Скасування заочки, скорочення бюджетників і бакалаврат за три роки

Законотворець, мовлячи про «індивідуальну освітню траєкторію здобувача вищої освіти», має на увазі, що здобувач вищої освіти зможе свідомо й зважено обрати:

• освітню програму;
• заклад вищої освіти;
• види та форми здобуття освіти;
• строк здобуття освіти;
• навчальні дисципліни.

Тож пропоновані зміни до освітнього законодавства сфокусовані на тому, щоб налаштувати освітній процес під індивідуальні потреби студента, надати йому свободи для самореалізації. А отже, зробити навчання максимально ефективним.

Слід розрізнювати галузь знань (ширше поняття) і спеціальність (вужче й конкретніше).

Наприклад, галузь 22 Охорона здоров’я має такі спеціальності: 221 Стоматологія; 222 Медицина; 223 Медсестринство; 224 Технології медичної діагностики та лікування; 225 Медична психологія; 226 Фармація, промислова фармація; 227 Терапія та реабілітація; 228 Педіатрія.

Актуальна норма. Вступаючи на перший курс, студент, у свої переважно 17–18 років, повинен зробити доленосний вибір — обрати конкретний фах на все життя. Це не всім вдається — у результаті після 1–2 року навчання в певної частини студентів з'являється розчарування.

Міністр освіти Оксен Лісовий окреслює, як це працює: «Зміни у системі вищої освіти давно назріли. Про це говорять студенти та викладачі, керівники ЗВО та роботодавці. Ми бачимо це на прикладі українців, які здобули вищу освіту, але ніколи не працювали за спеціальністю. Бо помилились у виборі або взагалі її не потребували. Інші ж після закінчення ЗВО змушені були здобувати ще якусь неформальну освіту, щоб зрештою отримати фах та знайти роботу».

Пропоновані зміни. Законопроєкт пропонує запровадити міждисциплінарні бакалаврські програми. Здобувачі освіти зможуть спочатку вступити на галузь (програму, яка включає групу спеціальностей). А далі, після 1–2 курсу навчання, вже свідомо обрати спеціальність.

Тож ким насправді стати — ерготерапевтом, стоматологом чи педіатром — не доведеться вирішувати тоді, коли в тебе ще зовсім приблизні уявлення про майбутній фах. Натомість зріліший вибір дасть людині реальну самореалізацію, а суспільству — кращі та більш мотивовані кадри.

Навчання у виші передбачає фіксовану кількість годин — лекційних, практичних, семінарських, самостійної роботи тощо. Водночас студенти набирають т. зв. кредити ЄКТС.

Актуальна норма. Чотири роки бакалаврської освітньої програми — це 240 кредитів ЄКТС, тобто в рік — зазвичай по 60 кредитів ЄКТС.

Пропоновані зміни. Річне академічне навантаження студента-контрактника становитиме від 30 до 80 кредитів ЄКТС. Звісно, це великий розкид, отже, й різна інтенсивність навчання. Такий підхід дасть змогу студенту самостійно вирішувати, як розподілити кредити упродовж терміну навчання.

Наприклад, 240 кредитів освітньої програми можна засвоїти, як і раніше, за 4 роки. Або ж, узявши темп та опановуючи в рік по 80 кредитів, впоратися за 3 роки (до речі, в разі скорочення строку навчання розмір оплати за весь строк навчання не зменшується). Або, навпаки, піти повільнішим кроком, опановуючи по 30, 40, 50 кредитів із року в рік. І це буде зручно для працевлаштованих студентів (а таких немало) — їхнє навчання не перетворюватиметься в сакраментальне «аби здати».

Важливо:

Пропозиція законопроєкту цілком узгоджується з європейськими практиками. Наприклад, на сайті Штутгартського університету йдеться: «Стандартний термін навчання — це кількість семестрів, упродовж яких можна завершити курс навчання. У Штутгартському університеті це зазвичай:

• 6 семестрів для отримання ступеня бакалавра;
• 4 семестри для магістратури.

Середня тривалість курсу навчання часто перевищує стандартний термін навчання. На це є різні причини. Наприклад, перебування за кордоном, повторні іспити або добровільне стажування можуть подовжити термін навчання.

Як правило, для програм бакалавра та магістра встановлюється максимальний термін навчання, який не може бути перевищений — для програм бакалавра це, як правило, 10 семестрів, для програм магістратури, як правило, 8 семестрів».

Можливість проходити за рік від 30 до 80 кредитів ЄКТС — ця норма не поширюється на осіб, які навчаються за державним (регіональним) замовленням, за кошти цільових пільгових державних кредитів, — їхнє академічне навантаження не може бути меншим, ніж передбачене навчальним планом вишу на відповідний рік навчання.

