Зміст
Партнерська
Куди інвестувати гроші в 2025 році
Від готівки до криптодепозитів
У час війни та економічної турбулентності фінансова «подушка безпеки» — необхідність, а не опція. Вона дає запас міцності у випадку форс-мажорів, дозволяє не зупиняти плани та зберігати звичний рівень життя. Водночас якщо тримати гроші «мертвим вантажем» — це може призвести до того, що їх просто зʼїсть інфляція. Завдання мінімум — не допустити їх знецінення, завдання максимум — змусити заощадження працювати. Нижче розглянемо п’ять напрямів, доступних широкому колу українців: готівкову валюту, банківські депозити, ОВДП, дорогоцінні метали та сучасний інструмент — криптодепозити.
Оновлено 23 вересня 2025
Готівковий долар або євро — традиційний спосіб зберегти купівельну спроможність під час девальваційних хвиль. Українці купують значні обсяги валюти саме через побоювання за курс і через високу ліквідність: готівку легко конвертувати назад у гривню. Але така «інвестиція» не генерує доходу та має очевидні побутові ризики — від пошкодження чи втрати до банального пограбування. Ба більше, інфляція «працює» і проти іноземних валют, тож у довгому горизонті купівельна спроможність усе одно знижується. Наприклад, торік інфляція у США становила 2,9%, а в 2023 році — 3,4%. У довгостроковій перспективі її вплив на заощадження ще відчутніший: у 2015 році $100 мали таку ж купівельну спроможність, як зараз $135.
Готівка — радше тимчасовий притулок, зручний як резерв на кілька місяців, але слабкий як інструмент примноження капіталу.
Депозит — простий, зрозумілий і передбачуваний інструмент: ви наперед знаєте ставку та строки виплат. Держава через Фонд гарантування вкладів нині покриває 100% суми депозиту та нарахованих відсотків у разі банкрутства банку, що підтримує довіру до інструменту. На рахунках населення зосереджені значні кошти — 1,27 трлн грн., і ця сума останніми роками помітно зросла. До повномасштабного вторгнення вона становила 714 млрд грн. Водночас ключовий недолік — помірна дохідність, яка після сплати податків (18% ПДФО та 5% військовий збір) стає ще нижчою. За вкладами у гривні дохідність сьогодні складає ~10%. За валютними вкладами відсотки взагалі символічні — 1,3% у доларах та 0,66% у євро. «Чистими» це, відповідно, 1% та 0,51%. Отже депозити в іноземній валюті — це скоріше про збереження, ніж про заробіток.
Для короткого й середнього горизонту, коли важлива прогнозованість і ліквідність, депозити цілком доречні, але їхня роль у портфелі — консервативна.
Ідея криптодепозитів проста: ви розміщуєте цифровий актив на визначений строк і отримуєте винагороду, розмір якої залежить від активу та періоду. Це сучасний спосіб отримувати пасивний дохід у цифрових активах.
До прикладу, на WhiteBIT доступні плани для десятків активів, від біткоїна й ефіру до стейблкоїнів на кшталт USDT та USDC, курс яких привʼязаний до курсу долару. Відсоток залежить від терміну зберігання та активу. Як правило, можна отримати до 18,64% річних.* Вищі ставки пропонуються на довші строки, а весь процес — від відкриття плану до нарахування відсотків — автоматизовано в одному застосунку. WhiteBIT є найбільшою європейською криптобіржою за показниками трафіку та однією з небагатьох всесвітньо відомих IT-компаній, що має українське коріння.
Існує два формати криптодепозиту — фіксовані та гнучкі. У фіксованих планах ставка фіксується на увесь строк, кошти блокуються до дати погашення, а винагорода нараховується повністю наприкінці періоду. У гнучких планах кошти можна зняти будь-коли, ставка може коригуватись відповідно до ринкових умов, нарахування відбувається щогодини, а виплата — щодня на основний баланс, що робить інструмент зручним для коротких горизонтів або формування «подушки» ліквідності. Доступна функція автонакопичення, яка щодня реінвестує дохід і вибудовує ефект складних відсотків.
