Чому вмирає Дніпро та скільки потрібно грошей, щоб врятувати річку

Так писав про Дніпро давньогрецький історик Геродот у «Мельпомені» – IV книзі своїх «Історій» (цитується в перекладі А. Білецького, 1993 р. – Ред.).

Якщо ж сьогодні подивитися на головну річку країни, можна подумати, що той Борисфен протікає в якійсь іншій країні чи навіть у паралельному всесвіті.

Дніпро зараз – зелена каламутна вода, від якої тхне та в якій масово гине риба. А ще не треба забувати про рибу-голку й медуз, які з морських лиманів перебралися в дніпровські водосховища.

У селі Козин на Київщині взагалі знайшлися зарості водяного гіацинта (ейхорнія найкрасивіша. – Ред.), який походить з Південної Америки. За словами старшого наукового співробітника Інституту гідробіології НАН України Володимира Триліса, ця рослина є чудовим кормом для бегемотів.

Водяний гіацинт – ідеальний харч для бегемотів. Фото: Володимир Триліс / Facebook

Згідно зі звітом Рахункової палати, у поверхневих водах річкового басейну Дніпра виявили 161 забруднювач. Зокрема, гербіцид атразин, метали кадмій і нікель, а ще є цинк, мідь, ртуть.

Дніпро в катастрофічному стані. Тут навіть не потрібні нічиї звіти, це видно неозброєним оком.

Проблема стосується лише тих восьми областей, крізь які протікає річка. Дніпро забезпечує питною водою майже 80% населення України.

Якщо нічого не зміниться, дніпровську воду не те, що пити, її не можна буде використовувати навіть для технічних потреб, а купатися в ній уже й так не варто.

І якщо зараз, за даними Світового банку, Україна за кількістю питної води на душу населення перебуває на 125 місці зі 180 країн, десь між такими африканськими країнами, як Чад і Судан, то що буде, коли вода з Дніпра стане ні до чого непридатною?

Finance.ua поспілкувався з експертами, щоб зрозуміти, у чому полягає проблема з очищенням Дніпра та скільки потрібно на це грошей.

Одним із головних факторів, які впливають на якість води в Дніпрі, є банальне хімічне забруднення. За словами очільника Державної екологічної інспекції Андрія Мальованого, 2019 року тільки в межах Києва в Дніпро скинули 723,2 млн кубометрів стічних вод. 40% з них були неочищеними.

У березні цього року міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України якраз уклало рейтинг найбільших підприємств-забруднювачів за 2019 рік.

За результатами проведеного аналізу, по скидах забруднених стічних вод веде перед «Київводоканал». У порівнянні з 2018 роком кількість скидів з боку підприємства збільшилася на 4 млн куб. м і загалом склала 287,4 млн кубів.

Ще один шлях, яким шкідливі речовини потрапляють до Дніпра – дощова каналізація. Більшість водовипусків не має фільтрів, тому весь непотріб без перешкод потрапляє в річку.

«Питання забруднення загострюється через кліматичні зміни. Сьогодні вже спостерігаються тривалі періоди з високою температурою, понаднормові та нерівномірні опади. У зв’язку з обмілінням поверхневих водних об’єктів, води стає менше, водночас концентрація забруднюючих речовин збільшується», – зазначила в коментарі для Finance.ua фахівчиня відділу екологізації промисловості ГО «Екодія» Марічка Дячук.

Київський міський голова Віталій Кличко (праворуч) і заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (ліворуч) купаються на пляжі «Чорторий». Київ, червень 2021 року. Фото: пресслужба КМДА

Свій внесок у забруднення річки робить і сільське господарство. За словами Дячук, забруднення виникає у разі нераціонального застосування агрохімікатів та пестицидів, розорювання прибережно-захисних смуг і схилів, а також неналежного зберігання відходів тваринництва, зокрема гною.

«Наслідки ми вже відчуваємо на собі. Адже з року в рік випадки «цвітіння» Дніпра відбуваються все частіше. Це спостерігається як у великих містах, так і в громадах. Такий стан і якість водних ресурсів може негативно впливати на життя та здоров’я людей і довкілля загалом. Наприклад, нітрати сприяють інтенсивному росту водоростей, що в екстремальних випадках перетворюється на процес гниття й заболочення водойм. Вживання води з високим вмістом нітратів є небезпечним. Це може спричиняти захворювання серцево-судинної, ендокринної систем, онкологічні захворювання», – звертає увагу експертка.

