Псевдоволонтери та шахраї за ширмою благодійних зборів: які гачки використовують злодії

Під час війни проводиться дуже багато різноманітних благодійних зборів. Вони усюди… Соцмережі, розсилка повідомлень на телефонні номери, пости в соц. мережах та месенджерах ЗМІ тощо.

Дуже добре, що є можливість об’єднати українців таким чином у боротьбі, що є можливість надати звичайним людям простір для надання допомоги.

«Кожні 10, 20, 50, 100 грн дуже важливі», «Допоможіть хлопцям, що нас боронять», «Не будьте байдужими, дитина не впорається без вашої допомоги».

Знайомо? Звичайно. Але, на превеликий жаль, з кожним днем реальних таких повідомлень, в сенсі, чесних з правдивою інформацією, все менше.

Та проблема шахраїв «благодійників» актуальна також актуальна сьогодні, як ніколи. Всюди, де виникає потреба зібрати гроші, з’являються й вони.

Понад 80% звернень до кіберполіції стосується саме шахрайства, серед якого все більша «доля» належить псевдоволонтерам.

Найчастіше, як кажуть поліціянти, злодії або «клонують» вже відомі сторінки та потім працюють від імені перевірених народом волонтерів, або самостійно збирають гроші, обираючи якусь близьку людям проблематику.

Наприклад, двоє аферистів зі Львівщини ошукували українців під виглядом зборів на потреби військовослужбовців. Вони в соцмережі створили собі фейковий акаунт та розміщували на ньому пости з проханнями допомогти зібрати гроші на лікування військовослужбовців, які отримали поранення. Зрозуміло, що все, що надходило на рахунки, вони привласнювали собі.

Наступний приклад — також в соцмережі розсилали оголошення про продаж авто, немов би виключно військовим. Виключно за мінімально можливу суму. Супроводжували дописи обіцянками доставити безпосередньо на фронт… Їм переказували гроші, вони зникали.

Тобто, наголос вони роблять на «живе», на те «що болить» зараз для всіх українців. Люди відгукаються, а злодії на цьому заробляють.

Журналістка Олена не вперше організовувала збори для близьких на фронті. Тож, випадок, з яким вона зіткнулася, просто шокував. Нам вона розповіла, що «в середині вересня передала військовому 60 тис. грн». Збирала попередньо самостійно для його «бригади» на авто.

Він після отримання грошей майже одразу надав їй документ про придбання машини, потім надіслав ще для звіту відео та кілька фото. Все. Інших прохань не було. Вона, впевнена, що зараз він на цій автівці мужньо боронить державу, займалася своїми справами, аж ось випадково на сторінці «Шахраї» в соцмережі побачила саме його фото… В паніці вона почала з’ясовувати максимум стосовно цієї людини й дізналася, що це вже не перший її донат саме йому. Просто раніше він звертався з інших сторінок.

Наступний приклад. В результаті ворожого обстрілу постраждали діти. Історія набула розголосу, для допомоги постраждалим долучилися й волонтери, й звичайні українці. Збирали гроші.

Харків’яни Олександр та Наталя не лишилися осторонь й почали переводити донати з кожного свого заробітку. Обидва приватні підприємці, фіксованого отримання зарплатні немає, гроші перераховували 1−2 рази на тиждень. Зараз вони й самі не розуміють, чого відгукнулися саме на ті контакти, чого не провели аналіз, не зв’язалися з клінікою. Увагу притягнула фраза, схожа на «справжня чуйна людина не пройде повз такого…». Почали допомагати й, як то кажуть, «поїхало»… Декілька разів питали документи, але їм відповіли, що все офіційне готується, на це потрібний час, а гроші за лікування перераховувати слід вже зараз. Дуже важко було потім усвідомлювати, що те, що призначалося постраждалій малечі, пішло просто до кишені якогось пройдисвіта.

В принципі, зараз будь-хто може розпочати збір грошей. А ті, хто будуть йому донатити, можуть лишитися ошуканими. Звісно, коли в країні вирує страшенна війна, кожен свідомий українець має обов’язково робити максимум зі свого боку для найшвидшої перемоги, для допомоги постраждалим, для підтримки, але робити так, щоб від цього не вигравали шахраї.

