Що й кому дарують на новорічні свята українські бізнесмени

Finance.ua поспілкувався з відомими в Україні бізнесменами та розпитав їх про подарунки, які вони дарують своїм близьким і рідним.

Найперше – це розуміти вподобання тих, кому готуєш подарунок. Далі – намагаюсь знайти щось, що буде несподіваним і водночас бажаним. Думаю, бажання принести позитивну емоцію разом із подарунком є загальним і спільним абсолютно для всіх.

Найвдаліші подарунки, на мій погляд, це подорожі. Бо вони залишають дуже яскраві емоції. В пам’яті їх дуже багато! Першими спадають на думку власне подарунки-подорожі з найближчими людьми: Сінгапур і потім острови Лангкаві в Малайзії, Сицилія з вулканом Етна та готелем Verdura Resort, драйвові пізнавальні подорожі містами Флоренція, Лісабон, Нью-Йорк.

Ціную імпровізацію, бо вона теж дає неочікувані й сильні емоції – від букета квітів чи прикрас і до автомобіля… Презенти можуть бути різні, часто – нематеріальні. Скажімо, проїхатися на швидкості байком – таке запам’ятається!

Найчастіше звертаюся у магазини декору, завжди багато шоколаду від Львівської майстерні шоколаду та книги від Видавництва Старого Лева. Дуже люблю експериментувати з кавою – в зерні спешелті-сегменту можна знайти неймовірні смаки.

Коли обираю подарунки, керуюся лише одним – бажаннями своїх близьких. Завжди намагаюся їх знати, вгадувати чи передбачати.

Для мене сенс у подарунку лише один – зробити близьким приємно, привнести радість, створити таким чином теплоту та турботу. Жодних спеціальних ідей та традицій, окрім як подарувати душевну теплоту, немає.

Преференцій у вигляді якогось магазину теж немає. Я дуже люблю зі своєю сім'єю ходити по магазинах та обирати подарунки іншим – рідним, близьким та друзям.

Передсвяткова метушня додає настрій та відчуття турботи про близьких, тому я із задоволенням це роблю, навіть попри те, що перед святами Київ зупиняється у заторах.

Головний критерій – що подобається твоїй близькій людині. Якщо вашій родині вже багато років (як у моєму випадку), то завжди знаєш про їхні хобі та захоплення, інтуїтивно розумієш, що їм може сподобатися.

Крім того, часто приймаю конкретні замовлення на подарунки від близьких – тоді точно можна бути впевненим, що подарунок сподобається.

Якихось особливих традиційних подарунків у нас немає. Це може бути що завгодно – ґаджети, сувеніри, іграшки та, звісно, подорожі.

Оскільки діти в мене різні за віком та статтю, то перелік подарунків для них дуже широкий: конструктори, ляльки, тенісний стіл.

Я часто купую в інтернеті. І подарунки зокрема. Цей канал продажів зараз дуже розвинувся, асортимент величезний, можна купувати хоч в Україні, хоч за кордоном.

Для мене, як для дуже зайнятої людини, є ще один плюс онлайн-шопінгу – це економить мій час і, зрештою, полегшує життя.

Мені подобаються нематеріальні подарунки. Бо матеріальні, безперечно, класні, але одномоментні. Ось, наприклад, останній мій подарунок кумі – два уроки танґо. Я люблю дарувати щось таке емоційне – уроки, майстер-класи.

Я для подарунків ніколи не обираю інтернет-крамниці. Люблю побачити – і тоді вже взяти «живу» річ. Люблю всілякі хенд-мейд крамнички: там можна знайти цікаві речі.

У мене є син. Ми з чоловіком завжди прислухаємося до того, що він говорить. У нас уже всього було багато: і якісь неймовірні LEGO, перед тим – неймовірна кількість машинок, і, звісно, книжки. Він – дитина сучасного світу: захоплюється комп’ютерними іграми, майнкрафтами, створенням іншої реальності. Шукає багато інформації, яка давала б йому розуміння речей. Тому намагаємося дарувати щось корисне для розвитку.

А ще мама любить одягнути дитину, хоча дитині це не так важливо, як мамі. Тому до одягу ми додаємо якісь милі речі, сюрпризики, які змінюють емоції та сприйняття подарунка.

Що до себе, я б не відмовилася від польоту на повітряній кулі. Або залюбки поїхала б на Всесвітній фестиваль танґо в Буенос-Айрес.

А ще… Люблю коли мені дарують чисті полотна, фарби – усе, що стосується захоплення малюванням, я це обожнюю! Тому що мені це дарує емоцію.

Я орієнтуюсь на те, чим захоплюються близькі та від чого у них горять очі. Наприклад, моя молодша дочка обожнює читати, тому на Новий рік вона отримає свою першу електронну книгу.

Моя старша донька талановито малює та мріє стати графічним дизайнером. Тому ми вирішили підтримати її в цій справі та подарувати графічний планшет. Ти можеш під'єднати його до комп’ютера та створювати справжні картини, як за допомогою «олівця», так і просто руками. Сподіваюсь, що цей гаджет допоможе їй реалізувати свою мрію та покликання.

У нас в сім’ї є декілька таких традицій. Щороку, 31 грудня, ми збираємось у наших з сестрою батьків для того, щоб привітати одне одного. Наші діти по черзі розпаковують усі подарунки, зачитують побажання. Також потрібно здогадатись, кому саме цей подарунок, адже всі імена зашифровані. Це дуже захопливо та приємно.

Є ще один новорічний ритуал. Моя мама випікає торт на щастя, зазвичай – це щось на кшталт «Наполеону», а десь всередині запікається монетка. Кожна родина отримує свою порцію торту та ще одна частина залишається спільною – «на щастя всій родині». Кому дістанеться частування з монеткою – той цього року буде особливо щасливий.

Ми любимо книги, тому палкі прихильники бренду Yakaboo.

У даруванні подарунків все залежить від потреб людини, якій обирається подарунок, сенсу, що вкладається, фінансових можливостей. І тут факторів можна перелічувати ще багато. Адже те, що одному може здатися чудовим подарунком, – інша людина може не зацінити.

Тому я дуже часто запитую, який би подарунок хотілось отримати. І дуже класно, коли люди говорять, що саме. Адже найвдаліший подарунок – найбільш бажаний.

Мені, наприклад, подобається ідея соціальних подарунків – допомогти комусь або ж підтримати певний проєкт. В Україні ця ідея набирає обертів – і це тішить.

У Новорічні та Різдвяні свята особливо хочеться дарувати тепло іншим.

Мені імпонує ідея подарунків у вигляді книжок, але, знову ж таки, смаки у всіх різні, тож далеко не всі можуть оцінити такий подарунок. Та й з обраною книгою можна прогадати.

Дарування подарунків – дуже індивідуальне питання і насправді я не прихильниця подарунків-сюрпризів, бо можна «потрапити в штангу». Щодо традицій…  багато їх я не маю. Але, наприклад, напередодні новорічних свят люблю оновити певні елементи декору. Щоб наступний рік щодня мати святковий настрій.