Тендери, воєнкоми-мільйонери, та елітні авто: про корупційні справи під час війни

Серед найгучніших – так звана «яєчна справа» від Міноборони, коли виявилося, що міністерство купує яйця по 170 гривень за десяток, або як пояснив тодішній міністр Олексій Резніков по «17 гривень за кілограм».

Ще одним потрясінням були фантастичні статки начальника ТЦК і СП Одеської області Євгена Борисова, у дружини й інших родичів якого виявилися вілли в Іспанії та колекція елітних автівок, яку оцінили у 5 млн дол.

Були й інші корупційні скандали, можливо, не такі гучні, але від того не менш страшні за своїми наслідками.

Нижче спробуємо згадати найрезонансніші з них, однак зосередимося не на смакуванні подробиць, а спробуємо розібратися у перспективах щодо подальшої долі людей, які в ті скандали потрапили.

Адже, наприклад, наслідком затримання Борисова стало звільнення зі своїх посад близько 150 його колег із системи ТЦК і СП та низка кримінальних справ, однак про вироки суду у цих справах поки ніхто не чув.

Ще більш кричуща ситуація з Резніковим, якого тихо звільнили з посади, однак де він наразі перебуває – невідомо. Тим паче, що скандальні закупки міністерства оборони в часи його керівництва не обмежуються лише яйцями в кілограмах.

Утім, перейдімо від теоретичних розмірковувань до суворих реалій нашого життя. Отже, як уже згадувалося, минулий рік, серед іншого, запам’ятався цілою низкою корупційних скандалів. Почнімо з тих, про які уже згадали.

Хітом тут, звісно, стали ті самі яйця по 17 гривень за штуку. Хоча на той час у роздрібній торгівлі найдорожчі коштували лише сім гривень.

Скандал розгорівся у січні 2023 року, коли журналісти оприлюднили документи, з яких випливало, що Міноборони уклало низку угод на закупівлю харчів на 13 млрд грн. Середня ціна водночас була завищена у 2-3 рази.

Загальним підсумком стало звільнення Резнікова, який ошелешив всіх заявою про вимірювання яєць у кілограмах, однак кримінальна справа, яка була порушена після скандалу, його не торкнулася – низка видань повідомляє, що ексміністр, який, до речі, пішов зі своєї посади аж через 9 місяців після «яєчного скандалу», перебуває за кордоном, інші пишуть, що його бачили в Києві у компанії Григорія Суркіса та Руслана Стефанчука.

Зліва – направо: Сергій Льовочкін, Олексій Резніков, Григорій Суркіс, Руслан Стефанчук під час відкриття меморіалу першому президенту незалежної України Леоніду Кравчуку на Байковому кладовищі в Києві. Фото: Oboz.ua

У кримінальній справі щодо закупівель Міноборони Резніков якщо і фігурує, то максимум як свідок – до СІЗО відправилися його заступник В’ячеслав Шаповалов і директор Департаменту держзакупівель Богдан Хмельницький.

Резніков же натомість претендував на посаду посла у Великій Британії, однак з цим не склалося. Подейкують, що внаслідок позиції офіційного Лондона.

Утім, з посади Резніков пішов не лише через яйця – не встиг вщухнути цей скандал, як спалахнув інший – виявилося, що під його керівництвом міністерство купило в Туреччині літню форму для ЗСУ як зимову. Та ще й за завищеними цінами – 4 900 комплектів одягу «на виході» із Туреччини коштували 142 тис. дол., а «на вході» в українське Міноборони – вже 421 тис. дол.

Утім, скандал так ні до чого й не призвів, а на фоні інших закупівель міністерства суми зловживань, як би це цинічно не звучало, були копійчаними.

Що стосується фігурантів справ, то видається на те, що сіли «стрілочники», а основні вигодонабувачі відбулися легким переляком – так, наприклад, як стало відомо на початку січня цього року, одна з ключових осіб, яка постачала для Міноборони продукти, Тетяна Глиняна, зайнялася готельним бізнесом у Хорватії.

До скандалів, пов’язаних із закупівлями Міноборони, наприкінці грудня минулого року додався ще один – ДБР заявило про затримання львівського бізнесмена, який намагався купити прихильність одного з керівників Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за 500 тис. дол.

