Які зміни очікують на ринок кредитування, і як до них готуються гравці ринку

Основна задача цієї ініціативи – обмежити ставку на рівні не більше 1% на день. Сьогодні ж середній показник на ринку коливається у межах 2-2,5% на день.

Ухвалення цього законопроєкту стало ключовою темою Ukrainian Credit Conference, у межах якої учасники ринку мікрокредитування, представники НБУ, народні депутати й інші експерти обговорили перспективи прийдешніх змін, виклики, що сьогодні стоять перед фінансовими компаніями та поточний стан справ, на які безумовно вплинула повномасштабна війна.

Finance.ua переказує коротко ключові моменти з конференції.

«Основна задача – допомогти виборцям, людям, які страждають від фінансового ярма. Насамперед вони страждають через свою фінансову неграмотність. Перше, що мене обурює, що люди не розуміють, куди вони йдуть і скільки їм потім доведеться заплатити», – зазначила ініціаторка законопроєкту Ольга Василевська-Смаглюк.

Водночас за словами депутатки, потрібно знайти баланс, щоб ухвалення законопроєкту не нашкодило й бізнесу. Адже небанківські установи забезпечують фінансову інклюзію у тих населених пунктах, де немає банківських відділень.

Вона уточнила, що законотворці спільно з незалежними експертами наразі працюють над дослідженням, що дозволить оцінити втрати бізнесу після можливого ухвалення законопроєкту.

«Моя задача – забезпечити вашу присутність, адекватність населення і їхню дружбу з головою, коли вони підписують щось і беруть гроші», – наголосила Василевська-Смаглюк.

Вона звернула увагу, що, згідно з аналізом Світового банку обмеження кредитних ставок існують в 75 країнах світу. Наприклад, в Огайо (США) ставка 28% річних, тобто дещо менше, ніж те, що зараз пропонується.

За словами нардепки, на перше читання законопроєкт може бути винесений уже наприкінці серпня, адже в ньому є важливі щодо зобов’язань України перед МВФ речі, тому і Національний банк, і керівництво країни захочуть ухвалити його якнайшвидше.

Начальниця Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Ольга Лобайчук під час панельної дискусії звернула увагу, що НБУ з 2020 року ухвалює нормативні регуляторні акти з певною логікою, і законопроєкт 9422 – не виняток. За її словами необхідність у цій законодавчій ініціативі виникла саме зараз, адже Нацбанк не може самостійно врегулювати питання мікрокредитів.

Лобайчук стверджує, що наявні нині ставки за мікрокредитами необґрунтовані, тому потрібно приводити українське законодавство до європейських практик цивілізованого кредитування.

Наприклад, за словами CEO MyCredit Владислава Білана, в Польщі нещодавно запрацював закон, який обмежує процентну ставку на рівні 10% на рік. Ця ставка до того ж має враховувати всі додаткові платежі.

Ольга Лобайчук визнала, що компаніям доведеться змінювати бізнес-процеси, адаптувати скорингові моделі, бо покривати дефолтні кредити повернутими вже буде набагато складніше, адже зменшиться вартість кредитів. Утім, на її думку, попит на мікрокредити навряд чи зміниться після ухвалення закону.

Представники ж бізнесу кажуть, що влада повинна захищати й кредиторів, адже є немало клієнтів, які беруть позику та не збираються її повертати. Цьому, мовляв, сприяють масові оголошення, які пояснюють як нібито законно можна не платити за кредитом.

Володимир Довгаль, директор компанії «Авентус Україна», яка більш відома на ринку під брендом CreditPlus, наголошує, що процентна ставка – це не про прибутковість. Жодна компанія не заробляє 2% на день. Довгаль виступає за поетапне зниження ставки. Як приклад, він навів Польщу, де ставка знижується протягом 10 років.

GR Advisor of CEO Moneyveo Володимир Коник теж прихильник поступового процесу. Прикладом для нього є Велика Британія і США, де обмеження впроваджувалися десятиліттями. Він наголосив на необхідності злагодженої роботи регулятора та бізнесу – між ними має відбуватися діалог, від якого й залежатиме робота ринку.

«Компанії, які дискредитували ринок, мають його покинути, щоб дати нормальним гравцям працювати», – наголосив Володимир Коник.

CEO MyCredit Владислав Білан під час свого виступу в межах конференції звернув увагу на особливості регулювання мікрокредитування на ринках в Азії і Польщі.

Так, на Шрі-Ланці, за словами спікера, зовсім відсутній орган регулювання і немає нормативної бази. Кредитувати може будь-яка компанія. Для цього їй потрібно лише зареєструватися та мати відповідні кошти, щоб роздавати їх на ринку. Отримувати ліцензію потрібно лише в разі, якщо компанія залучає гроші від населення у вигляді депозитів і кредитує з них.

Також на Шрі-Ланці є обмеження ставки – 30% на рік. Але, звернув увагу Білан, це ставка за користування кредитом. Компанії ж враховують комісію – сервісну чи за видачу кредиту. Така комісія складає приблизно 2% на день.

У В'єтнамі є органи регулювання діяльності фінансових компаній, але немає відповідних законів. Проте тут активно борються з лихварством, за яке можна потрапити до в’язниці.

В країні дозволено 20% річних, які й нараховують кредитні компанії. Але фінансові компанії працюють разом з маркетинговими компаніями, які допомагають клієнтам зареєструватися в системі, отримати кредит тощо. За це маркетингові компанії нараховують комісію, яка складає 2% на день.

