Поки ракети над головою. Що з укриттями українських шкіл після двох років війни

Яка ситуація з укриттями для шкіл після двох років повномасштабної війни, як їх облаштовують та скільки це коштує? Відповіді на ці й інші запитання Finance.ua зібрав у цій статті.

Насправді ситуація з укриттями далека від ідеальної. За офіційною статистикою Міністерства освіти та науки (МОН), після огляду майже 26,55 тис. об'єктів закладів освіти, а це близько 95%, з’ясувалося, що укриття мають приблизно 68% з них. А це означає, що тільки такі заклади можуть проводити навчання у очній формі. Зокрема, укриття облаштовані у:

• дитячих садках – 56,1%;
• школах – 74,7%;
• профтехах – 94,78%;
• закладах фахової передвищої та вищої освіти – 87,8%.

Звісно навчальний заклад може використовувати не лише ті укриття, які розміщені безпосередньо на його території. Це можуть бути станції метрополітену, паркінги, навіть підземні торговельні центри за домовленістю.

Однак є важливе правило – ці укриття мають бути розташовані не далі, ніж за 500 метрів від школи. А в ДСНС взагалі рекомендують, щоб ця відстань була до 100 метрів.

Що ж стосується укриттів в школах, то під час освітнього процесу вони доступні виключно для учнів та персоналу школи. Це питання регулює постанова Кабміну від 19 грудня 2023 р. № 1331 «Деякі питання ведення обліку об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту».

При цьому освітній омбудсмен України Сергій Горбачов уточнив, що в позаурочний час, приміром, вночі чи у вихідні, шкільні укриття доступні для всіх охочих. Та чи відповідає це дійсності? Питання відкрите.

Відповідальність за цей процес лежить, як правило, на територіальних громадах. На практиці з цим виникає чимало труднощів. Так, наприклад, у деяких школах немає відповідних приміщень для сховища, яке можна було б облаштувати з урахуванням усіх норм Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

У деяких – укриття є, але воно не може вмістити всіх учнів та учасників освітнього процесу. За таких обставин освітній омбудсмен радить організовувати навчання, враховуючи спроможність сховища.

Тобто складати розклад так, щоб у школі одночасно перебувало не більше учнів та вчителів, ніж може вмістити в собі укриття у разі повітряної тривоги. На практиці це можна реалізувати, поєднуючи дистанційне та офлайн-навчання.

Серед інших найпоширеніших труднощів, які виникають в українських шкіл, наступні:

• відсутність опалення (температура в укритті має бути не нижче, ніж +10 °C);
• проблеми з вологістю (має бути не вище 70%, що залежить від правильної вентиляції приміщень);
• системи електропостачання, освітлення, вентиляції та каналізації потребують ремонту;
• не вистачає меблів;
• загроза підтоплення ґрунтовими водами;
• неможливість провести ремонт укриттів через близькість до зони бойових дій.

Натомість сховища мають бути обладнані так, щоб учасники освітнього процесу могли перебувати там до 48 годин. Для цього навіть найпростіші укриття мають забезпечуватися:

• місцями для сидіння;
• питною водою з розрахунку 2 літрів на добу на одну людину;
• технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
• контейнерами для зберігання продуктів;
• виносними баками для нечистот (якщо у будівлі немає каналізації);
• резервними джерелами освітлення (електричними ліхтарями, свічками чи гасовими лампами);
• первинними засобами пожежогасіння;
• засобами надання медичної допомоги;
• засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
• шанцевим інструментом (штиковими та совковими лопатами, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).

Всі ці пункти важливі. Хоч здебільшого школярі й не проводять в укриттях 48 годин, але може трапитися так, що повітряна тривога триває по 3-4 чи навіть більше годин впродовж дня, коли дитина перебуває у школі.

Відповідно увесь цей час школярі проводять в укритті. І навіть якщо у батьків є можливість забрати дитину додому, відпустити її педагог не має права аж до відбою повітряної тривоги, щоб не наражати на небезпеку.

Тож увесь цей час учні перебувають в укритті, де навіть може продовжуватися освітній процес, якщо для цього є необхідні умови чи обладнання.

Часто батьків хвилює ще одне важливе питання – чи може підвал бути укриттям? Це справді передбачено законодавством. Та при цьому такі приміщення необхідно облаштувати відповідно до мінімальних вимог. Перевіряє це спеціальна комісія, яка і надає дозвіл на те, щоб там перебували діти та щоб можна було почати очне навчання.

«З бойового досвіду та 1,5-річного досвіду розробок і впроваджень захисних споруд можу сказати, що підвальні та цокольні приміщення небезпечно використовувати для укриттів, якщо не було посилено фундамент та побудовано свого роду захисну капсулу. Тому що при влучанні в будинок, підвальні приміщення засипаються уламками будівлі, а вони, як правило, не оснащені професійною вентиляцією та системою життєзабезпечення», – розповів Finance.ua ветеран, співзасновник та директор компанії ЗСУ Щит та Бункер юа Андрій Дужак.

