощеною процедурою.
Був подовжений і термін перебування на їхній території без візи чи офіційного статусу біженця – до 12-18 місяців, з можливістю подальшої пролонгації. Це правило стосується громадян України, що перетнули кордон після 24.02.2022 року чи проживали в країні за туристичною чи робочою візою.

В країнах Європейського Союзу українцям пропонують отримати статус біженця або оформити тимчасовий захист. Це кардинально різні процедури, які допомагають отримати не тільки притулок, а й певний правовий статус.

• Тимчасовий захист дозволяє переселенцям легально проживати на території країни у визначений термін. Вони отримують доступ до ринку праці, соціального захисту, медицини й освіти. Водночас вони в будь-який момент можуть повернутися до України чи отримати офіційний статус біженця.
  
  Також переселенці можуть залишитися в країні і після закінчення дії тимчасового захисту на загальних підставах (трудова міграція, набуття громадянства, возз'єднання сім'ї тощо).
• Що стосується біженців, то це особи, які в своїй країні піддається переслідуванню через політичні погляди, віросповідання, расову чи соціальну приналежність. Подальше перебування на Батьківщині для них неможливе, через переслідування і реальну загрозу для життя і здоров'я.
  
  Статус біженця набувається за складнішою процедурою.
  
  Після заповнення паперів і співбесіди, потрібно здати свій український паспорт і чекати 3-6 місяців (а то й більше) на рішення відповідних органів. Влаштуватися на роботу можна лише після отримання статусу або через 6 місяців після перетину кордону.
  
  Повернутися додому або переїхати в іншу країну в цей період не можна, як і отримати назад свої документи.

Однак після отримання статусу біженця, переселенці отримують нові посвідчення особи, доступ до ринку праці, соціального захисту, безкоштовної освіти та медицини.

Вони вільно можуть пересуватися територією ЄС і змінювати країну проживання. Але є й обмеження: відсутність права голосу на виборах вищого керівництва держави, неможливість займати певні державні посади та служити в війську.

Утім, посвідчення біженця – шанс почати нове життя за кордоном для багатьох людей, які втратили все на своїй Батьківщині.

Що краще обрати – тимчасовий захист чи статус біженця? Однозначної відповіді на це питання немає. Все залежить від бажання конкретної людини та її планів щодо подальшого життя. Та все ж юристи радять скористатися правом на тимчасовий притулок, адже це допоможе легше адаптуватися в новому соціумі й надалі зробити зважений вибір.

Словаччина, Угорщина, Румунія, Чехія, Польща – повноправні члени ЄС, тому набуття тимчасового захисту і статусу біженця у них відбувається за схожою процедурою. Та є і певні відмінності, що залежать від внутрішнього законодавства цих країн.

Після перетину кордону громадянам України не потрібно відразу звертатися до прикордонної служби, представництв воєводств чи Управління з питань іноземців. Достатньо відвідати рецепційний центр, де можна отримати інформацію щодо перебування в Польщі, а також оформити всі необхідні папери.

Також там українцям надають їжу, тимчасове житло і доступ до медичного обслуговування.
Для отримання тимчасового захисту в українське консульство потрібно надати:

• анкету;
• ксерокопію першої сторінки паспорта;
• фото в форматі 3.5x4.5.

В результаті чого видається спеціальне посвідчення, яке потрібно додатково зареєструвати в адміністрації воєводства (urząd). Після цього можна отримати грошову допомогу – 300 злотих одноразово і по 500 злотих щомісячно на кожну дитину до 18 років.

Також можна вільно пересуватися по території країни, знайти роботу, влаштувати дітей в школу або дитсадок. Тимчасовий захист не має часових обмежень і буде діяти до кінця воєнних дій в Україні.

Для отримання статусу біженця потрібно звернутися до Управління з питань іноземців чи Управління воєводства з відповідною анкетою. В ній потрібно обґрунтувати причини за яких обставин розпочалось переслідування на Батьківщині та чому ви не можете повернутися.
Після цього відбувається співбесіда, під час якої потрібно максимально чесно відповісти на всі поставлені запитання щодо політичних поглядів, віросповідання та інших делікатних моментів.

Розгляд справи може тривати 3-6 місяців, а то й більше, адже у зв'язку з війною є велика кількість заявок, які потребують детального вивчення. При отриманні відмови, не варто відразу опускати руки, адже у вас є право на апеляцію.

Детальну інформацію про умови отримання статусу біженця можна знайти на польському урядовому порталі https://www.gov.pl/web/ua або за телефоном +48 47 72 123 07.

В Угорщині також можна отримати тимчасовий захист або оформити статус біженця. Але, на відміну від Польщі, матеріальне забезпечення буде дещо гіршим.