Є дуже красивий й людяний запис у «Щоденнику Анни Франк»: «Ніхто ніколи не збіднів, віддаючи». Але тверезе мислення під час благодійних внесків зберігати треба обов’язково.

Шахрайство під виглядом благодійних зборів — доволі серйозна проблема. А додатково все ускладнюється сучасними можливостями та тим, що воно може набувати різних форм. Не можна «черствіти» та відмовляти загалом всім, але убезпечити себе треба по максимуму.

1. Щоб не бути ошуканими, першочергово перевіряйте правдивість інформації стосовно конкретної організації чи волонтера, дізнавайтесь про фінансову прозорість, шукайте незалежні відгуки.
2. Пам’ятайте, що шахраї активно створюють фальшиві організації чи фонди, щоб збирати гроші для «допомоги». Деякі навіть на вулицях збір організують. Але на справжні доброчинні цілі вони фактично кошти не передають.
3. Очікувати «жертву» злодії можуть будь-де. Наприклад, в Секретаріаті Кабміну повідомляли, що на замаскованому під портал Уряду зловмисники оформили одну зі сторінок під «Державні послуги онлайн» та зробили там підрозділ стосовно виплат від ООН.

Звісно, багато кого ця тема цікавить, тож запитів та відвідувань було вдосталь. Далі схема наступна: людині надходить повідомлення про отримання «переказу», потім йде вимога сплатити держмито, вона, звичайно, все сплачує, але гроші не надходять, а вхід до кабінету блокується.
Кіберполіція та наша редакція радять:

• отримувати відомості стосовно здійснення благодійних зборів з офіційних джерел та від перевірених осіб;
• перераховувати на рахунок, а не на картку, тим більше коли це картка — це просто цифри, навіть без зазначення ПІБ;
• на сайтах, де здійснюються збори, уважно перевіряти URL-адресу. Навіть один відмінний від оригіналу символ може бути свідченням фішингу;
• за сумнівними посиланнями не переходити;
• дані карток на сумнівних ресурсах не вводити.

А у випадку випадкового розголошення власної фінансової інформації слід одразу ж звертатися до банку, блокувати свої рахунки або картки.

Не так вже й важко захищати себе від шахраїв-благодійників. Слід просто уважно все перевіряти.

Наприклад, на сайті чи в групі фонду або організації мають бути не лише реквізити всіх доступних видів, а ще й телефонні номери, що «відповідають», реальна адреса, посилання на акаунти в соцмережах (не тільки самої організації, а і її представників).

Тобто, якщо ви побачили, що фонд організував волонтерський збір, ви повинні обов’язково бачити максимум інформації про нього, мати можливість зателефонувати або списатися в соцмережі, щоб поставити наявні питання.

Додатково довіри заслуговують компанії та фонди, які надають відкрито:

• відомості про команду та керівництво;
• звіти про фінансову роботу;
• розрахунковий рахунок.

Також слід переконатися, чи не підроблений сайт, на якому відбувається збір допомоги.
Для цього треба просто перевірити домен ресурсу. Часу це займе небагато, але ризики мінімізує, в результаті, суттєво.

Як це зробити? Дивіться, справжній та підроблений домени виглядати можуть однаково, в цьому й задум, але незначні відмінності є.

Наприклад, домен справжнього благодійного фонду може виглядати так: helpukrainenow.com.

А фішинговий домен буде схожий на ukrainewar/help.com.

Як же виявити підробку? Запам’ятовуйте, а краще зберігайте для себе наступні поради:

1. Звіряйте ім’я домену зі справжнім.
2. Дивіться на наявність SSL-сертифіката (якщо його немає, адреса сайту буде починатися з «http://», а поруч буде зазначене «не захищено».
3. Зауважте на грамотність та досконалість оформлення. Помилки, зайві елементи, невірна назва є ознаками підробки.

Також підозри мають викликати дивні контактні дані, незвична структура вебресурсу, нелогічна адреса.

Наостанок ще можна скористатися сервісом Whois. Він дає змогу дізнатися максимум відомостей стосовно домену, що зацікавив.

