Зміни в банківській таємниці

По-перше, необхідно доповнити та розширити перелік інформації, що становить банківську таємницю, що розкривається банками на запит уповноважених державних органів.

По-друге, уточнити вид інформації, яка становить банківську таємницю, яку Національний банк має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

По-третє, уточнити види перевірок, які здійснює Національний банк, під час яких банки зобов'язані надавати документи та їх копії. Ті, що містять інформацію, яка є банківською таємницею.

У новій версії Правил уточнено перелік даних, які надаватимуться банками в паперовому або електронному вигляді:

1. Наявність рахунків;
2. Номери рахунків;
3. Інформація про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів;
4. Залишок коштів на рахунках;
5. Операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки;
6. Призначення платежу;
7. Ідентифікаційні дані контрагента, а саме:
   • для фізичних осіб – прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
   • для юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ;
8. Номер рахунку контрагента;
9. Інформація про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента;
10. Єдиний ідентифікатор Національного банку України (далі – ID НБУ) постачальника платіжних послуг контрагента;
11. Найменування постачальника платіжних послуг контрагента (мається на увазі банк).

Вся ця інформація може бути надана контролюючій організації на підставі поданого запиту.

Також запроваджується норма, згідно з якою для надання інформації, що становить банківську таємницю, більше не потрібне рішення суду.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація, яка становить банківську таємницю, розкривається за рішенням суду або за запитом:

• органів прокуратури України;
• Служби безпеки України;
• Державного бюро розслідувань;
• Національної поліції України;
• Національного антикорупційного бюро України;
• Бюро економічної безпеки України;
• Національного агентства з питань запобігання корупції;
• Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів;
• Антимонопольного комітету України;
• податкових органів.

Практично всіх клієнтів комерційних банків – як юридичних, і фізичних осіб.

По суті, будь-яка інформація, що стосується як їхніх рахунків, так і залишків, і рухів за цими рахунками може бути передана перерахованим вище підрозділам на підставі запиту, що надійшов до банку.

У банківському середовищі вже висловлюються серйозні побоювання, пов'язані зі зміною правил розкриття банківської таємниці, яку пропонує НБУ.

Співзасновник АТ «АКБ «Конкорд» Олена Сусідка в ексклюзивному інтерв'ю УНН заявила, що це підвищить ризик витоку персональних даних і може підірвати довіру до банківської системи в країні.

За її словами, зараз в Україні, як і в інших цивілізованих країнах, банківську таємницю можна розкрити виключно за допомогою відповідного рішення суду. Це дозволяє забезпечувати захист прав громадян.

Проте проект постанови Національного банку України пропонує надати правоохоронцям можливість отримувати доступ до банківської таємниці без дозволу суду. Це, на думку Сусідки, може призвести до підвищення ризику витоку персональних даних.

До речі, фінансисти добре пам'ятають, як після ідеї про можливість блокування рахунків ухилянтів від мобілізації з банків почали масово забирати гроші.

За січень українці зняли з поточних та депозитних рахунків 27,4 млрд гривень, що стало рекордним зняттям заощаджень після 24 лютого 2022 року.

Від цієї ідеї, схоже, довелося відмовитися. Але недовіру до банківської системи було посіяно. Зміна правил банківської таємниці може зробити ситуацію ще гіршою.