Ліміти на карткові перекази з 1 лютого

Про суми і кого стосуватиметься

10 грудня 2024 року низка найбільших українських банків підписала спільний меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських послуг». Мета цієї ініціативи — об’єднання зусиль банківського сектору для протидії фінансовим злочинам.
Зміст

Серед тих, хто підписав меморандум: два держбанки ПриватБанк та Ощадбанк, Універсалбанк (на ліцензії якого працює monobank), Райффайзен Банк, а також дві банківські асоціації — АУБ (Асоціація українських банків) та НАБУ (Незалежна асоціація банків України).

24 грудня до меморандуму приєдналися ще 25 організацій — 23 банки (зокрема три державні — Укрексімбанк, Укргазбанк і Сенс Банк) та дві фінансові компанії — NovaPay та RozetkaPay. У результаті кількість учасників становить 31 компанію.

Зазначалося, що «дроп-схеми» (з використанням карткових рахунків, оформлених на підставних людей) створюють значні ризики як для фінансових установ, так і для державної безпеки, оскільки часто використовуються для ухилення від податків та фінансування терористичної діяльності.

Обрати кредитну карту непросто. Та правильно обрана карта стане незамінним помічником. Ми вирішили допомагати нашим читачам у пошуку таких помічників. Для цього створили спеціальний сервіс.

Про що домовилися банки

Підписаний меморандум передбачає поступове посилення обмежень щодо проведення вихідних переказів. При цьому клієнтів поділять на 3 групи ризику: низький ризик, середній ризик і високий ризик.

У самому меморандумі не визначено критеріїв поділу, тому банки будуть керуватися нормами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення», більш відомого як «Закон про фінансовий моніторинг».

Саме на підставі викладених у ньому критеріїв під час здійснення первинного моніторингу клієнтам може бути наданий «високий ризик».

Для клієнтів, які потрапили до групи «високого ризику», планується встановити ліміт на вихідні перекази до 50 тисяч грн на місяць; для клієнтів «низького» та «середнього ризику»:

  • з 1 лютого 2025 року — у сумі до 150 тисяч грн на місяць;
  • з 1 червня 2025 року — у сумі до 100 тисяч грн на місяць.

Заявлено, що ліміти не стосуватимуться клієнтів, доходи яких підтверджено, наприклад, тих, хто отримує зарплату на банківські картки, та волонтерів.

Що важливо: якщо у жовтні минулого року Національний банк встановив обмеження лише на перекази з картки на картку (P2P-перекази. — Ред.), то тепер обмеження буде введено на всі можливі перекази, включаючи перекази за реквізитами рахунку (IBAN), які НБУ спочатку взагалі не обмежував.

Крім того, банки — учасники цієї угоди запровадять обмеження на кількість рахунків, відкритих в одній валюті для одного клієнта: не більше ніж три рахунки в одній валюті для клієнтів без документально підтверджених джерел доходів.

Депозитні, кредитні рахунки та рахунки, які відкриваються для використання програм державної підтримки (як, наприклад, «Національний кешбек»), не обмежуватимуться.

Як можна підтвердити свої доходи

Підтвердження доходів передбачає отримання документів/інформації в електронній формі. Допускаються такі документи:

  • сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7;
  • податкова декларація;
  • зарплатні відомості;
  • підтвердження зарахувань від державних органів;
  • підтверджені прибутки членів сімей;
  • документи, що підтверджують волонтерську діяльність.

Клієнти, які планують здійснювати перекази на суму, що перевищує встановлений місячний ліміт, зобов’язані надати до банку документальне підтвердження доходів під час встановлення/перегляду ділових відносин.

При отриманні подібних документів банки скасовуватимуть ліміти або встановлюватимуть їх у розмірі, що відповідає фінансовим здібностям таких клієнтів, у тому числі шляхом контролю сум надходження на рахунки.

ФОП — приготуватися до огляду!

Ще одним важливим пунктом підписаного меморандуму є запровадження підвищеного контролю ФОП (фізособ-підприємців).

Так, для нещодавно організованих ФОП (до 6 місяців) із сумою річного доходу згідно з 1 групою оподаткування буде запроваджено поглиблене вивчення його бізнес-діяльності та посилений моніторинг операцій з рахунку відповідно до суми середньомісячного доходу за 1 групою оподаткування. Такі ФОП автоматично потрапляють до категорії клієнтів «високого ризику».

Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2−3-ї групи відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу.

У підписаному банками меморандумі запроваджено нові критерії ризику, які банкам рекомендують використовувати для перевірки ФОП:

  • різке збільшення операцій із рахунку;
  • нульовий залишок на початок та кінець дня;
  • дроблення переказів, зокрема, круглими сумами.

