Як відкрити рахунок у польському банку

Два роки тому мене запросили на роботу до Кракова. Після приїзду я звернувся в одну з місцевих компаній, які допомагають вихідцям з України адаптуватися в Польщі: надають юридичні та консультаційні послуги. Обійшлося мені це в $200. За ці гроші мені допомогли з пошуком житла і підбором курсів мови. Що стосується вибору банку, то вони не розповіли нічого такого, чого я не дізнався сам. У польському інтернеті достатньо сайтів, які можуть допомогти: direct.money.pl/kontaosobiste/, topkontabankowe.pl/ranking-kont-osobistych/, jakibankwybrac.pl, najlepszekonto.pl або kontabankowe24.pl. Там є можливість дізнатися про пропозиції різних банків, порівняти умови, почитати свіжі новини галузі і багато чого корисного. Знання мови спростить завдання, але за бажання вистачить і Google Translate. Втім, допомога консультантів все ж таки знадобилася. Співробітник компанії ходив зі мною в банк, допомагав спілкуватися з менеджерами. Моя польська була ще зовсім погана, а з англійською, яка у мене більш-менш, у більшості поляків не дуже добре.

В Україні я довіряв банкам з європейським капіталом. Два роки тому, у розпал українського банкопаду, я без особливих проблем зміг забрати свої валютні заощадження, що залишило, скажімо, «гарний післясмак». Тому вирішив не змінювати стратегію і тут теж вибирав серед великих європейських банків. Список, який я склав собі, виглядав так: Raiffeisen Polbank (дочка австрійської групи Raiffeisen), Bank Pekao (основний акціонер – італійський Unicredit), Bank Zachodni WBK (належить іспанській групі Santander), французькі BNP Paribas і Credit Agricole, ING Bank, німецький Deutsche Bank і Millenium Bank (донька португальського банку). Всі банки пропонують практично однакові умови обслуговування при відкритті рахунку. Відмінності є, але вони не суттєві і визначальними для мене не були. Наприклад, в деяких попередню заявку на відкриття рахунку можна залишити на сайті, в інших такої опції немає, але можна скористатися кол-центром. Зупинитися я вирішив на Millenium Bank. Аргументи наступні: він входить у десятку найбільших у Польщі, бере участь у Фонді Банківської Гарантії (аналог українського Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), має кілька сотень відділень по всій країні і має один з найбільш функціональних клієнт-банків.

До відділення Millenium Bank я прийшов, маючи при собі лише закордонний паспорт. Менеджер, якого звали Лукаш, сказав, що цього більш ніж достатньо. Він зробив копії документа, запитав імена батьків, в якій країні я плачу податки, адреси проживання в Україні та Польщі. Відкриваючи рахунок, вкрай бажано мати польський адресу, на яку потім звичайною поштою надішлють пластикову картку. У мене з цим проблем не було. Якщо такої не виявиться, можна спробувати домовитися про те, щоб її відправили в Україну або надіслали на відділення, і пізніше забрати самому. Але на це погоджуються не всі банки. Тобто, якщо у вас немає польської адреси, рахунок ви, швидше за все, відкриєте, але доведеться обирати серед тих банків, які будуть готові піти на поступки. Також знадобиться картка польського мобільного оператора для підтвердження транзакцій, що проводяться за карткою.

На всі формальності пішло не більше ніж 5 хвилин. Картку довелося почекати 4 дні, але рахунком можна було користуватися відразу після укладення договору. Лукаш підвів мене до комп'ютера в залі для клієнтів і коротко ознайомив з деякими функціями інтернет-банкінгу. Показав, як на додаток до рахунку в злотих можна самому безкоштовно відкрити рахунок у євро або доларах.

Загалом, для більшості місцевих банків вашого закордонного паспорта буде достатньо. Але в деяких, наприклад, Bank Pekao, можуть окремо попросити ІПН. Був і такий банк, в якому мені сказали, що не зможуть відкрити рахунок нерезиденту Польщі – Bank Zachodni WBK. Можливо, є й інші. Але для більшості українське громадянство ніяк не є приводом для відмови.

Живучи в Україні, я вважав себе активним користувачем банківського пластику. Постійно розраховувався в магазинах, щомісяця сплачував комунальні, інтернет тощо. Але в Польщі я став використовувати картку просто повсюдно: нею плачу за проїзд у транспорті, беру в борг або позичаю гроші, скидаюся на корпоративні посиденьки в барах, походи в room escape або на пейнтбол. Я звик залишати реквізити рахунку для будь-якої дрібниці. Тут це нормально.

Мати картку з собою не обов'язково. Тут дуже популярна хмарна платіжна технологія BLIK. Для розрахунку потрібен лише смартфон зі встановленим додатком, який генерує коди платежів з обмеженим терміном дії. Вводиш його на терміналі і отримуєш готівку в банкоматі або оплачуєш покупки.

