Діти та гроші. Як правильно давати кишенькові

Візьміть аркуш паперу та ручку. Дайте собі 3 хвилини. А потім напишіть відповідь на питання: «Що для мене гроші?».

Це те, що покаже ваше ставлення до фінансів як до ресурсу, а також внутрішні затиски щодо керування ним. Виявляється, що дорослі:

• недооцінюють власну роботу;
• думають, що погано мати багато грошей, бо це робить їх поганими людьми;
• вважають, що неможливо збагатіти в цьому світі;
• ті, хто має гроші, або народився в багатій сім’ї, або вкрав;
• зменшують цінність грошей;
• ставлять гроші на перше місце, не маючи балансу в інших сферах життя.

Маючи сильні власні стереотипи щодо грошей, батьки або не хочуть говорити з дітьми про фінанси, або хочуть, але не знають як. Тому батьки:

• покладаються на те, що життя / школа / університет навчать керувати грошима;
• вважають, що малим дітям рано знати про фінанси;
• не вчать цінувати гроші;
• відчувають сором і намагаються дати якомога більше;
• впевнені, що працювати треба дуже багато;
• думають, краще бути бідним, але чесним;
• впевнені, що лише невеликій кількості людей доступні матеріальні блага.

Усе це, не озвучується батьками, але невербально демонструється дітям, стаючи основою поведінки в майбутньому.

Ті, хто усвідомив важливість та доступність фінансової грамотності, розуміють, що дітей варто навчати керуванню фінансами. Від цього залежить їхнє вміння пристосуватися до самостійного життя, бути щасливим, відчувати свою повноцінність, користуватися усіма можливостями, що дає світ.

Такі батьки змалку привчають своїх дітей розрізняти власні потреби та марнотратство, планувати, накопичувати, бачити варіанти заробітку.

Гроші для дітей – іграшка, інструмент пізнання світу. Психологи радять знайомити зі світом грошей, починаючи з 4-5 років, але й до цього віку сучасна малеча вже не раз стикалась із ним.

Дитина хоче, як мама, обмінювати кольорові папірці з гаманця на предмети та смаколики. Хоче, як тато, проводити карткою по терміналу.

Але без пояснення ролі та функцій грошей дитина не бачить різницю між ними та зеленими листочками з дерева, які можна нарвати будь-де і продовжити гру.

Чим раніше ви почнете говорити з дитиною про гроші, тим швидше та коректніше формується її фінансова модель поведінки та система цінностей.

Гроші мало цікавлять дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (наприклад, 5-7 років). Інтерес до грошей в типових умовах розвитку найчастіше штучно викликаний батьками.

Зазвичай діти граються з ляльками та машинками, з легкістю обмінюючи дорогі іграшки на яблуко чи цукерку. У малечі не відпрацьовані грошові асоціації, які точно з’являються в підлітковому віці.

Коли дитина існує на всьому готовому, у неї немає потреби цікавитися грошима. Вона активно включається тоді, коли відчуває власний інтерес, розуміє, як нові знання можна використати прямо зараз. Важливо говорити про гроші з дітьми відносно конкретної ситуації зрозумілими їм словами, спираючись на дитячі потреби й інтереси, характерні для конкретного віку.

Ті діти, що мають доступ до грошей просто так, без аргументованої причини, не цінують цей ресурс.

Ті малі, хто розуміють навіщо їм гроші, легше шукають способи заробітку, бачать нетипові шляхи отримання додаткових прибутків.

Для них всесвіт можливостей відкритий, в ньому існує повага до себе, своєї праці, батьків, людей, що надають послуги та товари.

Скільки давати дитині кишенькових цілком залежить від того, чи маєте ви, дорослий, розуміння, наскільки фінансово обізнана ваша дитина, як розуміє значення грошового ресурсу. Можливо, дитина перескочила стадію кишенькових грошей і вже на етапі «хочу самостійно заробляти».

Якщо ви вирішите давати кишенькові, почніть з невеликих сум. У такому разі дитина привчатиметься оперувати зрозумілими об’ємами та масштабами.

