Ремонт доріг, будівництво стадіонів: скільки коштують інфраструктурні проєкти у світі та в Україні

Ідеться насамперед про те, що впадає в око – нескінченні ремонти доріг, які того не потребують, будівництво басейнів, фарбування дерев у парках, відновлення зон відпочинку у прифронтових містах тощо.

Як явна реакція на суспільний резонанс, у ВР навіть зареєстрований законопроєкт № 9565, який має на меті заборонити видатки з державного та місцевих бюджетів на доброустрій населених пунктів під час воєнного стану й обмеження верхньої межі заробітної плати муніципальних чиновників.

Звісно, порівнювати витрати однієї з найбідніших країн Європи, якою є Україна, та середньостатистичної країни Євросоюзу на інфраструктурні проєкти та зарплати чиновників не досить коректно.

Однак на фоні перманентних скандалів, що виникають щодо цих видатків України, цікаво було б мати бодай приблизне уявлення, скільки, наприклад, коштує кілометр дороги в Україні, а скільки – в Європі. Або у що стає утримання депутата Верховної Ради України та депутата, наприклад, Бундестагу.

Вартість одного кілометра доріг у межах програми «Велике будівництво», за даними Forbes, у 2021 році становила 20,7 млн грн. Ця цифра середня – вона випливає з того факту, що у році, який передував великій війні, на дорожні роботи витратили 132 млрд грн, а відремонтували 7 288 км доріг.

Поряд з цим Forbes наводить слова власника одного із підрядників «Великого будівництва» – компанії «Автострада» – Максима Шкіля, який стверджує, що у 2023 році собівартість дорожніх робіт зросла на 50%. Якщо його слова відповідають дійсності, то вартість одного кілометра відремонтованої дороги нинішнього року становить близько 30 млн грн.

Якщо говорити про будівництво дороги «з нуля», а не про ремонт, бодай і капітальний, то, як заявляв у 2019 році тодішній міністр інфраструктури Володимир Омелян, кілометр дороги обходився у 1,5-2 млн євро.

На жаль, актуальніших даних віднайти не вдалося. Однак, якщо враховувати слова Шкіля про здорожчання собівартості робіт і основних матеріалів, то можна припустити, що вартість капітального будівництва кілометра дороги у 2023 році сягне 3 млн євро.

Водночас у США, за даними ARTBA (Американської асоціації будівельників доріг та транспорту), миля двосмугової дороги, побудована «з нуля», коштує в середньому від 2-3 млн дол., а дороги із чотирьох смуг – 4-6 млн дол.

Миля, як відомо, становить 1 609 метра. Тобто (хоч і з натяжкою), вартість одного кілометра дороги в Україні співмірна з вартістю з милі такої ж дороги у США. І варто враховувати, що деякі видатки у США набагато вищі – наприклад, досить суттєво відрізняються зарплати та податки.

Що стосується Європи, то середня вартість кілометра автостради у Болгарії становить 3,1 млн євро, Сербії – 5,5 млн євро, в Румунії – 6,3 млн євро, а в Греції трохи більше ніж 10 млн євро. Такі дані навів міністр регіонального розвитку Болгарії у 2018 році. Хоча вони й дещо застарілі, однак з огляду на стабільність у цих країнах їх можна вважати досить актуальними.

Водночас варто нагадати слова ексміністра фінансів Ігоря Уманського про те, що на дорогах у нас розкрадається 40% коштів, і відповідь на це від «слуги народу» Олександра Трухіна, який назвав Уманського «алкоголіком». Що із цього відповідає дійсності – наразі невідомо, але відомо, що російські війська у 2022-2023 роках зруйнували вдвічі більше доріг, ніж було побудовано та реконструйовано в межах «Великого будівництва».

Серед витрат, які також завжди викликають неоднозначну реакцію суспільства – утримання органів влади.

Щодо Верховної Ради, то ця цифра відома із проєкту кошторису Верховної Ради України на 2023 рік. Загальні витрати, згідно з кошторисом, визначені у розмірі 2 млрд 612 млн 138 тис. 300 грн. У перерахунку на одного депутата (зараз їх нараховується 403) це складає 6 млн 481 тис. 732,75 грн.

