На що витрачаються українські підприємці та де взяти гроші на бізнес?

Ми поспілкувалися з представниками бізнес-кіл та підсумували їхні погляди. Також розповімо, як держава допомагає бізнесу в ці непрості часи.

Cпівзасновник Холдингу емоцій «!Fest» («Криївка», «П’яна вишня», «Реберня», «Гасова лямпа», «Львівська копальня кави», «Львівські пляцки» та ін.)

«Витрати зростають. Збільшилась вартість грошей»

Актуальна ситуація зараз для бізнесу в тому, що витрати зростають — харчі, логістика, заробітні плати й інше, проте маржинальність так стрімко не росте. Так, це складний період, бо бізнесу треба дожити до перемоги. Але цей час треба використати і підготуватись до майбутнього стрибка.

Збільшилась вартість грошей. Мова про кредитні кошти, зокрема. Під 30% — це дорого. Фінансові інституції мають попрацювати над адекватною ціною грошей. Це важливо для бізнесу і впливає на різні аспекти. Якщо власник приміщення хоче здати його в оренду — то з високою вартістю кредитів, перелік бізнес-моделей, які «потягнуть», не такий великий, а відкривати стрип-клуб в часі війни — не дуже хороша ідея.

«Зараз варто проробляти конкурентні світові продукти, ситуація сприяє тому, щоб виходити на світові ринки»

Кожен бізнес має власну структуру витрат і кожен підприємець вирішує самостійно про пріоритети. Але якщо говорити узагальнено і про наш досвід — то зараз варто проробляти конкурентні світові продукти, ситуація сприяє тому, щоб виходити на світові ринки. Цю нагоду треба використовувати. Мова не лише про «виготовити і продати за кордон». Це домашня робота. Вчити мову, шукати унікальність.

Ми з лютого багато приділяємо уваги виробничим проєктам. Знову ж таки, з візією на створення продукту, що може стати світовим.

Нині, з ризиками, які несе Китай, Україна має потенціал і перспективу замінити його як виробничий майданчик. Переваги, вочевидь, зрозумілі. Тому маємо зараз аналізувати свою економіку, оптимізовуватись, бути гнучкими, перейти важкий час, вже сьогодні шукати способи та інструменти, а після відновлення бути готовими вийти в світ з українським продуктом.

Українська дизайнерка, засновниця бренду одягу для жінок LIPA

«Ключові та найактуальніші витрати — закупівля сировини, виробництво та заробітні плати»

Україна зазнає неабиякого удару по економіці, що призводить до величезних збитків для українських підприємців. Адже це взаємопов’язані процеси, що вплинули практично на всю сітку управління. Ключова проблема — порушення логістичних та виробничих процесів, у зв’язку з чим страждає життєвий цикл підприємства.

Щодо власного бізнесу… Підприємство зазнало реструктуризації та часткової релокації виробничих потужностей, оскільки основний швейний цех розташований на сході України, у Харкові. Він не може функціонувати й сьогодні, оскільки ця територія залишається небезпечною. На щастя, ми не зазнали втрат, але значна частина залишилася в заморозці.

Що стосується експорту, ми розпочали вихід на зовнішні ринки ще до початку війни, а через обставини у нашій країні, цей процес значно прискорився. Проте наш основний споживач перебуває в Україні — і ми орієнтовані насамперед на нього.

Зросли як постійні, так і змінні витрати. Ключовими та найактуальнішими є закупівля сировини, виробництво та заробітні плати.

У зв’язку зі зростанням валютного курсу, в структурі витрат значно збільшилася частка видатків на матеріали та логістику. Оскільки ми закуповуємо сировину на зовнішніх ринках, собівартість товарів збільшилась у рази, а логістика потребує питому частку не лише фінансових ресурсів, а й часу.

«В умовах сьогодення важливими є диверсифікація та вихід на зовнішні ринки»

Ми перебуваємо у надто турбулентній, непередбачуваній ситуації і безпосередньо залежні від політичних процесів та воєнних подій у країні. Тож кожен бізнес сьогодні ухвалює рішення з погляду власних перспектив, фінансових ресурсів та підприємницьких ризиків.

