Байрактар: ціна, можливості, та російські фейки

Байрактар (Bayraktar – англ.) – Це спільна назва для безпілотників турецької компанії «Байкар Макіна». Вони представлені у трьох класах: легкому, середньому та важкому. Найвідоміший із них — Байрактар TB2.

На озброєнні України перебуває саме модель TB2, тому в основному ми розповімо про нього. До того ж саме він приніс компанії розробнику всесвітню популярність.

Легкий розвідувальний безпілотник. Випускається з 2007 року.

Важить всього 3,5 кілограма, може піднятися на висоту 1 кілометр. Подолати відстань 10 кілометрів і перебуває в повітрі лише одну годину.

Ударний БПЛА MALE класу (середньовисотний з великою тривалістю польоту – авт.). Може використовуватися не тільки для розвідки, але й сам завдавати ударів. Для цього у нього два варіанти бойового навантаження:

• Керовані плануючі бомби MAM-C, MAM-L або Bozok
• Протитанкові ракети UMTAS або Roketsan Cirit

Bayraktar TB2 може бути в повітрі до 24 годин (за даними з офіційного сайту до 27 годин*), підніматися на висоту до 8,2 км і атакувати цілі з дальності 8 км (і для ракет, і для керованих бомб).

*Найвірогідніше заявлено «рекордний час» польоту в комплектації «розвідник», тобто без озброєння.

До 2018 року на Байрактарі використовувався двигун Rotax канадської компанії Бомбардьє та оптико-електронна система канадського виробництва WESCAM CMX 15D.

Сьогодні встановлюється система турецької розробки CATS від компанії Aselsan.

З її допомогою Байрактар може вести спостереження на дальності до 25 кілометрів і видавати вказівки цілей, що перебувають на відстані до 15 кілометрів.

Це подальший розвиток лінійки. Bayraktar Akıncı більший і важчий від TB2. Він може підніматися на висоту до 12 кілометрів і нести вже 1350 кілограмів бойового навантаження. Як і його «молодший брат» здатний перебувати у повітрі 24 години.

Швидкість зросла ненабагато, максимальна швидкість 360 км/год, крейсерська – 270 км/год.

Головне, чим відрізняється Bayraktar Akıncı від попередньої моделі, це наявність радара з активними фазованими антенними решітками (АФАР), тоді як у TB2 була тільки камера. Виходить, що у Akıncı є супутникова система управління та можливість нести більш грізне та різноманітне озброєння.

Наприклад, з'явилася можливість озброїти безпілотник крилатими ракетами SOM та ракетами класу повітря-повітря Gokdogan та Bozdogan. Друге дозволяє використовувати «Акінджі» у боротьбі з іншими літальними апаратами, а не лише із наземними цілями.

Для нас важливо те, що в «Акінджі» встановлюються два українські двигуни АІ-450С. Вони розроблені в конструкторському бюро «Івченко-Прогрес» та випускаються на заводі «Мотор Січ».

Це абсолютно новий проєкт (раніше називався MIUS) важкого реактивного БПЛА. Характеристики нового Байрактара будуть набагато вищі від тих, які демонструють вже літаючі моделі.

Реактивний двигун українського виробництва АІ-25 ТЛТ дозволить розвивати швидкість до 900 км/год. Бойове навантаження Kizilelma складатиме до 1500 кг, а підніматися він зможе на висоту від 10,5 до 12 км (за різними даними). Перший політ Bayraktar Kizilelma планується вже 2023 року.

Оскільки безпілотник буде реактивним, то у повітрі він може бути до 5 годин.

При проєктуванні БПЛА великої уваги було приділено малій помітності (технології «стелс»), що дозволить шеститонному безпілотнику залишатися такою ж важкою ціллю для ППО, як і його попередникам.

Номенклатура озброєнь різноманітна, від керованих розумних бомб і ракет земля-повітря до крилатих ракет малої дальності.

Важливо зауважити, що Bayraktar Kizilelma планується використовувати і в «морському варіанті», він зможе автоматично злітати і сідати на палубу турецького вертольотоносця Анадолу.

Планується, що реактивний безпілотник випускатиметься у двох варіантах: дозвуковому (MIUS-A) та надзвуковому MIUS-B.

