Зміст
Бізнес в Україні. До та Після Конституції
Основний закон
З моменту проголошення незалежності Україна майже п’ять років продовжувала жити за Конституцією УРСР.
Суспільні, політичні, а, головно, економічні перетворення, які тоді переживала держава, підштовхнули державників нарешті розробити й ухвалити наш Основний закон.
Оновлено 28 червня 2021
Не забудьте підписатися на наш телеграм-канал. Там ми оперативно публікуємо про всі законодавчі зміни, які стосуються не тільки бізнесу, а й особистих гаманців. Тримайте руку на фінансовому пульсі разом із Finance.ua.
Ухвалення Конституції стало причиною для зміни тодішнього вітчизняного законодавства, адже жодний закон не може їй суперечити.
Це ж стало трампліном для розвитку багатьох сфер суспільного життя. Найбільше від цього виграли приватні підприємці – право на підприємницьку діяльність стало невід’ємним і гарантованим.
Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки в статті 17 проголошувала:
«В Україні відповідно до закону допускаються індивідуальна трудова діяльність у сфері кустарно-ремісничих промислів, сільського господарства, побутового обслуговування населення, а також інші види діяльності, що ґрунтуються виключно на особистій праці громадян і членів їх сімей. Держава регулює індивідуальну трудову діяльність, забезпечуючи її використання в інтересах суспільства».
Якщо перекласти це людською мовою, то вести бізнес в сучасному розумінні було просто неможливо. Ба більше, за це можна було отримати реальний тюремний строк.
Згадаймо хоча б спекуляцію. Згідно з Кримінальним кодексом УРСР 1960 року, який діяв аж до вересня 2001-го, спекуляція була карним злочином. По 154 статті можна було отримати до трьох років ув’язнення з конфіскацією майна.
Вона ж визначала, що таке спекуляція – «скуповування товарів та їх перепродаж з метою наживи». Хіба не це є запорукою успішного бізнесу – купити дешевше, продати дорожче?
Натомість з ухваленням Конституції України ми отримали статтю 42:
«Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом».
Втручання з боку держави допускається в частині захисту конкуренції:
«Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція».
«Конституція України регулює та гарантує конституційно-правовий інститут підприємництва. У вузькому розумінні при аналізі конституційних положень цього інституту, як правило, посилаються на декілька конституційних положень (ст. 13, 42, п. 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
Але цими статтями не вичерпується ідея права людини на заняття підприємницькою діяльністю, адже Конституція є основою всього життя, зокрема й економіки в цілому.
Майже всі положення Конституції України прямо чи опосередковано стосуються підприємців. Наприклад, зараз при значному адміністративному тиску на підприємців дуже часто ст. 63 Конституції України допомагає захиститися від неправомірних дій органів контролю. Водночас останні мають не забувати положення ст. 62 Конституції України», – коментує Оксана Домбровська – кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Академії праці, соціальних відносин і туризму.
Після колапсу СРСР і до ухвалення Конституції України підприємницька діяльність регулювалася буквально в ручному режимі.
Законодавцям доводилося вносити ті чи інші зміни в радянські рудиментарні закони, щоб хоч якось підлаштуватися під реальну ситуацію в країні та запобігти хаосу.
Сьогодні ж існує чітка ієрархія законодавства: Конституція, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, основні та галузеві закони. Вона виникла саме з ухвалення Конституції.
У Конституції зазначено (стаття 92), що правові засади та гарантії підприємництва, а також правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються виключно законами України.
Хоча Конституція гарантує право на підприємницьку діяльність, вона ж обмежує коло осіб, які можуть нею займатися.
Так, відповідно до Основного закону, бізнес недоступний для депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади й органів місцевого самоврядування, суддів, членів уряду, президента. Хоча з виконанням цієї норми в Україні завжди було складно.
Оксана Домбровська пояснює:
«Коли розроблялася Конституція України, то вчені та науковці використовували досвід європейських країн з урахуванням особливостей національного розвитку України. Тому можна сказати, що Конституція України одна з найкращих.
