Зменшення упаковування у ваших продуктах — шахрайство чи легальна стратегія

У чому суть явища і як варто реагувати на нього споживачам, читайте далі в матеріалі Finance.ua.

Шрінкфляція (англ. shrinkflation, стискфляція, даунсайзинг) — приховане підвищення ціни на товар, що досягається такими способами:

• зменшення ваги продукту — шоколадні батончики вагою 80 г, 90 г замість 100 г;
• зменшення об’єму продукту — пляшки із молочним продуктом або олією місткістю 900 мл, 780 мл замість 1 л;
• зменшення кількості одиниць товару в упаковуванні — у тубусі 150 зубочисток замість 200 штук; серветок в упаковуванні — 60 замість 65 штук;
• зменшення довжини елементів продукту — шнур до праски чи пилотяга стає коротшим, отже, й менш зручним.

Хай там як, товару стає менше, а ціна не змінюється.

У світі зменшення упаковування товарів є загальною тенденцією вже півтора десятиліття.

Наприклад, в Італії ця оманлива маркетингова техніка настільки поширена, що Codacons (Координація асоціацій із захисту навколишнього середовища та прав користувачів і споживачів) подала скаргу до Антимонопольного органу та 104 прокуратур, щоб встановити, чи ця практика є правопорушенням — шахрайством або недобросовісною торговою практикою.

У Німеччині проводиться конкурс «Оманливе упаковування року», який організовує Центр консультацій споживачів Гамбурга. Переможець 2022 — маргарин Rama (компанія Upfield): вміст пластикового контейнера полегшав — 400 г замість 500 г, що призвело до збільшення ціни продукту приблизно на 25 %.

Таких прикладів чимало і в ЄС, і в США.

Шрінкфляція — відносно легальна стратегія, таке собі невловне шахрайство. Бізнес рухається «поміж крапельками», виходячи сухим із води.

На Заході цю проблему бачать, аналізують і намагаються діяти.

У 2022 році на сайті Європарламенту писали: «Зміна кількості проданого продукту при збереженні тієї самої форми та розміру упаковування є, щонайменше, підозрілою практикою та, звичайно, вводить споживачів в оману.

Споживач має право отримувати чітку інформацію про характеристики продукту, який він купує, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1169/2011 про надання споживачам інформації про харчові продукти».

Міністр економіки та фінансів Франції Бруно ле Мер у вересні 2023 року повідомив про ухвалення законодавчої норми, «щоб зобов’язати виробників, коли вони зменшують упаковування, чітко повідомляти про цей факт». І додав: «Це має бути зроблено в примусовому та обмежувальному порядку, інакше я підозрюю, що виробники, радше за все, не дотримуватимуться цього заходу». Прикметно, що міністр чітко назвав цю практику «шахрайством».

В Україні зі шрінкфляцією ситуація наступна: все можна, якщо виробник надає правдиву інформацію на етикетці про реальну кількість та якість продукту.

Однак якщо виробник, не зазначаючи на упаковуванні, зменшить, наприклад, вагу товару або змінить склад чи технологію (замість натуральних інгредієнтів — штучні або дешевші),— це кваліфікуватиметься як порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів».
.
І ці права варто відстоювати — для цього є Держспоживслужба України, Антимонопольний комітет України тощо.

Утім, прецеденти успішної боротьби зі шрінкфляцією в Україні не відомі… Ще у 2021 році на сайті Президента України провалилася петиція «Боротьба з «даунсайзингом» харчів в магазинах. Заборонити недолітр молока дев’яток яєць і нерозбериху з цінами на цінниках» — кількість голосів була мізерною. Тож про великий активізм споживачів наразі не йдеться.

Експерти пояснюють шрінкфляцію нестабільною ринковою ситуацією, коливаннями курсу валют, подорожчанням енергоносіїв та іншими чинниками. Серед комплексу причин застосування шрінкфляції виокремимо такі:

Європарламент тлумачить їх так: «Глобальна економічна криза спонукає компанії таємно перекладати питання на споживачів за допомогою «зменшення інфляції», що є маркетинговою технікою, яка передбачає зменшення кількості продукту, але продаж його за тією самою ціною.

Кінцеві споживачі в роздрібних магазинах купують товари, упаковування яких схоже на ту, до якої вони звикли, але вага менша, без чіткої вказівки на маркуванні».

Справді, виробництво упаковування, логістика — все це витратні процеси, які закладаються у собівартість товару. Виробнику вигідно, по-перше, менше вкласти у необхідну сировину, транспортування тощо, а по-друге, при тій самій відпускній ціні менше надати споживачу одиниць товару. Крім того, реакція споживача на зміну ціни може бути болісною, тож не підвищувати ціну — це ще й зберігати конкурентоспроможність.

Деякі фахівці вважають, що менше упаковування має більш елегантний і привабливий вигляд для споживачів. Особливо це стосується таких товарів, як парфуми, косметика, цукерки й інші товари. Щоб переконатися, досить згадати про те, що стійкий споживчий попит мають шампанські вина, об’ємом 200 мл, 250 мл, 375 мл; малі тюбики зубних паст тощо.

З погляду природоохоронних стратегій, зменшення упаковування товарів — позитивний тренд. Пластик, фольга й інші матеріали, з яких виготовляються упаковування, забруднюють навколишнього середовища. Зменшення об’єму упаковування допомагає зменшити кількість відходів, які потрапляють на звалища.

Можна зрозуміти прагматику виробників, але не меншою мірою — споживачів.

Ось кілька порад, як робити розумні покупки та заощадити кошти:

• Будьте уважні, купуючи товари визначених категорій. Найчастіше шрінкфляції підлягають харчі (батончики, напої, продукти швидкого приготування), а також туалетне приладдя.
• Звертайте увагу на новий дизайн упаковування — новий дизайн часто супроводжується шрінкфляцією.
• Уважно читайте етикетки — інформацію про вагу, об’єм, кількість і склад товару. Порівнюйте ці дані щодо аналогічних товарів різних виробників.
• Перевіряйте ціну за одиницю виміру (грам, мілілітр, штука тощо) і керуйтеся загальним показником ціни («То скільки за кілограм?»). Зважайте також на якість і термін придатності товару.
• Купуйте великими упаковками. Зазвичай одиниця виміру (грам, мілілітр) у більшому упакуванні обходиться дешевше, ніж у малій. Але не забудьте про термін придатності.
• Стежте за акціями та знижками. Оптові покупки зазвичай економніші — придбайте товари за акцією «1+1=3». Звісно, якщо ви впевнені в їх необхідності та якості.
• Використовуйте свої права споживача — звертайтеся до виробників, торговельних мереж або державних органів. Якщо ви виявили, що виробник приховав зменшення товару й не зазначив це на етикетці — вимагайте повернення різниці в ціні або заміни товару на повноцінний.