Актуальна норма. В Україні наразі розрізнюють три основні форми навчання: денна; вечірня, заочна. Так було ще в СРСР — так є й досі, але, схоже, анахронізм своє доживає.

Згідно з даними Державної служби статистики України, кількість студентів у ЗВО на початок 2022/23 навчального року за формами здобуття освіти розподілялася так:

• загалом — 1 053 770 осіб;
• денна — 797 598;
• заочна — 252 963;
• вечірня — 1 374.

Тож попит і споживач є, але якість навчання на цих формах не однакова. Як слушно зазначено в доповіді Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, «забезпечення якісної освіти неможливе без системної та ефективної взаємодії усіх учасників цього процесу».

Пропоновані зміни. Законопроєкт пропонує скасувати заочну та вечірню форми здобуття освіти та запровадити натомість дистанційну. Тобто вже від 2024 року вступники обиратимуть або денну, або дистанційну форми здобуття освіти. Саме так усе влаштовано в ЄС, тож ідеться про гармонізацію української системи з європейською.

Дистанційна форма передбачає максимальну гнучкість планування. Як сказано на сайті Берлінського університету імені Гумбольдтів, «у дистанційному навчанні ви не прив’язані до фіксованого розкладу чи часу занять. Оскільки ви вивчаєте матеріал у своїх чотирьох стінах, можете розподілити свій час оптимально для вас. Навчальні матеріали будуть надсилатися вам традиційною або електронною поштою. Звісно, також не варто пропускати компетентні консультації, оскільки контакти можуть допомогти вам і на відстані».

Важлива теза для українських студентів, які нині навчаються в бакалавраті й магістратурі на заочній та вечірній формах: ви зможете завершити навчання й отримати дипломи. Тож перехідний період буде.

У навчальному процесі розрізняють обов’язкові та вибіркові дисципліни.

Актуальна норма. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» (ст. 62, п.15) вибіркові дисципліни в освітній програмі та навчальному плані повинні становити не менш як 25% загальної кількості кредитів ЄКТС.

Пропоновані зміни. Маючи на меті, з одного боку, підвищити стандарти для регульованих спеціальностей, а з другого боку — забезпечити академічну свободу й автономію для нерегульованих, законопроєкт пропонує:

• для регульованих спеціальностей — зменшити кількість вибіркових компонентів освітніх програм із 25% до 10%;
• для нерегульованих спеціальностей — мінімальний відсоток вибіркових курсів залишити на рівні 25%, із можливістю збільшувати до 50%.

Ще одна зміна стосуватиметься державного замовлення, тобто навчання на бюджетній формі. З обсягами держзамовлення на 2023/2024 навчальні роки можна ознайомитися за посиланням.

«Сьогодні маємо таку ситуацію, що людина є контрактником, або бюджетником. Ідеться про те, що держава платить 0% або 100% за її навчання. І це достатньо проблематична річ, бо вона не дуже справедлива в багатьох випадках», — звертає увагу заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький.

За його словами, бюджетників стане менше:

«Один із наступних елементів – це зміни до системи бюджетного фінансування вищої освіти. У нас бюджетників стане менше, але держава доплачуватиме контрактникам через так звані гранти. Це означатиме, що студент отримуватиме, можливо, часткову підтримку. Формально він чи вона вважатимуться контрактниками, але, наприклад, держава буде платити 80% чи 90% за її контракт».

Механізм, як держава доплачуватиме контрактникам, який буде розмір цих грантів, і хто все ж таки вчитиметься на бюджеті, мають прописати в наступному законопроєкті. Його планують презентувати в листопаді.

Але, зі слів Винницького випливає, що держава сама визначатиме, які конкретно фахівці будуть їй потрібні.

«Ми однозначно знаємо, що треба лікарі, вчителі чи інженери-будівельники. Більш проблематично замовляти юристів, менеджерів, філологів, економістів, політологів, соціологів. Це не означає, що від них відмовляться. Однак такі спеціальності мають здобуватись через гранти з бюджетного фінансування», — пояснив він.

Законопроєкт № 10177 містить низку прогресивних ідей: надає здобувачам освіти більше можливостей самостійно обирати спеціальність, термін навчання, дисципліни. Також посилює автономію вишів. Усе це сукупно працює на те, щоб зробити навчання суб’єктним, гнучким, ефективним та відповідним європейським стандартам.

Утім, попереду ще чимало роботи — і над самим законопроєктом, і над реалізацією освітніх реформ.