Як максимально примножити капітал і мінімально поділитись ним з державою

З доходів від інвестиційної діяльності податки здебільшого стягуються за стандартною формулою: 18% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) плюс 1,5% військового збору, але є такі активи, які мають свої нюанси.

Нові правила оподаткування доходів від банківських вкладів запровадили у 2016 році. Вони стосуються як валютних, так і гривневих депозитів, незалежно від терміну, на який розміщуються кошти.

Отже, з доходу від банківських депозитів стягується ПДФО 18% і військовий збір 1,5%. Тобто інвестор повинен сплатити 19,5% у державну казну.

Розглянемо це на конкретному прикладі: якщо інвестор поставив на депозит 50 000 гривень на 12 місяців під 12% річних, то ця сума через 365 днів збільшиться до 56 000 гривень. Сума його доходу від банківського депозиту складатиме 6 тисяч гривень, який буде оподатковано за ставкою у 19,5%. Тобто буде стягнуто 1170 гривень і інвестор отримає на руки 54 830 гривень.

Інвестору не потрібно самостійно займатись сплатою необхідних податків, адже це – сфера компетенції податкового агента, в ролі якого виступає фінансова установа (банк), яка вчасно перераховує до бюджету необхідну суму.

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) залишаються одним із небагатьох фінансових інструментів, доходи від якого не обкладаються податками.

У травні 2020 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, згідно з якими з ОВДП також більше не стягується військовий збір.

Наприклад, якщо інвестор купив річні ОВДП на 50 тисяч гривень під 9% річних, то його дохід на руки становитиме 4,5 тисячі гривень. І жодних податків сплачувати не потрібно, хоча податкову декларацію власникам таких облігацій все-таки доведеться заповнювати.

А от у разі з корпоративними облігаціями, ситуація діаметрально протилежна – доведеться заплатити податки в розмірі 19,5%. Сплатою податків займатимуться податкові агенти, зокрема депозитарій стягне податок з купонного доходу, а торговець – з торговельних доходів.

Доходи від інвестицій в нерухомість оподатковуються, як під час її купівлі-продажу, так і від здачі в оренду.

Покупці й продавці, згідно з Податковим кодексом, зобов’язані сплачувати податки, але формула їх обчислення відрізняється для цих двох категорій.

У покупців нерухомості все стягується за універсальною схемою: державне мито в розмірі 1% від вартості квартири чи будинку плюс відрахування до Пенсійного фонду в розмірі 1% від вартості. Наприклад, якщо інвестор купує житло за 240 000 гривень, то йому потрібно сплатити 4 800 гривень.

Продавцям нерухомості потрібно насамперед врахувати термін володіння житлом, яке вони вирішили продати. Якщо інвестор вперше впродовж календарного року продає квартиру чи будинок, яким володіє понад 3 роки, то він зобов’язаний сплатити мито в розмірі 1% від вартості, яка вказана у договорі, але не менше оціночної вартості. Наприклад, якщо продається житло за 240 000 гривень, то стягується мито 2 400 гривень.

У разі повторного продажу житла за останній рік або раніше встановленого 3-річного терміну володіння ним, потрібно заплатити податки за такою формулою: державне мито в розмірі 1% від вартості житла, плюс ПДФО 5% від вартості житла для резидентів (і 18% для нерезидентів), плюс військовий збір 1,5%.

Отже, якщо продається житло за 240 000 гривень за таких умов, то сума податків становитиме 18 000 гривень для резидентів і 49 200 гривень для нерезидентів.

Від сплати державного мита при купівлі-продажі нерухомості звільнені пільгові категорії населення:

• ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС;
• сім’ї зниклих безвісти військовослужбовців та прирівняних до них осіб;
• сім’ї загиблих військовослужбовців, а також інваліди Другої світової війни.

А від сплати відрахувань до Пенсійного фонду України звільнені громадяни, які вперше купують нерухомість або ж перебувають на квартирному обліку. Ця пільгова норма з’явилась нещодавно, завдяки рішенню Кабінету міністрів від 23 вересня 2020 року.