Я вважаю, що в умовах сьогодення важливими є диверсифікація та вихід на зовнішні ринки, оскільки падіння платоспроможного попиту на українському ринку вже відчутне.

Співвласниця кондитерської the Makaron studio

«Ми щодня вирішуємо квести, які нам підкидає життя»

Починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення, ми щодня вирішуємо квести, які нам підкидає життя: зупинка виробництва, виїзд за межі України ключових співробітників, втрата ринків збуту тощо.

Але чи найважливіший фактор впливу на бізнес — це недостатність фінансових ресурсів. У нашому випадку найвідчутнішою є нестача обігових коштів, зокрема пов’язаних із реструктуризацією бізнесу.

Наші зусилля, в основному, спрямовані на подолання касового розриву, який є наслідком того, що не всі контрагенти відновили свою повноцінну діяльність. Крім того, на веденні справ суттєво позначилося підвищення цін на паливо та енергоресурси.

«Я не маю права здаватися хоча б уже тому, що їм потрібна ця робота»

У мене зараз працюють дівчатка — одна з Ірпеня, друга з Бучі, третя з Херсона, четверта з Донецької області. І коли я приходжу в цех і дивлюся в ці очі… Я не маю права закрити свій бізнес вже тому, що я для них — соломинка, за яку вони тримаються. І коли одна з них у вихідні приводить у кондитерську свого синочка… мені бракує слів. Їхня сім’я втекла з Херсона, щоб бути на вільній території. Вона каже: «Я дивом знайшла цю роботу — і мені вона дуже потрібна». Тож я не маю права здатися.

Щодо монетизації: існують різноманітні державні програми, гранти, кредитування за програмою 5-7-9. Але ми наразі не залучаємо ці інструменти — натомість заощаджуємо власні ресурси та вдаємося до короткострокових позик приватних інституцій.

Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації

«Спільними для усіх компаній є турбота про людей та продовжуваність бізнесу»

Пріоритети бізнесу під час війни звузились до кількох ключових задач. Як правило, спільними для усіх компаній є турбота про людей та продовжуваність бізнесу. Відповідно, і кошти першочергово бізнес спрямовує на забезпечення цих пріоритетів.

Під час нещодавнього опитування 73% бізнесів ЄБА повідомили, що наразі їм достатньо фінансових ресурсів для функціонування і навіть розвитку свого бізнесу.

Компанії продовжують виплачувати зарплати: станом на жовтень 79% компаній Асоціації продовжують виплату заробітної плати співробітникам в повному обсязі, а 18% роблять це з додатковими виплатами.

Також компанії спрямовують суттєві кошти на інші HR-витрати, наприклад релокацію співробітників, виплату додаткової грошової допомоги, підтримку співробітників, що служать в ЗСУ, їхніх сімей, постраждалих від бойових дій чи ворожих обстрілів тощо.

Щодо продовжуваності бізнесу — компанії інвестують у продовження своєї діяльності, навіть якщо вона наразі безприбуткова. Звісно, бізнес шукає і нові можливості заробити, наприклад, вихід на нові ринки, що також потребує інвестицій.

Окрім зазначених пріоритетів, напередодні зими, звісно, актуальною є підготовка до холодного сезону. Так, 82% наших компаній готуються до перебоїв з постачанням води, газу, електроенергії. Це виливається у витрати на придбання резервного обладнання, утеплення чи консервацію деяких приміщень, підготовку запасів сировини, палива, матеріалів.

Також компанії витрачають суттєві кошти на підготовку на випадок проблем зі зв’язком, Інтернетом, дефіциту палива тощо. Компанії стали приділяти більше уваги питанням корпоративної безпеки та захисту, інвестують у фізичну та кібербезпеку свого бізнесу.

За нашими спостереженнями, бізнес адаптувався, згуртувався та спрямовує значний власний ресурс на перемогу України. Компанії продовжують та навіть нарощують підтримку населення та ЗСУ. Так, наразі 57% підтримують працівників, що захищають країну, 47% — допомагають фінансово, 43% — допомагають продукцією, 24% — послугами.