Гроші, які отримує дитина як дарунок, – це тільки її. І те, як ними керувати, на що витрачати – також лише у відповідальності дитини. Ви можете лише поставити питання та ненав’язливо радити, фокусуючи увагу у правильному, практичнішому напрямку.

• Говоріть із дітьми про гроші, звідки вони беруться, яка їхня роль і функція. Відповідаючи на питання «чи ми бідні/багаті?», «чому у когось є певна іграшка чи телефон?», терпляче пояснюйте, що гроші – ресурс, інструмент, а вміння ними керувати – важлива навичка. Не робіть з грошей єдину тему для розмов, але й не уникайте її, бо «дитина ще занадто мала».
• Пояснюйте, що таке заробіток, а що є дарунком, що таке «витрати», «заощадження», «доходи», які існують засоби збільшити наявні кошти. Для прикладу беріть зрозумілі дитині поняття та ситуації. Повторюйте на різних прикладах, поки фінансове мислення не стало частиною дитини.
• Обговорюйте те, що купуєте. Діти мають знати, що є необхідністю (наприклад, теплі чоботи на зиму), що є інвестицією у розвиток та майбутнє (заняття спортом, книжки, курси тощо), а що швидкоплинним бажанням (додаткова шоколадка, скажімо).
• Робіть дитину повноцінним учасником процесу, де використовуються гроші. В магазині пояснюйте, наприклад, на морозиві, скільки пачок можна придбати на 15 чи 100 гривень. В таксі – що таке онлайн-оплата або скільки потрібно працювати батькам на те, щоб сплатити одну поїздку. Разом рахуйте витрати на відпочинок або сплату за комунальні послуги.
• Поступово навантажуйте практичними завданнями. Наприклад, спочатку дитина робить покупки лише з вами, потім ходить самостійно з чітким переліком та конкретною сумою грошей, згодом має сама розрахувати, скільки й чого можна придбати на певну суму.
• Грайте у фінансові настільні ігри, читайте дитячі книжки про гроші. Це розвиває фінансове мислення. Ігри та книжки показують, як працює банк, що є зарплата, штрафи тощо. І найголовніше вони вчать взаємодії з іншими учасниками, які мають інші цілі в оперуванні грошима.
• Учіть робити вибір та відчувати радість і від спонтанної покупки, і від відкладеної в часі, коли дитина накопичує. Аналізуйте вибір разом з дитиною, щоби показати переваги тієї чи іншої дії.
• Вчіть накопичувати. Розказуйте, на що збираєте гроші ви, скільки на це потрібно витратити часу та зусиль. Показуйте, як працює звичайне зберігання грошей у банці та як діє депозит.
• Відвідуйте з дитиною різні події, особливо якщо там беруть участь інші діти як продавці, надавачі послуг або організатори. Так формується розуміння, що є джерелом грошей, що корисно іншим, як це поєднати з власним інтересом.

Задайте собі питання, чи платите ви собі за виконання хатньої роботи. Оплачуючи миття посуду чи прибирання в кімнаті, ви знецінюєте власні зусилля по підтримці комфорту вдома.

Ви з дитиною живете в єдиному просторі, де для всіх діють однакові правила, і в кожного є певні хатні обов’язки.

Плата за хороші оцінки викривлює розуміння, що є цінністю у навчанні, а також мотивацією до розвитку сьогодні та в майбутньому. Так само не має сенсу й платня за хороші вчинки.

Не карайте дитину за помилку в керування грошима. Учіть робити висновки, чому одне рішення коректне, а інше – ні. Показуйте на власному прикладі, де ваші власні помилки, де успіхи. Демонструйте, що у ваших рішеннях слова та дії не розходяться між собою.

Дозволяйте дитині самій визначати, на що витрачати власні збереження чи заробіток. У разі необхідності задавайте коректні та коректувальні питання, щоби сфокусувати увагу дитини.

І ніколи не дозволяйте собі «залазити» у накопичення вашої дитини. Ситуації бувають різні, і якщо вже вам потрібно піти на такий крок, обов’язково обговоріть це з дитиною і при першій можливості все поверніть. Бажано з процентами.