Дохід від здачі нерухомості в оренду оподатковується за стандартною формулою: ПДФО 18% плюс військовий збір 1,5%.

Тут інвестору доведеться докласти чималих зусиль, адже податки потрібно сплачувати самостійно й подавати податкову декларацію. Впродовж 40 календарних днів після останнього дня звітного кварталу, інвестор має обчислити усі свої доходи від оренди, відрахувати 19,5% від загальної суми доходів, дізнатись усі реквізити та здійснити платіж.

Приклад: якщо інвестор здає квартиру за 7 500 гривень протягом 12 місяців, то сума податків (ПДФО плюс військовий – 19,5%) за кожен місяць становитиме 1462,5 гривні. Надалі інвестор підсумовує ці податки за квартал (1462,5 гривні множимо на 3 місяці) і отримує 4 387,5 гривні, які потрібно сплатити до 10 травня за перший квартал, до 9 серпня – за другий квартал, до 9 листопада – за третій квартал і до 9 лютого поточного року – за четвертий квартал минулого року.

При здачі житла в оренду, в інвестора є чудова можливість суттєво зменшити загальну суму податків, якщо він оформить себе фізичною особою-підприємцем. ФОПи повинні сплачувати податки за ставкою лише у 5% або фіксовану суму, якщо вони належать до II групи – на спрощеній системі оподаткування. Наприклад, при здачі в оренду квартири за 7500 гривень, щомісячна сума податків для ФОПів становитиме лише 375 гривень.

Якщо інвестор вирішить придбати злиток золота, срібла, платини чи паладію і через деякий час забажає його продати банківській установі за вищою ціною, то платити податок з доходу йому не потрібно. Але якщо він вирішить відкрити банківський депозит у дорогоцінних металах, то з відсотків отриманого доходу банк стягне податок за стандартною формулою: ПДФО 18,5% плюс військовий збір 1,5%.

Наприклад, ви відкриваєте в банку «золотий» депозит і розміщуєте на «металевий» рахунок 100 грам золота на 12 місяців під 2% річних. При середній ціні золота станом на березень 2021 року в 1500 грн/грам, 100-грамовий злиток коштуватиме 150 000 гривень. Наприкінці терміну дії депозиту, на вашому рахунку буде уже 102 грами золота (+2% річних) і якщо ціна залишилася на тому ж рівні, у грошовому еквіваленті це буде 153 000 гривень. Тобто Ваш дохід становитиме 3 000 гривень, з якого стягнуть податки в розмірі 19,5% або 585 гривень.

Оподаткування виплат з НПФ залежить від загальної накопиченої суми до пенсії, віку пенсіонера та його намірів – зняти всі гроші одразу або ж віддати перевагу регулярним виплатам.

Одноразова виплата з НПФ оподатковується за стандартною формулою: ПДФО 18% плюс військовий збір 1,5%.

Закон України про недержавне пенсійне забезпечення регламентував процедуру одноразової виплати, яку можна отримати за умови смерті учасника НПФ, інвалідності, критичного стану здоров’я, його виїзду на постійне проживання за кордон або ж коли загальна сума накопичень менша за 50% прожиткового мінімуму для непрацездатної особи в розрахунку на 10 років.

З 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб становить 1769 гривень на місяць, з якого віднімаємо 50% (884,5 гривні), множимо на 12 місяців і множимо на 10 років. Отримуємо 106 140 гривень. Тобто одноразово можна зняти з НПФ суму менше 106 140 гривень.

Якщо інвестор вирішить зняти 100 000 гривень, то доведеться заплатити 19 500 гривень податку. Якщо одноразова виплата з НПФ відбувається за умови досягнення пенсійного віку, оподатковується 100% суми заощаджень.

Інвестор може обрати варіант регулярної виплати накопичень з НПФ і тоді ПДФО та військовий збір будуть стягнені лише з 60% виплати. Наприклад, знімаючи щомісячно 1000 гривень, сума податків (з виплати у 600 грн) складатиме лише 117 гривень.

