Розмитнення «єврономерів» на власному досвіді

Машин на «єврономерах» в Україні ще багато – власники не захотіли розмитнювати їх два роки тому, коли парламент ухвалив відповідний закон. Частина власників тоді заявила, що закон несправедливий і почала домагатися інших умов розмитнення автівок.

Однак багато власників вирішили все ж привести свої машини у відповідність із вітчизняним законодавством. Зіткнулися з проблемою оформлення документів. Адже часто з усього необхідного переліку у них є хіба що техпаспорт, виданий країною, з якої й загнали машину. Для переоформлення ж потрібен цілий пакет: техпаспорт, договір купівлі-продажу, документи про зняття з обліку тощо.

Через актуалізацію теми, активізувалися також й шахраї, які «допомагають» розмитнити машину. Інтернет завалено відповідними об’явами, варто лише забити в пошуковик слова «розмитнення євробляхи».

Звісно, не всі автори цих об’яв шахраї, багато з них дійсно надають такі послуги. Але серед порядних посередників, на жаль, трапляються й дурилюди. Й трапляються дуже часто.

Умови реєстрації і зняття з обліку автомобілів у різних країнах різні. Якщо, наприклад, у Литві це можливо зробити без присутності машини та людини, яка на ній їздить, то в Чехії чи Болгарії таке неможливо. Тому перший маркер – не вірте тим «посередникам», які обіцяють зробити це заочно в будь-якій країні.

Наступний маркер при виборі посередника – звертайте увагу на зміст оголошення. Якщо в ньому обіцяють допомогу в оформленні документів у всіх без винятку країнах ЄС та ще й гарантують це зробити швидко і без присутності фактичного власника, то це відразу має насторожити.

На практиці така «фірма» повинна мати своїх людей у всіх країнах Євросоюзу. До того ж неабиякі зв’язки в аналогах українських ЦНАП (МРЕО). А Чехія чи та ж Литва – це вам не Україна, рівень корупції в державних органах там практично нульовий. За яку суму поліціянт в Болгарії чи Польщі погодиться видати «липовий» документ?

Для експерименту автор матеріалу зв’язався з кількома такими «посередниками». Річ у тім, що автор має досвід розмитнення «єврономера» з Литви. Тому в матеріалі і буде сконцентрована увага саме на цій країні, однак елементарні правила безпеки універсальні для всіх.

Під час купівлі авто в Литві власником зазвичай виступає місцева фірма, яка видає вам доручення на право керування. Це звичайний папірець, надрукований на принтері з печаткою (в мене досі є порожній бланк із підписом власника фірми та печаткою, в який можна вписати будь-що, до речі – авт.).

Але під час реєстрації власник фірми присутній у так званій «Регітрі» – органі, що в Литві реєструє автомобілі. Там фірму-власника вписують у технічний паспорт машини. Кордон перетинаєте ви вже за дорученням.

У більшості випадків, щоб уникнути потім штрафів, це робилося з допомогою так званого «верблюда» – людини, яку за тисячу-другу (а то й дешевше) гривень саджали в авто на українському кордоні та реєстрували як особу, яка завезла машину на митну територію країни.

«Верблюдом» він називався тому, що його завданням було саме перетнути митницю. Митники, до речі, на цьому теж непогано заробляли, закриваючи очі на явно «ліву» людину – у них стандартною таксою було сто доларів.

Що потім буде з «верблюдом», і що він робитиме зі штрафами – нікого не цікавило. На цьому потреба в дорученні від фірми відпадала, як і у «верблюді». Для їзди достатньо було технічного паспорта. «Верблюди» використовувалися не лише для литовських автомобілів – вони брали на себе неприємності зі штрафами практично для всіх «єврономерів».

Щоб зняти з реєстрації авто в Литві, достатньо надати представнику фірми-власника копію паспорта, ідентифікаційного коду та техпаспорта на автомобіль. Він знімає автівку з обліку й передає вам в Україні необхідні документи. Але його присутність у реєстраційному органі Литви – обов’язкова.

У випадку з розмитненням машини автора так і було – власник фірми виявився киянином, контакт із ним не був утрачений, за сто євро він привіз необхідні документи.

У багатьох «єврономерів» із документів наявний лише техпаспорт. Усі інші документи втрачені або їх навіть і не було, якщо машина вже купувалася в Україні. Отже, звідси випливає ще один маркер при перегляді об’яв – якщо вам обіцяють їх відновити або говорять, що потреби в них немає, – з оголошенням щось не так.

А зараз про експеримент. Легенда була наступною: є автомобіль, загнаний у 2018 році з Литви, наявний лише технічний паспорт (фото його я випадково зберіг у телефоні – авт.), доручення від фірми нема, контакту з власником фірми теж, контакти «верблюда» відсутні.

