Як сформувати бюджет так, аби не жити від зарплати до зарплати

«Працюєш щодня з ранку до ночі, а гроші зникають, ніби пісок крізь пальці? Платіжки, покупки, непередбачувані витрати — і ось уже знову рахуєш дні до зарплати…».

Так формується замкнене фінансове коло, в якому опиняються тисячі українців: рутинна й постійне відчуття нестачі. Та чи можна з нього вирватися?

Нам здається, що шлях до фінансової стабільності — це щось складне й майже недосяжне. Ми часто очікуємо магічних рішень: нестандартних схем економії, хитромудрих інвестицій або ж «секретів» мільйонерів.

Проте у фінансах, як і в психології, — справжні зміни починаються з базових речей. Так, щоб почуватися краще, нам потрібні: здоровий сон, збалансоване харчування й фізична активність. А щоб жити без боргів і стресу — варто почати з простих, але системних дій: ведення бюджету, планування витрат, заощаджень та поступового інвестування.

Перший етап на шляху до правильного управління фінансами — це чітке розуміння, скільки грошей ви заробляєте, і які витрати є постійними. Простіше кажучи, потрібно зрозуміти, скільки коштує ваше життя на місяць.

Але одного питання «Скільки я заробляю?» — недостатньо. Важливо заздалегідь розрахувати середній місячний дохід і визначити основні витрати. Це можуть бути:

• оренда або іпотека;
• комунальні послуги;
• харчування;
• транспортні витрати (проїзд, авто);
• витрати на дітей, освіту;
• страхування, абонплати (телефон, інтернет, ТВ тощо).

Водночас до бюджету потрібно враховувати так звані періодичні витрати: відпочинок, подарунки, лікування, сезонний одяг чи ремонт. Вони можуть з’являтися нерегулярно, але потребують суттєвих грошей, і до них треба готуватися заздалегідь. Оптимально виділяти на них щомісяця невелику частку бюджету, формуючи окремі накопичення.

«Правильне планування допоможе сформувати резерв для непередбачених ситуацій. Враховуйте ці фактори залежно від вашого доходу та можливих майбутніх потреб», — пояснює фінансовий консультант.

^{Джерело фото: pexels}

Щодо дрібних щоденних витрат: кави, підписок на сервіси, побутові речі тощо — не обов’язково фіксувати кожну з них. Замість цього можна відвести окрему суму на місяць під назвою «кишенькові гроші».

«Звичайно можна не рахувати кожну каву, але варто визначити певний ліміт: наприклад, 1−2 тис. грн на місяць на все, що не входить у категорію „обов'язкових витрат“», — розповідає Ярослав.

Навіть із середнім або нижчим за середній доходом можна навчитися правильно керувати грошима, головне — почати з чіткої структури. Finance.ua проаналізував найбільш ефективні системи ведення бюджету та розповідає про деякі з них:

• Метод фіксованого відсотка: 70/30 або 90/10. Це найпростіший і найдієвіший принцип. Його мета — розділити дохід на витрати та заощадження.
• 70/30: класична формула, але за словами Ярослава Кучера, дещо ідеалізована. Це коли 70% ви витрачаєте на основні потреби, а 30% — відкладаєте (резерв, інвестиції, великі цілі).
• 90/10: більш розповсюджена, з якої варто починати. Навіть 10% потрібно зберігати: згодом це перетвориться на стабільну фінансову подушку безпеки. Наприклад, якщо ваш дохід — 15 000 грн, то 13 500 можна використати на поточні потреби, а 1 500 — відкласти.

"Багато людей кажуть: я не можу відкладати, бо мало заробляю. Але це хибна позиція. Потрібно формувати подушку безпеки навіть із невеликої суми. Півтори тисячі на місяць — це вже перший крок до фінансової незалежності", — пояснює експерт.

Це метод, коли весь дохід розподіляється за заздалегідь визначеними категоріями витрат. У класичному варіанті — це фізичні конверти з готівкою. В більш сучасному — цифрові рахунки або «банки» у мобільному додатку.

Наприклад:

• Харчування — 5 тис. грн
• Комунальні — 2 тис. грн
• Транспорт — 1 тис. грн
• Одяг — 1 500 грн
• Відпочинок — 1 тис. грн
• Дрібні витрати — 1 тис. грн
• Заощадження — 3 500 грн

Кожен «конверт» має свій ліміт. Якщо в ньому гроші закінчилися, тоді витрати на цю категорію припиняються. Це формує дисципліну й захищає від емоційних витрат.

