Помер орендар банківської скриньки: як отримати майно, яке він в ній тримав

Більшість українців також знають про таку послугу, а ті, хто має потребу в ній – охоче нею користуються.

Переваги оренди сейфа у банку очевидні – він перебуває під постійною та надійною охороною, а доступ у депозитарій суворо обмежений. Крім того, це досить недорого, а орендувати сейф чи скриньку можна на строк від однієї доби до кількох років.

Однак часто виникає ситуація, коли орендар сейфа помер, а його спадкоємці, допоки належним способом не оформлена спадщина, доступу до сейфа не мають – працівники банку їх просто не пустять до депозитарію, оскільки договір укладений між банком і конкретною фізичною особою. Отже, виникає запитання – що робити у разі смерті власника цінностей, розміщених у банківському депозитарії, його спадкоємцям?

Ситуацій тут може бути три. Перша – коли спадкоємці знають про наявність сейфа і конкретний банк, у якому його орендовано. Друга – коли знають, що такий сейф існує, а де саме – невідомо. І третя – коли навіть не підозрюють про його існування. Спробуємо розібратися по черзі.

У цій ситуації все досить просто – спадкоємці мають право на спадкове майно покійного, яке охоплює цінності чи предмети, які він зберігає у банківській скриньці (сейфі).

Однак є нюанс. Раніше, аніж за шість місяців від дня смерті спадкодавця його спадкоємці не зможуть вступити у права спадщини – це визначає закон. В умовах воєнного стану в Україні до загального шестимісячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додається ще 4 місяці, і загалом буде 10 місяців.

І то це – ідеальний випадок, якщо немає суперечок чи інших проблем. А типовий договір оренди банківської скриньки передбачає, що в разі виникнення заборгованості за оренду сейфа або закінчення такого договору банківська установа через місяць має право розірвати договір оренди.

У такому разі майно, розміщене в орендованому у банку сейфі, вилучається і передається на зберігання до сховища банку. Процедура ця суворо регламентована внутрішніми документами банку, тому майно вилучається комісією зі складанням акту та описом цінностей, які зберігалися у сейфі.

Якщо не вдаватися у складні юридичні нюанси, то спадкоємці мають всі шанси його отримати згідно або заповіту, або закону.

Для цього їм необхідно звернутися з відповідною заявою та документами, що посвідчують право на спадщину (Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом), до того відділення банку, де покійний спадкодавець орендував сейф.

Однак, як уже зазначалося, отримати спадщину вони зможуть не раніше, ніж через пів року (10 місяців), а договір оренди може скінчитися раніше. Тому спадкоємцям доведеться сплатити всі витрати банку на зберігання спадкового майна та пеню за прострочений договір оренди сейфа, а також додаткові витрати, передбачені договором.

Крім того, варто пам’ятати про важливий нюанс – банк (за деякими винятками) не зберігатиме майно, вилучене із сейфа, понад три роки – саме стільки триває термін загальної позовної давності.

Тут теж все доволі просто. Ситуація досить схожа на першу, і алгоритм дій після того, як вони дізнаються, де саме знаходиться сейф спадкодавця, буде такий самий, як описано вище.

Дізнатися, в якому саме банку і в якому саме відділенні спадкодавець орендував сейф, теж не дуже складно, хоча на це будуть потрібні деякі витрати.

Нотаріус, до якого звернуться спадкоємці за оформленням спадщини, має подати запити про наявність договору оренди банківської скриньки (сейфу) до всіх банків України. Відповідні повноваження йому надає закон, а процедуру знає будь-який нотаріус. Кожний окремий запит – платний.

Однак, як відомо, в Україні наразі нараховується 63 наявних банків (станом на 1 листопада 2023 року. – Ред.), а ще кілька перебуває у процедурі ліквідації.

Практично всі вони надають послуги з оренди банківських сейфів. Тому шукати сейф доведеться у всіх них. Електронний документообіг значно спрощує цю процедуру – відомості про те, що конкретна особа орендувала сейф у якомусь із регіональних відділень банку, з високою долею вірогідності будуть наявні у його центральному офісі. Навіть якщо там їх не буде, то процедуру вилучення цінностей та передачу їх на зберігання до сховища банку центральний офіс зафіксує з майже стовідсотковою вірогідністю.