Вибрав я два оголошення, які мене насторожили одразу – саме їхні автори обіцяли якнайширший спектр послуг та гарантували швидкість й легкість. Ось листування з першою фірмою-посередником:

Ця фірма запросила фото техпаспорта (його вже, до речі, не існує в природі, оскільки машина давно на українській реєстрації – авт.), я його скинув. Відповідь прийшла негайно. Що насторожило:

• готовність зняти з обліку буквально за пару годин;
• слова «это фирма-партнер» щодо фірми-власника автівки – таких фірм у Литві зареєстровано тисячі, а в збіги я не вірю. Крім того, багато фірм уже просто не існують;
• «задаток или залог техпаспорта» – гроші можна віддати й не побачити, так само як і техпаспорт. Що тоді робити з купою металобрухту на колесах без документів?;
• контакт із посередником відбувається через Viber: хто це, як і де його потім шукати?

Конструкція складна, але на ділі все просто – автор оголошення дав мені контакт іншої людини, яка нібито й мала все це зробити. Занадто закручено, як на мене, та й забагато дивних моментів. Тому висновок не на користь цих людей.

Після цього я зв’язався з іншим посередником. Легенда була та сама. Ось наше листування:

У цьому випадку строки обіцяли реальніші, але знову ж насторожила готовність зняти авто з обліку лише за наявності технічного паспорта. Хоча власника фірми обіцяли «шукати». І оплата 150 євро наперед. Правда згодом посередник чомусь заявив, що можна розрахуватися за послуги післяплатою.

Але що саме я отримаю, відкривши конверт на «Новій пошті»? Адже який саме вигляд мають необхідні для розмитнення документи, я знаю – це звичайні папери, надруковані на принтері, без будь-якого захисту, окрім мокрої печатки. З цим впорається будь-який кольоровий принтер.

Часто саме такі папірці отримують люди, які зв’язалися з посередниками. Процитую лідера «АвтоЄвроСили» Олега Ярошевича, до організації якого звертаються обдурені власники «єврономерів»:

«Довідки друкуються просто на принтері. І це враховуючи те, що багато авто просто не можна зняти з обліку без виїзду за кордон. Так, наприклад, у Чехії, Болгарії – потрібно обов’язково приїхати до сервісного центру. У нас в офісі вже десятки таких «знятих» з обліку автомобілів. Відповідні заяви будуть подані в правоохоронні органи, щоби перевірити діяльність таких компаній».

Так що два обрані «навмання» посередники, які обіцяли підготувати необхідний пакет документів для розмитнення машини на «єврономерах» довіри в мене не викликали.

Документи на розмитнення подаєте саме ви. І відповідальність за фальшивки можуть покласти на вас. Як не крути, а це підробка документів, тобто кримінальна стаття.

Правоохоронці мають розібратися у походженні цих фальшивок. Але враховуйте реалії України, де, м’яко кажучи, правоохоронна система працює недосконало.

Утім, навіть коли вас звільнять від відповідальності за підробку документів, ви залишитеся без грошей, які заплатили аферистам й ризикуєте просто втратити авто.

Гарантій від шахраїв немає жодних, але бодай елементарні речі варто не робити.

• Всі, кого ви не бачили особисто, і хто пропонує допомогу заочно – відразу відсікаються. Людину, з якою ви працюєте, треба бачити, хоча й це нічого не гарантує.
• Передача документів і грошей десь на вулиці чи в кав’ярні теж має насторожити. Ви ризикуєте побачити людину вперше й востаннє. Шукайте тих, хто принаймні має офіси.
• Поцікавтесь у знайомих, пошукайте в інтернеті правила зняття з обліку автівки в тій країні, з якої вона походить. Порівняйте цю інформацію з тим, що вам пропонують.

Універсального рецепта, як саме розмитнити машину на «єврономерах» немає. Найкраще – знайдіть надійного митного брокера. Їхня діяльність ліцензується, вони повинні мати документи, що дають право займатися такою діяльністю.

Більшість із них мають контакти більш-менш надійних посередників, які можуть допомогти в розмитненні машини. Хоча й це не гарантія.

Узагалі, ще в момент, коли ви купували «єврономер», ви мали розуміти ризики. І що держава в будь-якому разі залишиться у виграші. Тому у своїх проблемах звинувачуйте лише себе. Як, до речі, це зробив автор, коли відвіз одну з таких машин на авторозборку й втратив на ній енну суму грошей. Це був мій ризик. Я його розумів. І ніхто мені в цьому не винен. Як і вам.