Ще один популярний метод, більш «просунутий», який пропонує баланс між потребами, бажаннями та фінансовими цілями.

Наприклад:

• 50% — базові потреби (житло, їжа, транспорт, комунальні).
• 30% — «хочу» (розваги, кафе, подарунки, підписки, відпочинок).
• 20% — заощадження (фінансова подушка, інвестиції).

Цей підхід добре працює, коли доходи вже дозволяють мати трохи «простору» для витрат.

Загалом, ведення особистого бюджету — це не жорстка система правил, а радше набір інструментів, з яких кожен може зібрати те, що зручно саме йому. Хтось полюбляє чіткі схеми та таблиці, хтось веде фінанси інтуїтивно, а комусь комфортно тримати все в голові.

До того ж метод, який працює для працівника IT-сфери з високим доходом, може бути абсолютно неефективним для студента або молодої сім’ї. Тому важливо враховувати свої реальні обставини: скільки ви заробляєте, які витрати маєте та які у вас фінансові цілі.

«Комусь зручно фізично розкладати гроші в конверти, а комусь — відкрити в monobank кілька „банок“ для різних потреб. Там одразу видно, скільки є на „Одяг“, скільки на „Відпочинок“, а скільки в резерві», — коментує експерт.

Такий підхід не тільки допомагає структурувати бюджет, а й ефективно зменшує кількість імпульсивних покупок.

«Йду вулицею, бачу гарну річ. Відразу думаю, чи можу я дозволити купити собі її? Заходжу в банку „Одяг“, дивлюсь, що там 0 гривень — це означає, почекаю до наступного місяця. Якщо є кошти — купую. Дисципліна важлива», — пояснює фахівець.

В українському суспільстві доволі часто можна почути фразу: «Я не знаю, що буде завтра, тому не бачу сенсу планувати бюджет — краще просто порадую себе сьогодні». Такий підхід здається емоційно зрозумілим, особливо в умовах нестабільності, війни чи економічної турбулентності. Проте, як наголошує Ярослав Кучер, саме в такі часи фінансова дисципліна стає не просто корисною, а критично важливою.

Управління особистими фінансами починається з головного правила: не важливо, скільки ти заробляєш — важливо, скільки можеш заховати в резерв.

Що ж до популярної думки «Навіщо відкладати, якщо завтра може не бути?», то відповідь проста: саме тому й треба мати резерв. Завтра може статися що завгодно: травма, переїзд, криза — і тоді фінансовий запас не просто допомагає, а рятує. Фінансова грамотність не означає жертвувати задоволенням. Це про золоту середину.

«Має бути баланс. Ти живеш сьогодні, дозволяєш собі щось приємне — але водночас формуєш подушку безпеки. Це не про крайнощі, а відповідальність перед собою», — каже фахівець.

^{Джерело фото: pexels}

З часом формуються нові звички: рахувати не лише доходи, а й регулярні та періодичні витрати, відкладати на різні потреби, уникати емоційних покупок.

Усе це поступово перенаправляє фокус з короткострокового споживання на довгострокову стабільність. Коли є «фінансова подушка», людина перестає відчувати себе вразливою. Навіть проста застуда чи незапланований ремонт більше не викликатимуть стрес, бо це передбачено в бюджеті. Саме тоді виникає відчуття впевненості, і саме це дає більше свободи — у виборі, діях, рішенні, що робити далі.

Найкращий спосіб почати заощаджувати — це випрацювати звичку відкладати хоча б 10% від кожного доходу, хоча спершу може бути важко психологічно. Часто здається, що грошей і так обмаль, що краще витратити все зараз, а потім якось буде.

Якщо дохід становить 30 тис. грн, спробуйте відкласти хоча б 3 тис. грн одразу після надходження коштів. Рахунок, окремий депозит, або банківська «скарбничка» — головне, щоб ці гроші були недоступні для щоденного користування.

З часом заощадження стануть не просто сумою, що лежить «про всяк випадок», а справжнім капіталом. Навіть якщо це умовні 2 тис. доларів, відкладені за рік-два — це вже можливість: змінити роботу чи поїхати у відпустку без кредитів. Водночас саме цей резерв стає базою для перших інвестицій.