Існує також можливість для інвесторів зменшити суму податку за вклади в НПФ за умови використання податкової пільги. Жодних податків при отриманні виплат з НПФ не сплачують особи старші за 70 років та інваліди I групи. Після смерті вкладника, його прямі спадкоємці також звільнені від сплати податків.

Якщо інвестор захоче зняти одразу всю суму до завершення терміну накопичення, то стягується податок за стандартною формулою: ПДФО та військовий збір.

Якщо це зроблять його найближчі родичі (дружина або діти), то податком будуть обкладені лише 60% виплати. Так само на 60% виплати будуть нараховані податки, якщо страховий договір передбачає регулярні щомісячні виплати, як надбавку до державної пенсії. Наприклад, знімаючи щомісячно 2000 гривень, сума податків (з 60% виплати, тобто 1200 гривень) складатиме лише 234 гривні.

Після смерті застрахованого нерезидента буде стягуватись зі страхової виплати – ПДФО та військовий збір. А от при отриманні страхової виплати не прямим спадкоємцем, а далеким родичем, сума оподаткування буде значно меншою: ПДФО 5% і військовий збір 1,5%.

У накопичувальному страхуванні можна також зменшити суму сплачених податків, скориставшись податковою пільгою. Передбачається і повне звільнення від оподаткування страхових виплат за наступних умов:

• якщо їх отримує неповнолітній або особа старша за 70 років у формі ануїтету;
• якщо у вкладника виявили важке захворювання чи тимчасову непрацездатність після виписки з лікарні через хворобу, нещасний випадок, перелом, опіки тощо;
• якщо у вкладника виявили постійну непрацездатність через нещасний випадок;
• якщо вкладник помер і страхову виплату буде отримувати його прямий спадкоємець, який є резидентом України.

Оподаткування операцій з акціями залежить від різновиду отриманого доходу. Якщо інвестор отримав дивіденди з акцій іноземної компанії, то повинен сплатити податки в юрисдикції компанії за такою формулою: ПДФО 9% і військовий збір 1,5%.

Оподаткування дивідендів з акцій українських компаній буде майже вдвічі меншим: ПДФО 5% і військовий збір 1,5%.

А от у разі продажу акцій, стягуються податки з доходу (різниці між сумою придбання і сумою продажу акцій) уже за стандартною формулою: ПДФО 18% і військовий збір 1,5%.

Інвесторам також важливо пам’ятати про специфіку подвійного оподаткування, щоб не потрапити в халепу, коли доведеться сплатити податки і в Україні, і в країні отримання доходу. Україна уклала конвенцію про уникнення подвійного оподаткування із 70 країнами світу. Тому, якщо інвестор сплатив податок в одній із цих країн, йому можуть це врахувати при сплаті ПДФО в Україні. Для підтвердження сплати податків в іншій країні потрібно надати відповідні документи, і, найголовніше, вони повинні перевищувати 10%.

Система оподаткування доходу від вкладів в пайові інвестиційні фонди (ПІФ) та корпоративні інвестиційні фонди (КІФ) є аналогічною до акцій, тобто залежить від отримання дивідендів від інвестиційних сертифікатів ПІФів або акцій КІФів чи їх продажу.

Дивіденди, які отримують фізичні особи від інвестиційного фонду оподатковуються за формулою: ПДФО 9% і військовий збір 1,5%.

У разі продажу своїх інвестиційних сертифікатів за вищою ціною, інвестор-фізична особа зобов’язаний сплатити ПДФО 20% і військовий збір 1,5%, а інвестор-юридична особа менше – ПДФО 18% і військовий збір.

Податковим агентом в таких операціях може виступати, як сам інвестор, так і покупець акцій/паїв: тут усе залежить від того, який шлях обирався під час виходу з інвестиції.

В Україні досі відсутня на законодавчому рівні регламентація оподаткування доходів від інвестицій у криптовалюту. Дохід від продажу «крипти» оподатковується за уже звичною формулою: ПДФО 18% і військовий збір 1,5%.

Немає окремого законодавчого регулювання й оподаткування доходів від Р2Р-кредитування. Згідно з Податковим кодексом, формула оподаткування доходів від інвестицій в такі кредити є стандартною: ПДФО та військовий збір.

