Які податки мають платити українці з 2022 року

І хоча українці щорічно віддають державі сотні мільярдів гривень, багато напрямків не отримують належного фінансування від держави, бізнес скаржиться на підвищення податків, життя не стає комфортнішим.

Отже, які податки та в якому розмірі ми сплачуємо? Умовно, ці податки можна поділити на дві категорії: прямі та непрямі.

Практично всі вони сплачуються із зарплатні, тому ці податки йдуть у нерозривному зв’язку – єдиний соціальний внесок (ЄСВ) + податок на доходи (ПДФО) + військовий збір.

Кошти йдуть напряму до державного фонду соціального страхування. З нього виплачуються пенсії, виплати по непрацездатності чи безробіттю.

Його ставка – 22% від мінімальної зарплатні, яка з 1 січня 2022 складає 6500 грн. Відповідно, з зарплатні стягується 1430 грн ЄСВ.

З 1 жовтня 2022 року через зростання мінімальної зарплатні до 6700 грн відрахування ЄСВ також зросте – до 1474 грн.

За даними Міністерства фінансів України, у 2020 році українці сплатили 349 млрд грн соціального внеску (Держказначейство ще не підготувало звіт за 2021 рік, тому для розуміння розміру податків вказані цифри за 2020-й. – Авт.).

Не платять цей податок ФОПи чи незалежні підприємці, які отримують пенсію або мають інвалідність.

Податок, який сплачується з будь-яких доходів громадян по ставці у 18% від отриманої суми. Він застосовується до широкого переліку доходів, найважливіші з яких:

• зарплатня, заохочення, премія, компенсація;
• стипендія;
• кошти, які отримав підприємець-фізична особа як результат своєї роботи;
• кошти, отримані від оренди майна;
• інвестиційний прибуток від цінних паперів;
• виграш у лотерею чи азартні ігри;
• відсотки з депозитного рахунку.

ПДФО не стягують з пенсій, страхових виплат, державних грантів і ковідних виплат. Держказначейство інформує, за 2020 рік в Україні сплатили 295,1 млрд грн цього податку.

Стягується з доходів українців у розмірі 1,5% і повністю спрямовується на потреби Збройних сил України. Його не застосовують до забезпечень розвідників, прикордонників, працівників МВС і правоохоронців.

На початок 2022 року державна скарбниця отримала 28,6 млрд грн для фінансування військових.

Цей вид стягнень можна і не помітити, оскільки він включений в чек за товари чи послуги, фактичного його збирає продавець у ролі податкового агента.

Покупець сплачує цей податок, його видно в чеку й він одразу включений до ціни. Розмір податку прив’язаний до доданої вартості, яка залежить від сфери діяльності виробника чи постачальника послуг.

Наприклад, ПДВ становить:

• 0%, якщо сфера – це експорт товарів і сухопутний експорт послуг, подорожі за кордон;
• 7% для квитків на театральні та циркові вистави, концерти, екскурсії, кіно, вартість проживання в готелі;
• 14% для постачання і ввезення деяких видів сільськогосподарської продукції;
• 20% для продажу товарів, надання послуг чи ввозу товарів в Україну.

У 2020 році Україна отримала 400,6 млрд гривень ПДВ.

Ще один вид податку, який не пов’язаний з отриманням доходу чи прибутку. Це збори за реалізацію певних продуктів таких як тютюн, алкоголь, автомобілі та пальне.

Спочатку підприємець оплачує акцизні марки, які розміщуються згодом на самих виробах, а частина акцизу потім виводиться в чек покупцю.

Податкові ставки для кожного виду товару свої та вони зростають, що відображається у подорожчанні алкоголю, тютюну чи бензину. Так, у цьому році заплановано подорожчання на 5%.

Цікаво, що акциз на паливо українець сплатить, навіть не маючи власного автомобіля, оскільки цей податок входить у вартість проїзду на громадському транспорті.

За минулий рік цей вид стягнення поповнив бюджет на 153,9 млрд гривень.

Останнім часом Верховна Рада ухвалила кілька нових законопроєктів, які можуть збільшити кількість податків, які сплачує українець. Перший з них – №5600, який ввів нові податкові правила гри для власників землі та нерухомості.

Раніше власники земельних ділянок рахували або на основі грошової оцінки ділянки, або, за її відсутності, на основі площі. Ставки податку при наявності оцінки були не більше 3% і поділялись за призначенням:

• не більше 1% від оцінки для загальних земель;
• не менше 0,3% і не більше 1% від оцінки для сільгоспу земель;
• не більше 0,1% від оцінки лісових земель.

Якщо оцінка відсутня, податок складає 5% від грошової оцінки за одиницю землі по області.

