Що відбувається з рублем: тенденції, перспективи

Станом на вівторок, 15 серпня, долар коштує 98,45 рубля. Крім того, Центробанк рф підвищив ключову процентну ставку на 350 базисних пунктів до 12%.

Що ж відбувається з рублем? Аналітики Finance.ua проаналізували ситуацію.

Незважаючи на заяви провідних російських політиків про те, що їм байдуже до колективних санкцій Заходу, впроваджених проти країни-агресора, насправді вони діють. Можливо, не так швидко і не так потужно, як нам усім хотілося б, але втім.

Яскравою ілюстрацією до сказаного є падіння доходів від експорту нафти та газу майже в 2,5 рази – з 16,8 до 6,9 млрд дол./місяць у липні цього року.

Багато західних країн у 2022 році одна за одною почали відмовлятися від поставок російських енергоносіїв, і це відразу вдарило по російському бюджету, який змушений витрачати мільярди доларів на загарбницьку війну.

Не рятує ситуацію навіть те, що ціни на нафту у світі знову йдуть угору. Так, барель північноамериканської нафти марки Brent знову коштує близько 87 дол. Це менше, ніж у червні минулого року (коли барель Brent доходив до 125 дол.), проте досить багато.

Тяжко доводиться країні-окупанту і без роботи системи SWIFT. Не дивно, що однією з ключових умов для відновлення зернової угоди стала вимога відновити роботу SWIFT для російського Россільгоспбанку, через який проходять усі розрахунки за сільгосппродукцію, що експортується.

Намагаючись обійтися в міждержавних розрахунках без «ненависного долара», росія 2022 року активно укладала договори т.зв. «валютних свопів», спрямованих на взаєморозрахунки між країнами в їхніх національних валютах, і всіляко намагалася домогтися, щоби за газ їй платили рублями.

Однак це зіграло з нею злий жарт. Індія – один із ключових експортерів російської нафти – розрахувалася за поставлену продукцію своїми рупіями. І тепер голова Центробанку росії Ельвіра Набіулліна ламає голову, що робити з цим багатством, що «звалилося на голову»: конвертувати рупії в долар чи євро не можна, а обсяги продукції, що імпортується з Індії, – у сотні разів менші від суми, отриманої за нафту.

Через односторонні торговельні відносини з Індією росія змушена накопичувати до мільярда доларів щомісяця в рупіях, які залишаються заблокованими за межами країни.

Після того, як у березні 2022 року ціна долара злетіла до позначки 170 рублів, Центробанку вдалося стабілізувати ситуацію. Допомогло підвищення облікової ставки, а також те, що спочатку практично всі країни продовжували купувати у росії нафту і газ.

Крім того, щоб здешевити долар, було зроблено масовані валютні інтервенції, ускладнені тим, що близько 300 млрд доларів (в еквіваленті) із золотовалютних запасів росії виявилися заблокованими. Врятувало росію те, що ціни на нафту відреагували на початок повномасштабного вторгнення в Україну стрімким зростанням.

Щоправда, кожна палиця має два кінці. Різке зміцнення рубля вдарило по російському бюджету, адже за ту саму суму в доларах бюджет почав отримувати вдвічі менше рублів.

Коли у червні 2022 року на тлі стрімкого зростаннях цін на нафту рубль зміцнився майже до 50 за дол., Центробанк росії відновив практику щоденних покупок валюти у засіки в рамках бюджетного правила. Це припинило надмірне зміцнення рубля та підтримало воєнний бюджет.

10 серпня 2023 року на тлі послаблення рубля, що відновилося, Центробанк прийняв рішення до кінця 2023 року не купувати іноземну валюту на внутрішньому ринку. Це рішення допомогло стримати падіння російської валюти, і долар на момент написання статті подешевшав до 95-96 рублів.

Щоб підтримати рубль, Центробанк росії 1 серпня почав продаж юанів (після того, як європейські країни оголосили про блокування частини золотовалютних запасів росії, країна-агресор почала збільшувати частку китайської валюти у своїх ЗВР). Втім, обсяги таких інтервенцій (еквівалент 2,3 млрд рублів протягом однієї сесії) незначні і не можуть вплинути на процес. Проте якийсь простір для маневру у росії з'явився.

Не можна не визнати: Центробанком країни-агресора керує один із найкращих банкірів у світі. І тільки це ще дозволяє росії якось вирулювати в «неприємній» ситуації.

Водночас зашморг на шиї російської економіки поступово затягується все сильніше. Сама Набіулліна неодноразово доповідала путіну про наростаючу фінансову кризу і про те, що вже незабаром ситуація вийде з-під контролю.

Станом на 1 серпня 2023 року загальні золотовалютні запаси Центробанку росії склали 590 млрд дол. (в еквіваленті). Рівно рік тому, на 1 серпня 2022 року ця цифра становила 576,9 млрд доларів.

Вже одне це змушує задуматися: адже до війни обсяг російських ЗВР збільшувався щомісяця, а тут за рік – практично на місці. Також не варто забувати, що росія продовжує враховувати у своїх ЗВР 300 млрд доларів, заблокованих на рахунках у закордонних банках.

Крім того, за рік структура цих резервів зазнала сильних змін.

Станом на 1 квітня 2022 року частка монетарного золота в резервах становила 21,5%, а на 1 серпня 2023 року – 24,7%, тобто майже чверть усієї суми.

При цьому скористатися ним росії буде складно: ніхто з великих країн світу не захоче купувати «криваве» золото, виняток становитиме хіба що офіційний Пекін.

Ще частина резервів росії – це юані. На 1 квітня 2022 року юані становили 17,1% загального обсягу ЗВР, але зараз, швидше за все, цей відсоток набагато вищий (Набіулліна засекретила валютний склад ЗВР, тому про поточний відсоток можна лише здогадуватися).

Натомість достеменно відомо, що у грудні 2022 року з Фонду національного добробуту (ФНД) росії було вилучено євро, фунти стерлінгів та єни, а натомість було ухвалено рішення до 80% фонду перевести все в ті ж юані.

Колись одна з найсильніших країн світу впевнено перетворюється на сировинний придаток Китаю. А залежність фінансової системи росії від китайського юаня викликає лише саркастичну посмішку.

Чим довше триватиме війна з Україною, тим гірше йтимуть справи. Війна вимагає від російського бюджету дедалі більше грошей на фінансування армії та виробництво озброєнь, а резерви – не нескінченні.

Звісно, Китай може протягнути руку допомоги, при цьому запросивши ще більшу знижку на ціни на газ і нафту, але чи вистачить цього для покриття витрат, що зростають у геометричній прогресії?