Що про меморандум думає Національний банк

Голова НБУ Андрій Пишний на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, коментуючи факт підписання цього меморандуму, заявив, що меморандум не посилює фінансовий моніторинг та оцінювання клієнта у банках і не вводить додаткові обмеження для клієнтів.

Коментар Пишного — це єдина згадка меморандуму Національним банком.

Цікаво, що цей меморандум з’явився не на сайті НБУ, а як ініціатива двох банківських організацій та кількох найбільших банків (до яких пізніше приєдналися решта великих банків).

Фінансисти чудово пам’ятають, що ініціатива НБУ щодо обмеження карткових переказів обговорювалася майже 9 місяців і лише 1 жовтня була оформлена законодавчо; при цьому регулятору довелося відмовитися від частини початкових ідей і істотно пом’якшити запроваджувані обмеження. Крім того, було заявлено, що це обмеження — тимчасове та вводиться строком на 6 місяців (до 1 квітня 2025 року).

З ким зібралися «воювати» банки

Офіційна мета меморандуму — бажання «посилити фінансовий моніторинг у рамках євроінтеграційних прагнень України», а також «боротьба з тіньовою економікою».

Вдарити по «дропах» (або «грошових мулах». — Ред.) — особах, які добровільно та за винагороду надають свої банківські рахунки зловмисникам, щоб ті «проганяли» через них великі суми коштів, ухиляючись від сплати податків. В кінцевому підсумку завдати нищівного удару по тіньовій економіці.

Свого часу у Нацбанку оцінювали обсяг операцій за участю «дропів» у 200 млрд грн на рік. Зрозуміло, що такі суми мають виключно оціночне значення, точних даних про обсяги тіньової економіки немає.

По кому можуть вдарити подібні обмеження

До групи ризику автоматично потрапляють усі громадяни, які мають рахунки в кількох банківських установах та періодично виконують операції між своїми рахунками. Відомі випадки, коли банк навіть перекидання однієї й тієї ж суми між двома рахунками одного клієнта — картковим та депозитним — сприйняв як оборот і вимагав від клієнта надати підтверджуючі документи на кінцеву суму.

Ректор міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко вважає, що з найсуттєвішими обмеженнями на карткові перекази стикнуться студенти та пенсіонери, оскільки їх віднесуть до групи «високого ризику». Професор Савченко пояснює це тим, що доходи студентів та пенсіонерів незначні чи взагалі не зафіксовані.

Вдарить меморандум і по волонтерах. У волонтерському середовищі побоюються, що нововведення ускладнять процес збирання грошей, особливо якщо збирається велика сума на щось «серйозне». І хоча Пишний категорично заявив, що меморандум не позначиться на роботі волонтерів, але побоювання все ж таки залишаються.

Не зрозуміло, чи збільшить ця ініціатива суму податків, що надходять до скарбниці. А ось запровадження додаткових перевірок для ФОП спонукає їх активніше закриватися й іти «в тінь». Нагадаємо, 2024 року в Україні закрили майже 210 тисяч фізосіб-підприємців, що стало рекордом за останні 5 років. Це на 32% більше, ніж було закрито у 2023 році.

Одна з цілей — сервіси обміну криптовалют

З появою криптовалют та розвитком криптовалютного ринку у світі з’явилася альтернатива звичайним банкам. Можливість руху фінансових потоків без зайвого контролю з боку держави викликала інтерес не тільки у злочинних синдикатів, які торгують зброєю та наркотиками, а й у простих громадян, яким набридло, що держава постійно сує носа в їхню кишеню.

Створення криптовалютних бірж та сервісів обміну криптовалют дало можливість реалізувати справжню фінансову свободу.

Не дивно, що саме «крипту» та криптовалютні сервіси — біржі, обмінні пункти та інше — банки оголосили чи не особистими ворогами, активно блокуючи рахунки всіх клієнтів, викритих в активних операціях із криптовалютами.

Днями стало відомо, що в Україні за вказівкою Державної служби спецзв’язку та захисту інформації заблокували одну із найстаріших місцевих криптовалютних бірж — KUNA. Блокування було здійснено через рішення Шевченківського райсуду Києва щодо звернення бюро економічної безпеки.

«Тіньова» економіка сміється?

Багато експертів сходяться на думці, що подібні ініціативи можуть лише на якийсь час ускладнити роботу «тіньовиків». А викорінити проблему такими методами неможливо.

В умовах падіння рівня життя в Україні завжди знайдуться охочі «підзаробити» або на продажу власних карткових рахунків, або допомагаючи «дроперам» з оформленням «мулів» безпосередньо у відділенні банку.