Процедура банкрутства фізосіб має допомогти банкам розв’язати проблему «поганих» кредитів, виданих «фізикам», а останнім – позбутися старих боргів і відновити фінансову репутацію.
Станом на початок березня 2019 року обсяг прострочення за кредитами, виданими фізособам, склав 90,8 млрд гривень або 44,6% (дані Незалежної асоціації банків України – НАБУ). Майже половина цієї суми – близько 40 млрд – борги за валютними іпотечними кредитами, які тягнуться ще з 2006-2008 років.
Зараз діє закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де розписана процедура для юросіб та фізичних осіб підприємців – ФОП. Такої категорії як звичайні «фізичні особи» (не підприємці) в ньому немає.
Що до банкрутства ФОП, то тут процедура мало чим відрізняється від тієї, що діє для компаній. Подати заяву про неплатоспроможність можуть самі ФОП, якщо вони не в змозі платити за рахунками протягом трьох місяців, або їхні кредитори. При цьому сума безперечних вимог кредиторів (визнаних боржником або підтверджених документально) повинна бути не менше 300 мінімальних зарплат: 4173 грн х 300 = 1 251 900 гривень.
Сама процедура банкрутства триває довго і коштує дорого, тому непопулярна серед ФОП. Судові витрати часто перевищують саму суму боргу. «Банкрутства ФОП не носили масового характеру. Це пов'язано з малодоступністю процедури і великими витратами. Сьогодні, щоб відкрити цю процедуру, потрібно заплатити мінімум мільйон гривень», – говорить Наталія Тищенко, керуючий партнер юридичної фірми Nobili.ua, що спеціалізується на банкрутствах.
За тривалістю і ефективністю банкрутств Україна помітно відстає від інших країн Східної Європи. За даними НАБУ, зараз в Україні вони тривають в середньому 2,9 року, тоді як в сусідніх країнах – 2,3 року. Середня вартість процедури в Україні становить до 40% вартості бізнесу, а у сусідів – до 13%. Обсяг відшкодованих боргів – 9% і 38% відповідно.
Новий кодекс з банкрутств істотно спростив цю процедуру для ФОП і розширив її на всі категорії фізосіб. Єдина відмінність між особою в статусі підприємця і без – в разі порушення провадження про банкрутство ФОП вноситься запис до Єдиного реєстру юросіб, ФОП і громадських формувань.
Кодекс позбавив кредиторів можливості ініціювати банкрутство фізосіб. Але на руку їм грає те, що через рік після набуття чинності кодексу – в жовтні 2020 року – припиняє діяти мораторій на примусове вилучення нерухомості за непогашеною валютною іпотекою, на яку припадає левова частка «завислих» боргів громадян перед банками. «Спокійне життя валютних позичальників закінчилося. Є велика частина боржників, яким комфортно перебувати під валютним мораторієм і нескінченно не платити борги. Це «нескінченно» закінчиться через півтора року», – зазначає Тищенко.
Боржник може подати заяву про неплатоспроможність якщо:
- Розмір його боргу не менше 30 розмірів мінімальної зарплати (125 190 гривень);
- Він не погашає більше 50% місячних платежів протягом двох місяців;
- Є постанова суду про відсутність у нього майна, яке можна стягнути;
- Є загроза неплатоспроможності (серйозна хвороба, втрата роботи і т.д.).
Коштує це недешево. Боржнику відразу доведеться сплатити судовий збір в розмірі 10 прожиткових мінімумів (1921 х 10 = 19 210 гривень) і три місячні винагороди арбітражному керуючому, який керуватиме реструктуризацією боргу. Вона становить п'ять прожиткових мінімумів за місяць. Разом: 1921 х 5 х 3 = 28 815 гривень.
В цілому відкриття справи про банкрутство обійдеться боржнику в 38 420 гривень.
Суд може відмовити у відкритті справи, якщо його вже визнавали банкрутом протягом останніх п'яти років. Також, вивчивши всі документи, судді можуть закрити вже відкриту справа, якщо з'ясують, що:
- в деклараціях було дано недостовірну або неповну інформацію про майно;
- було куплено майно на іншого члена сім'ї з метою ухилення від сплати боргу;
- боржник притягувався судом за дії через неплатоспроможність;
- боржник не може виплачувати борг по валютній іпотеці, якщо в заставі квартира, яка є єдиним місцем проживання.