Бізнесменом виявився Ігор Гринкевич, який також був одним із ключових постачальників Міністерства оборони. А причиною спроби домовитися з ДБР стало те, що його компанії у дивний спосіб виграли 23 тендери на постачання одягу та білизни для ЗСУ загальною ціною в 1,5 млрд грн.

Наразі Гринкевич перебуває у СІЗО, однак прогнозувати, як закінчиться кримінальна справа щодо нього поки зарано. Чи причетний якось до виграних компаніями бізнесмена тендерів екс-міністр Резніков – також наразі невідомо.

Щодо іншого гучного скандалу, то колишній начальник Одеського обласного ТЦК і СП Євген Борисов наразі перебуває у СІЗО. Йому інкримінують частину 5 статті 426-1 («Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень») Кримінального кодексу України, санкція якої передбачає від 8 до 12 років ув’язнення.

Євгену Борисову загрожує від 8 до 12 років ув'язнення. Фото: ДБР, Суспільне

Однак наразі справа перебуває на етапі слідства, і чи взагалі дійде до суду, з огляду на суворі реалії вітчизняної правової системи, сказати важко.

Проте після того, як у одеського воєнкома виявили віллу на іспанському курорті та колекцію автівок на мільйони доларів, куплені після призначення на посаду, резонанс був настільки сильним, що справу «поховати» поки що не вдалося.

Також варто додати, що Борисов виявився далеко не унікальним начальником ТЦК і СП – у його рівненського колеги, якого підозрюють у незаконному збагаченні та побитті солдата, ДБР виявила активів на 51 млн 700 тис. грн, серед іншого – сім маєтків на гірськолижному курорті, щоправда, цього разу українському – в Івано-Франківській області.

Наразі це його майно передали державі.

У сфері оборони були й інші корупційні скандали. Однак відзначилася не лише «оборонка» – вітчизняна судова система також не відставала.

Так, у травні НАБУ та САП затримали голову Верховного суду України Всеволода Князєва, якому інкримінують хабар у розмірі 2,7 млн дол. Як стверджують правоохоронці, Князєв діяв в інтересах олігарха Костянтина Жеваго, для якого «продавлював» у судах України потрібні рішення. Князєву «світить» до 12 років в’язниці, наразі він також перебуває у СІЗО з можливістю вийти під заставу у 20 млн грн.

Всеволод Князєв. Фото: Вікторія Рощина для Української правди

Водночас Всеволод Князєв залишається чинним суддею, хоча від посади голови Верховного суду його відсторонили. Однак перспективи цієї справи поки що також досить туманні. Принаймні, до рішення суду Всеволод Князєв, як і всі інші, вважається невинуватим.

Народні депутати України також не відставали від своїх «колег» – представника «Слуги народу», нардепа від Чернігівщини Анатолія Гунька також затримали на хабарі за передачу в оренду земель Національної академії аграрних наук. Загальна сума «вдячності» мала складати 221 тис. дол., однак «погорів» Гунько на першому транші у 85 тис. дол., які знайшли у нього під столом.

Після недовгої відсидки у СІЗО Гунько вийшов під заставу у 30 млн грн, і влився до лав депутатської групи «Відновлення України», створеної після розпуску проросійської парламентської фракції ОПЗЖ, де й продовжує виконувати свої депутатські функції з управління Україною.

Анатолій Гунько. Архівне фото, 2018 рік. Джерело: brovary.net.ua

Слідство щодо нього наразі завершено, про це повідомили НАБУ та САП 1 грудня минулого року, справу тепер має розглянути суд.

Яким буде його рішення – побачимо, а в якості «родзинки» варто додати, що на момент, коли Гуньку «невідомі підкинули під стіл» пакет із 85 тис. дол., нардеп був головою Тимчасової слідчої комісії ВР із питань розслідування фактів корупції на держпідприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України.

Хабар, на якому затримали іншу нардепку – Людмилу Марченко, у порівнянні із апетитами Гунька був мізерним. Ця представниця все тієї ж фракції отримала всього 11 тис. дол., за які обіцяла допомогти у виїзді за кордон військовозобов’язаним чоловікам.

Людмила Марченко. Фото із соцмереж

Однак прославилася вона не цим, а тим, що викинула отримані долари за паркан свого маєтку, коли зрозуміла, що її викрили детективи НАБУ. Відео цього «засівання» свого часу стало вірусним і довго веселило українців.

