Припинили сплачувати за кредит: ось як банки стягують борги

Більшість українців переконана, для того, щоб стягнути кошти за простроченим кредитним договором, банк обов’язково має звернутися до суду. І лише після того, як справа виграна, а рішення суду набуло законної сили, починається процедура стягнення.

Так, дійсно, такий механізм існує і застосовується він досить часто. У такому разі сама процедура розтягується на роки, а людина має змогу для досить широкого спектра дій, щоб, як мінімум, відстрочити сплату заборгованості.

Головне у судовій процедурі для боржника – він у той чи інший спосіб дізнається про наявність судового позову щодо нього. І може вжити відповідних контрзаходів, звернувшись за кваліфікованою правовою допомогою ще на стадії розгляду позову у першій інстанції.

Однак юридичні відділи банків набагато краще знають ситуацію з практикою розгляду справ у судах і воліють діяти в інший спосіб. Він також цілком законний і передбачений чинним законодавством. Однак суд у цій процедурі участі не бере.

Для стягнення боргів в Україні існує ще один шлях, окрім звернення до суду. Це вчинення виконавчого напису нотаріуса. І саме в цьому разі боржник ризикує дізнатися, що він втратив належне йому майно вже після того, як майно продане.

Що таке «виконавчий напис»? Цей інструмент існує насамперед для захисту цивільних прав позикодавця. Він передбачає спрощену процедуру накладення арешту на майно позичальника та його реалізацію.

Річ у тім, що будь-який кредитний договір укладається в письмовій формі. Це передбачено Цивільним кодексом України. А виконавчий напис нотаріуса – це «розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошової суми від боржника до кредитора, або повернення чи передачі майна кредитору, здійснене на документах, що підтверджують зобов’язання боржника».

Він здійснюється нотаріусом на оригіналі документа, що підтверджує ці зобов’язання. І робить напис нотаріус за заявою стягувача. Присутність боржника чи підтвердження того, що його про таку дію повідомили, законом не передбачена.

І саме цей механізм останні кілька років стали активно використовувати банки для стягнення коштів із боржників.

Якщо до недавнього часу в Україні існував лише інститут державних виконавців, які діяли (і діють) як підрозділ міністерства юстиції України, то кілька років тому законодавець дозволив діяльність і приватних виконавців.

Поспішаємо заспокоїти – це зовсім не люди з прасками та паяльниками, яких ми пам’ятаємо із 90-х. Їхня діяльність також регламентується законом, а право на її здійснення їм надає Мін’юст після складання відповідних іспитів. І працюють вони виключно в правовому полі.

Просто діють приватні виконавці набагато швидше та ефективніше за представників Державної виконавчої служби, адже їхні доходи напряму залежать від якості роботи. Тому саме до приватних виконавців звертаються банки, щоб стягнути заборгованість за кредитним договором.

Закон надає можливість приватному виконавцю вести розшук майна, що належить боржнику, накладати на нього арешт та передавати його на реалізацію.

Якщо кредит забезпечений заставним майном, то все відбувається швидко – процедура продажу може тривати буквально кілька тижнів. Заставне майно просто передається на торги.

Якщо ж кредит видавався позичальнику без забезпечення, то приватний виконавець перевіряє реєстри, до яких він має відкритий доступ, і накладає арешт на те майно боржника, яке вибере сам, та передає його на реалізацію. Це також триває вельми недовго.

Процедуру реалізації заставного майна значно спрощує наявність електронного майданчика з продажу такого майна, яка діє під егідою міністерства юстиції України – СЕТАМ. Купити майно, яке реалізується на цьому майданчику, може будь-хто: процедура реєстрації покупця займає кілька хвилин і потребує лише доступу до Інтернету.

У процедурі арешту та передачі майна боржника на торги поряд з приватними виконавцями можуть брати участь і державні, закон тут не надає жодних преференцій ні першим, ні другим.

