Верховна Рада легалізувала електронні гроші: що зміниться на ринку платіжних послуг

За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, у законі «багато позитивних новацій для розвитку cashless-розрахунків в Україні».

Утім, найбільше привертають увагу такі позиції:

• легалізація електронних грошей та прирівняння рахунків електронних гаманців до рахунків банків;
• можливість сплачувати електронними грошима податки (правда на Казначейство все одно заходитиме фіат);
• можливість оплати електронними грошима комунальних послуг, за умови, що їх прийматиме ваш постачальник послуг.

«На час війни обіг електронних грошей обмежений в Україні, так що це вже після нашої перемоги. І не плутайте «крипту» та електронні гроші. Це зовсім різні речі», – наголосив Железняк.

Відповідно до закону «Про платіжні послуги» електронні гроші – це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей.

В НБУ звертають увагу, що електронні гроші існують лише в безготівковій формі. Також чинне законодавство встановлює ліміти на електронні гроші:

• для електронного гаманця, що не поповнюється, максимальна сума електронних грошей не має перевищувати 5 тис. грн;
• для електронного гаманця, що поповнюється, максимальна сума електронних грошей встановлюється не вище ніж передбачено статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто 400 тис. грн.

Згідно з нормами закону «Про платіжні послуги» у небанківських надавачів платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв’язку та деяких інших надавачів платіжних послуг) з’явилася можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки й електронні гроші. До цього емітентами електронних грошей могли бути лише банки.

Як зазначено в статті 57 закону «Про платіжні послуги», випускати електронні гроші можуть:

• банки;
• установи електронних грошей;
• філії іноземних платіжних установ;
• оператори поштового зв’язку;
• Національний банк України;
• органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Криптовалюти не належать до електронних грошей, а регулюються вони законом «Про віртуальні активи».

Ухвалений законопроєкт 4366 узгоджує термінологію, що використовується в ПКУ, з термінологією закону «Про платіжні послуги». Також документ уточнює декотрі положення Податкового кодексу, щоб узгодити їх з положеннями закону «Про платіжні послуги», а саме:

• віднести до поняття «дохід з джерелом їх походження з України» дохід надавачів платіжних послуг від здійснення діяльності на платіжному ринку і при цьому не вважати доходами кошти, що отримуються надавачами платіжних послуг від користувачів платіжних послуг для здійснення платіжних операцій;
• передбачити можливість сплати податків і зборів електронними грошима;
• передбачити можливість здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з використанням електронних грошей платниками єдиного податку першої-третьої групи;
• поширити вимоги щодо можливості відкриття і ведення рахунків клієнтам виключно за умови взяття таких клієнтів на облік у контролюючих органах;
• поширити відповідальність за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття рахунків на небанківських надавачів платіжних послуг;
• віднести до операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, випуск та погашення електронних грошей, а також надання послуг, пов’язаних з виконанням платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, розрахунково-касовим обслуговуванням.

«Серед найбільш очікуваних змін для учасників ринку та всього бізнес-середовища слід відзначити дві найважливіші, а саме: спрощення системи звітування по операціях з використанням корпоративних платіжних карток, та продовження на три місяці строку для переліцензування небанківських надавачів платіжних послуг», – коментують в Європейській бізнес-асоціації.

ЄБА на базі Комітету з електронних платежів роками наголошувала на необхідності оновлення законодавства, що регулює порядок використання корпоративних платіжних карток та процедуру звітування за операціями.

«Застосування корпоративних платіжних інструментів досі супроводжується рядом обтяжливих норм, таких як подання паперових оригіналів документів та стислі терміни подання звітності по витратах на відрядження працівників. Ці обмеження гальмують розвиток ринку безготівкових розрахунків, впровадження paperless та, як наслідок, процес детінізації економіки. І проблема набула ще більшої актуальності після запровадження воєнного стану по всій території України», – кажуть там.

В Європейській бізнес-асоціації пояснюють, що після набуття чинності закон позбавить бізнес обов’язку щодо надання в паперовій формі оригіналів підтвердних документів по операціях з корпоративними платіжними картками (протягом 30 днів), надаючи можливість подання документів в електронному вигляді. Раніше електронний варіант документів не приймався податковою службою.

Щодо переліцензування, то Національний банк України лише нещодавно затвердив нову процедуру. Вона мала тривати до 1 лютого 2023 року. Утім, ухвалений закон 4366 продовжує процедуру переліцензування ще на три місяці – до 1 травня.

«Варто також зауважити, що законопроєкт легалізує електронні гроші та прирівнює рахунки електронних гаманців до рахунків банків. Так, електронні гроші можна буде витрачати на сплату податків, комунальних послуг тощо», – резюмують в Європейській бізнес-асоціації.

Насамперед його ще має підписати президент.

Окрім того, регулятор ринку платіжних послуг – Національний банк України – з 24 лютого 2022 року тимчасово призупинив операції з випуску та розповсюдження електронних грошей, а також поповнення електронних гаманців електронними грошима.

Отже, всі норми почнуть діяти лише після закінчення війни.