Перші три місяці обслуговування моєї картки Millenium Visa Konto 360° було безкоштовним. Після цього потрібно або платити по 7 злотих на місяць (трохи менше ніж $2), або щомісяця проводити за карткою хоча б одну операцію і поповнювати її щонайменше на 1000 злотих (близько $250). Якщо я виконую другу умову (а я її виконую), то можу без комісії знімати готівкові злоті в банкоматах будь-яких банків на території Польщі. Якщо ні, то без зняття комісії тільки в мережі Millenium, а в інших – від 1 злотого до 2,5% за транзакцію, в залежності від банку.

Картка працює і в Україні, але користуватися нею там невигідно через курс обміну. Коли я їду на батьківщину, то беру готівкові злоті і вже в Києві міняю на гривні.

З собою в Польщу я привіз певну суму у валюті. Тримати готівку на орендованій квартирі не хотілося, тому подумав про відкриття ще і депозиту. Це були ті гроші, які мені вдалося благополучно забрати в Україні з Райффайзен банку Аваль. Тут я теж вирішив піти з ними в Raiffeisen Polbank. Депозит можна було відкрити і в Millenium, але після українських банківських реалій я підсвідомо вирішив розкласти яйця по різних кошиках. Хоча, можна було і не перестраховуватися. Адже обидва банки беруть участь у системі гарантування вкладів. Максимальний розмір відшкодування становить 100 000 євро в еквіваленті, що з лишком покриває мої ризики.

Прибутковість депозитів тут різко відрізняється від української. В національній валюті місцеві банки рекламують їх зі ставкою від 1,5% до 3% річних, в інших – на порядок чи два менше. Мої заощадження були в трьох валютах: євро, доларах США та швейцарських франках. Я відкрив три строкові депозити на 1 рік у тих же валютах під 0,05%, 0,15% і 0,01% річних відповідно. Схоже, плата за надійність – це наднизький дохід.

Як і при відкритті рахунку, для оформлення вкладу знадобився лише паспорт та адреса проживання в Польщі, на яку на додачу надіслали подарунок – платіжну картку. За її обслуговування стягується якась плата, але тільки якщо нею користуватися. У моєму випадку вона лежить без діла. Гроші я вносив готівкою через касу.

Поповнити рахунок в польському банку з України можна трьома способами. Перший – звичайний банківський переказ з картки на картку. Але тут є обмеження – 15 000 гривень на добу. Приміром, найбільший з українських банків – Приват – за це візьме 2% від суми (але не менше ніж 50 грн). Другий – SWIFT платіж. Відкритий в польському банку рахунок отримує міжнародний номер IBAN, на який можна перерахувати гроші через систему повідомлень SWIFT. Тут є нюанси. Якщо самому переказувати гроші на свій рахунок в іноземному банку, знадобиться індивідуальна ліцензія НБУ (див. Чи законно це?). Але якщо про це попросити своїх найближчих родичів, то можна обійтися без неї. Вони повинні будуть надати документ, що підтверджує спорідненість: свідоцтво про народження або про шлюб. При переказі суми, більшої ніж $10 000 в еквіваленті, у банку можуть попросити джерело її походження (довідку про доходи, договір купівлі-продажу, дарування). І третій – приїхати і поповнити самому. Ну, або попросити про це людину, яка буде їхати, звичайно, якщо ви їй довіряєте. Готівкою з України без декларації можна вивезти до 10 000 євро. Тут закинути їх на рахунок можна у відділенні або через банкомат. Приміром, в банкомат Millenium Bank можна вносити злоті однією пачкою купюр різних номіналів. Він сам їх розпізнає, перерахує і миттєво зарахує на рахунок.

Щоб закинути гроші на депозит, спочатку доведеться відкрити рахунок, потім переказати їх туди одним з перелічених способів, і через клієнт-банк поповнити тіло вкладу.

Де-юре для відкриття рахунку за кордоном громадянину України потрібно отримати індивідуальну ліцензію НБУ. Раніше вона видавалася в паперовому вигляді, але з 3 липня цього року її можна оформити в електронному (спочатку доведеться отримати електронно-цифровий підпис). Без неї відкрити рахунок дозволяється тільки на час перебування за кордоном. Перед поверненням ви зобов'язані його закрити. За порушення цієї норми передбачено штраф: 500 – 1000 неоподатковуваних мінімумів або 1000 – 3000, якщо вас зловлять повторно.

Де-факто, притягнути до відповідальності українця, який відкрив рахунок у Польщі чи будь-якій іншій країні, буде дуже важко. Банки інформацію про своїх клієнтів – нерезидентів не розголошують. Отже, про це просто ніхто не дізнається, якщо, звичайно, він сам не прийде до податкової і не зізнається. Щось мені підказує, що він цього робити не стане. Те саме стосується і оподаткування. Якщо ви залишаєтеся податковим резидентом України, звітувати перед державою чи ні – виключно на вашій совісті. Польщі в цьому випадку ніхто нічого не винен.

Автор побажав залишитися невідомим, але редакція «Фінанси.uа» гарантує: він існує і справді користується рахунками в польських банках (щоправда, гонорар попросив вислати на картку Приватбанку)