БМП Bradley та Marder для України: можливості та характеристики

M2 Bradley (названа на честь генерала Омара Бредлі. – Ред.) – це бойова машина піхоти, прийнята на озброєння армії США в 1981 році, через 15 років після радянської БМП-1, яка вважається першою бойовою машиною піхоти у світі.

Конструкція Бредлі, над якою інженери працювали 17 років, виявилася настільки вдалою, що за більш ніж 40 років активного життя вносити серйозні зміни не було потреби.

БМП M2A2 Bradley з додатковою композитною бронею та динамічним захистом

На відміну від радянської БМП, яка в процесі еволюції від БМП-1 до БМП-3 перетворилася на зовсім іншу машину, M2 Bradley для того, щоб залишатися сучасною та боєздатною, достатньо було модернізацій.

Незалежно від версії, усі Бредлі мають стандартні системи озброєння. Як у 80-х, так і зараз бойова машина може доставити на поле бою десант з 6 піхотинців і надати їм вогневу підтримку, знищити ворожу піхоту, легку бронетехніку.

Основне озброєння БМП Бредлі – автоматична швидкострільна гармата M242 «Бушмастер» (Bushmaster – англ.) калібру 25 міліметрів.

Незважаючи на невеликий начебто калібр, ця гармата здатна пробивати лобову броню БМП-1 з дистанції 1500 метрів. Саме таке завдання ставилося перед інженерами на стадії розробки.

Навіть з появою БМП-2 ситуація не змінилася, американська бойова машина також могла пробивати БМП-2 «в лоб» за допомогою підкаліберних бронебійних снарядів.

У гармату заряджаються відразу дві стрічки з різними типами снарядів. Так гармата може стріляти одночасно двома типами снарядів: осколково-фугасними по незахищених цілях та підкаліберними опереними снарядами по броньованих.

M242 «Бушмайстер» виявилася настільки вдалою, що вона використовується в арміях 15 країн у сухопутних частинах, авіації та на флоті. Загальна кількість виготовлених екземплярів становить понад 10500 штук. Як ви знаєте, боєприпасів для неї багато.

M2 Bradley з додатковою бронею, щоправда, без блоків динамічного захисту

Гармата БМП Бредлі здатна боротися з російською бронетехнікою, крім танків. Хоча і танку вона може завдати відчутної шкоди, якщо снаряди влучать у бік чи корму.

Для боротьби з танками у Бредлі є інша зброя, це два протитанкові комплекси TOW. Керується комплекс дистанційно із салону машини, для його використання не потрібно висуватись з-під захисту броні, на відміну від радянських БМП.

Бредлі стріляє із ПТРК TOW-2

Швидше за все, українські бойові машини будуть оснащені ПТУР TOW-2 версії 2A або 2B. Обидві моделі ракет мають однакову систему управління та наведення та максимальну дальність стрільби – 3,75 км. Різниця лише в боєголовці:

• TOW-2A має тандемну бойову частину, вражає ціль прямим влучанням і має бронепробивність 0,9 метра за динамічним захистом. Це означає, що якщо танк оснащений динамічним захистом (що буває не завжди), перший заряд активізує його. Другий – ударить трохи згодом. Його кумулятивний струмінь пробиває броню, еквівалентну сталевій плиті завтовшки майже метр.

• TOW-2B оснащена боєголовкою з подвійним ударним ядром і атакує ціль у верхню, найслабшу частину бронетехніки, пролітаючи над нею. Так само, як і в першому випадку, бронетехніка вражається кумулятивним струменем, тільки в дах, де броня тонка і немає динамічного захисту.

У будь-якому разі влучання будь-якого з варіантів ракети TOW-2 жоден танк не витримає, навіть якщо він не буде повністю знищений, пошкодження не дозволять йому продовжити бій.

Звичайно, є у американської БМП і кулемет М240 калібром 7,62 міліметра для боротьби з піхотою супротивника.

