Що таке Free TON, і як працює ця платформа

Спочатку розробка та підтримка Telegram відбувалася власним коштом Дурова. Але чим далі, тим більше він замислювався над тим, як би повернути вкладення, тобто про «монетизацію» свого дітища. Так прийшла ідея створити платіжну систему.

Спочатку Дуров зробив спробу реалізувати платіжну систему прямо всередині створеної ним соціальної мережі «ВКонтакте», проте через набрання чинності законом «Про національну платіжну систему», який зобов'язував адміністрацію соцмережі дотримуватися всіх юридичних процедур, був змушений закрити проєкт через рік після його запуску.

У випадку з Telegram було враховано помилки і придумано схему, яка б не залежала від вимог державних регуляторів.

У 2017 році з'явилися повідомлення, що месенджер збирається створити власні блокчейн та криптовалюту – Telegram Open Network (TON) та Gram. При цьому офіційно адміністрація месенджера не реагувала на новини.

У 2018 році Павло Дуров та його брат Микола провели два раунди ICO, під час яких зібрали на розвиток TON близько 1,7 млрд дол. від 94 інвесторів.

Серед останніх були помічені російські мільярдери Роман Абрамович та Михайло Гуцерієв, а також інші російські підприємці та чиновники. У результаті Дуров отримав кошти на розвиток проєкту.

У 2019 році месенджер Telegram визнав причетність до блокчейну. Канал Telegram Contests пропонував усім охочим програмістам написати смарт-контракти для мережі. А ще за рік команда Telegram визнала своє відношення до проекту TON.

На той час проєктом серйозно зацікавилася американська комісія з цінних паперів і бірж (SEC), яка заявила, що під виглядом токенів Дуров продає частку в Telegram. Самі токени TON у цьому випадку грали роль цінних паперів.

Суд із SEC призвів до того, що Telegram був змушений відкласти дату запуску блокчейну та криптовалюти. Передбачалося, що вони почнуть працювати до кінця 2019 року, але восени старт перенесли на квітень 2020 року.

Вже 13 травня 2020 року Павло Дуров написав, що проєкт офіційно закрито. При цьому він закликав не вірити іншим людям, які видають себе за розробників TON, та запевнив, що ніхто з команди не намагається доробити блокчейн та криптовалюту незалежно від Telegram.

Після закриття проєкту відразу з'явився новий проєкт TON від людей, які не були частиною команди Дурова. Щоб дистанціюватися від Telegram, розробники додали до назви приставку Free.

У запуску проєкту брала участь компанія TON Labs, яка допомагала Telegram створити блокчейн-платформу, біржі Kuna та CEX.IO, а також інвестиційні компанії Dokia Capital та Bitscale Capital.

При цьому сам Telegram у запуску не брав участі, щоб не мати проблем юридичного характеру.

Free TON є окремою екосистемою, яка включає блокчейн, криптовалюту TON Crystal і власну платформу смарт-контрактів DePool.

Платформа Free TON складається з підмножини робочих блокчейнів (workchain), їхніх шардчейнів та їхніх блоків, що синхронізуються з основним (masterchain) для актуалізації «бухгалтерської книги».

Це дозволяє вертикально масштабуватися та обробляти мільйони транзакцій за секунду, перевищуючи за швидкістю TPS криптовалюту Bitcoin (7 транз/сек) та глобальну платіжну систему Visa (65 тис. транз/с).

Працює Free TON на базі стейкінгу – алгоритм BFT PoS (Byzantine-Fault Tolerant Proof-of-Stake).

Це означає, що нові блоки в блокчейн записуються за допомогою валідаторів – окремих нод із великою кількістю монет. Валідатори виступають замість майнерів: вони перевіряють транзакції та отримують нагороду за внесення блоку. Водночас якщо валідатор підписав недійсний блок, його можуть позбавити частини стейка.

Новий блок генерується кожні 0,2 секунди – це забезпечує швидку роботу платформи TON, покриваючи потреби навіть вимогливих додатків.

Для порівняння: Bitcoin оновлює статус свого блокчейну, випускаючи наступний блок раз на 10 хвилин.

Відкат до попереднього стану у певному блоці, у разі виявлення невалідного блоку, не зачіпає мережу Free TON та основний майстерчейн.

Це вертикальний блокчейн, а тому вноситься запис про зміну внутрішнього стану в шарді, і «хвиля», що виникла, швидко освіжає валідні дані, повідомляючи про це всім вузлам, не припиняючи карбування блоків у підтвердженій мережі.

У планах проєкту Free TON – дійти до повної децентралізації.

Разом із блокчейном творці Free TON випустили операційну систему TON OS, яка працює як надбудова над іншою операційною системою.

TON Virtual Machine Assembly – базова мова для написання смарт-контрактів на платформі Free TON.

Спільнота працює над створенням нових, спрощених мов (подібно до Java). Воркчейни можуть побудувати свої віртуальні машини або використовувати віртуальну машину TON.

Кристали – криптовалюта, розрахункова одиниця платформи Free TON. Вони ще називаються зеро-токеном. Це єдина монета, за допомогою якої оплачуються комісії у мережі та виплачуються нагороди за стейкінг.

Загальний обсяг емісії становить 5 млрд токенів. Планується, що щорічний приріст кількості TON Crystals становитиме 2%.

Придбати TON Crystal можна на криптовалютній біржі CEX.IO. Крім того, підтримка TON Crystal та можливість його придбати також існує у проєкті SIGEN.pro.

Для зберігання цієї криптовалюти можна використовувати холодний криптогаманець Ledger, мобільний криптогаманець BRD (він створюється прямо на вашому смартфоні), а також веб-сервіс MyEtherWallet.

Докладніше про криптовалютні гаманці та їх відмінності ми розповідали в цій статті.