У СІЗО нардепка не потрапила, суд вчинив щодо неї гуманно – їй було обрано запобіжний захід у вигляді застави у всього 53 600 грн.

Наразі Людмила Марченко виконує свої депутатські повноваження, однак 11 січня стало відомо, що ВАКС відмовився закривати щодо неї кримінальну справу, як те вимагали адвокати, і попереду «засівальницю» чекає суд. Яким буде його результат – сподіваємося побачити найближчим часом.

Серед інших високопосадовців, які також внесли свою скромну частку у ганебну справу корупції, слід згадати тодішню виконувачку обов’язків голови податкової інспекції Києва Оксану Датій, яка в лютому минулого року потрапила на перші шпальти зі своїм «списком бажань», серед якого коштовним перлом світилися «мільйон доларів» і «соболина шуба».

Оксана Датій і її список бажань. Фото з відкритих джерел

Податківицю викрили, зокрема, на сприянні незаконному отриманню відшкодування ПДВ з державного бюджету шляхом зловживання владою та службовим становищем. Держава втратила на цьому принаймні 30 млрд грн.

У самої Датій слідчі ДБР виявили активів на 1,4 млн дол., а під час обшуку вилучили 158 тис. дол. та 530 тис. грн готівкою.

Відомостей про розвиток кримінальної справи віднайти не вдалося, однак, судячи з усього, у пані Датій все склалося досить добре – у жовтні минулого року, коли, за логікою, вона мала готуватися до суду у СІЗО, експодатківиця випустила книгу про основи дрес-коду, дипломатичний протокол, сервірування столу, правила ділового листування тощо.

Як говорять ті, хто прочитав цей «шедевр», половина книги просто списана з Вікіпедії. Утім, хай там як, а такий розвиток справи лише підтверджує очевидну істину – більшість гучних затримань корупціонерів загальним підсумком закінчуються нічим.

У цьому контексті неможливо не згадати, мабуть, найодіознішого і найвідомішого представника українського олігархату – Ігоря Коломойського, який також опинився у СІЗО.

Заарештували його у вересні 2023 року за підозрою у шахрайстві та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Суд дав можливість Ігорю Валерійовичу вийти під заставу у 500 млн грн, однак олігарх вирішив залишитися у в’язниці.

Суд ухвалює рішення про арешт Коломойського. Фото: Reuters

Потім сума застави, як і претензії слідства до Коломойського, поступово зростали. Наразі останні становлять понад 15 млрд грн, а вийти з камери Ігор Валерійович може за 2,7 млрд грн.

Поки що триває слідство, але чи дійде до суду і які саме обвинувачення будуть фігурувати у майбутньому (будемо сподіватися) судовому засіданні – сказати неможливо.

Наразі ж українці мають можливість насолоджуватися періодичними репортажами із зали суду, де Коломойський фігурує у якості підслідного.

До честі Ігоря Валерійовича варто сказати, що він приходить до зали засідань на своїх ногах, у скромному спортивному костюмі, а не прибуває туди на ношах, вкритий картатою ковдрою, як це полюбляють робити у таких випадках українські топкорупціонери, демонструючи раптову втрату здоров’я.

Утім, скептики натякають, що і ця справа закінчиться звичайним для українського правосуддя пшиком. Однак не будемо забігати наперед і почекаємо розвитку подій.

Підсумовуючи можна зазначити, що скептики мають підстави для свої прогнозів – реальні вироки по гучних справах, де українські правоохоронці картинно затримують віп персон і демонструють валізи та коробки з пачками грошей, можна перелічити на пальцях однієї руки.

У всіх випадках, які ми перелічили вище, попри те, що частина із фігурантів перебуває у СІЗО, вироків суду по суті справи немає. І коли вони будуть і чи будуть взагалі – сказати не може ніхто.

Особливо, якщо врахувати рішення Київського окружного адміністративного суду, який 10 січня задовольнив позов ексголови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова щодо поновлення на посаді судді та виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу».

Хоча це й інша історія, однак вона яскраво демонструє стан української судової системи. Річ у тім, що, за даними СБУ, у пана Львова є паспорт громадянина російської федерації, отже, він є громадянином країни-агресора. Усе це зовсім не надихає, погодьтесь.