Що стосується доходів від інвестицій на міжнародному фінансовому ринку FOREX, то вони взагалі не підлягають оподаткуванню відповідно до статті 165 Податкового кодексу України. Фізичні особи-резиденти можуть займатись купівлею-продажем валюти у ліцензованих фінансових установах або ж в інших фізичних осіб (резидентів і нерезидентів). Доходи від конвертації валюти є частиною операцій з торгівлі валютними цінностями та не є об’єктом оподаткування для ПДФО й військового збору.

Отже, який інструмент для вкладення заощаджень буде найвигіднішим інвесторам з точки зору мінімального оподаткування?

Finance.ua вирішив з цим питанням звернутись до експертів. Ось, що вони кажуть:

Юрій Шоломницький, керівник Центру макроекономічного моделювання при Київській школі економіки:

«Дохід від ОВДП та недержавних пенсійних фондів (зокрема і накопичувальне довгострокове страхування) звільнені від оподаткування, тому якщо обирати за єдиним критерієм – рівнем податків, то варто звернути увагу на ці інструменти.

Проте, дохід від НПФ (страхування) залишається у розпорядженні аж до моменту настання пенсійного віку (страхового випадку). Тому в популярному розумінні, це не є інвестуванням, а радше засобом накопичення.

Інші інструменти обкладаються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором (19,5%), відповідно, саме дохідність зважена на ризик має відігравати ключову роль. Волатильність золота, традиційних валют та криптовалют є досить високою, особливо для останніх, тому інвестиції в ці активи є ризиковими.

Ставки за депозитами значно знизилися протягом останнього року, тому варто їх розглядати лише у разі небажання витрачати сили на формальності, пов'язані з іншими інструментами, наприклад, ОВДП. Але з точки зору мінімального ризику, мінімальних податків та відносної простоти операцій, саме вкладення в ОВДП є найкращим інструментом для інвесторів-аматорів».

Артем Афян, керуючий партнер адвокатського об'єднання Juscutum:

«Очевидною перевагою депозитів як інструменту інвестування є гарантії від держави. Сума граничного розміру відшкодування коштів Фондом гарантування вкладів складає 200 тисяч гривень. Нещодавно в Україні знову запровадити податок на відсотки по депозитах, тому власникам депозитів, під час вибору такого інструменту інвестицій, доведеться ділитися доходами з державою.

Щодо облігацій внутрішньої державної позики, то податки з них наша держава не стягує. Зараз цей інструмент є надзвичайно вигідним, власне цим і пояснюється факт, що облігації витіснили майже всі інші папери з фондового ринку.

Із запровадженням податку на нерухоме майно, який поки погано адмініструється, нерухомість стала менш вигідною і тягне за собою фінансовий тягар у вигляді витрат за простій: йдеться зокрема й про сплату комунальних послуг. З податком на нерухоме майно стає все важче. Дохід з орендного майна потрапляє в загальну базу оподаткування.

Щодо недержавних пенсійних фондів, то забрати гроші з такого фонду раніше досягнення пенсійного віку неможливо, відповідно до законодавства. Правда, пенсійний вік в межах приватного фонду настає на 10 років раніше державного. Плюс винятком є форс-мажорні ситуації. Однак, це хороший мотиваційний інструмент, який має податкові пільги для фізичних осіб та корпоративних структур. Там є все: і повернення податку для фізичних осіб, і зменшення оподатковуваної бази для бізнесу, що сплачують податки на користь своїх співробітників.

В акціях та інвестиційних фондах працює загальний порядок оподаткування. Нещодавно погіршилися умови для інвестицій в цінні папери. Якщо раніше інвестиційний прибуток сягав 5% з різниці, то зараз він перейшов на загальну ставку оподаткування.

Щодо інвестиційних фондів, вони дозволяють отримувати гроші з податковим навантаженням у 10,5%. Якщо не зважати на ризики, які несуть за собою інвестиційні фонди, то такий інструмент є теж достатньо вигідним».