0 800 307 555
0 800 307 555

Kyiv Smart Card – як це працює?

Ми протестували Kyiv Smart Card на всіх видах столичного транспорту

З 1 листопада 2019 року Київ має стати першим містом України, де оплата проїзду в муніципальному громадському транспорті буде повністю безготівковою. Жетони метро і паперові квитки на наземні види транспорту має замінити єдиний електронний квиток. Я протестувала, чи готовий міський транспорт до його запуску і наскільки зручно ним користуватися.
Зміст

Що таке єдиний електронний квиток

Єдиний електронний квиток дозволяє безготівково оплачувати проїзд у всіх видах міського транспорту. Закон про нього набув чинності ще в травні 2017 року.

Першим запустити таку систему планує Київ. З листопада оплатити проїзд у будь-якому столичному муніципальному транспорті можна буде за допомогою електронного проїзного – Kyiv Smart Card, його одноразового аналога – QR-квитка або ж Картки киянина (для пільговиків). Для цього будь-який з них потрібно прикласти до зчитувального пристрою – турнікету (в метро) або валідатора (в наземному транспорті). А у контролерів будуть спеціальні пристрої, що визначають, чи провів пасажир свій квиток через валідатор.

Як купити і поповнити Kyiv Smart Card

Зараз Kyiv Smart Card можна купити в метро і Т-кіосках. В метро її продають у касах на станціях «Хрещатик», «Театральна», «Майдан Незалежності», «Академмістечко», «Лісова», «Арсенальна», «Теремки», «Видубичі», «Сирець», «Почайна». Також картку можна купити в терміналах «Е-квиток». Вони є на 16 станціях – крім перерахованих вище, ще на «Героїв Дніпра», «Деміївській», «Палаці спорту», «Бориспільській», «Золотих воротах» і «Університеті». Станом на 10 вересня, за словами Яни Семенюк, прес-секретаря департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київміськадміністрації (КМДА), було продано 73081 е-карту.

Вигляд вона має ось такий:

Так виглядає Kyiv Smart Card

Свою Kyiv Smart Card я купувала на найближчій до будинку станції «Академмістечко». Касир, до якого я звернулася насамперед, мені відповіла, що не продає їх і порадила пройти на касу іншого виходу станції або скористатися терміналом. Друга ідея мені сподобалася більше, оскільки чинний термінал з написом «е-Квиток» стояв поруч. І купити в ньому карту виявилося зовсім нескладно. Потрібно лише натиснути на «Придбати картку» і завантажити в купюроприймач 50 гривень. Банківські картки він, на жаль, не приймає.

Для купівлі поїздок потрібно натиснути «Поповнити картку». Далі в підменю набираємо 12-значний номер картки, зазначений зі зворотного боку внизу, і обираємо кількість поїздок. Максимально за раз можна оплатити 50. Тут діє той самий принцип, що і з проїзними метро – що більше поїздок купуєш, то дешевше виходить. До 10 поїздок будуть коштувати 8 гривень за кожну, 10-19 – 7,70 гривень, 20-29 – 7,40 гривень, 30-39 – 7,10 гривень, 40-49 – 6,80 гривень та 50 поїздок – 6,50 гривень за кожну.

Я купила 10 поїздок за 77 гривень. А ось на те, що термінал не дає решти, я звернула увагу вже після того, як завантажила у нього 100 гривень і отримала чек. На чеку була вказана сума решти (23 гривні) і одноразовий 16-значний код. За його допомогою цю решту можна потім витратити в терміналах «Е-квиток» на два види послуг: поповнити цю саму картку або купити іншу. До речі, на самому терміналі щодо решти зазначена суперечлива інформація. Під монітором сказано, що він решти не дає, при цьому нижче біля купюроприймача є віконце з написом «Решта».

Як я зрозуміла, поки що не всі турнікети в метро підключені до Kyiv Smart Card. «Проходьте через другий або четвертий», – порадила чергова на станції «Академмістечко», побачивши у мене в руках синю картку. На цих турнікетах висить спеціальна синя наклейка.

Після купівлі картки того ж вечора я вирішила її зареєструвати в особистому кабінеті на порталі електронних послуг Києва, як рекомендувалося на її зворотному боці. Для реєстрації потрібно вказати свій телефон або пошту і придумати пароль. Після реєстрації праворуч в особистому кабінеті серед іконок різних сервісів обираємо «Електронний квиток». У вікні зліва реєструємо свою транспортну картку, ввівши її номер і пін-код.

Тут її можна буде заблокувати, якщо картка раптом загубиться або її вкрадуть, а решту поїздок перекинути на нову (також у цьому разі можна зателефонувати на гарячу лінію (044) 366 55 55).

А ще через особистий кабінет картку зручно поповнювати. Для цього обираємо опцію «Одноразові поїздки", вказуємо їх кількість і натискаємо «Додати до кошика». Потім переходимо в кошик і платимо банківською карткою. Куплені поїздки відразу ж з'являються на картці.