У законі ж, який набув чинності з початку січня 2022 року, ввели мінімальну суму податку, яку має платити кожен власник сільгоспземлі – 5% від вартості ділянки. Якщо сума всіх виплат, які виплачує власник ділянки (на дохід, землю, єдиний податок тощо), менша ніж 5%, то потрібно буде доплатити цю різницю.

Серед чиновників і бізнесу думки щодо цієї норми розділилися. З одного боку прогнозують підвищення вартості ділянки вп’ятеро, а з іншого – детінізацію сільгоспдіяльності.

Крім того, це зобов’язання не пошириться на городи, ділянки під дачі чи будинки, сільгоспземлі в межах населених пунктів.

Тобто якщо ви – просто власник землі у селі чи місті, ви не платите 5%, а – до 3%, як і раніше.

Водночас, незалежно від розміщення вашої ділянки, якщо ви заробляєте на продажі продуктів, що виростите в себе на городі/дачі, і отримуєте на цьому прибуток не менш ніж 78 тис. грн (тобто 12 мінімалок), то ви маєте заплатити 18% ПДФО.

Ще одне нововведення – запровадження гнучкої системи оподаткування на дохід при систематичному продажі нерухомості.

Під систематичністю закон розуміє від трьох і більше продажів за рік.

Тобто, якщо ви хочете просто купити чи продати квартиру, то цей податок вам не загрожує.

Якщо ж ви маєте бізнес з перепродажу нерухомості, то 18% ПДФО потрібно платити за дохід (різницю між ціною купівлі та продажу) з кожної продажі, починаючи з третьої.

Вважається, що найбільше це вдарить по інвесторах, які купують квартири на початку будівництва, щоб потім заробити на перепродажі.

Однак це може вплинути й на невеликих забудовників, яким буде набагато тяжче залучити інвесторів, але аж ніяк на пересічних українцях.

Цей документ встановив, що міжнародні інтернет-компанії без реєстрації в Україні мають платити 20% ПДВ за продаж своїх послуг. Закон охрестили «податком на Google», він діє з початку 2022 року, і від нього очікують 3 млрд грн надходжень.

Як це впливає на українців? Компанії збільшили вартість своїх продуктів, наприклад, з 1 грудня 2021 року подорожчали товари Google. Раніше додаткові 100 терабайтів пам’яті у хмарному сховищі обходились у 229 грн на місяць, то тепер ціна вже складає 275 грн.

А з січня 2022 року зросли на 20% ставки ПДВ на послуги Facebook для тих рекламодавців, чий бізнес чи адреса визначені як українські. «Дісталось» чималій кількості локальних фізичних осіб-підприємців, які працюють саме на цій платформі.

Цікаво, що Facebook, на відміну від Google, не має у нас свого представництва, як і ряд інших гігантів, будь то Netflix чи TikTok. Інші компанії поки не інформували про подорожчання своїх послуг в Україні.

Наприкінці грудня минулого року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що вже на початку 2022-го запрацює Дія.City – спеціальний правовий і податковий режим для IT-компаній.

В уряді переконані, що завдяки Дія.City темпи зростання ІТ-сектора можуть подвоїтися до 40-50% на рік.

Доходи галузі матимуть потенціал зрости з 6 млрд дол. до 16-17 млрд дол. А кількість робочих місць може збільшитися до 450 тисяч вже до 2025 року.

В Дія.City буде вперше запроваджений податок на виведений капітал. Резиденти Дія City матимуть можливість обирати між податком на прибуток (18%) і податком на виведений капітал, який складе 9%.

Це буде пілотний проєкт, за результатами якого його хочуть масштабувати й на інші галузі.

Щодо оподаткування доходів працівників і гіг-спеціалістів, то діятимуть такі ставки: ПДФО – 5%, ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати, військовий збір – 1,5%.

Помітно, що нові податки не мають завдати сильної шкоди гаманцю українців, а спрямовані саме на бізнес. Оскільки платними послугами Google та Facebook, переважно, користуються рекламодавці.

Щоправда, в майбутньому можуть подорожчати підписки, купівля фільмів, серіалів, книжок й інших товарів, але ніхто про це ще не повідомляв.

Аналогічно і з податками на землю та нерухомість, які вплинуть лише на бізнес і не стосуються звичайних покупців чи тримачів кількох соток під город чи дачу.

Якщо ж говорити про «класичні» податки, то вони теж лишаються без змін, крім ЄСВ, який завжди пропорційно зростає до розміру мінімалки.

Тому у 2022 році податкові зміни більше відчує бізнес, який рекламується у пошукових та соцмережах, невеликі забудовники та великі сільгоспугіддя, а також IT-галузь.