Однак, як ми розуміємо, цих коштів вони на руки не отримують: у вказану суму входить все – як зарплата нардепа, так і туалетний папір для вбиральні ВР. За даними УП, середня виплата на одного депутата за січень 2023 склала 48,8 тис. грн.

Якщо порівнювати з найбагатшою країною Європи, то депутат Бундестагу отримує 10 012,89 євро на місяць, з яких зобов’язаний сплатити податки. Наразі німецький парламент нараховує 736 депутатів, а його утримання коштує німецьким платникам податків майже мільярд євро. У гривнях це становить близько 40 млрд, тобто Верховна Рада «коштує» набагато менше.

Однак це порівняння однозначно не зовсім коректне – як через різницю в рівнях життя, так і через катастрофічну різницю в ефективності діяльності законодавчих органів обох країн. Крім того, навряд чи у парламентах європейських країн знають, що таке «конверти», які регулярно отримують депутати ВРУ.

Ще однією популярною темою витрати коштів є висадка дерев. І яку, згідно зі згадуваним вище законопроєктом, теж хочуть суттєво урізати. Щодо цін тут щось говорити важко – все залежить від конкретного регіону, виду дерев, обсягу робіт тощо.

Однак, якщо згадати так і нереалізовану ініціативу президента щодо мільярда дерев, то, за підрахунками експертів у 2021 році посадка одного дерева мала коштувати від 2 до 4 грн.

Утім, якщо йдеться про озеленення міст – а заборонити збираються саме це – то тут, наприклад, у липні 2023 року влада Хмельницького виділила понад пів мільйона – 527 911 грн – на озеленення п’яти вулиць. Попри те, що торги не відбулися, навряд щоб йшлося про тисячі дерев. Тобто вартість одного дерева однозначно мала складати більше ніж 4 гривні.

Водночас міжнародний фонд Arbor Day Foundation обіцяє висадити 20 млн дерев за 20 млн дол., тобто одне дерево обійдеться в один долар.

Однак при оцінці таких проєктів варто враховувати як масштабність, так і те, що у містах, наприклад, дерева висаджують або комунальники, або підрядні організації, які несуть витрати також і на оплату праці, а в благодійних організаціях чи фондах ці витрати зазвичай відсутні.

Тут теж порівняння буде не досить коректним, однак деяке уявлення про ціни воно дає. Так, стадіон імені Гагаріна у Чернігові, зруйнований росіянами у березні минулого року, планують відновити до 2027 року.

Кошторисна вартість робіт становить 620 млн грн. За нинішнім курсом це близько 15 млн євро.

Якщо взяти для прикладу будівництво стадіону у Варні, яке велося у 2018 році, то воно коштувало 38 млн євро. Однак варто враховувати, що стадіон у Варні будувався «з нуля», та й вміщає він вдвічі більше глядачів, ніж стадіон у Чернігові, розрахований на 14 тис. місць.

Крім того, невідомо, чи буде додержані до 2027 року параметри, закладені в кошторисі. Також стадіон у Варні значно модерніший, з набагато розвинутішою інфраструктурою та комфортом.

Коректно порівняти вартість тих чи інших проєктів в Україні досить важко, з огляду як на очевидні фактори – різну вартість матеріалів, собівартість робіт та розмір оплати праці й оподаткування, що подеколи різняться досить кардинально, так і з урахування менталітету та рівня корупції. Найочевиднішим здається приклад з дорогами, де і технології, і результат є практично однаковим для всіх країн.

Однак усі ці приклади не дають однозначної відповіді на доцільність таких проєктів в сучасній Україні. І не з огляду на ціну, особливо на корупційну складову в її структурі. А з огляду на очевидну річ – наскільки довго протримається дорога, парк чи стадіон, відновлений за бюджетні кошти, до наступного ракетного чи бомбового удару російської федерації.

Утім, в умовах гострої фази війни відповідь на питання доцільності витрат на армію, а не озеленення чи доброустрій здається досить очевидно. Що думаєте ви? Напишіть у коментарях.