Розглянемо відмінності різних модифікацій. Якщо набір зброї залишався практично незмінним: для поліпшення характеристик гармати додався новий бронебійний снаряд, а ПТУРи замінювалися сучаснішими, то бронювання та електронне обладнання вдосконалювалося суттєво.

Примітно, що якщо перша версія Бредлі важила лише 21 тонну і забезпечувала захист з будь-якого ракурсу від кулемета калібру 14 міліметрів, то модифікація M2/A2 отримала додаткову броню і масу вже в 33 тонни.

Нові машини отримали комплекси динамічного захисту, також було встановлено потужніший двигун. Машина стала важчою і, природно, трохи втратила швидкість. Натомість отримала впевнений захист від 30 міліметрової гармати БМП-2 та кумулятивних гранат на кшталт пострілу РПГ-7.

За складом електронного обладнання відмінності старих та нових БМП помітні найсильніше. Версія M2/A3 2000-х – це вже повністю цифрова бойова машина, чия система управління вогнем дозволяє автоматично супроводжувати ціль і вражати її першою чергою без пристрілки.

Усі члени екіпажу мають максимально можливу ситуаційну обізнаність, забезпечену найновішими на той час прицілами, приладами нічного бачення та телевізорами.

Подальша модернізація M2/A4 торкнулася поліпшень захисту від саморобних вибухових пристроїв та мін, поліпшення ходових характеристик, зниження ваги та оновлення електроніки. Ці БМП почали надходити у війська лише навесні 2022 року.

Скільки коштує М2 Bradley? Все залежить від модифікації, чим сучасніша машина, тим більше в ній сучасної електроніки і тим вона дорожча.

Так, версія M2/A2 ODS коштувала для армії США $2,2 мільйона доларів за одиницю, модель M2/A3 — вже $3,2 мільйона, а M2/A4 коштує вже $4,35 мільйона доларів за одну бойову машину.

Відомо, що до України відправлять БМП Бредлі версії M2/A2 ODS. Це вдосконалена за результатами операції «Буря в пустелі» версія A2.

Окрім броні (згаданої вище), машина отримала оновлену бойову інформаційну систему, яка дозволяє обмінюватися даними з іншими БМП та супутниками, нові системи навігації, далекоміри та телевізори.

Звичайно, це не найновіша модифікація А4, зате машин M2/A2 багато (за деякими даними, більше ніж 2800 штук у наявності. – Ред.), вони добре захищені та озброєні.

Прямо порівнювати M2 Bradley з БМП-1 або БМП-2 не зовсім коректно. Багато експертів відносять Бредлі до зовсім іншого класу бойових машин – «важкі БМП».

Річ у тому, що радянські та американські інженери вирішували різні завдання. Тож у них і вийшли різні бойові машини. У всіх «західних» БМП головне – це захист екіпажу та десанту, ситуаційна поінформованість та, як не дивно, комфорт «роботи».

Для радянської бронетехніки це все другорядне, головне – це швидкість та вогнева міць. Якщо бронею при цьому доводиться жертвувати, що ж, є надія, що у швидку ціль не влучать.

У випадку української армії Бредлі так чи інакше прийдуть на заміну БМП, до того ж такі самі машини будуть у противника, тому порівнювати все-таки доведеться.

БМП-1 була створена у 1966 році, це фактично була перша бойова машина піхоти у світі.

Ідея була в тому, що піхота повинна йти в бій разом із танками, а значить, машина має бути гусеничною і мати можливість підтримати піхоту вогнем.

СРСР збирався наступати зі сходу на захід по Європі, де досить багато річок, тому БМП обов'язково мала бути плаваючою, отже легкою.

В результаті броня БМП-1 забезпечувала захист від куль гвинтівкового калібру та уламків з бортів та корми і від снарядів 23 мм спереду на дальності 500 метрів. Нагадаємо, що гармата БМП «Бредлі» може знищити БМП-1 з дальності у півтора кілометра влучанням «в лоб».

БМП-1 теж має «гармату» калібру 73, але це фактично гранатомет з максимальною дальністю пуску кумулятивних гранат до 1300 метрів.