У Польщі ж, зі слів Владислава Білана, дуже жорстка регуляція. Нещодавно тут ухвалили закон, який обмежує процентну ставку на рівні 10% річних, до того ж вона має враховувати в собі всі комісії та додаткові платежі.

Водночас Польща – це вельми розвинений ринок, на якому, зокрема, враховуються всі інтереси кредиторів.

Гравці ринку й представники регулятора погоджуються, що бізнесу в разі ухвалення законопроєкту 9422 доведеться змінювати свої скорингові моделі. Засновник компанії RiskTools та БКІ Online Денис Зікєєв запропонував використовувати так званий адаптивний скоринг.

За його словами, до адаптивного скорингу потрібно звертатися під час збурень у соціальному просторі (війна, пандемія тощо), при запуску нових продуктів, під час виходу на нові ринки, а також задля адаптації до регуляторних змін.

«Класичний скоринг потребує навчання на великій кількості даних, яких може й не бути. Також він потребує досить визрілого портфеля, на якому проводиться навчання. Тобто не тільки кількість даних має значення, але й історична глибина цих даних – потрібний деякий час на спостереження за клієнтською базою. Окрім того, для класичного скорингу потрібні стабільно-тривалі умови для оцінки результатів моделі, а також тривалий термін її побудови», – зазначив Зікєєв.

Адаптивний скоринг складається з трирівневої архітектури:

• класичні скоринги;
• моделі автонавчання;
• моделі калібрування.

Це дозволяє відстежувати зміни на поточному портфелі й одразу коригувати його якість. Завдяки роботі моделей автонавчання відчутно падає відсоток невизначеності. До того ж таких моделей може бути кілька, і вони аналізуватимуть різні сегменти даних.

Моделі ж третього рівня, тобто калібрування, аналізують результати моделей автонавчання і перетворюють їх на остаточне рішення щодо видачі кредиту.

«Це самобалансувальна система, яка дозволяє пройти шлях від повної невизначеності до умов, за яких можна побудувати класичний скоринг з максимальним профітом для компанії або з мінімальними збитками», – пояснив Зікєєв.

Чим більше даних в скоринговій моделі, тим точнішою вона є і дає правильніший прогноз. Дані ці мають бути різноманітними, не тільки фінансового характеру, як, наприклад, кредитна історія, адже багато інформації описує профіль клієнта.

Big Data Product Manager компанії Київстар Ігор Луценко наголосив, що тут в пригоді стануть дані телекомунікаційних операторів.

«Абонент живе своїм життям і лишає цифровий слід у базі мобільного оператора. І те, як він це життя проживає, з точки зору телеком-даних прекрасно описує його поведінку. На основі цих даних ми можемо досить точно прогнозувати якесь майбутнє цього абонента. Потрібно знати тільки номер телефону», – зазначив він.

Луценко розповів про основні дані, які збирають оператори:

• модель пристрою і всі його характеристики: потужності процесорів, роздільна здатність екрана, операційна система тощо;
• термін життя абонента, тобто коли вперше була активована SIM-картка;
• основні телеком-послуги: вхідні та вихідні дзвінки, SMS, MMS;
• мобільність – те, як пересувається абонент всередині населеного пункту, країни, чи виїжджає за кордон тощо;
• інтернет-трафік;
• коло спілкування абонента.

Оброблювати всі ці дані вручну – нереально, тому на допомогу приходять спеціальні алгоритми, штучний інтелект, інструменти машинного навчання тощо.

Аналізуючи абонентів, які повернули кредит і які його не повернули, система знаходить певні закономірності, надає їм ваги, і в такий спосіб отримується супербал, що виражає імовірність дефолту.

«Дуже спрощено: штучний інтелект дивиться на абонентів, які не повернули кредит. У них, якась умовна операційна система Бредбері ОС. Тобто всі, хто з цією операційною системою брали кредити, не повертали їх, а ті, хто з iPhone брали – повернули. Відповідно, якщо людина з iPhone прийде по кредит, вона, найімовірніше, його поверне. У житті, звісно, усе складніше, але загалом ідея саме така – знайти те, що об'єднує групи абонентів», – пояснив Луценко.

Ukrainian Credit Conference, яку організували портал Finance.ua та Всеукраїнська асоціація фінансових компаній, допомогли провести:

UCLOUD – найбільший український хмарний оператор, що допомагає бізнесу в цифровій трансформації вже понад 12 років.

T.H.E. CAPITAL – найтитулованіше агентство преміальної нерухомості в Україні. З 2018 року Костянтин Писаренко єднає досвідчених експертів у межах свого агентства, щоб надавати повний спектр послуг всім охочим продати, орендувати чи вигідно інвестувати в нерухомість. Звання найкращих закріпилося за T.H.E. CAPITAL не лише у рідній країні, але й на європейському рівні. Тисячі задоволених клієнтів в Україні, Варшаві та Дубаї підтверджують, що всі нагороди, отримані у міжнародній премії International Property Awards, були заслужені наполегливою працею, а статус агентства №1 – це не просто гучні слова, а справедлива оцінка діяльності T.H.E. CAPITAL.

SlonCredit – це високий рівень сервісу та професіоналізму. Компанія забезпечує фінансову стабільність українців та ефективно допомагає Збройним силам України.

Марка вина Maison Castel, яка допоможе дослідити французький стиль життя.

MyCredit – фінансовий сервіс видачі грошей за 5 хвилин.

Moneyveo – сервіс онлайн-кредитів, завдяки якому українці розв'язують фінансові питання тут і зараз. Завдання компанії – надавати швидку фінансову допомогу без особистих візитів в офіси та довгих очікувань.

Дякуємо за допомогу!