Вже у лютому 2021 року був підписаний відповідний Закон «Про держпідтримку інвестпроєктів зі значними інвестиціями в Україні», а станом на листопад 2021 року прийняті всі необхідні підзаконні акти, які дозволяються інвесторам розпочати процес підготовки проекту та документів для отримання державної підтримки.
Хто ж такі інвестняні, чим вони займатимуться і чим корисний країні «Закон про інвестнянь»? Про це Finance.ua запитав у виконавчого директора UkraineInvest Сергія Цівкача, який з липня 2020 року є очільником урядового Офісу із залучення та підтримки інвестицій.
Пане Сергію, понад рік тому Володимир Зеленський розповідав про ідею створення інституту індивідуальних інвестиційних радників – інвестнянь. Хто це такі?
Зауважу, що концепція інституту інвестнянь була розширена – зроблено це було для того, щоб забезпечити не лише супровід для інвестора, коли він зацікавлений в укладенні договору з державою, але й інвестиційні стимули. І саме ця президентська ініціатива про надання держпідтримки насправді є набагато важливішою, ніж інвестиційні менеджери.
Що таке інвестиційна няня? Це менеджер, який пояснює, де в країні інвестувати і як це робити. Він допомагає зібрати для інвестора всю необхідну інформацію щодо наявності ресурсів, партнерів, допомагає підшукати земельну ділянку чи об'єкт для інвестування у межах законодавства, може познайомити з центральною і місцевою владою, допомогти швидше пройти дозвільні процедури.
Сергій Цівкач: «Інвестиційна няня – це менеджер, який пояснює, де в країні інвестувати і як це робити». Фото: Владислав Недашківський / Finance.ua
В межах Закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» надасть фахові консультації в процесі підготовки документів для подачі Заяви в Міністерство економіки України на отримання держпідтримки.
Варто зазначити, що цей закон, який є президентською ініціативою, – саме про державну підтримку. Спочатку його було прийнято парламентом, а після цього UkraineInvest долучилася до реалізації закону як установа, уповноважена на супровід інвесторів.
Щоб вас супроводжували інвестняні, інвестиція має бути з мінімальним порогом – 20 млн євро протягом 5 років
Закон цей, власне, не про менеджерів, а про те, що держава нарешті за роки відновленої незалежності надає інвестиційні стимули в обсязі до 30% від вкладених інвестицій. Така інвестиція має мінімальний поріг – 20 млн євро протягом 5 років, а підтримка надається у вигляді інфраструктурних, податкових, митних і земельних стимулів – їх є цілий перелік.
Україна не перша країна, де працюють інвестиційні радники. Досвідом яких країн ви надихалися і як це там працює?
Державна підтримка і менеджери для інвесторів – це поширена практика у сусідніх країнах. Ми бачимо, що така підтримка є дуже популярною – і в Чехії, Польщі, Сербії, Туреччині, Литві. Така система використовується в ЄС та у світі.
У Сербії відшкодовують кошти за створення робочих місць: за одне робоче місце можна розраховувати на 3-7 тис. євро допомоги від держави.
У деяких країнах інвесторам пропонують 10 років звільнення від податку на прибуток і тому подібне.
Є такі установи, як ми – Investment Promotion Agencies. Вони є й у Сполучених Штатах, у Німеччині, Великобританії, Польщі та інших країнах.
В них працюють менеджери, які допомагають інвестору розібратись у специфіці ведення бізнесу у певній країні, або в законодавчій базі чи регуляторних речах. Тобто тут ми йдемо у тренді та враховуємо світові і європейські тенденції.
Ви сказали, що менеджери допомагатимуть розв'язувати проблеми інвесторів. Про які проблеми йдеться? Які проблеми зараз найчастіше виникають в інвесторів?
Тут важливо виділити два напрямки роботи. Ми як агенція, яка залучає і підтримує інвесторів, працюємо з 2016 року. Тобто навіть до прийняття Закону про держпідтримку (№ 1116-ІХ) ми функціонували у цьому режимі й надавали постійну підтримку інвесторам: це і розв'язання проблемних питань, і контакти з місцевою чи центральною владою тощо.
За цей рік інвестняні допомогли у вирішенні 35 питань
За законом ми надаємо підтримку для 27 проєктів, і для супроводу кожного визначений менеджер. Ми надаємо підтримку інвесторам на щоденній основі. Наприклад, станом на сьогодні вже зібрані понад 80 питань інвесторів, які потребують вирішення: це може бути якась дозвільна система, правоохоронна, десь є випадки бюрократії, десь треба пришвидшити процеси, щось спростити, чи пояснити представникам органів державної влади, як треба працювати з інвесторами.