Гармата «Бушмайстер» має ефективну дальність 3 тис. метрів. Її точність, скорострільність та системи управління не залишають БМП-1 шансів у дуельному протистоянні 1 на 1.

Є багато модифікацій БМП-1. В основному вони стосуються заміни гармати на 30-міліметрову, певного посилення броні. Але спочатку слабка конструкція не дозволяє значно посилити бронезахист. Радянська БМП, як би її не модернізували, завжди програватиме за рівнем захисту.

Якщо порівнювати БМП Бредлі з БМП-2, яка з'явилася за рік до Бредлі на озброєнні, порівняння теж буде не на користь радянської розробки.

Річ у тому, що БМП-2 відрізняється від попередниці незначною мірою. Здебільшого відмінності зводяться до заміни 37 міліметрової гармати-гранатомета на автоматичну 30-міліметрову.

Ефективна дальність стрільби збільшилася до 1500 метрів за бронетехнікою, але все ще вдвічі нижча, ніж у Бредлі. Швидкострільність вища у гармати БМП-2, але бронебійні снаряди Бредлі мають кращу бронепробивність.

До того ж броня Бредлі, починаючи з версії M2/A2, значно посилена, а БМП-2 так само, як і «одиничка», не може отримати ні динамічного захисту, ні посиленого пасивного захисту через конструктивні особливості. Вона просто надто легка для цього.

Серйозну загрозу для американської машини можуть становити лише БМП-2, оснащені протитанковими ракетами.

БМП-3 також може позмагатися з Бредлі, але вже за допомогою гармати. Вона озброєна одночасно і новою 30-міліметровою, і 100 міліметровою гарматами, через яку також можуть запускатися протитанкові ракети на дальність до 5,5 км.

Як і всі попередниці, БМП-3 – легка машина з легкою бронею. Її головні козирі – це рухливість і гармата «майже як у танка».

Але таких машин у російській армії небагато. Як і модифікованих «двійок». Певний час тому військові рф навіть просили замість БМП-3 збільшити випуск попередниці — БМП-2, яка більш відповідає їхнім вимогам.

В Україні БМП-3 теж були, але їх можна не брати до уваги, оскільки це були поодинокі машини.

БМП Бредлі часто критикують за високий «силует», велику масу та низьку швидкість.

Дійсно, висота корпусу M2/A2 майже на метр більша, ніж висота БМП-1 або БМП-2. Але в США свідомо створювали більшу бронетехніку, що забезпечувало більший комфорт для її екіпажу та кращі можливості для модернізації.

Розміри БМП-1 у порівнянні з M2 Бредлі. Також видно, які розвинені системи спостереження у американської машини зверху

У 70-х або 80-х роках низький силует справді міг вважатися перевагою, більш низьку машину простіше сховати серед рослинності, в неї було важче влучити.

Але зараз, з розвитком електронних систем керування вогнем, ця перевага перестала бути вагомою. Маючи у своєму розпорядженні приціли з 4-х і 10-кратним збільшенням і телевізорами (для всіх трьох членів екіпажу. – Ред.), екіпаж Бредлі може легко виявити навіть дуже добре замаскованого супротивника. Автоматична система управління вогнем розрахує балістику залежно від напрямку, відстані та погодних умов.

До того ж велика висота означає, що прилади спостереження розташовані вище і видно з них далі.

Отже, думка російських «експертів» про те, що Бредлі велика і в неї легко влучити, застаріла на кілька десятиліть. Насправді БМП Бредлі велика, «бачить» далеко й добре.

Тому перша виявить противника, перша вистрілить і, найімовірніше, влучить з першого разу.

Бредлі версії M2/A3 важить аж 33 тонни, це більш ніж удвічі більше, ніж БМП-2. Звичайно, вона повільніше їздить і не може плавати. Але й рівень захисту машини набагато вищий, а це була ключова вимога при її створенні.