• готівка вдома — частина резерву завжди має бути під рукою на випадок термінових потреб;
• банківський депозит — для збереження частини коштів з мінімальним ризиком;
• довгострокові пенсійні програми;
• фондовий ринок — інвестиції в акції тощо.

Щоб цей капітал дійсно працював, його варто диверсифікувати — тобто розкласти «по кишенях» і не тримати все в одному місці.

«Коли вже зібрана певна сума, її не можна тримати просто готівкою вдома. Частина — наприклад, 500 доларів, має бути під рукою. Інша частина — на депозиті в банку. Ще частина — у довгострокових програмах, пенсійних чи страхових. Хай це буде хоча б 300 доларів на рік, але ці кошти вже працюють на майбутнє», — пояснює фахівець.

Таким чином формується фінансовий фундамент, як у будинку. Він не завжди помітний зовні, але саме він не дає конструкції завалитися за першого ж «вітру». У житті це — хвороба, втрата доходу, переїзд чи будь-яка неочікувана подія.

«Коли немає фундаменту, найменший стрес — і людина падає. А коли є заощадження, все інакше: ти не панікуєш, ти дієш», — підсумовує експерт.

Фінансовий консультант також розповідає про поширене уявлення: нібито резерви — це розкіш лише для тих, хто багато заробляє.

«Це хибна думка, бо як показує практика, навіть з меншим доходом можливо накопичувати. Щобільше, чимало людей з обмеженим бюджетом виявляються більш фінансово стійкими, ніж ті, хто має вищі доходи, але живе без жодного плану», — каже Ярослав.

Ще одна важлива стратегія — створення кількох джерел доходу. Це допомагає не лише збільшити фінансову гнучкість, а й знижує залежність від одного роботодавця чи сфери. Експерт наголошує, що потрібно мати бажання заробляти більше, шукати можливості і не втрачати ті, які дає життя.

Фінансова грамотність — це передусім про зміну мислення та звичок. І ось тут починається справжнє перетворення: коли ми починаємо бачити гроші не просто як засіб на щось «тут і зараз», а як ресурс для довготривалої безпеки, розвитку і мотивації.

Експерт ділиться реальним кейсом:

«До мене звернулася людина з доходом у 80 тисяч гривень. Здається, чимала сума. Але водночас не було ні резервів, ні авто, ні відчуття стабільності. Просто гроші приходили й одразу кудись зникали: на оплату квартири, комунальних послуг, покупки. Все йшло з однієї карти».

Після початку ведення бюджету ситуація змінилася кардинально. Людина почала відкладати з кожного доходу, одразу «ховати» 15%, розподіляти кошти за категоріями, планувати витрати. З часом з’явився резерв, який дозволив купити автомобіль. А найголовніше — з’явилося відчуття контролю та внутрішньої сили:

«Перші 3−6 місяців — найважчі, бо здається, що відкладати — це як заборона: ти ніби сам себе обмежуєш. У цей період легко „зірватися“ й купити щось імпульсивне, що дає коротку емоцію. Але цей етап потрібно пережити, і потім, коли вже є перша тисяча доларів резерву — включається азарт: а чому б не зробити з цього три тисячі? І тут з’являється вже не обмеження, а мотивація і впевненість».

Оптимізація витрат, за словами експерта, теж має великий ефект. Можна зменшити кількість походів у заклади, відмовитись від непотрібних покупок, мінімізувати емоційні витрати:

«Маркетинг працює на емоцію: „купи зараз“. Наприклад, люди мають шість пар взуття, хоча використовують три. Решта просто лежить. А це — втрачені гроші».

Управління особистими фінансами — це не про великі заробітки, а про свідоме ставлення до грошей, звичку заощаджувати, готовність відмовитись від імпульсивних витрат і бажання створити для себе фінансову опору. Навіть маючи обмежений дохід, можна поступово вийти з замкнутого кола «від зарплати до зарплати», якщо почати з малого — хоча б 10% заощаджень і контролю витрат. З часом ці кроки сформують не лише стабільність, а й внутрішню дисципліну, змінять ставлення до грошей і відкриють шлях до нових фінансових можливостей.