Таких питань є понад 80, і зазначу, що за цей рік ми вже допомогли у вирішенні 35 питань. Ці питання досить комплексні і потребують часу для розв'язання, багато з них мають тривалу передісторію.
У багатьох випадках інвестор у зв’язку з якимись непорозуміннями навіть розмірковував над тим, щоб перестати інвестувати у цей проєкт.
Деколи буває так, що виникає непорозуміння між державою та інвестором, тому що вони із різних систем, у яких вони працюють.
Які питання серед інвесторів є пріоритетними, з якими вони найчастіше звертаються до вас по допомогу?
Я б сказав, що це дозвільна система, система надання прав на земельні ділянки, правоохоронна система, податкові питання, митниця.
«Щодо судів – у такі питання ми не втручаємось, якщо вони на стадії розгляду», – Цівкач. Фото: Владислав Недашківський / Finance.ua
Щодо судів – у такі питання ми не втручаємось, якщо вони на стадії розгляду. Можемо їх розглядати, якщо вони ще у досудовому стані або вже після останньої інстанції, якщо вже є ризик подання заяви на інвестиційний арбітраж. Тут ми можемо втручатися як медіатори і відпрацьовувати таку комунікацію.
Спершу президент Володимир Зеленський говорив про те, що Закон «Про інвестнянь» буде стосуватися лише західних інвесторів. Однак наразі по держдопомогу можуть звертатися й українські інвестори. Чому вирішили розширити допомогу?
На мою думку, дуже правильно було зроблено, що на отримання підтримки можуть податися як іноземні, так і українські інвестори. Тому що це, перш за все, про рівні умови ведення бізнесу.
Більш того, інвестиційний поріг зменшено – зі 100 млн доларів, як пропонувалося спочатку, до 20 млн євро.
Тобто умови для українців та іноземців рівні, правильно?
Умови рівні абсолютно. І це дуже добре, бо це дає можливість створити передумови для спільних підприємств, для розвитку як українського, так і іноземного інвестора.
Чому це ще важливо? Тому що іноземний інвестор заходить в Україну, коли бачить успішного українського інвестора. Тоді він відчуває: «Якщо людина почувається комфортно тут, у себе вдома, то і я буду почувати себе комфортно». А якщо він побачить, що місцевий інвестор пригнічений, йому важко, існують стримуючі фактори для розвитку, у нього виникнуть сумніви щодо того чи варто йому заходити в країну. Тому ми активно працюємо і з українськими інвесторами, допомагаємо їм створити ринок інвестицій і таким чином промотуємо Україну.
Цікаво. А скільки заявок вже подали потенційні інвестори?
Це те, чого потребувала Україна, і ми бачимо, що програма викликає високу зацікавленість у інвесторів: ми вже отримали 27 попередніх заявок на загальну суму у понад 2 млрд доларів.
А кого більше серед тих 27 інвесторів, що вже подали заявки – українців чи іноземців? І хто планує більше вкласти грошей в Україну?
Сьогодні ми маємо 17 заявок з України і 10 від іноземних інвесторів. Але за сумою вони однакові – приблизно мільярд на мільярд.
Як розподілені ці заявки за регіонами України, у яких буде розташований бізнес інвестора?
Переважають, звичайно, Київ та Київська область, але в регіонах також планується реалізація інвестпроєктів, це і Дніпропетровська, Житомирська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Чернігівська, Івано-Франківська обл. Звісно, хочеться бачити всі регіони.
В які галузі більше вкладаються інвестори?
Найбільше користується популярністю переробна галузь. А якщо розбити її на підсектори, то найпопулярніші сектори – це агропереробка, виробництво будівельних матеріалів. Також велику частку займають проекти у сфері логістики. Є й проекти в сфері транспорту, туризму, добування та інші спрямування.
У жовтні профільний комітет підтримав податковий законопроєкт про «Дія City». Як, на вашу думку, повпливає старт «Дія City» на кількість інвесторів у галузі? Чи буде їм потрібна допомога «нянь»?
Закон про «Дія City» і закон про державну підтримку інвестпроєктів – це два різні режими. Ті стимули, які отримує компанія відповідно до «Дія City» – це окремий режим.
Згідно з законом про державну підтримку проектів зі значними інвестиціями, інвестори можуть створювати центри R&D (research and development – дослідження та розробка. – Ред.), а ось типова для IT-компаній діяльність не входить до переліку Закону «Про нянь». Але якщо вони будуть робити R&D, то ці дві системи можна поєднати.
Ми, в основному, зосереджуємося на промисловості.
У системі підзаконних актів йдеться про те, що підприємства, які хочуть отримати супровід «нянь» мають пройти процедури відбору. Що саме при цьому перевіряється?
