«Дія City». Що в новому законі та чому його не люблять декотрі айтівці?

Однак чимало айтівців налаштовані більш скептично. «Дія City» вони називають «юридичним Франкенштейном» і навіть переконані, що цей закон закладе основи для «трудового рабства».

То що саме ухвалили депутати, як працюватиме «Дія City» та чи слід турбуватися працівникам IT-сектору?

Торік обсяг українського IT-експорту перевищив $5 млрд – 8,3% від всієї зовнішньоекономічної активності. Це ласий шматок економіки країни, а отже ця сфера привертає увагу державних органів. Нерідко й надмірну.

З 2012 до 2016 року під тиском опинилися як мінімум 79 компаній у сфері IT. Приводи обшуків варіюються від підозр у підробці документів, до фіскальних махінацій.

З 2017 року додалася й мотивація «протидії кіберагресії РФ». Причиною для таких обшуків став чи не будь-який софт з російським кодом.

У міністерстві цифрової трансформації ж обіцяють окремий порядок взаємодії з державними органами, що розв'яже цю проблему.

Нині більшість айтівців або наймані працівники, або ФОПи. За першого варіанту ІТ-робітники захищені трудовим законодавством і мають соціальні гарантії. Однак такий формат співпраці є доволі негнучким, а айтівці сплачують великі податки.

Модель співпраці за ФОП-ом є гнучкою, а податкові ставки значно нижчі. Однак у такому разі про будь-які лікарняні, декрети й інші соціальні гарантії айтівець може забути.

Чиновники ж кажуть, що нова форма зайнятості – гіг-працівники та гіг-спеціалісти – поєднає в собі переваги згаданих вище моделей.

У Мінцифри планують закласти підґрунтя для нового витка розвитку ІТ-галузі в країні. І цілі справді амбітні:

• створити додаткові робочі місця (з 200 тис. до 450 тис. до 2025-го року);
• збільшити долю ІТ-сектору в економіці країни до 10% (зараз це близько 3-4%).

У законі прописані свобода діяльності, невтручання та добровільність резидентства в «Дія City».

Податкова ставка в «Дія City» визначатиметься окремим законом, який все ще на розгляді парламенту. Згідно з ним, пропонується:

• 5% ПДФО;
• 1,5% військового збору;
• ЄСВ 22% з мінімальної зарплати.

Загалом же в Україні ПДФО становить 18%, а ЄСВ сплачується з усієї зарплати залежно від її розміру.

Ухваленим законом гарантується стабільність умов правового режиму на мінімум 25 років. Дозволяються лише зміни, які покращуватимуть становище резидентів «Дія City».

Стати резидентом «Дія City» можуть стартапи, аутсорсинги, R&D і продуктові IT-компанії, які мають статус юридичних осіб в Україні.

Серед вимог до чинних гравців ринку:

• 90% доходу компанії має надходити внаслідок ІТ-послуг;
• середня зарплатня має становити не менше 1200 євро;
• компанія повинна мати не менше 9 працівників.

90% прибутку стартап-резидентів «Дія City» теж мають йти з ІТ-послуг. Зареєстрованими стартапи мають бути не менш як за 24 місяці, а сума їхнього річного доходу повинна не перевищувати 7 мільйонів гривень.

Для того, щоб «Дія City» запрацювала, прийнятий закон має підписати президент. Також парламент повинен ухвалити податкові зміни у другому читанні. Коли це трапиться – поки невідомо.

Згідно з планами Мінцифри, уся правова база для «Дія City» має бути готова до цьогорічного листопада. Далі певний час піде на створення та тестування реєстру резидентів «Дія City».

Повноцінний запуск проєкту планується до лютого 2022 року.

Насправді є чимало схвальних відгуків на «Дія City».

Так-от, у Європейській Бізнес Асоціації називають прийняття закону «без перебільшення однією з головних подій у житті українського ІТ за останні роки». За їхніми словами, «Дія City» «пропонує докорінну зміну звичного механізму роботи індустрії на новий лад».

Співзасновник та член ради директорів IT-компанії SoftServe Тарас Кицмей переконаний, що «Дія City» «спрямована на те, щоб зберегти конкурентну здатність українських компаній і надати їм більше гнучкості».

У Мінцифрі ж заявляють, що проєкт підтримують 22 провідні українські організації, що працюють у сфері ІТ. Серед списку – EPAM Україна, Genesis, Reface, Banza, Київстар, Датагруп та інші компанії.

«Податковий законопроєкт підтримали всі асоціації. Тому що бетонуються одні з найкращих податкових умов у світі. IT Ukraine, EBA, усі асоціації, які існують, Американська торговельна палата, американська асоціація, IT-кластери у Львові, Харкові. Постійно комунікую з усіма. Я максимально відкритий», – переконує глава Мінцифри Михайло Федоров.

Виявляється, навіть уже є черга серед компаній, які хочуть стати резидентами Дія City, каже Федоров.

Проте й негативних відгуків не менше. Так, згідно з опитуванням на DOU.UA (найбільшій IT-спільноті України – ред.), 80% користувачів ресурсу висловилися проти «Дія City».

У Головному юридичному управлінні парламенту у висновках до законопроєкту ж застерігали, що досвід запровадження в Україні якихось «окремих» умов для «окремих» галузей досі був негативним.

Гільдія IT-фахівців – чи не основний хейтер «Дія City».

У коментарі Finance.ua президент організації Єгор Чумаков, радив звернути увагу на статтю 27 закону, де йдеться про утримання від вчинення конкурентних дій.

За його словами, цей пункт загрожує «трудовим рабством», адже він зобов'язує айтівців не працевлаштовуватися у конкурентів цілий рік після розірвання попереднього договору.

А поняття «конкурентів» закон не конкретизує, отже, може мати широку інтерпретацію.

«Ця норма може дуже широко трактуватися. У результаті можемо отримати кабальний контракт, згідно з яким компанії прив'язуватимуть до себе співробітників», – каже Чумаков.

Також він називає нововведені статуси гіг-працівників і гіг-спеціалістів – «юридичними Франкенштейнами». За його словами, усі соціальні гарантії цих статусів – під сумнівом.

«Гіг-працівник – хто? Він не ФОП, і не співробітник. Ні трудовий кодекс, ні що інше їхню роботу не регулює. То куди жалітися у разі порушення своїх прав?», – резюмує він.