Олексій Жмеренецький: «Популяризації віртуальних активів в Україні сприяє велика кількість IT-фахівців та українців, які виїхали за кордон»
Олексію, за результатами 2022 року Україна посіла третє місце в рейтингу використання криптовалюти у світі. Що це означає для нашої країни та як позначається на її економіці?
Україна останні кілька років посідає провідні місця у міжнародних крипторейтингах.
Основні причини цього явища – високий рівень цифровізації в країні. Також популяризації віртуальних активів в Україні сприяє велика кількість IT-фахівців та українців, які виїхали за кордон спочатку як трудові мігранти, а останній рік – біженці.
Такий високий рівень впровадження віртуальних активів має як мінуси, так і плюси. З мінусів можна назвати ризик виведення капіталу з країни в обхід обмень НБУ. А з плюсів… Та їх набагато більше, це фінансова мобільність українців та захист від гривневої інфляції та девальвації, якщо говорити про використання стейблкоїнів, прив'язаних до долара США.
Закон «Про віртуальні активи» ухвалили, але він так і не набув чинності, тобто статус криптовалюти та її обіг в Україні лишаються неврегульованими. У чому затримка?
Станом на сьогодні, ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом закон №3637 не набув чинності, тому що у перехідних положеннях прописано синхронізацію набрання чинності із внесенням необхідних правок до Податкового Кодексу.
Саме ці виправлення щодо оподаткування віртуальних активів і готує зараз НКЦПФР як майбутній головний регулятор ринку.
Другий пакет правок у цей закон – це адаптація його норм до європейського криптозаконопроєкту MiCa, який уже у квітні поточного року буде винесений на голосування Європарламенту.
Ми плануємо ухвалити пакет змін до закону №3637 протягом кількох місяців. Після цього обидва регулятори ринку НБУ і НКЦПФР протягом 6 місяців підготують і ухвалять необхідні підзаконні акти. Я припускаю, що до кінця року ми запустимо крипторинок.
Як і якими нормативно-правовими актами наразі регулюється криптоіндустрія в Україні? Враховуючи, що з одного боку ми маємо обмеження НБУ на купівлю крипти за гривні, а з іншого – криптовалютні картки та Binance Pay.
Наразі є кілька законів, які регулюють низку сценаріїв використання віртуальних активів в Україні. Це, наприклад, закон про боротьбу з відмиванням грошей, до якого я як голова міжфракційного об'єднання нардепів МФО «Blockchain4Ukraine» вніс правку про фінансовий моніторинг віртуальних активів. Також є норма, згідно з якою народні депутати мають вказувати у своїх деклараціях віртуальні активи.
В іншому використання віртуальних активів фізичними особами в Україні не заборонено, а юридичні особи не можуть проводити з ними операцій через відсутність правил оподаткування та бухобліку.
Якщо фізична чи юридична особа триматиме крипту понад 1 рік – то прибуток від цього має не оподатковуватися
Криптовалютні карти в Україні справді поки що не працюють, тому що їхні потенційні емітенти ведуть переговори з банками партнерами та НБУ.
При цьому в Україні динамічно розвиваються послуги з оплати криптовалютою за товари, які ви згадали. Вони вже застосовуються при оплаті в супермаркетах, магазинах електроніки, на заправках тощо. Серед цих сервісів лідируючу позицію займає Binance Pay. Це дуже добре для більш широкого застосування криптовалют у повсякденному житті, для рітейлерів, які залучають нових клієнтів і нашої економіки в цілому особливо зараз. Той факт, що найбільші гравці світового крипто ринку інвестують в інтеграцію передових технологій в Україні, дає важливий сигнал про те, що Україна є одним із світових лідерів щодо впровадження технології блокчейн і Web3 в цілому.
Оподаткування криптовалютних операцій – тема, об яку зламали не один спис. Одні кажуть, що оподатковуватися має дохід, інші – прибуток. Як ви бачите цю концепцію?
