Системи РЕБ та РЕР: що потребує та може в цьому напрямі Україна

Утім, важливу роль відіграють не лише види зброї, що атакують, а й ті, які щоденно рятують життя військових ЗСУ, цивільних, стратегічні об’єкти та критичну інфраструктуру. Зокрема, для цього створені засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР).

Finance.ua вдалося поспілкуватися з приватною компанією, що займається саме цими вкрай актуальними напрямами. Говорили про потреби, можливості, й гроші. Розповімо те, що можемо. Адже деякі речі мають все ще бути «за лаштунками».

Наразі засоби РЕБ та РЕР – це необхідність. Питання життя, або смерті. Адже ворог має дуже багато дронів. А недостатня кількість засобів РЕБ у нашої сторони є катастрофічною проблемою, яка потребує термінового вирішення.

Як зазвичай виглядають засоби РЕБ та РЕР? Якщо раніше, почувши ці три літери, люди уявляли собі величезні пристрої, встановлені на транспортних засобах, то зараз вони є і досить компактними.

Єдина відмінність між ними – дальність дії. Щодо радіуса роботи засобів РЕБ, то вони поділяються на три групи:

• тактичні (до 50 км);
• оперативно-тактичні (до 500 км);
• стратегічні (понад 500 км).

До тактичних входять окопні та мобільні системи РЕБ. Їхніми цілями є БПЛА, які несуть наразі чи не основну загрозу на фронті.

Мобільні системи (або переносні. – Ред.), що можуть працювати з транспорту – автомобілю, чи іншої техніки, яка рухається.

Щодо їхнього використання, все залежить від задач військового підрозділу. На розв'язання задачі впливають різні фактори, у тому числі особливості місцевості.

Станом на сьогодні майже всю частку виробництва засобів РЕБ «закривають» приватні компанії. Тут можна відзначити тактичний комплекс «Буковель-AD R4» від компанії Proximus LLC. Він чудово працює по ворожих БПЛА на відстані 15-20 км.

Відстежувати їх цей комплекс може на відстані 70-100 км. Аби зрозуміти, що «Буковель-AD R4» є досить ефективним, варто звернути увагу на те, що його 2019 року придбали Збройні сили Марокко.

Також Proximus LLC розробляє пасивний широкосмуговий РЧ-детектор DW-4. Система може забезпечити ефективний діапазон виявлення до 50 км і працює в секторі 360 градусів. Для підвищення точності виявлення система використовує оброблені сигнали з усіх 4 антенних секторів одночасно.

Окрім того, наприкінці 2023 року Міністерство цифрової трансформації показало українську розробку комплексу РЕБ, створену у рамках рядової програми Brave1 – Piranha AVD 360.

Цей комплекс створює захисний купол до 600 метрів навколо себе. Piranha AVD 360, який вже успішно пройшов польові випробування, має здатність блокувати канали систем супутникової навігації, наприклад, російської ГЛОНАСС.

Не можна не згадати й про сучасну вітчизняну розробку системи РЕБ – «Покрова». Її робота полягає в тому, що вона підміняє супутникове радіонавігаційне поле та пригнічує супутникову радіонавігацію не лише по лінії бойового зіткнення, а й на більшій частині України.

Про неї майже немає офіційної інформації, проте раніше колишній речник повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що вона вже успішно працює на фронті.

Комплекс «Покрова» працює за технологією спуфінгу. її суть полягає в підміні супутникових сигналів. Це, своєю чергою, вводить в оману навігаційні пристрої дронів.

Як наслідок, це призводить до відхилення від маршруту й вони або падають, або пролітають повз ціль. Це дає змогу ефективно працювати не тільки на різних ділянках фронту, а й у тилу, прикриваючи важливі інфраструктурні та стратегічні об’єкти. «Покрова» вже надійно зарекомендувала себе в роботі проти російських «шахедів/герані».

