Валютна лібералізація в Україні: що змінилося

В контексті України, розповісти є про що, адже лише нещодавно Національний банк впровадив найбільший пакет пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни.

Валютна лібералізація — це процес поступового усунення або послаблення обмежень на операції з іноземною валютою, що регулюються державою, та запровадження ринкових механізмів валютного курсу. Такі кроки часто передбачають дерегуляцію валютного ринку, дозволяючи ринковим силам визначати обмінні курси та помʼякшувальні обмеження на рух капіталу.

Для нашої держави лібералізація іноземної валюти була важливим аспектом економічних реформ, спрямованих на інтеграцію у світову економіку. Історично валютне регулювання України пройшло кілька етапів розвитку. Цей шлях розпочався ще у 1990-х роках, після отримання незалежності.

Під час розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала жорстко регульовану економіку, включаючи суворий валютний контроль. У перші роки незалежності були запроваджені керовані обмінні курси та обмежена конвертованість української гривні.

Однак у наступні роки спостерігався поступовий зсув у бік більшої лібералізації валютного ринку, що було спричинено прагненням країни до європейської інтеграції та збільшенням іноземних інвестицій. Ухвалення Закону про валютне регулювання та контроль 1993 року заклало основу для подальшої лібералізації, уможлививши розвиток більш гнучкого та прозорого валютного ринку.

Та особливо важкої турбулентності українська економіка зазнала 2014-2015 роках, після вторгнення російських військ на Схід країни. Посилилася ця турбулентність й в 2022, після початку повномасштабної війни.

24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну, Національний банк України ухвалив найважливішу за своєю суттю Постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану», якою суттєво обмежив багато операцій у банківській системі та на валютному ринку країни . Метою цього непростого рішення було зберегти українську банківську систему та національну валюту – гривню.

На той момент обмеження операцій було єдиним правильним рішенням, проте воно не могло тривати нескінченно. Подібно до того, як людина задихається без повітря, так і українська економіка в умовах багатьох обмежень почала згортатися, не маючи можливості підтримувати нормальне функціонування. Тому Національний банк розпочав поступове ослаблення запроваджених ним раніше обмежень. У цьому полягала суть валютної лібералізації.

Так, 2 жовтня 2023 він перейшов від режиму жорсткого фіксованого офіційного курсу до режиму «керованої гнучкості», коли офіційний курс гривні визначався на підставі результатів торгів на міжбанківському валютному ринку.

Крім того, періодично НБУ скасовував (спрощував) ті чи інші вимоги, чудово розуміючи, що кожна скасування призведе до зростання попиту на іноземну валюту та потенційного збільшення відтоку валюти з країни.

На днях Національний банк України оголосив про найбільший пакет помʼякшення валютних обмежень з початку повномасштабної війни. Він спрямований на полегшення умов бізнесу в країні, розширення його на нові ринки та підтримку відновлення економіки, а також на приваблення нових інвестицій. Зміни стосуватимуться кількох напрямів, й переважна більшість з них набрали чинності з 4 травня 2024 року, а можливість репатріювати «нові» дивіденди запрацює з 13 травня 2024 року. Якщо зупинятися детальніше:

1. Скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг.

НБУ забезпечує можливість бізнесу купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для проведення операцій з імпорту робіт та послуг.

Крім того, НБУ окремо забезпечив можливість бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових та портових зборів, штрафів, а також членських внесків. Це пов’язано з тим, що вищезазначена постанова Уряду України також частково містить відповідні операції.

2. Забезпечено можливість бізнесу репатріювати «нові» дивіденди.

Підприємства матимуть змогу репатріювати дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон, що нараховані за результатами діяльності за період, що розпочинається з 1 січня 2024 року. Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів коштом нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу.

Щоб мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності, Національний банк встановив щомісячний ліміт для репатріації «нових» дивідендів на рівні 1 млн євро в еквіваленті.

3. Надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом / орендою.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці матимуть змогу переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу / оренди без додаткових обмежень щодо предмета лізингу / оренди, а також дати укладення договору. Раніше такий дозвіл поширювався лише на лізинг / оренду транспортних засобів.

4. Пом’якшуються обмеження в частині погашення «нових» зовнішніх кредитів.

НБУ спрощує умови для купівлі валюти резидентами з метою обслуговування й повернення «нових» зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять в іноземній валюті з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки позичальників в українських банках.

Зокрема, з трьох до одного року зменшується мінімальний строк користування «новим» кредитом, за досягнення якого дозволяється купувати іноземну валюту для погашення такого кредиту.

Відповідно заборона купувати валюту для погашення «нових» кредитів застосовуватиметься виключно для погашення короткострокових кредитів строком до одного року.

Крім того, НБУ дасть змогу бізнесу купувати іноземну валюту для сплати процентів за «новими» кредитами, незалежно від строку користування кредитом.

5. Надана можливість погашати проценти за «старими» зовнішніми кредитами.

Резиденти-позичальники матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати процентних платежів за «старими» зовнішніми кредитами, що відповідно до умов кредитного договору підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року.
У межах одного договору для прострочених (станом на 1 травня 2024 року) процентних платежів надано можливість переказувати не більше 1 млн євро в еквіваленті за один календарний квартал. Водночас це обмеження не застосовуватиметься до майбутніх планових процентних платежів.

Для захисту макрофінансової стабільності також передбачено додаткові умови для проведення таких операцій:

• відсутність простроченої заборгованості за відповідним кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року;
• заборонено здійснювати купівлю та переказ коштів за рахунок кредитів чи позик, отриманих від резидентів;
• не передбачене дострокове виконання платежів чи реструктуризація прострочених платежів.

6. Пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.

НБУ дасть змогу представництвам міжнародних карткових платіжних систем та іноземних авіакомпаній купувати та переказувати іноземну валюту за кордон на рахунок нерезидента юридичної особи, чиї інтереси ці представництва представляють в Україні.

Щомісячний ліміт для проведення таких операцій (одним представництвом однієї компанії) встановлено на рівні 5 млн євро в еквіваленті.

Такі зміни, зокрема, мають посприяти подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.

Ухвалена 3 травня 2024 року Постанова №56 ознаменувала новий етап валютної лібералізації, яка суттєво спростила ведення бізнесу в Україні, зокрема, залучення нових інвестицій, що є критично важливим в умовах, коли війна ще триває.

Однак, варто усвідомлювати, що такі послаблення несуть у собі ризики збільшення відтоку капіталу з України, тому за деякими напрямами НБУ встановив жорсткі щомісячні ліміти, які регламентують розмір заявок на купівлю та виведення за кордон.

У поточних умовах подібні послаблення неминуче викличуть зростання попиту на безготівкову валюту на міжбанківському валютному ринку та в разі накладення несприятливих факторів можуть сприяти поновленню ослаблення гривні. Схоже, у Національному банку прорахували можливі ризики, готові та відчувають сили та можливості купірувати всі негативні впливи.