Deutsche Welle: лише 20% українських біженців у Німеччині самі заробляють собі на життя

Понад мільйон українців перебувають у ФРН під тимчасовим захистом Євросоюзу. Дуже мало хто з них працює. Чим пояснюється таке явище — достатністю наданої допомоги, чи є інші причини?

Існує багато причин низького рівня працевлаштованості українців. Фото: dpa

Лише 20% українських біженців у Німеччині самі заробляють собі на життя. Чому так мало? «Бо їм не потрібно працювати», – вважає прем'єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер, представник партії Християнсько-Демократичний Союз (CDU).

Подібні голоси лунають від інших партій. «Німеччина зробила українцям «надто добре», — заявляє Маттіас Йендрік, місцевий чиновник із Тюрингії, представник Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD). — На дивані сидіти приємніше, ніж на курсах німецької мови».

Українці на мітингу в Мюнхені влітку 2023 року. Фото: Bild

Українці у ФРН мають право на державну базову допомогу для безробітних Bürgergeld. 563 євро на місяць отримують самотні, 1012 євро отримує подружжя, дітям передбачено від 357 до 471 євро на місяць, залежно від віку.

Держава також покриває медичну страховку, видатки на проживання, тобто витрати на оренду та опалення, на облаштування житла та шкільне приладдя.

Міністр фінансів ФРН Крістіан Лінднер очікує, що у 2024 році з федерального бюджету на біженців буде витрачено від 5,5 до 6 мільярдів євро.

За даними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), у середині лютого 2024 року по всій Європі було зареєстровано близько 6 мільйонів біженців із України.

Найбільше – в Німеччині (1,13 мільйона), за нею йдуть Польща (956 000), Чехія (381 000), Великобританія (253 000), Іспанія (192 000), Італія (168 000) та Нідерланди (149 00).

Польща підтримує біженців лише в перші три місяці. У Чехії через п'ять місяців державне забезпечення надається на суму 130 євро на місяць. Біженці у Великій Британії отримують ще менше.

У Польщі та Чехії працевлаштовано близько двох третин українських біженців. У Данії – 78%. У Великій Британії, Швеції та Нідерландах — більше половини.

У Німеччині працює лише кожен п'ятий. Такі дані, зібрані в листопаді 2023 року для дослідження Фонду Фрідріха Еберта, наводить соціолог, професор Мюнстерського університету Дітріх Тренхардт.

На думку експерта, причина такого низького показника працевлаштування в Німеччині не лише у високих соціальних виплатах, а й у складнощах із доступом до ринку праці.

У Німеччині, Австрії та Швейцарії введено безліч обмежень, особливо для отримання роботи за фахом, надто складна і тривала процедура підтвердження професійної кваліфікації та вчених ступенів.

Набагато простіше все влаштовано в Данії, Ірландії, Італії та Словаччині. А уряд Нідерландів ще більше полегшив біженцям життя, створивши спеціальне агентство з тимчасового працевлаштування.

У Німеччині велике значення надається вивченню мови. Хорошого володіння німецькою, не нижчий рівня B1, вимагають навіть на простих, низькокваліфікованих роботах — у будинках для людей похилого віку, готелях та ресторанах, у сфері простих послуг, у сільському господарстві.

Чого не скажеш про Нідерланди та Польщу, де беруть на роботу людей, які мало що розуміють місцевою мовою.

Більше того, в цих країнах відомі випадки експлуатації мігрантів, зловживання їхньою тяжкою працею і навіть залучення їх до незаконної діяльності.

Щоб влаштуватися хоч на якусь роботу, нашим людям у Німеччині доводиться вивчати німецьку мову.

Непроста справа — вивчати німецьку. Фото: Bild

За даними Федерального агентства зайнятості, у січні 2024 року на інтеграційних та мовних курсах було зареєстровано близько 124 000 учнів.

Восени минулого року ОЕСР прогнозувала, що ситуація з працевлаштуванням біженців з України в Німеччині покращиться в найближчому майбутньому.

Проте близько половини всіх українців не здали мовний тест. Кожен сьомий учень покинув курси ще до іспиту. Про це свідчить аудиторський звіт Федеральної рахункової палати (Bundesrechnungshof).

Уряд ФРН уважно проаналізував ситуацію з низьким рівнем зайнятості українців. Виходом із глухого кута тут бачать федеральну програму «Job Turbo», яку нещодавно було запущено у співпраці з зацікавленими компаніями-роботодавцями. Суть її полягає в тому, що мігранти вивчатимуть мову в процесі роботи. Перші пропозиції на регулярній основі будуть доступні з кінця березня 2024 року.

Працевлаштуванню перешкоджає ще одна особливість. 65% дорослих українських біженців – жінки. Вони приїхали в країну поодинці, супроводжуючи своїх дітей без другого з батьків. Найчастіше вони не можуть піти на роботу через те, що дітей ні з ким залишити.

У деяких федеральних землях навіть через два роки після початку війни не для всіх українських дітей знайшлося місце у школі. По всій країні критично бракує місць у дитячих садках для дітей, яких загалом прибуло 350 тисяч.

Із півмільйона працездатних українців майже половина – безробітні.

Точніші цифри в січні 2024 року оприлюднило Федеральне агентство зайнятості:

• працездатних – 519 тисяч;
• безробітних – 206 тисяч;
• тих, хто працює – 213 тисяч.

Ситуація непроста. Чи зможе «Job Turbo» змінити її кардинально – не відомо.

Професор Дітріх Тренхардт занепокоєний таким станом речей. Вважає ситуацію «тривожною» та висловлює думку, що українські біженці, які не закріпилися на німецькому ринку праці, незабаром можуть опинитися в небезпечному становищі.

Може так статися, що їм доведеться вибирати: повернутися додому чи залишитись у Німеччині. Але вже не в статусі тимчасового захисту ЄС, а на загальних підставах, передбачених для надання посвідки на проживання.

Сабіне Кінкартц, оригінал публікації
Переклад: Наталія Руденко