Також суттєва ознака шахрайства у відсутності відомостей стосовно фонду в сервісі перевірки контрагентів youcontrol.com.ua. До речі, цей ресурс не лише в плані благодійних організації дозволяє отримати інформацію. З його допомогою ще можна дізнатися стосовно статусу юрособи (наприклад, чи не перебуває в стадії припинення, в процесі скорочення), її організаційно-правової форми, контактів тощо.

«Погугліть». Дізнавайтеся:

• офіційну назву;
• адресу реєстрації;
• керівника/команду;
• події та новини тощо.

Якщо фонд надійний, про нього будуть регулярно згадувати. І не лише на їхніх сторінках у вигляді проникливо написаних розповідей, а в відомих ЗМІ.

Усі волонтери розуміють, що чим більш відкрита їхня діяльність, тим більше й донатів поступатиме, тому відмовлятися надати необхідну інформацію ніхто з них не буде. Та й потреби в таких запитах не виникатиме, бо все необхідне вже буде розташовано у відкритому доступі на офіційних ресурсах.

Що робити, якщо виявили сумнівний збір? В соцмережах лишайте скарги (не просто коментарі, а саме скарги). Пошукайте, під постом має бути «поскаржитися» або щось схоже.

Стосовно сайтів передавайте відомості до правоохоронців. Якщо збір відбувається від імені конкретного підрозділу чи частини, можна подати запит й до них. Нерідко використовують з метою викликати довіру цілком реальні відомості.

Наприклад, оголошення «збираємо на швидкі для підрозділу … «та фото зі знищеними автівками такого плану стимулює швидше донатити. Але, якщо зв’язатися з цим підрозділом, можна з’ясувати, що фото вже понад пів року, автівки давно привезли благодійники та збір ніякий не потрібний.

Будь-яка людина, незалежно від статі, віку, доходу, статусу повинна ефективно управляти особистими фінансами. Для цього не завадить дотримуватися наступних принципів фінансової грамотності:

До речі, на Finance.ua існує можливість застрахувати житло від наслідків воєнних дій. Замовляйте страхування житла онлайн.

5. Достатні знання в конкретній галузі. Наприклад, коли йдеться про кредити, треба чітко розібратися в умовах, ставках, наслідках.

6. Використання наявних технологій. Для моніторингу фінансових питань користуйтеся зручними фінансовими додатками та сервісами.

7. Обговорення та критичне мислення. Не уникайте розмов про власні фінанси з оточенням. Це допоможе обмінятися досвідом, отримати цінні поради. Але будьте обережні з пропозиціями, які здаються надто чудовими для правди. Працюйте над розвитком критичного мислення.

Якщо дотримуватися цих принципів фінансові рішення будуть більш зваженими, становище більш стабільним, а ризики потрапити на шахрайство — мінімальним.

Вирішили робити благодійний внесок? Підтримуємо. Та попередньо також ознайомтеся з порадами стосовно здійснення безпечних банківських переказів.

Першочергово серед основних принципів безпечного здійснення банківських переказів можна виокремити:

• уважну перевірку наданих реквізитів. Треба завжди переконуватися у вірності даних одержувача. Маються на увазі номер рахунку, ІПН, назва банку та ін.;
• двофакторну автентифікацію. Це додатковий захист і використовувати його під час доступу до рахунків дуже бажано;
• використання виключно офіційних ресурсів та каналів. Уникайте сторонніх платформ для переведення коштів. Завжди робіть це через офіційні додатки чи сайти;
• захист власної інформації. Не слід ділитися особистими даними (паролями, логінами) з іншими, не варто надавати їх телефоном чи за допомоги інших способів зв’язку;
• своєчасна перевірка власних рахунків на несанкціоновані операції чи намагання їх здійснити;
• використання якісного антивірусу. На всіх пристроях встановіть захист від «шкідників».

Нічого складного, але саме дотримання зазначених принципів суттєво знизить ризики під час проведення банківських переказів.

Чуйність та людська доброта неоціненні. Тільки в сучасних умовах їх треба ще й критичним розумом для власної ж безпеки підтримувати.