Вважаю, що як і в усьому світі ПДВ за операціями з віртуальними активами має бути 0%. Також я як голова міжфракційного об’єднання нардепів «Blockchain4Ukraine» ініціюватиму норму, яка дуже добре себе зарекомендувала в Німеччині, де криптовалюти давно вже визнані, так званий «Spekulationsfrist». Якщо фізична чи юридична особа триматиме крипту понад 1 рік – то прибуток від цього не оподатковуватиметься жодними податками.
Олексій Жмеренецький: «Тіньовий оборот крипторинку в Україні становить близько мільярда гривень на добу»
Щодо ставок прибуткового податку для фізиків та податку на прибуток для юросіб за операціями з віртуальними активами, я пропоную ввести пільгові ставки на чіткий перехідний період, щоб простимулювати цей ринок, що динамічно зростає в Україні.
Коли говоримо про вітчизняний крипторинок, ми маємо розуміти, що йдеться про мільйони, якщо не мільярди гривень. Що матиме з нього держбюджет? А що матимуть учасники ринку?
За різними оцінками тіньовий оборот крипторинку в Україні становить близько мільярда гривень на добу.
За умови детінізації цього ринку держбюджет отримає податкові надходження, а учасники крипторинку отримають можливість вести ці операції легально, як і весь інший бізнес.
Наприклад, відкривати рахунки в банках і проводити відкрито рекламні кампанії.
Держава стоятиме на захисті права приватної власності на віртуальні активи так само як і на всі традиційні види активів. Клієнти комерційних банків зможуть тримати крипту на своїх депозитах та брати під її заставу кредити.
Хочу особливо наголосити, що ми особливу увагу приділяємо захисту прав інвесторів, щоб ми не отримали криптоверсію МММ.
У банківській системі є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Чи планується створення аналога для криптовалютного світу, щоб убезпечити інвесторів від можливих банкрутств бірж, як це сталося з FTX?
Поки що є добровільні механізми учасників крипторинку на кшталт SAFU Binance (Secure Asset Fund for Users) – по суті це резервний фонд, який формується їхніми торговими комісіями криптобіржі.
У випадку зі світовим лідером Binance цей фонд мав 1 мільярд доларів. США станом на січень 2022 року.
Водночас ми також розглядаємо варіанти обов'язкового резервування відсотка від обороту криптобірж на спецдепозитах у разі краху криптобірж.
В останній ситуації з криптобіржею FTX, яка була зареєстрована на Багамах, такого не було тому зараз складна ситуація з поверненням коштів клієнтам FTX.
Криптовалюти створювалися та розвивалися саме як альтернатива розрахунків, такий собі позасистемний інструмент. Але сьогодні держави та регуляції стає все більше. Чому так відбувається? Який сенс тоді в крипті, наприклад, стейблкоїнах, якщо можна розраховуватися у валюті?
Спочатку Bitcoin замислювався як децентралізована платіжна мережа без центрального емітента і регулятора.
При цьому звичайно ж норми боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму або в нашому випадку фінансуванням вторгнення рф не було враховано.
Ліберальне і м'яке регулювання ринку криптовалют не вб'є цей клас активів, а навпаки дасть новий імпульс
З урахуванням того, що загальна ринкова вартість усіх віртуальних активів станом на сьогодні досягла значної суми в трильйон доларів, необхідно ввести певні норми, які будуть спрямовані на захист інтересів інвесторів та на боротьбу з кримінальним використанням крипти.
Олексій Жмеренецький: «При підготовці регулювання ринку дуже важливий діалог з учасниками ринку»
Я впевнений, ліберальне і м'яке регулювання ринку криптовалют не вб'є цей клас активів, а навпаки дасть новий імпульс на злиття цього класу активів з традиційною фінансовою системою.
При підготовці регулювання ринку дуже важливий діалог з учасниками ринку, тому, наприклад, наше об'єднання народних депутатів Blockchain4Ukraine веде активні консультації з профільними об'єднаннями учасників ринку, такими як громадська спілка «Віртуальні Активи України» (ВАУ).
Народні депутати 12 січня ухвалили в другому читанні законопроєкт 4366, чим, по суті, легалізували електронні гроші. Але найголовніше, що потрібно розуміти, криптовалюти не є електронними грошима. Можете простими словами пояснити, чому це так?