Існує в українському арсеналі й засіб РЕБ — «Торнадо-4» від вітчизняної компанії ArmaTronix. «Торнадо-4» розрахований на ближній радіус дії та є досить портативним. Він може протидіяти різним видам безпілотників – від розвідників до FPV-дронів, а його основним завданням захисту є місця розташування військових та переправ. Щодо радіуса дії – до 700 метрів, а його акумулятор розрахований на 4 години роботи.

Не можна не відзначити й систему для розвідки – Griselda. Її розробкою займається український defence-tech Brave1 спільно з кількома підрозділами ССО, ЗСУ, СБУ та Міноборони. Ця система побудована на базі штучного інтелекту.

Вона збирає, обробляє та передає військовим величезні масиви інформації у вигляді розвідданих. 2022 року система опрацювала майже 250 тисяч різних одиниць інформації, а 2023-го за її допомогою військові щотижня отримували близько 4 тисяч цілей. Від моменту отримання інформації до її опрацювання проходить усього 28 секунд.

З-поміж інших, однією з приватних компаній, яка займається розробкою та виробництвом засобів РЕБ та РЕР, є Kvertus, заснована ще у 2017 році. Kvertus співпрацює з усіма силовими структурами України та постачає їм портативні та стаціонарні системи протидії дронам.

^{Сергій Скорик, комерційний директор Kvertus розповідає про засоби серії Kraken}

«Засоби РЕБ для захисту позицій можуть бути досить великими – тобто розрахованими на протидію дронам у багатьох радіодіапазонах. Наприклад, пристрої нашої серії Kraken важать до 45 кг. Такий на техніку не поставиш. Засіб для техніки має бути меншим, а отже, він захищатиме від меншої кількості дронів, якщо говорити про частотну варіативність. Відповідно, менші пристрої дешевші. Але роботу в своїх діапазонах й ті, й інші мають виконувати однаково якісно», – розповіли нам у Kvertus.

Поява нових дронів спонукає до постійної модернізації засобів РЕБ. Ці засоби проходять різноманітні тестування (про це детальніше розповідаємо нижче. – Ред.) та розроблюються спільно з військовими, аби актуалізувати їх під конкретні потреби на передовій, адже на війні все змінюється дуже швидко.

Так до поширення на фронті тактичного РЕБ усі ворожі FPV-дрони мали частоту управління у діапазоні 900 МГц. Коли протидія їм стала масовою, рф-дронарі почали використовувати інші частоти. У відповідь почалася розробка засобів РЕБ з новими діапазонами радіозавад.

«Так звані «окопні» засоби РЕБ мають захищати від FPV-дронів, дронів Mavic, Autel та їм подібних. Дрони класу Mavic застосовуються для розвідки та скидання боєприпасів, FPV-дрони – це камікадзе, які масово полюють за людьми й технікою», – пояснюють у Kvertus.

^{Антидронова рушниця Кvertus AD MW}

У компанії зазначають, що приватні ініціативи щодо виробництва засобів РЕБ – спосіб розділити величезну за обсягом задачу на менші, кожна з яких виконується автономними командами.

Зараз тактичні засоби РЕБ та РЕР виробляє велика кількість команд, позбавляючи тим самим державу необхідності створювати єдину гігантську виробничу структуру та витрачати ресурси на її адміністрування.

Функціонування такої структури легше порушити повітряними ударами. Натомість зараз державі залишається лише стежити за дотриманням стандартів якості цими командами.

Не менш важливо, що майже всі малі приватні виробники засобів РЕБ і РЕР надзвичайно вмотивовані ідейно, адже захищати життя військових – то особлива місія.

^{Пристрої Кvertus на полігоні}

Як наголошують у Kvertus, перед серійним виробництвом систем РЕБ та РЕР надважливу роль відіграє їхнє тестування, яке триває 2-3 місяці.

Під тестуванням мається на увазі виїзди в польові умови та випробовування проти реальних дронів. Тестування фіналізуються офіційними звітами про успішне випробовування зразків РЕБ підрозділами БПЛА бойових військових частин. Лише після цього виріб надходить у серію. Усі серійні вироби тестуються лабораторно протягом 24 годин безперервної роботи у спеціальному приміщенні.