А далі вже буде просто – після отримання Свідоцтва про право на спадщину потрібно буде звернутися до того відділення, де був сейф, або до банківського сховища, куди передали на зберігання його вміст.

Ця ситуація найнеприємніша для спадкоємців і цілком реально загрожує втратою спадкового майна, що зберігалося у сейфі. Тому що банк вчинить з майном у скриньці, термін оренди якої закінчився, саме так, як описано вище – вилучить і передасть на зберігання до свого сховища. І важливо розуміти – якщо це спеціально не вказано у договорі оренди сейфа (скриньки), то спадкоємців ніхто не шукатиме. Закон не зобов’язує банк це робити.

І майно, як уже зазначалося, у більшості випадків зберігатиметься у сховищі три роки, а потім його найімовірніше утилізують.

Звісно, цьому передуватиме відповідна процедура, і саме тут у спадкоємців з’являється шанс на отримання спадщини. Адже банк перед тим, як утилізувати вилучене зі скриньки майно, має надіслати на адресу орендаря повідомлення про намір це майно знищити. І зробити паузу у 30 днів після відправлення цього повідомлення.

Якщо спадкоємці якось отримають це повідомлення і встигнуть у 30-денний термін звернутися до банку, то вони мають усі шанси отримати те, що зберігалося у сейфі. Звісно, компенсувавши банку всі затрати по його зберіганню.

Якщо ж банк не отримає відповіді на своє повідомлення, то майно утилізують і жодної компенсації спадкоємці за нього не отримають.

Однак, як уже зазначалося, із загального правила є деякі винятки. І стосуються вони строків зберігання майна, вилученого із сейфа. Ідеться про валютні цінності, дорогоцінне каміння або метали та витвори мистецтва, антикваріат й інші цінності (які саме – банк вирішує сам. – Ред.). Їх зберігатимуть і після того, як сплине термін загальної позовної давності у три роки, що цілком зрозуміло. А після того, як мине ще п’ять років, то банк, найімовірніше, прийме їх у свою власність в силу набувальної давності.

І тут у спадкоємців також є шанс. Якщо вони в якийсь спосіб дізнаються про наявність у спадкодавця таких цінностей, то можуть спробувати їх повернути. Однак у цьому разі однозначно доведеться звертатися до суду.

До того, як банк прийме ці цінності у своє володіння в силу набувальної давності, шанси досить великі – тут йтиметься не про спір за майно, а про поновлення строків давності, і суд, найімовірніше, стане на бік позивача, тобто спадкоємця чи спадкоємців.

Однак у разі, коли майно вже перейшло у власність банку – а це цілком законно, це передбачає Цивільний кодекс, боротися буде важче. Однак шанси також є, хоча це вже буде складна юридична робота.

Отже, підсумовуючи, можна сказати наступне. Як процедура оренди самого сейфу, так і те, як банк вчиняє з її вмістом у разі закінчення терміну оренди (у нашому випадку це смерть орендаря), досить детально розписана в самому договорі оренди та банківських інструкціях.

Процедура прийняття спадщини також досить детально прописана як у чинному законодавстві, так і в документах, які регламентують дії посадових осіб щодо неї.

У більшості випадків особливих проблем із цим не буде. Однак, і це також треба розуміти, у прийнятті спадщини зацікавлений сам спадкоємець і саме на нього покладається обов’язок звернутися із відповідною заявою до відповідних органів. За нього це робити не буде ніхто, так само як і розшукувати спадкоємців на майно, на яке відкрилася спадщина. Зокрема, й банк, у якому спадкодавець орендував сейф.

До речі, нагадаємо, що з усім майном спадкоємці приймають і зобов’язання спадкодавця, тобто всі наявні борги. Це можуть бути борги по кредитах або кредитних картках, боргові розписки, ба навіть борги за комуналку. Прийняти спадщину без зобов’язань – неможливо. Тому, як би цинічно це не звучало, прорахуйте все перед тим, як бігти до нотаріуса, адже може виявитися, що заплатити боргів вам доведеться більше, ніж ви отримаєте майна.