Приватизація держбанків в Україні: цілі та можливі наслідки

До кінця III кварталу 2020 року ПриватБанк, Укрексімбанк, Укргазбанк і Ощадбанк зосередили 54% чистих активів банківського сектору і 63% всього депозитного портфеля фізичних осіб.

Ще в 2017 році, після того як ситуація в ПриватБанку стабілізувалася, постало питання про необхідність зниження частки держави в банківській системі.

Тоді ж вирішувалося, який банк з чотирьох першим відправлять на продаж. Ним став Укргазбанк. Придбати частину акцій Укргазбанку було запропоновано міжнародній фінансовій корпорації (IFC).

Наприкінці 2017 року IFC, Міністерство фінансів та Укргазбанк підписали меморандум про часткову приватизацію Укргазбанку. І ось в кінці січня стало відомо, що найближчим часом угоду буде закрито. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Слідом за Укргазбанком, за інформацією Рожкової, буде частково приватизований Ощадбанк.

Головне завдання приватизації двох державних банків – здійснити задеклароване раніше зниження частки держави в українській банківській системі і знизити її вплив на процеси, що відбуваються в ній.

Державна монополія в банківській сфері зараз відлякує нових іноземних інвесторів. У той же час саме зараз, коли в країні очікується запуск ринку землі, можна розраховувати не тільки залучити нових інвесторів, а й забезпечити зростання іноземних інвестицій в українську банківську систему.

Зниження частки держави в банківській системі України до 25% є стратегічною метою для забезпечення макроекономічного зростання.

Для порівняння: у країнах з розвиненим банківським ринком (наприклад, країнах Західної Європи, таких як Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія, Португалія) банки держсектору займають не більше ніж 30%.

Наприкінці січня 2021 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) і Міністерство фінансів підписали угоду, яка передбачає можливість входження IFC в капітал державного Укргазбанку. Максимальна частка IFC в капіталі банку становитиме 20%.

За умовами угоди, IFC надасть Укргазбанку позику на суму 30 млн євро строком на п'ять років з можливістю її конвертації в частку в акціонерному капіталі банку в розмірі до 20%.
Рішення Ради директорів IFC про надання Укргазбанку кредиту з опцією конвертації в капітал було ухвалено ще 2019 року, але тільки в червні 2020 Кабінет Міністрів уповноважив міністра фінансів України Сергія Марченка на підписання цієї угоди.

Дуже позитивно про підписання цієї Угоди відгукнувся Президент України Володимир Зеленський. За його словами, підписання кредитної угоди між Міністерством фінансів та IFC є «підтвердженням ефективності впроваджених протягом останніх років українською стороною реформ у цій (банківській) сфері».

Як заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, підписання цієї угоди – сигнал для інвесторів і майбутніх партнерів, що в Україну можна і потрібно інвестувати. А голова Національного банку України Кирило Шевченко назвав цю подію «справжньою перемогою всього банківського сектору».

Наразі частка держави в капіталі Укргазбанку становить 94,94%. Після входження IFC в капітал банку вона може скоротитися не більше, ніж до 74,94%. Таким чином, держава все одно збереже повний контроль над банком і процесами, що відбуваються в ньому.

Через безперервні конфлікти з колишнім власником ПриватБанку Ігорем Коломойським питання продажу (точніше, реприватизації) цього банку поки що знято з порядку денного. Тому з метою зниження державної частки в банківській системі України було ухвалено рішення про приватизацію Ощадбанку.

Основи стратегічного реформування державного банківського сектору, ухвалені урядом України наприкінці 2020 року, передбачають часткову або повну приватизацію банку до кінця 2025 року.

Як потенційний інвестор розглядається Європейський банк реконструкції та розвитку – найбільший іноземний інвестор на європейському ринку.

Як стверджує голова правління Ощадбанку Сергій Наумов, «присутність серед акціонерів відомого європейського інвестора зробить можливим використання Ощадом його напрацювань у сфері сучасного банківського сервісу. Залучення інвестицій ЄБРР також збільшить довіру до Ощадбанку на міжнародному рівні».