Якщо пріоритетом є стабільність номіналу, логічно обирати плани у стейблкоїнах, курс яких прив’язаний до долара. Для більш схильних до ризиків інвесторів можуть бути доречні BTC або ETH — річні показники можуть досягати до 17.39%, а підсумковий результат залежить і від відсотків, і від динаміки ціни базового активу. Серед недоліків цього виду інвестування — волатильність ринку криптоактивів, яка втім компенсується використанням стейблкоїнів, та неврегульованість на території України.
Державні облігації здатні запропонувати «чисту» дохідність, адже доходи від ОВДП не оподатковуються. І при цьому вона традиційно вища за депозитні. Наприклад, гривневі папери зі строком погашення через рік гарантують дохідність близько 16%, а за ОВДП із погашенням у 2028 році можна отримати 18,5%. Якщо говорити про облігації в доларах, то тут ставка значно менша — приблизно 4% річних, і 3,5% — в євро. Але валютні випуски дозволяють прив’язати частину заощаджень до твердої валюти.
Купити ОВДП сьогодні просто: це робиться у «Дії», а також у мобільних застосунках низки банків і брокерів. Разом із тим інвестор має пам’ятати про природу ризику — фактично він кредитує державу, і за умов стресу можливі затримки чи реструктуризації.
Тож ОВДП — це доречний інструмент для збалансованого портфеля, особливо коли ви готові фіксувати дохід на визначений період та маєте чіткий горизонт інвестицій.
Золото історично сприймається як «тиха гавань» і час від часу оновлює пікові ціни. Цього року його ціна оновила історичний рекорд, перевищивши $3 500 за тройську унцію. Наразі вона знизилася до $3 340, але все ще залишається близько до максимуму.
Втім, українська специфіка псує картину для інвестора у фізичний метал: банки продають злитки з помітною націнкою до біржової ціни і тримають значний спред між продажем і викупом. Наприклад, злиток вагою в одну тройську унцію обійдеться щонайменше у 153,3 тис. грн. За офіційним курсом це $3 675, що приблизно на $335 дорожче за біржову ціну. І банк, який продає такий злиток, готовий викупити його назад лише за 137 тис. грн. Тобто інвестор, який купить злиток і відразу захоче його здати, втратить близько 16,3 тис. грн уже на першій операції. Це означає, що він стартує з мінусу і мусить «відбити» переплату лише для виходу в нуль. Схожа логіка працює й для інвестиційних монет.
Якщо дивитися на довгий горизонт і сприймати золото як захист від інфляції та геополітичних ризиків, то цей актив може відігравати роль стабілізатора портфеля. Але вхідна ціна й спреди критично впливають на підсумковий результат, тому рахувати потрібно ретельно.
Єдиного «ідеального» інструменту не існує — вибір залежить від ваших цілей, горизонту, потреб у ліквідності та готовності до ризику. Готівка дає оперативний доступ, але не приносить доходу і знецінюється з часом. Депозити забезпечують прогнозованість і державні гарантії, однак дохідність у них помірна. ОВДП додають «чисту» ставку та зручну купівлю онлайн. Фізичне золото може захищати від інфляції, але українські націнки та спреди здатні з’їсти значну частину потенційного результату. Криптодепозити — це сучасний спосіб отримати пасивний дохід у цифрових активах із конкурентними ставками та зручним керуванням, але їх слід використовувати свідомо, розуміючи волатильність ринку й обираючи надійну платформу. Збалансованою виглядає стратегія диверсифікації: поєднувати інструменти з різним профілем ризику та не вкладати все в один напрям.
*Криптовалюти та пов’язані продукти є високоризиковими активами. Ринок криптовалюти волатильний. Річна прибутковість, зазначена у прикладі, не є гарантованою і може змінюватися в залежності від ринкових умов, обраного активу тощо. Перед прийняттям інвестиційного рішення радимо самостійно оцінити ризики
**Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є інвестиційною, фінансовою чи юридичною консультацією чи порадою.