Така система підзаконних актів була розроблена Міністерством економіки України, подана Уряду, який її затвердив. Там говориться про те, що бізнес повинен подати перелік документів, щоб показати, що він зможе реалізувати цей проєкт та відповідати головним умовам для отримання державної допомоги. Наприклад, він має фінансування, проєкт не створить екологічних проблем тощо.
Ключовим документом є ТЕО – техніко-економічне обґрунтування, де прописані всі основні параметри проєкту, які очікувані результати і яким шляхом вони будуть реалізовані. Також є фінансові вимоги, зокрема:
- критерій достатності власного капіталу (не менше 20% від запланованого розміру значних інвестицій);
- критерій достатності чистого операційного грошового потоку (не менше 20% запланованого розміру значних інвестицій);
- критерій наявності джерел фінансування для покриття значних інвестицій (підтвердження наявності джерел фінансування як власних, так і залучених).
Тобто винесені такі показники, за якими можна визначити, що компанія працює ефективно і зможе реалізувати такий проєкт.
У законі не написано, що інвестор повинен приходити до інвестнянь
Відповідно, надання державної підтримки є доцільним зі сторони держави.
Припустимо, з’являється новий інвестор, який готовий вкладати кошти в економіку України і йому потрібна підтримка від держави та допомога «няні». Який порядок цієї взаємодії? Йому треба приходити до вас? І скільки часу займає вся процедура?
Прихід до нас не є обов’язковим, він добровільний. У законі не написано, що інвестор повинен приходити до нас. Але особисто я дуже раджу це робити, тому що ми є тими, хто супроводжував цей процес з моменту прийняття закону в Раді, слідкуємо за ним, знаємо його достеменно – ми зможемо відповісти на всі питання інвесторів і надати їм якісний супровід.
Якщо інвестор приходить до нас, ми йому розповідаємо про систему підзаконних актів, про процедуру, терміни. Наприклад, з моменту подання заявки у Мінекономіки там мають два місяці на те, щоб оцінити таку заявку та надати свій висновок після консультації з іншими особами та установами (зокрема, Міністерством фінансів). Вони надають один із трьох можливих висновків:
- відповідає критеріям;
- не відповідає критеріям;
- потребує доопрацювання.
Якщо все відповідає критеріям Уряд має прийняти рішення про підписання спеціального інвестиційного договору.
Загалом, максимальний строк за умови позитивної оцінки Мінекономіки і відповідності всім критеріям – це 4 місяці. Ми, звісно, будемо намагатися зробити цей термін меншим.
Також ми звертаємося до бізнесу, аби підприємці вже планували ці інвестиції та зверталися до нас, тому що ще деякий час займе підготовка.
У нас попередні заявки були готові вже на літо, але підзаконні акти підготували лише в кінці серпня. І зараз ми з кожним з інвесторів доопрацьовуємо їхні документи, особливо техніко-економічне обґрунтування.
З нашого досвіду, бізнесу треба до 3 місяців, щоб доопрацювати техніко-економічне обґрунтування і зібрати всі документи, а потім ще до 4 місяців, щоб пройти всю дозвільну процедуру. Але це я говорю про максимальні терміни.
Цівкач: «З нашого досвіду, бізнесу треба до 3 місяців, щоб доопрацювати техніко-економічне обґрунтування і зібрати всі документи». Фото: Владислав Недашківський / Finance.ua
Тут головне те, що держава буде пришвидшувати процедуру розгляду. Щодо інвестора – йому треба буде залучити радників, зібрати інформацію з банків, про земельні ділянки, іншу документацію – все це займе час.
А які податкові та митні пільги держава пропонує інвесторам?
Серед податкових пільг є звільнення від податку на прибуток протягом 5-річного періоду. Що важливо – інвестор може сам обрати дату початку такої пільги. Наприклад, він може сказати: «Завод я будую зараз, а податкові пільги мені потрібні з третього чи четвертого року». Відповідно, з третього-четвертого року функціонування цього інвестиційного проєкту він не буде платити податок на прибуток.
Є звільнення від мита та ПДВ на імпорт обладнання, але воно має бути новим, тобто виготовленим не раніше, ніж за 3 роки до моменту ввезення його на територію України.
Також за рахунок державних коштів може бути побудована інфраструктура, необхідна проекту – дороги, інженерні комунікації тощо, є можливість залучення територіальних громад – вони, відповідно до Закону, можуть надавати земельну ділянку на пільгових засадах. Потім їм можуть надати право пріоритетного викупу такої ділянки. Це дає можливість регіонам України конкурувати за інвестора.
Уряд відповідатиме у міжнародних судах перед інвестором за порушення, а інвестор відповідатиме перед українським урядом. Про які порушення йдеться?