Крім цього, Kyiv Smart Card можна поповнити:

  • на зазначених вище станціях київського метро;
  • у мобільному додатку KyivSmartCity (той самий особистий кабінет, але в смартфоні);
  • в терміналах EasyPay, Ibox, 2click (в мережі EasyPay буде без комісії, Ibox бере комісію від 2 до 12 грн, а 2click – від 3 до 9,75 грн залежно від суми платежу);
  • через Portmone (без комісії);
  • за допомогою KyivPayBot і KyivMetroBot в Телеграм і Facebook.

Незабаром, як обіцяють розробники, її можна буде поповнити також через системи Приват24, Ощад 24/7, у терміналах самообслуговування обох банків, а також в платіжній системі EasyPay.

До речі, решту, яку мені термінал видав у вигляді коду на чеку, я вирішила витратити на поповнення картки в тому ж терміналі «Е-квиток».

Послідовність дій в цьому разі така:

  • обираємо «Поповнити картку»;
  • вказуємо її номер;
  • обираємо кількість поїздок і натискаємо праву клавішу зі стрілкою;
  • випадає сума платежу – під нею внизу посередині потрібно натиснути кнопку «Використати код решти»;
  • набираємо 16-значний одноразовий код, який зазначено на чеку.

Сума решти висвітиться під сумою платежу. Якщо вона менша за вартість поїздок, потрібно доплатити різницю. Я поповнювала картку на три поїздки за 24 грн, а сума решти – 23 грн. Тому я поклала одну гривню в приймач.

Нюанси використання Kyiv Smart Card

Я протестувала роботу електронного проїзного на всіх видах громадського муніципального транспорту: в метро, автобусі, тролейбусі, трамваї, фунікулері і міській електричці. Неохопленим залишився лише швидкісний трамвай, який під час підготовки тексту був закритий на ремонт.

Маю визнати, що скрізь Kyiv Smart Card спрацьовувала без проблем. І валідатори, і турнікети були підключені і добре її зчитували. При прикладанні на екрані з'являється напис «Квиток дійсний» і вказується кількість поїздок.

Всі свої пересування потім можна побачити в особистому кабінеті киянина.

Якщо проходити через турнікет в метро, фунікулері, міській електричці – то карткою можна заплатити і за іншу людину. Так само, як це можна було зробити за допомогою картки метро. А ось в автобусах, тролейбусах і трамваях, де встановлено валідатори, можна оплатити тільки свій проїзд.

До мінусів Kyiv Smart Card можна віднести і те, що її не можна повернути і отримати гроші назад, як це було з карткою метро. З неї також неможливо зняти залишок, і якщо нею не користуватися більш ніж 365 днів, то всі куплені поїздки анулюються.

Але головним питанням для мене була можливість використання електронного проїзного в маршрутках, якими іноді доводиться користуватися. Інформація, озвучена представниками КМДА на початку вересня про те, що система тестується на шести маршрутах двох приватних перевізників, виявилася, м'яко кажучи, перебільшенням.

Як уточнила Яна Семенюк, зараз тестування проводиться тільки на одному маршруті – № 208 (56Д). «Використання електронного квитка в маршрутних таксі поки що недоступне для пасажирів, тестування здійснюється технічними фахівцями», – заявила прес-секретар департаменту КМДА.

Маршрутка №208 курсує від вулиці Чорнобильської до станції метро «Голосіївська» і є одним з 19 маршрутних таксі комунального підприємства «Київпастранс». Щоб прояснити ситуацію, я вирушила на кінцеву зупинку на вулиці Чорнобильська.

У автобусі «Богдан», що стояв в черзі на рейс, на поручні справді був встановлений валідатор. Але він не працював, про що сигналив червоний індикатор зверху. За словами водія, його встановили близько двох тижнів тому, і відтоді поки що так і не підключали. «Начебто має запрацювати з листопада. Тільки як пасажири з усього салону, особливо якщо він буде переповнений, зможуть скористатися одним валідатором, я не уявляю», – справедливо зауважив він.

Валідатор в маршрутці

За словами Семенюк, київська влада розраховує підключити приватних перевізників до автоматизованої оплати проїзду до 2021 року.

QR-квиток

Для гостей столиці і городян, які рідко користуються громадським транспортом, передбачені QR-квитки – одноразові квитки у вигляді QR-коду. Коштують вони 8 гривень і дійсні 15 днів з моменту купівлі. Купити їх можна в особистому кабінеті на порталі електронних послуг, у терміналах Ibox, 2click і EasyPay, а також в терміналі на станції метро «Льва Толстого» – єдиної поки що станції, де є турнікети для проходу з QR-квитком. Інші станції поки що ними не обладнані. QR-код, який треба піднести до зчитувального пристрою, можна вивести на екран смартфона (якщо квиток купувався в особистому кабінеті), або ж він буде роздрукований на чеку (якщо купувався в терміналі).

