Ви втратите гроші, якщо будете робити як ці інвестори

Інвестор… З чим у вас асоціюється це визначення? Скоріше за все, з грошима (причому, чималими), з певним фінансовим досвідом, з високою репутацією, з омріяними перспективами… Так? Й дуже хотілося б приєднатися до «обраних», які гарно заробляють? Тоді наступна інформація вам буде дуже корисною.

Чи знайоме вам ім’я Білла Хванга? Це відомий інвестор, суми заробітку якого вимірялися в мільярдах. Чому «вимірялися»? Тому що він втратив все за… 2 дні. Так. За 2 дні. Це не перебільшення. Це цілком реальна історія.

Білла Хванга ніколи не вносили в десятку найбагатших людей у світі. Не було в нього такого статусу. Але йому могли б позаздрити всі з цього списку. Чому? Дивіться… Джефф Безос гроші вклав в акції Amazon, Ілон Маск — в активи своєї Tesla. У Білла ж Хванга були ліквідні 20 млрд доларів. Це означає, що він легко міг розпоряджатися ними.

Як цей інвестор заробив свої гроші? Почалося все з заснування фонду Tiger Asia Management. Фірма ця встигла накопичити активів на понад 10 млрд доларів. І все, можливо, було б добре, якби не увага SEC.

В США про таке ніхто не мріє, бо навіть підозри про можливість проведення цією Комісією з цінних паперів США перевірок, відлякують від «винуватця» всіх колег, партнерів. Навіть якщо приводи не підтверджуються, «відмитися» важко. Коли ж інформація доведена, можна казати про 100% крах.

Що ж стосовно Білла Хванга? За результатами перевірки він отримав звинувачення в використанні для продажу акцій китайських банків конфіденційної інформації. Фонд Хвангу довелося закрити. А штраф йому за такий «проступок» призначили в розмірі понад 60 млн доларів.

Руки Білл Хванг не опустив. Він зробив новий крок. Відкрив сімейний Archegos. Разом із цим була використана наявна в американському законодавстві лазівка, завдяки якій сімейні фонди звільняються від потреби реєструвати інвестиційних консультантів в SEC. Навіщо йому це? Щоб не розкривати керівників, власників, обсяги та кількість грошових активів у розпорядженні. І це спрацювало. Фонд Archegos допоміг Хвангу сформувати його статки. Але й тут одного разу відбулася фатальна помилка.

Інвестор зробив масові ставки на медійну компанію ViacomCBS. В результаті вони в портфелі потроїлися. І коли почалося здешевшання, брокери, які діяли від імені Archegos, масово стали їх «скидати». Ходять чутки, що у фонді користувалися високим кредитним плечем. Якби умови були сприятливими, прибуток би збільшувався. Але в тій ситуації збільшилися виключно збитки.

На Фонд чекав крах. Його керівник та засновник Білл Хванг втратив власні статки. Банки, які з ним на той час співпрацювали, також серйозно постраждали.

Висновок: не можна вкладати все, якою б привабливою не здавалася інвестиція. Повністю від ризиків застрахуватися неможливо.

Наступний приклад для інвесторів ще можна назвати «легендарним провалом Баффета». Але про все по черзі.

Існувала 1989 року доволі привілейована авіакомпанія USAir. Перевізник фіксував активне зростання виторгу. І Воррен Баффет вирішив обрати для себе ці папери. Чомусь йому дуже перспективною здалася ця ідея.

Утім, то була помилка. За кілька років компанія себе оголосила банкрутом, а інвестор визнав, що «оступився».

Висновок: яке б активне фінансове зростання не демонструвала компанія, немає гарантій, що вона набрані темпи збереже в майбутньому. Можуть бути використані позикові капітали, може, в результаті, боргове навантаження виявитися для бізнесу непосильним. Це все може призвести до банкрутства. Інвесторам варто чітко розуміти, як та користуючись з чого компанія планує зростати й надалі.

Здавалося б, Стенлі Дракенміллер, в минулому керівник фонду Джорджа Сороса, припускатися помилок (принаймні серйозних. — Авт.) не повинен. Але в нього це відбувалося багаторазово.