Те, що у вас є кредитні зобов’язання, не має бути підставою для паніки. Якщо ви добросовісно виконуєте умови кредитного договору, то ніхто ваше майно не заарештує і не передасть на торги. Але якщо ви маєте прострочені кредити, то тут вже набирає чинності принцип «порятунок потопельників – справа самих потопельників».

У такому разі регулярно перевіряйте наявність свого прізвища у Єдиному реєстрі боржників. Він доступний будь-кому: жодних ключів доступу до нього купувати не потрібно, а механізм пошуку зрозумілий і зручний.

Також можете перевірити свою кредитну історію, яка містить у собі кредитний рейтинг. Це такий показник, який загалом відображає ступінь благонадійності позичальника. Він допомогає банкам та МФО вирішити, чи варто видавати гроші клієнту. На сайті Finance.ua свій кредитний рейтинг можна перевірити безкоштовно.

Узагалі, навіть якщо ви й не брали жодних кредитів, заглядати туди також буде не зайвим – можливі як банальні помилки, так і борги за несплаченими, наприклад, штрафами.

Якщо ви там знайшли своє прізвище – не панікуйте. Негайно йдіть знайомитися з виконавчою справою щодо себе. Хто саме веде виконавче провадження та коли воно розпочалося, вказано в цьому ж Реєстрі.

Зверніться також за кваліфікованою юридичною допомогою до адвоката, який спеціалізується на кредитних спорах. А, головне, вирішіть для себе принципову річ – чи збираєтеся ви взагалі сплачувати борг перед позикодавцем, чи ні. Бо в першому випадку існує багато варіантів:

• можна спробувати домовитися про відстрочку або корекцію умов договору;
• можна домовитися з виконавцем про те, яке саме майно він буде реалізовувати;
• можна, врешті, домагатися скасування арешту або й самого кредиту через суд.

Якщо ж ви не збираєтеся нічого платити чи домовлятися – то тут і говорити нічого, хай все йде, як іде.

Процедура вчинення виконавчого напису нотаріуса на документі, який підтверджує боргове зобов’язання, не зовсім чітко врегульована чинним законодавством. І це відкриває багато можливостей як для кредиторів, які часто зловживають цим механізмом стягнення боргу, так і для людей, щодо майна яких вчинено цей напис. Як свідчить судова практика, суди часто стають на бік саме боржника.

Крім того, на арештоване майно, яке реалізується через СЕТАМ, знаходиться не так вже й багато охочих. Адже потенційний покупець розуміє, що воно проблемне. Можна виграти торги, сплатити кошти, а самого майна так і не побачити.

Автор матеріалу може підтвердити це з власного досвіду – опосередковано я брав участь у купівлі такої квартири. Торги успішно виграні, кошти сплачені. Але в квартирі досі живе попередній власник, судові процеси тривають. І ні повернути кошти, ні володіти купленою квартирою новий власник не може вже майже три роки. Коли це все та як закінчиться – невідомо.

Є приклади, коли власники арештованих квартир (це найризикованіша покупка на СЕТАМі – авт.) викупляли їх через родичів чи друзів. Банк отримував кошти за заставне майно, а щодо залишку боргу вдавалося домовитися з банком щодо частини його реального розміру.

Банки йдуть на такі угоди, адже їм потрібні живі гроші, а не балансова вартість квартири, яку вилучили як заставне майно. І тому готовий задовольнятися хоча б часткою від боргу.

Будь-який кредит, де б ви його не взяли, це – борг. А борги треба сплачувати. Тому не варто слати прокльони на адресу того, у кого ви взяли гроші, а також виконавця, який ті гроші стягує.

Врешті, один із показників розвитку будь-якої держави – це саме здатність забезпечити стягнення боргів. А показник розвитку будь-якої людини – готовність нести відповідальність за своїми зобов’язаннями. Тому, якщо не хочете платити – не беріть у борг. А якщо взяли – віддавайте взяте. Плануйте свої можливості.