Тут йдеться про спеціальний інвестиційний договір. За результатами подання заявки від інвестора до Мінекономіки буде прийнято рішення про підтримку такого проєкту і підписано спеціальний інвестиційний договір. Там будуть прописані всі умови співпраці між інвестором та урядом: інвестор бере на себе зобов’язання строком до 5 років, уряд бере зобов’язання строком до 15 років.
Це звичайний контракт між двома сторонами. Якщо хтось щось не виконає, то інша сторона має можливість використати судову систему і добитися відшкодування. Але існуємо ми, і наша роль – цього не допустити.
Ми чітко пояснюємо інвесторам, які зобов’язання вони на себе беруть. Так само і держава. У разі порушень (зі сторони держави. – Ред.) ми будемо сприяти інвестору в отриманні стимулів. Це наша пряма функція.
Якщо є третя сторона – місцева влада – то вони теж будуть відповідати за виконання своїх зобов’язань. Якщо вони зобов’язалися надати землю, то повинні це зробити. Це про довгострокову відповідальність: бізнесу – перед урядом, а уряду – перед бізнесом. Адже 15 років – це дуже суттєвий строк.
Зараз в Україні працює понад 30 інвестнянь
До речі, інвестор зможе сам обрати право, яке до нього застосовується. Наприклад, якщо він прибув з Великобританії, він може обрати, щоб до нього застосовувалося англійське право.
Скільки людей працюють зараз в UkraineInvest? Чи є плани розширюватися?
У нас зараз працює понад 30 людей. Звичайно, цього недостатньо, аби покривати всю Україну. Але у нас дуже амбітна команда, вони працюють від ранку до вечора.
Я завжди кажу, що треба активно працювати протягом дня, а о 6-7 вечора йти додому. Але деколи треба заходити в кабінет і наказувати всім йти додому, а вони ще щось читають, знаходять. Як на мене, це гарний показник.
Порівняймо з Литвою – там 100 людей працюють, у Грузії – 60 людей, Франції – 1500 людей, з яких близько 150 займаються інвестиціями, Словаччина і Словенія – по 50-60 людей. Але ми не жаліємось, ми беремо на себе те, що можемо зробити.
Повідомлялося, що ці спеціалісти мають розв'язувати складні питання в режимі 24 години на добу і сім днів на тиждень. Вони справді працюють за таким графіком? Як працює ця система підтримки?
Так, звичайно. Якщо ми говоримо про якісь нагальні питання, які пов’язані з державою, то під термін «24 на 7» найчастіше підпадає одна проблема інвестора – міграційна. Деколи когось на кордоні можуть затримати. Але якщо йдеться про якусь дозвільну систему, то вночі ми навряд чи щось вирішимо. Але ми завжди на зв’язку.
Якщо серйозно, то дійсно буває, що вночі можуть подзвонити щодо міграційних питань. Наприклад, о 2 ночі мені телефонували іноземні інвестори, яких зупинили на кордоні. Також інколи виникають правоохоронні питання – але найчастіше не вночі, а ввечері чи вранці.
Які зарплати отримуватимуть «інвестняні»?
У нас зараз пройшла постанова у Кабміні: коридор окладу заробітних плат в UkraineInvest буде від 11 до 42 тисяч гривень. Це серед усіх посад. А 42 тисячі – це керівник. Ще, можливо, будуть якісь преміальні, але це треба дивитися на систему, коли вона запрацює.
Виконавчий директор UkraineInvest: «коридор окладу заробітних плат в UkraineInvest – від 11 до 42 тисяч гривень». Фото: Владислав Недашківський / Finance.ua
Тобто насправді ця робота – це про бажання досягти результату, показати репутацію країни та думати про подальші плани.
Якщо уявити портрет ідеального кандидата, то якою має бути «ідеальна інвестняня» на ваш погляд?
Це людина, яка бачить майбутнє України як економічно розвиненої країни. Людина, яка не обмежується своїми обов’язками. Це людина, яка думає, як зробити більше, цікавиться останніми тенденціями у світі. Людина, яка дуже добре орієнтується в аналітичних матеріалах, тому що інвестори – дуже технічні люди і вони повинні розуміти, що вони розмовляють з кимось на одному рівні, однією мовою.
Також вона має вільно володіти щонайменше українською та англійською мовами. І звичайно, фінансові, економічні та юридичні знання – це база.
Інвестиційна няня – це колективний опис, тому що супровід інвестиції полягає у тому, щоб підготувати документи й зрозуміти фінансові показники. Одна людина не може це зробити, тому у нас є підрозділи – юридичний, аналітичний та залучення інвестицій.
Останніми можуть бути люди з різних секторів економіки, з бізнесу, консалтингу, які більше екстраверти – вони можуть виступити, залучити інвестора, переконати його, чому потрібно заходити в Україну.