Турнікети для проходу з QR-квитком

Я свій перший QR-квиток купила в кабінеті киянина і вирішила скористатися ним в автобусі, але не змогла. Я кілька разів підносила свій смартфон на Android з QR-кодом на екрані до валідатора, але той постійно видавав повідомлення «Картка порожня або відсутня».

Я звернулася за консультацією до Максима Лихоліта, IT-фахівця КМДА, який займається розробкою електронної системи проїзду. Проблема, за його словами, була в тому, що я користуюся безконтактною системою оплати Google Pay, яка використовує NFC-модуль телефону. «Ви підносили до валідатора смартфон зверху, і він насамперед ловив і зчитував його NFC-модуль. Обладнання для зчитування QR-коду розташовано нижче, і воно в цьому разі просто не встигає спрацьовувати», – зазначив експерт. Він також додав, що валідатори поки що не читають банківські картки і розпізнають лише картки киянина. У мене її немає, тому і з'являлося повідомлення про помилку.

Що робити в такому разі? Є три варіанти:

  • вимкнути NFC-модуль під час використання QR-квитка;
  • акуратно піднести смартфон до оптичної частини валідатора, яка знаходиться в його нижній частині, щоб він першим зчитав QR-код, а не радіомодуль з інформацією про банківську картку;
  • роздрукувати QR-квиток і піднести до валідатора (з будь-якого боку).

Під час наступної поїздки в автобусі я вимкнула в телефоні NFC-модуль і успішно оплатила проїзд QR-квитком.

Свій другий QR-квиток я купувала в метро на станції «Льва Толстого». І в процесі купівлі зі мною стався невеликий казус. Термінал взяв гроші, але видав чек без QR-коду. Замість нього був напис «Платіж в обробці». Чергова на станції, подивившись на чек з подивом, допомогти мені нічим не змогла.

Я зателефонувала в службу підтримки, телефон якої є на самому чеку і на терміналі, і назвала номера чека, терміналу. Там перевірили і пояснили, що під час друку чека стався невеликий збій зі зв'язком, тому термінал код не видав. На станції я купила ще один QR-квиток, цього разу вже з кодом, і успішно пройшла через турнікет. Щодо квитка, який «застряг», то мені його прислали на e-mail.

Мені здалося, що механізм роботи QR-квитка поки що не налагоджений. Набагато зручніше оплачувати одноразову поїздку звичайною банківською картою через смартфон. Але поки що це можливо тільки в метро, фунікулері і міській електричці – там, де для контролю проходу використовуються турнікети. Вони, як правило, обладнані пристроями для зчитування NFC-модулів, які є в телефонах і безконтактних платіжних картах з «PayPass». В автобусах і тролейбусах, де стоять валідатори, складніше. Тут єдиний поки що варіант оплатити одноразову поїздку безготівковим способом – QR-квиток. Але при його використанні у мене вже двічі виникали нюанси.

Важливо!

Підібрати і оформити найкращу банківську картку найпростіше у фінансовому супермаркеті Finance.ua

👉💳 Оформити банківську картку

Висновок

Видно, що муніципальний транспорт Києва готується до запуску нової системи оплати проїзду. Але про її повноцінний запуск, так щоб електронний квиток повністю витіснив паперові, на мій погляд, поки що говорити зарано. Валідатори в наземному транспорті працюють з нюансами – бажано відключати NFC-модуль на Android, плюс вони не зчитують банківські картки, що, я вважаю, вкрай незручно. А термінали та турнікети, які продають і зчитують Kyiv Smart Card і QR-квитки, поки що є далеко не на всіх станціях метрополітену.

До того ж слабо віриться в те, що приватні компанії, які перевозять левову частку пасажирів на маршрутах, прагнуть підключитися до цієї системи. Адже це розкриє їхні реальні грошові обороти, що їм навряд чи сподобається. Хоча мені як киянці хотілося б, щоб маршрутки взагалі зникли з доріг столиці, а їх повністю замінив би муніципальний транспорт, який ходить за чітким графіком. Так, як це працює, наприклад, у Польщі та Чехії.

До плюсів електронних квитків (Kyiv Smart Card і QR-квитка) можна віднести те, що:

  • їх можна використовувати у всіх видах муніципального транспорту;
  • Kyiv Smart Card не прив'язана за часом до конкретного місяця;
  • Kyiv Smart Card можна поповнити на 50 поїздок і економити до 1,5 грн на кожній з них;
  • у влади міста буде реальна статистика користування різними маршрутами, що дасть оперативну інформацію про завантаженість маршрутів і необхідності поповнювати їх новими одиницями транспорту.

З мінусів Kyiv Smart Card я б виділила таке:

  • на відміну від проїзних, її не можна повернути і отримати назад вартість картки;
  • її потрібно використовувати хоча б раз на рік, інакше всі куплені поїздки анулюються;
  • неможливо в разі потреби зняти залишок коштів;
  • у наземному транспорті, обладнаному валідаторами, немає можливості оплатити проїзд другого пасажира.