Наприклад, перебуваючи під тимчасовим захистом, громадянин України не має права на безкоштовне лікування. Але уряд забезпечить вас їжею, прихистком, а також надасть доступ до ринку праці та навчальних закладів.

Перебувати на території Угорщини на таких умовах можна не більше 3 років. Але протягом цього часу ви можете подати заяву на отримання статусу біженця чи громадянства цієї країни.

Заповнити анкету можна в Угорському Гельсінському комітеті. Для цього потрібна ксерокопія паспорту та ваше фото.

Для отримання посвідчення біженця також можуть знадобитися відбитки пальців, медичний огляд, фото зруйнованого будинку й інші докази, що ви не можете повернутися додому. Не варто забувати й про співбесіду – вона проводиться обов’язково.

З детальнішою інформацією щодо процесуальних особливостей можна ознайомитись на сайті https://helsinki.hu/en/information-for-people-fleeing-from-ukraine/.

На урядовому порталі https://ua.gov.sk/ визначено два основних місця подачі заяви на тимчасовий притулок – в поліційному відділку на кордоні або в поліції за місцем проживання особи.

При собі потрібно мати український паспорт (внутрішній або закордонний) і свідоцтва про народження дітей. Таке клопотання розглядається дуже швидко, тому ви майже одразу можете користуватися перевагами нового статусу.

А от отримання посвідчення біженця вимагає детального вивчення вашої особи та життєвих обставин, в яких ви опинилися. Через це процедура може затягнутися на 6-12 місяців. Тому набуття тимчасового захисту все ж залишається пріоритетним.

Подати заяву можна в центрі для біженців в м. Гуменне. Детальнішу інформацію про умови отримання статусу можна отримати в Міграційному інформаційному центрі Республіки Словаччина (https://www.mic.iom.sk/).

Після перетину українсько-чеського кордону у вас є 30 днів для реєстрації проживання в місцевому відділі МВС з питань міграції і 90 днів, щоб подати документи для отримання спеціальної довгострокової візи. Вона гарантує отримання тимчасового житла, соціального та грошового забезпечення.

Для біженців без грошей і майна в Чехії є спеціальна гуманітарна допомога в 5 тис. крон, які виплачується одноразово, а також щомісячні виплати на кожного члена сім'ї.

Але для доступу до безкоштовної медицини потрібно додатково оформити страховку в будь-якій чеській страховій компанії.

Щодо навчання і роботи, то уряд країни фінансує спеціальні мовні курси та перекваліфікацію спеціалістів (за необхідністю).

Детальну інформацію ви можете отримати за телефоном +420 974 801 802 та на сайті https://www.podnikatel.cz/clanky/zakladni-informace-pro-uprchliky-z-ukrajiny-ukrajinsky/

Отримати допомогу в Румунії можна відразу після перетину кордону. Для отримання статусу біженця можна звернутися в усній або письмовій формі в офіс прикордонної служби, в Регіональні Центри надання Житла та Процедур з отримання Притулку або до одного з Генеральних Інспекторатів з питань Міграції.

Заяву можна подавати рідною мовою, а для співбесіди вам нададуть перекладача.
Після цього ви можете мешкати в спеціальному притулку, знайти роботу, віддати дітей в садок або школу, брати участь в культурній адаптації і отримати безкоштовну медичну допомогу.

Є також і спеціальне грошове забезпечення у 20 румунських лей на день для кожного члена сім'ї.

Всі відповіді на запитання щодо міграції та отримання притулку можна отримати на сайті https://dopomoha.ro/uk.

Попросити про притулок в Молдові можна при перетині кордону, у відділку поліції або міграційній службі. Для цього досить мати документи, що посвідчують особу.

В окремих випадках, біженці можуть перебувати на території країни й без українських документів – вони отримують тимчасове посвідчення.

Молдова не є членом Європейського Союзу, тому грошове і матеріальне забезпечення здійснюється здебільшого волонтерськими організаціями. Водночас біженці мають доступ до ринку праці, навчання рідною мовою і вільного переміщення по території.

Всі деталі отримання статусу біженця в Молдові, а також актуальну інформацію про волонтерські організації й соціальні гарантії можна знайти на порталі https://dopomoga.gov.md/.

У всіх країнах діють схожі правила отримання притулку, тож і обмеження у них спільні. Біженцем не може бути:

• особа, чиї дії порушують основні принципи, прописані в статуті ООН;
• злочинці, що вчинили кримінальні правопорушення;
• військові.

Також відмову в отриманні статусу можна отримати і якщо ситуація в Україні буде безпечною для подальшого проживання.