При подачі документів позичальнику також потрібно надати проект плану реструктуризації боргу, який потім узгоджується з кредиторами і затверджується протягом трьох місяців. Термін реструктуризації – 5 років (по іпотеці – до 10 років).
Борг фіксується в гривні за курсом НБУ на момент відкриття справи. Штрафи, пеня до уваги не беруться. А процентна ставка по виплатах встановлюється виходячи з такого:
- Якщо площа квартири не більше 60 кв.м (якщо будинку – не більше 120 кв.м) або на кожного члена сім'ї припадає не більше 13,65 кв.м, то береться ставка за 12-місячними депозитами у гривні +1%. Період погашення – 15 років.
- Якщо площа більша, то йде ставка за 12-місячними депозитами у гривні +3%. Період погашення – 10 років.
Якщо боржник за три місяці не зміг домовитися з кредиторами про реструктуризацію боргу або прострочив виплати по ньому, він оголошується банкрутом. Тоді все його майно включається до ліквідаційної маси, оцінюється за 30 днів і продається за ринковою вартістю на онлайн-аукціоні. Непогашена частина боргу пробачається.
Але бомжем банкрут стати не повинен. З ліквідаційної маси виключається квартира площею не більше 60 кв.м або будинок площею не більше 120 кв.м, якщо це єдине житло, або якщо на кожного члена сім'ї припадає не більше 13,65 кв.м. Гроші з пенсійних фондів і фондів соцстраху також виключаються з ліквідаційної маси. Крім того, боржник може залишити собі майно вартістю не більше 10 мінімальних зарплат (41 730 гривень), але не більше 30 мінімальних зарплат за все (125 190 гривень).
Кажучи просто – щоб розібратися з боргами.
Подавши заяву на банкрутство, можна зафіксувати поточну суму боргу і припинити нарахування пені та штрафів. Поки йде процедура, боржнику доведеться мати справу тільки з судом, уникаючи спілкування з кредиторами або настирливими колекторами. А після її закінчення всі його борги списуються. Навіть в тому випадку, якщо його майна не вистачило для їх повного погашення.
Відкриття справи про банкрутство може спричинити низку негативних моментів:
- боржнику і його сім'ї може бути обмежений виїзд за кордон;
- доведеться розкрити інформацію про доходи та майно сім'ї, витік якої може призвести до використання її третіми особами;
- на період виплат реструктуризованого боргу людина не може виступати поручителем, брати нові позики або підписувати договір довічного утримання;
- протягом 5 років після визнання банкрутом людина повинна повідомляти про цей факт при взятті нових кредитів та вирішенні інших фінансових питань;
- протягом 3 років після визнання банкрутом людина вважається такою, що не має бездоганної ділової репутації, що може позначитися на його кар'єрі;
- судові витрати.
І ще. За словами Тищенко, через те, що нове законодавство про банкрутство не погоджено з Податковим кодексом, боржник може потрапити в поле зору податкової. «Людина, що відмовляється від боргу перед банком, може опинитися в ситуації, що все, що було пробачено банком, буде вважатися базою оподаткування та відповідно оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб», – зазначає юрист.
Банкрутство «фізиків» – процедура потрібна. Позичальники зможуть врегулювати проблему «завислих» боргів. Якщо не буде чим платити, їх просто спишуть. Але це можливо тільки в тому випадку, якщо вони чесно покажуть все своє майно. Якщо щось приховане буде знайдено, то в списанні боргу відмовлять. «Ключове завдання для кредиторів в цій процедурі буде – не дати боржнику приховати майно, а намагатися використовувати його для погашення боргів», – зазначає адвокат Юрій Колос, радник юридичної фірми «Василь Кисіль і Партнери».
Банкіри насамперед сподіваються на те, що вона допоможе їм повернути частину «мертвих» іпотечних боргів. Однак великих ілюзій із цього приводу вони не відчувають. На їхню думку, позичальнику, який дійсно хоче реструктуризувати борг, дешевше домовитися з банком про це безпосередньо, ніж залучати ще й суд. І більшість тих, які хотіли, вже це зробили. «На сьогодні у нас майже немає клієнтів, яких цікавить реструктуризація боргу в портфелі іпотек, – розповідає Андрій Глевацький, директор департаменту роздрібних ризиків Райффайзен Банку Аваль. – Така практика звузилася в нуль. Перш за все, завдяки величезному обсягу реструктуризацій в 2015-2016 роках».