Виробництво Kvertus офіційно сертифіковане за всіма державними стандартами – компанія вважає це необхідною умовою відповідальності за якість продукції, від якої залежать життя військових. На виробництві працює триетапна перевірка якості: комплектувальних, проміжних виробів та готових виробів.

Наразі у Kvertus виробляють понад 5 тисяч пристроїв на місяць. На те, щоб вийти на такий рівень, знадобилося рівно два роки. Аби збільшити обсяги виробництва, в компанії планують будувати нові виробничі потужності. У Kvertus кажуть, що цьому дуже посприяв би дозвіл держави на відновлення експорту товарів військового призначення.

^{Засіб РЕБ Кvertus AD Hunter}

Загалом, вартість засобів РЕБ залежить від багатьох чинників: починаючи від кількості генераторів та завершуючи ефективною дистанцією дії. Якщо брати до уваги стаціонарні засоби РЕБ, то тут ціна може становити декілька мільйонів грн.

Так, наприклад, стаціонарна система блокування каналів з вісьмома антенними блоками зі спрямованими антенами й окремо двома колінеарними антенами, які охоплюють разом 360 градусів, коштує 2,5 млн грн. Дальність дії такої системи становить до 4,5 км.

Є портативні системи за 1,5 млн грн. Вони менш потужні, аніж стаціонарні, тому дальність блокування ними дронів сягає 2,5 км. Однак кількість частотних діапазонів у них ідентична такій у стаціонарних системах.

Ціна портативних систем РЕБ знижується відповідно до зменшення кількості їхніх діапазонів. Одно діапазонний портативний пристрій на штативі із радіусом дії до 300 метрів, призначений для протидії FPV-дронам, коштує 90 тисяч грн.

Трохи дорожче, а саме — близько 110 тисяч грн, коштує портативний комплекс у вигляді рюкзака, також призначений для протидії FPV-дронам. Його було розроблено за запитом військових. Він має дві антени, розрахований на дві години автономної роботи та ефективно блокує канал управління FPV-дроном на дистанції до 300 метрів.

Антидронові рушниці коштують близько 400 тисяч грн. Вони можуть працювати від акумулятора до 40 хвилин та розраховані на ефективну боротьбу з безпілотниками, які можуть загрожувати військовим, цивільним об’єктам та об’єктам критичної інфраструктури. Вага — близько 6 кг.

Потужні портативні системи для захисту від дронів важливих об’єктів і місць дислокації підрозділів коштують близько 450-550 тисяч грн. Їхня особливість у тому, що разом з всеспрямованими антенами, які створюють купольний захист, вони мають блок направлених антен для посиленого захисту в певному напрямку. Дистанційне управління дозволить користуватися ними з укриття.

Враховуючи інтенсивність війни в Україні та часте застосування ворогом БПЛА, використання засобів РЕБ та РЕР стало дуже важливим завданням як для військових, так і для місцевих громад, які прагнуть захистити об’єкти критичної інфраструктури. Найперше це стосується засобів тактичного рівня.

Щодо оперативно-тактичних систем, то тут ситуація полягає в тому, що більшість засобів, які є на озброєнні ЗСУ, були вироблені в СРСР.

Наразі в Україні розвивається виробництво тактичних систем РЕБ та РЕР і саме цей напрямок має активно прогресувати в майбутньому. Окрім того, що він дійсно допомагає в сучасній війни, він ще є не таким затратним, як оперативно-тактичні системи.

Щодо майбутнього розвитку систем РЕБ, то Україна має потенціал. Однак, все ще маємо брак фахівців. Також потрібні кошти, щоб розвивати виробничі потужності.

Головне завдання полягає в тому, щоб розробити на державному рівні ефективну стратегію, яка дозволить йти вперед. Без сильних науково-дослідних установ, підготовки фахівців і власного виробництва сучасних радіоелектронних компонентів розвиток засобів РЕБ в Україні неможливий.