БМП Marder було прийнято на озброєння через 5 років після радянської БМП-1, але на 10 років раніше, ніж американську Бредлі. Саме західна Німеччина мала першою опинитися під ударом бронетанкових полчищ СРСР, тому німецькі військові й інженери поспішали трохи більше, ніж їхні колеги за океаном.

Німецька бойова машина мала вирішувати те саме завдання — діяти разом з танками, доставляти піхоту на поле бою і підтримувати її вогнем. Тільки вирішили це завдання інженери Rheinmetall інакше.

БМП Мардер перших версій була найбільш броньованою бойовою машиною піхоти у світі. Її броня забезпечувала захист від уламків та стрілецької зброї з бортів та корми. Спереду німецька БМП могла витримати влучання 20-міліметрового бронебійного снаряда на відстані 200 метрів.

Звичайно, у цього була своя ціна — велика вага. Але, на відміну від СРСР, у Німеччині не збиралися в жодні «визвольні походи» та «ривки до Ла-Маншу», а захист солдатів був на першому місці.

Усі версії Мардер озброєні 20-міліметровою скорострільною автоматичною гарматою Rheinmetall Mk 20. Її завданням було і залишається зараз — знищення легкої бронетехніки, як БТР і БМП радянського виробництва.

Характеристики гармати Rheinmetall Mk 20 Rh-202

Знаряддя вийшло вдалим і модернізувалося лише один раз у 1979 році. Тоді було додано можливість живлення двома стрічками із двома типами боєприпасів.

За подальшої модернізації до версії А1 Мардер отримала ПТРК «Мілан» для знищення танків. Але, як і в радянських БМП, щоб прицілитися і вистрілити, треба було висунутися назовні. Що, звісно, наражає солдата на ризик.

Щоб вистрілити з ПТУР «Мілан», потрібно висунутися з люка

Версія А3 отримала удосконалений комплекс «Мілан-2» з тепловізійним прицілом та бронепробивністю до 800 мм сталевої броні. Ракети «Мілан-2Т» оснащені тандемною бойовою частиною і краще справляються з броньованими цілями з динамічним захистом.

Найімовірніше, Україна отримає саме версію БМП Marder A3, за аналогією з Бредлі не найновішу (кінець «вісімдесятих», але найчисленнішу. – Ред.).

Цікаве питання, скільки коштує БМП Marder, хоча нам і передають її безкоштовно? Різні джерела називають вартість від 850 тисяч євро до мільйона, залежно від комплектації. Значно менше від американської БМП Бредлі.

Якщо порівнювати Мардер А3 і Бредлі M2/A3 ODS, то вони приблизно рівні за бронезахистом, швидкістю та прохідністю. Але американська БМП озброєна краще, а електроніка в неї набагато досконаліша. Щоправда, обидві вони виграють у тих БМП-1 та БМП-2, на яких зараз воює українська армія.

І БМП Мардер, і Бредлі – це дуже добре захищені машини. За рівнем захисту вони наближаються до танків. У СРСР просто не було такого класу озброєнь, немає його ні в армії України, ні в армії Росії (якщо не брати до уваги парадів і репортажів з ТБ, звичайно. – Ред.).

Не так важливо, в наступі чи при обороні будуть застосовані БМП Bradley та Marder. Вони однаково хороші і для першого, і для другого.

У їх екіпажів дуже висока «ситуаційна поінформованість» (особливо у Бредлі), а це означає, що вони виявлятимуть супротивника раніше. Системи керування вогнем дозволяють їм стріляти точніше.

Ці бойові машини оснащені тепловізорами, отже вони будуть добре діяти вночі або просто в умовах поганої видимості.

Головне, що і Мардер, і Бредлі дуже добре броньовані, це дозволить їм впевнено діяти разом з танками, на відміну від легкої «радянської» бронетехніки, ступінь захисту якої явно недостатній для цього.

Сучасна війна вимагає високого рівня взаємодії, і західні бойові машини забезпечують спільну роботу танків, БМП і піхоти.