Напрями монетизації: «ЄБА нещодавно запустила the Global Business for Ukraine»

Наразі витрачаються не тільки фінансові ресурси, а й людські, часові. Компанії реалізують чимало волонтерських проєктів на підтримку України. Так, Європейська Бізнес Асоціація нещодавно запустила the Global Business for Ukraine — екстратериторіальну платформу, покликану об’єднати глобальний бізнес навколо України та сприяти залученню інвестицій.

Хоча ми не витрачали кошти на запуск цього проєкту, він затребував багато сил та ресурсів команди, яка на добровільних засадах працювала над тим, щоб відкрити Україну для ще більшої кількості іноземних інвесторів.

Тож українським підприємцям в умовах війни непросто. Водночас бізнес різних масштабів, як креативна частина суспільства, тримає національну економіку і працює на зростання. І на нашу перемогу.

Подати заяву на отримання компенсації може суб’єкт господарювання, що працевлаштував внутрішньо переміщену особу із заробітньою платою не менше мінімальної (6700 грн), перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подав податкову звітність за IV квартал 2021 або весь 2021 рік та не є неприбутковою організацією.

Розмір компенсації складає мінімальну зарплату за кожну працевлаштовану внутрішньоперемішену особу.

Подати заявку можна на порталі Дія.

Українські підприємства, які перебувають у зоні активних бойових дій, можуть отримати державну допомогу в переміщенні своїх потужностей до західних областей України.

Підприємствам, що планують переміститись до безпечних областей, буде надана допомога у підборі місць для їх виробничих потужностей, перевезенні та розселенні персоналу, пошуку нових працівників.

Учасником може бути не лише велике виробництво, але й малі бізнеси з 10-20 людьми у штаті.

Насамперед допомогу держави для вимушеного релокейту отримають стратегічно важливі підприємства та підприємства, які виробляють товари першої необхідності (хліб та інша їжа, питна вода, одяг та інше) для забезпечення потреб цивільного населення, військових та бійців тероборони.

Подати заявку можна через платформу Прозорро.Продажі.

На порталі Дія можна подати заявку на отримання гранту від держави на розвиток бізнесу.

Ці гроші дадуть змогу запустити власну справу або ж розширити свій наявний бізнес. За кошти можна буде придбати обладнання, закупити сировину або оплатити оренду приміщення.

У межах цієї ініціативи можна отримати:

• грант на власну справу: до 250 тис. грн;
• грант на сад: до 400 тис. грн;
• грант на теплицю: до 7 млн грн;
• грант на переробне підприємство: до 8 млн грн.

Завдання програми – посилення конкурентоспроможності українського мікро- та малого бізнесу, створення нових робочих місць, повернення трудових мігрантів.

За попередніми розрахунками програма сприятиме створенню понад 90 тис. нових робочих місць.

У межах програми діють три відсоткові ставки – залежно від дати заснування бізнесу та його річного обороту:

• 5% річних – якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця протягом першого кварталу;
• 7% річних – для бізнесу з виручкою до 25 млн грн;
• 9% річних – для бізнесу з виручкою до 50 млн грн.

Подати заявку на отримання такого кредиту можна в одному із банків партнерів. Сьогодні їх 42:

Для банків кредити під час воєнного стану ризиковані. Держава через інструмент Експортно-кредитного агентства вирішує цю проблему, адже виступає гарантом повернення виданих позик на виконання зовнішньоекономічних договорів (ЗЕД), що робить банківські кредити доступнішими для українських експортерів.

Експортер, який потребує фінансування на виконання зовнішньоекономічного договору, звертається до банку за позикою та надає відповідний пакет документів. Якщо банк ухвалює рішення видати кредит, Експортно-кредитне агентство автоматично страхує позику.

Сума позики не може бути більшою за 20 млн грн (в еквіваленті). Термін кредиту – до 12 місяців.

Кредит за спрощеною процедурою наразі видають три банки: Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк.

Детальніше – за посиланням.