Надзвукова модель, природно, оснащуватиметься іншим двигуном АІ-322Ф з форсажним режимом або турецьким TEI TF-6000 (поки що на стадії розробки).

Якщо всі ці плани матимуть успіх, Туреччина зможе впевнено претендувати на вступ до клубу країн – власників передових військових технологій. Kizilelma – це безумовно проривна технологія.

У червні 2022 року директор та співвласник компанії Сельчук Байрактар опублікував фото зібраного для випробувань прототипу. Раніше компанія демонструвала лише макети для аеродинамічних випробувань та рендери літального апарату.

Новий Байрактар, вже точно не макет, а саме прототип який може використовуватися для випробувань.

Можливо саме показаний літальний апарат і буде здійснювати перший випробувальний політ у наступному році.

Це морський варіант вже знайомого нам TB2.

За рахунок збільшених розмірів Байрактар TB3 зможе перебувати у повітрі до 50 годин, а маса озброєння збільшиться до 280 кілограмів.

У морського Байрактара будуть складані консолі крила і він також зможе злітати і сідати на палубу в повністю автоматичному режимі.

Перший випробувальний політ планується на 2022-2023 роки. Позаяк більшість технологій вже відпрацьовано, сумнівів у тому, що він відбудеться вчасно, нема.

Безпілотник фізично менший за літак, у ньому використовується менше металу (корпус Байрактара пластиковий), його складно виявити за допомогою радара.

Почути стрекотання малопотужного мотора із землі неможливо, також він виділяє набагато менше тепла, ніж реактивний двигун. Тому його складно виявити в інфрачервоному спектрі та збити ракетами, які використовують цей спосіб наведення.

Хвалені засоби ППО (виключно в російській пресі та рунеті – ред.) теж тяжко справляються з Байрактаром. Безпілотник або чекає, коли «Бук», «Тор» або «Панцир» відключить свою РЛС або екіпаж «вийде покурити» і безкарно знищує ціль.

Безпілотник може бути також «очима» для артилерії або інших безпілотників, наприклад, дронів-камікадзе.

Вартість одного Байрактара ТВ2 дуже складно порахувати, тому що ніхто не продає БПЛА без станцій управління, озброєння та навчання персоналу.

Різні експерти називають вартість комплекту від $30 до $70 мільйонів за комплект із 6 безпілотників, двох мобільних наземних пунктів управління та комплекту озброєнь. А також програм навчання операторів та інженерів.

Вартість літального апарата може становити від $1 до $2,5 мільйона долара.

Порівняно з пілотованою авіацією це дуже дешево.

Найпростіше порівняти вартість Байрактарів зі знаменитими F-16, які також перебувають на озброєнні у турецьких ВПС. Саме вони становлять основу ВПС Туреччини, зараз їх експлуатується близько 260 одиниць.

Так, вартість одного літака F-16 (block 60) становить від $50 до $60 мільйонів доларів залежно від комплектації та умов постачання. Мінімум у 20 разів дорожчий за безпілотник.

Програма підготовки пілота триває до 5 років і коштує приблизно $5,6 мільйона доларів для пілота. Навчання оператора Байрактара триває всього 4 місяці.

Вартість льотної години* в залежності від моделі F-16 оцінюється у $22-27 тис.

*включає вартість палива, обслуговування, озброєння та витрати на зарплату пілотів та технічного персоналу

Дані щодо вартості літньої години для Байрактара у відкритих джерелах відсутні, але, напевно, вони також на порядок менші.

Звісно, у пілотованої авіації більша дальність, висота польоту. Озброєння такий літак може взяти більше (як за масою, так і за кількістю та типами). Пілот у повітрі оцінює ситуацію інакше, ніж оператор на землі.

Влітку 2022 року світом пронеслась низка акцій по збору коштів на байрактар ТВ2 для України.

Кошти збирали в Литві, Україні, Польщі та навіть Норвегії. Судячи з того, що:

• у Литві зібрали 5 мільйонів євро
• в Україні – близько 17 мільйонів доларів (600 мільйонів гривень на 4 БПЛА)
• у Польщі 22,5 мільйони злотих ($4,95 млн)
• у Норвегії 55 мільйони крон ($5,5 млн)

Мінімальний комплект «Байрактар» коштує не менше 5 мільйонів доларів. Найімовірніше, у вартість не входить ні станція управління, ні програма підготовки персоналу, адже все це уже є в наявності в ЗСУ.