З найвідоміших випадків пригадати можна ситуацію 1999 року. Тоді він був впевнений, що станеться «бульбашка доткомів», і почав через це продавати акції компаній з галузі ІТ, які згодом суттєво зросли в ціні.

Через час він все зробив навпаки, вийшов в «довгу позицію», аж ось тут бульбашка все ж таки й лопнула.

Висновок: інвестору не варто купувати на ринку, що зростає, і продавати на ринку, що падає. Треба поводити себе навпаки. До того ж до інвестування слід не орієнтуватися на хайп, а чітко ознайомлюватися зі звітностями. Вивчайте перспективи, переконуйтеся, що бізнес має все потрібне для успіхів у подальшому розвитку.

Прикладом невірного використання стратегії може виступати історія Джона Богла, очільника фонду Wellington Fund. Для нього традиційним було інвестувати в облігації, в привілейовані акції, тобто в консервативні інструменти.

Але після проведення кількох ризикованих операцій він втратив власну посаду. Чому?

Помилкою було придбати акції невеликої та маловідомої інвестиційної компанії. Ризикована інвестиція явно суперечила стратегіям фонду. І коли за 1,5 року втрати на цих акціях склали понад 40% Богла звільнили.

Висновок: ставити багато на маловідоме не варто. Яким би привабливим не здавався проєкт, відсутність досвіду його учасників може призвести до краху.

У будь-якого інвестора стратегія має бути власна. В ній повинні враховуватися і мета, і ставлення до ризиків. А ще чим менший досвід в інвестуванні, тим більше передбачуваними мають бути обрані фінансові активи.

Не завадить з метою «діяти на попередження»:

• адаптувати до власного випадку помилки відомих інвесторів та запобігти невірним крокам внаслідок цього;
• завжди вивчати досвід попередників та колег;
• вчитися правильно керувати наявним капіталом;
• диверсифікувати вкладення;
• читати книжки;
• привчатися до аналізу ринку, до швидкого здійснення угод, до фіксації прибутків.

А ще на випадок не сподівайтеся, обов’язково проходьте навчання. В галузі інвестування все далеко не так однозначно та просто, як здається.

Окрім того, вчіться не піддаватися емоціям. Не вкладайте лише в одну справу більшість коштів (тим більше все гроші). З тими, хто виключає ризики, не співпрацюйте.

Це те, що допоможе попередити втрату коштів, підсилить впевненість та стійкість.

Інвестиції — це, звичайно, про глибокі знання, не лише про інтуїцію. Необхідними, навіть ключовими складниками є вміння здійснювати аналіз інформації та здатність опановувати власні емоції.

Але ж де цим навичкам взятися? Вони ж не даються від народження? Тобто їх цілком реально натренувати? Так, характер у питаннях самоконтролю відіграє певну роль, але все ж ті, хто буде спиратися на наявні знання та досвід, зможе уникнути багатьох помилок.

В наш час цифрової епохи знання доступні, як ніколи. В минулому, певно, шлях треба було б починати з довгого пошуку джерел, з місцевої бібліотеки або з університету та фінансового напрямку спеціальності. Зараз же, завдяки прогресу, цю «подорож» цілком можна здійснити навіть не виходячи з дому.

Потрібне те, що допоможе правильно налаштувати mindset, впевнено та плавно зануритись в фінансово-інвестиційний світ.

Наприклад, щоб вивчити мову (будь-яку), після теорії рекомендують поспілкуватися з «носіями». І в інвестуванні також. Засвоєння будь-якої інформації суттєво покращується в разі перебування у відповідному середовищі, бо сприймання та запам’ятовування вже відбуватимуться на підсвідомому рівні. Тож, до перелічених вище порад ще віднесемо рекомендацію створити коло відповідного середовища про інвестиції, фінанси та бізнес.

Рим за один день не будувався. І будь-який стабільний капітал створюється з часом. Переслідування мети швидкого збагачення краще виключити. Так, швидше за все, вийде, навпаки, втратити гроші.

Інвестиції — це про беземоційність та про терпіння. Це про «марафон», а не про «спринт». І переможців більше буде серед тих, хто приготується до «довгої дистанції». Майте це на увазі.