0 800 307 555
0 800 307 555

Що відбувається з обмінниками в Україні

Чи готовий ринок до нових умов

Наприкінці липня Національний банк виступив із заявою, в якій звинуватив небанківські обмінні пункти у спекуляціях та штучному завищенні курсів іноземних валют. Було сказано так:
Зміст

«Небанківські установи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, почали штучно завищувати курс у готівковому сегменті валютного ринку, фактично підтримуючи цим існування «банкоматного туризму». Таке підвищення курсу виглядає безпідставним на тлі відносної стабілізації попиту та пропозиції у безготівковому сегменті валютного ринку та може свідчити про виключно спекулятивні підходи до курсоутворення небанківськими установами».

Як один із заходів, спрямованих на «мінімізацію спекуляцій та створення дійсно конкурентного середовища», НБУ заборонив небанківським фінансовим організаціям та операторам поштового зв'язку інформувати населення про курси валютообміну за допомогою електронних цифрових табло.

Вранці 30 липня всі табло обмінних пунктів показували не курси купівлі-продажу долара, євро та польського злотого, а найрізноманітніші написи та гасла.

Крім того, у заяві Національного банку було окремо зазначено, що «небанківські установи ухиляються та практично не сплачують податок на прибуток. Так, сплачений податок на прибуток таких компаній становить лише 0,00185% від обсягу купленої ними валюти або близько 7 млн грн за рік на весь ринок».

За оцінками НБУ, у першому півріччі 2022 року середня сума податку на прибуток, сплачена одним підрозділом відповідних небанківських установ, склала... 165 грн на місяць.

Що ж крилося за сухою мовою нацбанківських документів?

Щоб розуміти, що ховається за мовою чиновників, підпишіться на наш телеграм-канал. Ми завжди пояснюємо складні речі простими словами.

Посилення вимог

По суті, було заявлено, що фінансові компанії, які займаються валютообмінним бізнесом, не лише спровокували паніку на ринку, але й отримували надприбутки, при цьому не сплачуючи майже нічого до бюджету. Що в умовах воєнного часу зовсім неприпустимо.

По ринку почали гуляти чутки, що Національний банк збирається суттєво посилити умови роботи небанківських обмінних пунктів, і заборона використання цифрових табло – це лише початок.

Незабаром чутки підтвердились. Національний банк сформулював низку вимог до облаштування обмінних пунктів. Зокрема, обмінний пункт повинен мати:

  1. камери відеофіксації з роздільною здатністю 3 мегапікселі;
  2. відеореєстратор із можливістю безперервної реєстрації процесу валютообміну;
  3. жорсткий диск, на якому накопичувалися б і зберігалися всі відеозаписи за останні два тижні (за твердженням фахівців, обсяг такого жорсткого диска – близько 4 Тб);
  4. джерела безперебійного живлення, що дозволяють працювати без електрики 12 годин.

За найскромнішими підрахунками, на дообладнання кожного обмінника довелося б витратити від 30 до 40 тисяч гривень.

Пізніше вимоги відкоригували, прибравши явно абсурдні (наприклад, камери з роздільною здатністю 3 Мп та джерела безперебійного живлення, хоча багато людей не тільки купили, але встигли навіть їх встановити).

Авансовий податок на прибуток

Проте ключовою вимогою у «боротьбі з обмінними пунктами» стало «справедливе оподаткування» з метою змусити отримувачів «надприбутків» поділитися.

Так народилася ідея запровадити для небанківських фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, обов'язок сплачувати фіксовану суму авансового податку на прибуток.

Внесок робитиметься щомісячно небанківською фінансовою установою (фінкомпанією) за кожний структурний підрозділ у розмірі 3 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня календарного року (у 2022 році – 19 500 гривень).

Ідея отримати на рівному місці понад 900 млн гривень додаткового доходу до бюджету країни на рік видалася настільки привабливою, що законопроєкт № 7655, який втілює цю ідею в життя, був ухвалений у першому читанні менше ніж через місяць після своєї появи.

Один із ініціаторів цього закону – власник фінансової компанії «Альфа Інвест Груп» Денис Дмитрук – вважає, що його ухвалення має важливе значення для стабілізації курсу долара та роботи ринку готівкового валютообміну в цілому.

Обмінні пункти, на його думку, повинні грамотно вибудувати свою роботу, тоді можна буде легко отримувати 1 тис. дол. на місяць прибутку з кожного відділення. І частиною прибутку можна і потрібно буде поділитися. «Ті, хто не вміє працювати – закриються».

Щодо того, що суму авансового платежу встановлено однаковою для всіх небанківських відділень, незалежно від їхнього місцезнаходження, Денис Дмитрук вважає, що питання доходу можна відрегулювати за рахунок спреду (різниці між курсом купівлі та продажу. – Ред.): у великому місті, де більше обігу, він має бути меншим, а в маленькому містечку чи селищі – більшим. В результаті заробітки будуть приблизно однаковими.

«У результаті, всі виграють від цього закону, – стверджує Денис Дмитрук, – держава отримає гроші за рахунок податків, населення менше бігатиме за обмінками, а правильні обмінники розширять спред і зароблять додатково для країни прибуток».

Відкат на 30 років назад

З Дмитруком не погоджується керівник іншої небанківської фінансової компанії, який попросив не називати його ім'я та організацію.

«Національний банк дуже добре підрахував наші прибутки, але абсолютно не врахував наші витрати. Адже, крім витрат на саме відділення, є ще й зарплата офісу фінансової компанії, плата за оренду тощо. Національний банк посилює вимоги до обладнання обмінних пунктів, змушуючи витрачати великі суми на їх облаштування, і далеко не завжди доходи від того чи іншого обмінного пункту можуть окупити ці витрати».

За словами співрозмовника, зростає мінімальна зарплата, зростають відрахування від зарплати персоналу.

До того ж відділення у якомусь мало популярному місці чи невеликому населеному пункті приносить набагато менше прибутку. В умовах, коли треба буде платити за них усі однакові авансові платежі, частину доведеться закрити. Це призведе з одного боку до зростання безробіття за рахунок звільнення персоналу таких відділень, а з іншого – зниження пропозиції валютообмінних послуг на ринку.

«В результаті підвищиться тіньова складова. На валютообмінний ринок повернуться «міняли» та «кидали» з 90-х минулого століття, тобто ми повернемось на 30 років назад».

***

Чи буде це вигідно державі? Навряд чи. Зароблять лише правоохоронні органи, які знову, як і раніше, «кришуватимуть» чорний ринок валютообміну.

Хоча в НБУ переконані, що шанси на формування чорного ринку а-ля 90-ті мінімальні:

«Національний банк обов'язково враховує всі можливі сценарії розвитку подій під час ухвалення того чи іншого рішення. Водночас відсутність панічних настроїв, адекватні пропозиції валюти у готівковому сегменті ринку торгівлі валютними цінностями та можливість купити готівкову валюту за ринковим, а не спекулятивним курсом, мінімізують шанси на формування чорного ринку».

А тим часом закон № 7655 прийнято в першому читанні, і Верховна Рада ухвалила скоротити термін підготовки його до другого читання. Це означає, що на ринку готівкового валютообміну незабаром буде революція. Чи стане від цього краще простим українцям, покаже час.