Головна проблема не в постійному внесенні змін до неї (хоча декотрі статті потребують вдосконалення), а в суворому виконанні чинних положень, особливо з боку держави та підсилення конституційно-правової відповідальності.
Крім того, на мою думку, для ефективного розвитку бізнесу слід розширити коло суб'єктів права на конституційне подання щодо визнання неконституційним правового акту певного органу влади та щодо необхідності офіційного тлумачення Конституції України. Зокрема, надати це право громадянам України, зокрема підприємцям».
Також варто згадати кримінальну відповідальність за дармоїдство (рос. «тунеядство") – «тривале проживання повнолітньої працездатної особи на нетрудові доходи з ухиленням від суспільно корисної праці».
Тобто кожна доросла працездатна людина була зобов’язана працювати аж до офіційного виходу на пенсію, що можна тлумачити як примусову працю.
Конституція України ж забороняє примусову працю (стаття 43).
Іще не треба забувати про статтю 15 Конституції України, яка зокрема проголошує економічну багатоманітність. Тоді як за Конституцією УРСР 1978 року економіка України визначалася складовою частиною єдиного народногосподарського комплексу.
А керівництво економікою здійснювалося на основі державних планів економічного та соціального розвитку.
Важливий момент, який змінився з ухваленням Конституції України – право власності. Відповідно до статті 41, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Основний закон також гарантує непорушність права власності.
Тоді як стаття 13 Конституції УРСР визначала, що основу особистої власності громадян складають трудові доходи:
«В особистій власності можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. Особиста власність громадян і право її спадкоємства охороняються державою».
Але найцікавішою є частина третя цієї статті:
«Майно, що є в особистій власності або в користуванні громадян, не повинно служити для одержання нетрудових доходів, використовуватись на шкоду інтересам суспільства».
Вільно розпоряджатися своєю власністю – ключова засада для ведення бізнесу.
Комментар експерта:
«Конституція будь-якої країни – це база для поточного законодавства. А основними нормативно-правовими актами, що безпосередньо впливають на ефективність економіки та розвиток бізнесу, є закони та підзаконні нормативно-правові акти, які зі свого боку впливають на бізнес-клімат та інноваційність кожної країни.
Конституція України є однією з найкращих і, якщо всі, хто проживають на території України, будуть дотримуватися її положень, а органи держави будуть ухвалювати рішення, що не суперечать Конституції України, то Україна стане однією з комфортних та конкурентоспроможних країн для запуску та ведення бізнесу», – каже Оксана Домбровська, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Академії праці, соціальних відносин і туризму.
Відповідно до звіту Ради бізнес-омбудсмена (РБО), протягом I кварталу 2021 року їхній офіс отримав 425 скарг. 249 з них, або ж 59%, стосувалися податкових питань.
«Оскарження результатів податкових перевірок стало другим найбільш розповсюдженим предметом скарг – ми отримали 49 звернень з цього приводу (+11% порівняно з ІV кварталом 2020 року), навіть попри те, що наразі в Україні діє мораторій на більшість податкових перевірок», – стверджують в РБО.
Загалом в Україні оподаткування доволі складне. Для не бухгалтера розібратися в ній непросто, на це піде багато часу. Усе залежить від типу діяльності підприємства або ж ФОПа, а також від системи – загальної чи спрощеної.
Конституція України створила базу для вітчизняного законодавства, яке зокрема унормувало ведення бізнесу.
Окрім того Основний закон проголошує право кожного на підприємницьку діяльність, що виключає будь-які зловживання з боку держави.
Утім, сьогодні в країні досі залишаються проблеми з дотриманням норм Конституції та ухвалюванням рішень, які їй не суперечать.
Конституція України, хоч і потребує вдосконалення в окремих статтях, є однією з найкращих у світі як з огляду на пересічних громадян, так і з огляду на бізнес.