Електронні гроші відповідно до законодавства України мають бути забезпечені на 100% гривень на банківських депозитах. Деякі види криптовалют а саме стейблкоіни також мають 100% фіатне забезпечення. При цьому в основі роботи криптовалют лежить базова технологія блокчейну, а у випадку е-грошей є чіткі вимоги регулятора і станом на сьогодні ці вимоги не включають технологію розподіленого реєстру (блокчейн).
Як просувається проєкт з електронною гривнею? Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров каже, що вони вже в цьому році хочуть запустити пілотні проєкти, а не 2024 року, як прописано в законодавстві. Вони, за словами Федорова, мають працювати на базі продукту Stellar. Що думаєте?
Команда Мінцифри дуже кваліфікована у темі віртуальних активів. Я знаю про успішний пілотний проєкт на базі блокчейну Stellar. При цьому хочу підкреслити, що останнє слово за НБУ, який зараз вивчає можливість випуску електронної гривні або CBDC. Наскільки при цьому використовуватиметься технологія блокчейн побачимо.
А що у нас з вітчизняним блокчейном? Чи займаються зараз українські компанії власними розробками? Можете назвати перспективні проєкти?
Якщо розглядати провідні світові публічні та приватні блокчейни, то в командах, які їх розробляють багато українців як найкращих у світі айтівців.
Готуємо проривний проєкт – блокчейн-версію всім відомого «Плану Маршала»
Водночас наша Blockchain4Ukraine у партнерстві з громадською спілкою ВАУ готує проривний проєкт, і я можу кілька слів про нього сказати. Йдеться про блокчейн-версію всім відомого «Плану Маршала», який після Другої Світової дозволив по суті відродити з попелу Західну Європу.
Ми назвали цей проєкт, як і наше об'єднання народних депутатів із різних фракцій ВР, а саме «Blockchain4Ukraine», щоб наголосити на широкому консенсусі для його реалізації не лише всередині країни, а й за її межами.
Олексій Жмеренецький: «Якщо розглядати провідні світові публічні та приватні блокчейни, то в командах, які їх розробляють багато українців»
За основу ми взяли ідею створення децентралізованого реєстру нерухомості та землі для повоєнного відновлення України, але при цьому ми використали технологію блокчейн, яка гарантує найвищі стандарти транспарентності та довіри для залучення в Україну міжнародних фіатних та криптовалютних інвестицій.
Друга компонента проєкту – механізм токенізації активів, який передбачає випуск спеціального токена відновлення інфраструктури, придбавши який локальні та міжнародні фіатні та криптоінвестори зможуть на базі смартконтрактів отримувати дивіденди від своєї інвестиції. Які своєю чергою генеруватимуться користуючись з платного використання цієї нової інфраструктури: доріг, авіатерміналів, мостів. Та внаслідок зростання курсу самого токена.
Наразі ми фіналізуємо Proof-of-Concept (PoC) цього проєкту і після цього винесемо його на публічне обговорення як в Україні, так і за її межами.
Як розвиватиметься український крипторинок? Чи можна зараз виділити перспективні напрямки?
Є дуже перспективні проєкти щодо створення криптогаманців із розширеним функціоналом необанкінгу, які дозволяють українцям дуже зручно проводити операції з криптою.
Динамічно розвиваються криптобіржі й це логічно, бо багато українців захопилися криптотрейдингом.
Відсоток українців, які інвестують у віртуальні активи, може зрости з 5-10%, як зараз, до 25-30% вже в найближчому майбутньому
Особисто я вважаю, що саме прихід комерційних банків на ринок віртуальних активів та можливість для криптоінвесторів із широких верств населення зберігати крипту умовно в мобільному банківському додатку Приват24 чи monobank дасть новий поштовх для розвитку крипторинку.
На мій погляд, відсоток українців, які інвестують у віртуальні активи, зросте з 5-10%, як зараз, до 25-30% вже в найближчому майбутньому.
Деякі профільні експерти кажуть, що протягом 10 років курс біткоїна зросте до 1 мільйона й українці повинні не прогавити можливості на цьому заробити. Не забуваючи при цьому про супутні ризики.
Бесіду вели Петро Таранюк і Владислав Недашківський