Також у комплект поставки можуть включатися деякі деталі, що потребують заміни та, очевидно, озброєння (однак не вказується чи збір коштів передбачав покупку Байрактара з озброєнням)

Слід також зазначити, що ціна Байрактара у 5 мільйонів доларів – це вартість одиничних поставок. Для контактів із ЗСУ вартість може бути значно меншою.

Не можна сказати, що безпілотники – це заміна класичної бойової авіації, але точно це вдале доповнення.

За даними на початок 2022 року, Байрактар ТВ2 крім Туреччини закупили:

• Україна
• Азербайджан
• Польща (підписано контракт на поставку 24 дронів)
• Киргизія
• Туркменістан
• Катар
• Лівія
• Марокко
• Пакистан
• Ірак (підписано контракт на 8 одиниць)
• Нігерія (замовлення на 6 одиниць)

Заявили про свій інтерес:

• Болгарія
• Угорщина
• Латвія
• Казахстан
• Сербія

Оскільки в росії не змогли створити нічого навіть близько порівнянного з лінійкою Байрактар, то в ЗМІ та на різних тематичних форумах стали популярними матеріали, що пояснюють, чому Байрактари не ефективні і нікому не потрібні.

Ось деякі з них:

– Байрактар може заглушити (придушити сигнал) або перехопити російську РЕБ (станція радіоелектронної боротьби).

Жодних фактів, щоб довести це, як завжди, не наводиться. Немає жодного підтвердженого випадку, щоб зв'язок Bayraktar TB2 зі станцією управління було порушено, а тим більше, що сигнал змогли перехопити, розшифрувати та керувати дроном.

Чому це неможливо або як мінімум надто складно реалізувати?

Щоб заглушити будь-який радіосигнал, потрібно на цій же частоті випромінювати перешкоди, бажано спрямовані. Але безпілотник просто змінює частоту свого сигналу кожні кілька секунд (є й інші хитріші методи маскування сигналу).

Глушити всі частоти одночасно однаково ефективно неможливо (падає дальність та зростає споживання енергії, можна заглушити «своїх»). А в разі відсутності зв'язку, Байрактар може діяти у напівавтоматичному режимі, наприклад, просто повернутися на базу.

Перехоплення сигналу теж нічого не дасть, тому що він зашифрований, а на розшифровку знадобиться багато часу.

Важлива деталь, тільки-но наземна станція РЕБ починає випромінювати радіосигнал, вона сама стає чудовою «видимою» ціллю.

– Байрактари легко знищать винищувачі

У сучасних винищувачів, певно, льотні характеристики набагато вищі.

Але ніхто не гнатиметься за пластиковим дроном з крейсерською швидкістю 170 км/год на реактивному літаку, у якого мінімальна швидкість близько 200 км/год.

Про різницю в маневреності й говорити не варто, безпілотник повільний, але жвавий. Потрапити в нього з гармати майже неможливо, а збити ракетою дуже складно. БПЛА дуже складна ціль для винищувача.

– ППО легко впорається з Байрактаром

Тут якраз статистика не на користь розпіарених Панцирів та Буків. Звісно, якщо це статистика незалежних експертів (наприклад портал oryxspioenkop.com), а не російських.

Чим збити Байрактар? Природними ворогами безпілотників є такі системи ППО як Тор-М1, «Оса», Бук-М1, Бук-М2 або Панцир-С1 і лише 2 останніх здатні «дістати» його на висоті 8 км.

Проте в мережі можна знайти безліч відео зі знищенням саме «Панцирів» та «Буків». Невже тим, «що не мають аналогів у світі», так тяжко збити Байрактар?

Працювати 24 години на добу не здатна жодна людина, тому екіпажі ППО потрібно періодично змінювати, а це не завжди можливо у польових умовах. Та й з технічних міркувань цілодобова робота техніки не схвалюється.

Тому у Байрактара завжди є можливість почекати (з ним працюють 3 оператори) і поспостерігати (можливості камери дозволяють) поки що відключиться або техніка, або люди. А найпростіше передати координати українським артилеристам.