Рахункова палата стверджує, що на повне очищення Дніпра потрібно майже 8,5 млрд грн. Насправді це не такі й великі гроші.

Того року з «ковідного фонду» на президентську програму «Велике будівництво» доріг й інших об’єктів інфраструктури направили 35 млрд грн. Чверть цієї суми допомогла б урятувати Дніпро.

Окрім того, використання басейну річки за 2017-2020 роки принесло понад 100 млрд грн до держбюджету.

Утім, проблема не в грошах. За бажанням їх можна знайти. Хоч би й скинутися 41 млн українців по 207 грн. Очищення Дніпра не розв'язує питання його подальшого забруднення.

«Насамперед потрібно вживати заходів для запобігання забрудненню Дніпра, що виникає від діяльності підприємств житлово-комунального господарства, від ведення сільського господарства й інших великих підприємств. Тому важливо в даному аспекті більше сфокусуватися на питаннях модернізації відповідних підприємств, а також налагодження ефективного моніторингу та контролю за дотриманням встановлених екологічних вимог», – пояснила Марічка Дячук.

Стверджувати, що держава взагалі нічого не робить – неправильно. Усе відбувається повільно.

«Процеси для покращення ситуації здійснюються, але не так швидко, як би ми цього хотіли. Ухвалення нормативно-правових актів займає досить тривалий час як на рівні міністерства, так і на рівні Верховної Ради. Утім, ухвалення – це одне, важливо в даній частині – реалізація і досягнення відповідних результатів. На жаль, часто підприємства, громадяни не дотримуються встановлених правил у частині охорони водного законодавства. Сподіваємось з прийняттям проєкту закону № 3091 «Про державний екологічний контроль» суб’єкти господарювання ретельніше підходитимуть до питання дотримання встановлених правил», – каже Марічка Дячук.

Законопроєкт № 3091 у липні пройшов перше читання в парламенті. Наразі документ готується до другого читання. Його автори переконані, що ухвалення цього законопроєкту допоможе врегулювати природоохоронне законодавство, яке «наразі є недієвим».

«Першими кроками повинна бути ефективна імплементація та виконання Директив ЄС, зокрема Нітратної Директиви, Директиви про очищення міських стічних вод, Директиви щодо захисту ґрунтових вод від забруднення та виснаження тощо. Зокрема, у межах Нітратної Директиви, уповноважені органи повинні визначити зони, вразливі до (накопичення) нітратів, у межах яких повинні бути розроблені Плани дій для зменшення ризиків і проявів забруднення. Мінагрополітики повинне визначити правила для сільгосптоваровиробників, що сприятимуть зменшенню нітратного забруднення у зонах вразливих до (накопичення) нітратів», – каже Дячук.

У березні РНБО доручила Кабінету міністрів у 6-місячний термін розробити й ухвалити водну стратегію до 2050 року.

А в червні уряд підтримав постанову «Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів», яка має обмежити використання фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах. Саме через них Дніпро щороку «зацвітає». Щоправда, зміни наберуть чинності з 31 грудня 2023 року. Європарламент ще 10 років тому взагалі заборонив використовувати фосфати в засобах для прання.

Дані: Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський у Facebook

Стаття 16 Конституції України декларує, що гарантування екологічної безпеки є обов’язком держави. Але поки цей обов’язок вона виконує у пів сили.

Експерти сходяться на думці, що необхідно якнайшвидше змінювати екологічне законодавство та посилювати відповідальність як підприємств, так і людей, які завдають шкоду природі.

Підприємствам потрібно вже зараз починати модернізацію і реконструкцію, щоб мінімізувати вплив на довкілля. Тут принцип простий – чим раніше почати, тим швидше можна буде закінчити. Реконструкцію Бортницької станції аерації розпочали ще у 2015 році на японські гроші. Наразі фахівці закінчують тільки підготовчі роботи.

Хочеться, щоб слова Геродота «Борисфен найбільш корисний людям <...> і вода в ньому дуже чиста» більше не сприймалися, як цитата з фантастичного роману, а стали реальністю. Адже Україна має реальний шанс перетворитися на Індокитай, де річок багато, але їхня вода настільки брудна, що її не можна ні пити, ні використовувати в промисловості чи сільському господарстві.

P. S. Finance.ua звертався за коментарями в міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, в Київську міську державну адміністрацію, але відповідей станом на 1 жовтня так і не отримали.