Втім, в майбутньому не виключено залучення до приватизації Ощадбанку не тільки іноземних, а й українських стратегічних інвесторів. Також, за словами Сергія Наумова, можливе первинне розміщення акцій (проведення IPO), при цьому вибір майданчика для розміщення буде визначатися ситуацією на ринках капіталу.

Якщо розглядати позитивні моменти приватизації держбанків для їхніх клієнтів і банківської системи в цілому, то перш за все варто згадати посилення позицій приватизованих банків як в Україні, так і на міжнародних ринках.

Входження в капітал Укргазбанку та Ощадбанку найвідоміших міжнародних інвесторів – IFC і ЄБРР відповідно – відкриє їм можливість для ще більш ефективного (і дешевого) залучення іноземних кредитів. А значить, клієнти, які обслуговуються в цих банках, можуть розраховувати, як мінімум, на поліпшення умов кредитування, що позитивно позначиться на українському бізнес-кліматі в цілому.

Водночас приватизація Ощадбанку несе в собі чималі ризики, про які не можна не згадати.

Після того, як банк перестане бути на 100% у державній власності, автоматично зникне повна гарантія збереження депозитів фізичних осіб, яка зараз є тільки за депозитами Ощадбанку.

Банк буде зобов'язаний увійти до Фонду гарантування вкладів, максимальна сума відшкодування якого наразі становить лише 200 тис. гривень. І, незважаючи на розмови про необхідність збільшення її мінімум в 2-3 рази, віз, як то кажуть, і нині там.

Відомо, що саме повна гарантія збереження депозитів від держави залучила в Ощадбанк безліч великих клієнтів, вклади яких обчислюються мільйонами на одну людину.

Незважаючи на твердження керівництва Ощадбанку, що вони не передбачають істотного відтоку депозитів після вступу Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів (і зниження суми гарантування до 200 тис. гривень), виключити такий процес не можна. Особливо якщо в країні в цей момент складеться несприятлива економічна ситуація.

Втім, як стверджує Сергій Наумов, Ощадбанк має достатньо ліквідності, щоб протистояти значним відтокам.

Другий потенційний ризик – продовження істотного скорочення мережі банківських відділень по країні. У 2020 році, в рамках так званої оптимізації і зниження операційних витрат, Ощадбанк вже закрив 490 своїх відділень по Україні. Особливо постраждала сільська місцевість: у багатьох населених пунктах відділення Ощадбанку було єдиною установою, де жителі могли отримати якісний спектр банківських послуг.

У цій ситуації скорочення мережі відділень Ощадбанку з економічного переходить в розряд політичних питань.

Що ж стосується апеляції до міжнародного досвіду «зниження кількості банківських відділень і переведення банківських сервісів в онлайн», про який згадує керівництво банку, то чудово розуміючи ситуацію з розвитком мережі Інтернет в українській глибинці, нічого, крім здорового скептицизму, такий погляд викликати не може.

Ще один момент, який не можна не згадати: зниження процентних ставок за строковими депозитами фізичних осіб, яке в разі входження іноземних інвесторів ще більш посилиться, підштовхне українців до зберігання заощаджень на поточних і карткових рахунках з можливістю миттєвого доступу. А це, в свою чергу, збільшить ризик для стійкості всієї банківської системи.

Недарма на 2021 рік Національний банк запланував стрес-тести 30 банків, на які припадає 90% активів банківської системи.

Від приватизації Укргазбанку позитивних моментів набагато більше, ніж негативних.

У ситуації з Ощадбанком так стверджувати складно: інтереси мільйонів українців, які проживають в сільській місцевості, явно ніхто не збирається враховувати.

Масові закриття єдиних відділень в кінцевому підсумку обернуться зниженням рівня розрахунків за комунальні послуги, збільшенням частки розрахунків готівкою і навіть погіршенням загального економічного і фінансового стану дрібних населених пунктів.

Finance.ua щиро сподівається, що уряд не закриє очі на виниклі проблеми і знайде вихід зі становища.