Ще одне поширене питання – чи обов’язково в укритті повинно бути два виходи? Це залежить від того, скільки осіб там буде перебувати одночасно.

Один евакуаційний вихід дозволяється лише у приміщенні, де одночасно перебувають не більше 50 людей. Але для закладів освіти ця цифра занадто мала.

Винятком можуть бути лише невеликі дитсадки чи школи у сільській місцевості. Тому переважна більшість шкіл повинні мати укриття з щонайменше двома виходами.

Аварійний вихід – це не лише про правила, але і про безпеку. Адже у випадку, якщо основний вихід буде пошкоджений чи заблокований, то евакуацію потрібно провести саме через другий (аварійний) вихід.

«Так, потреба в належному облаштуванні укриттів є, але найголовніша задача для держави – нарешті визначитись і надати пояснення, що таке найпростіші укриття; укриття ПРУ та подвійного використання; бомбосховища; бункери тощо.

Контролювати та забезпечувати нормативну базу захисних споруд повинні органи/комісії, які мають складатись з фахівців (конструктора, архітектори, фахівців з залізобетону й т. д.), військові інженери та профільні компанії, які розробляють якісні продукти. А не ті, хто бере з архіву проєктну документацію 80-90-х років та просуває ці вироби, як укриття. Норми та стандарти захисних споруд мають бути змінені не на базі розробок 30 річної давнини, а адаптовані під сучасні реалії та військове озброєння нового покоління.

Цей процес має відбуватись якісно та швидко. А може відбуватися, тільки при тотальному контролі та викоріненні корупції. Корупція – найголовніша перепона для розвитку інновацій та ринку. Алгоритм має бути простий та прозорий. Зрозумілий всім учасникам ринку», – коментує Дужак.

Якщо ж стан укриття в школі, де навчається дитина, не відповідає належним вимогам, то батьки мають право залишити відгук або пропозицію щодо цього через «Дію». На таке звернення мають відреагувати уповноважені органи та вжити відповідні заходи. Слід знати, що в «Дії» є дані щодо всіх укриттів на території України. Це, зокрема, дані про:

• адресу;
• години, в які укриття відчинене;
• кількість осіб, яких може вміщувати;
• доступність для маломобільних верств населення;
• фото зсередини;
• контактний номер відповідальної особи за конкретне укриття.

В «Дії» також можна оцінити стан укриття. Та залишити сповіщення про те, що необхідне вам укриття зачинене. Інформацію щодо цього передають місцевій владі.

«Кожний об’єкт має особисту специфіку по ремонту й облаштуванню. Немає якоїсь базової суми. Але можна вивести базову розрахункову формулу та закріпити її в ДБН з поясненням. Кошти можна шукати в громади, донорів, бізнесів, міжнародних фондів тощо. Наприклад, Укрексімбанк має програму лізингу та кредитування захисних споруд по програмі 5-7-9. Інші державні та комерційні теж кредитують цей напрямок. Утім, існує фактор корупції. Корупційні моменти – на совісті корупціонерів», – коментує Дужак.

Попри те, що більшість шкіл обладнані укриттями, у МОН кажуть, що відремонтувати та збудувати потрібно ще тисячі сховищ.

Зокрема, 3,5 тис. у східних областях України та близько 700 – у західних.

Заступник очільника МОН Андрій Сташків наводив цю статистику у листопаді 2023 року, назвавши це завдання «неймовірним викликом».

За його словами, на облаштування укриттів в українських закладах освіти загалом потрібно 153 млрд грн. Водночас у бюджеті на 2024 рік на ремонт і будівництво сховищ передбачили 2,5 млрд. Ця сума у порівнянні з потрібною – дуже мала. Тому МОН намагається залучити кошти від міжнародних донорів та партнерів.

І вже є перші результати роботи у цьому напрямку. 25 січня 2024 року стало відомо, що Європейська комісія спрямує 15 млн євро на будівництво укриттів поблизу шкіл в Україні, а Литва виділить на програму пів мільйона євро. Тоді ж була підписана відповідна угода.

За реалізацію цього проєкту візьметься Центральне агентство управління проєктами (CPVA). А Міносвіти, зі свого боку, разом з ОВА визначить пріоритетні навчальні заклади, для яких будуватимуть укриття.

Попередньо відомо, що укриття будуватимуть у тих областях України, де безпекова ситуація найскладніша:

• Чернігівська;
• Сумська;
• Миколаївська;
• Запорізька;
• Харківська;
• Одеська.

Нові укриття будуть розташовані поруч зі школами та обладнані радіаційним захистом. Вони вміщуватимуть до тисячі осіб та сягатимуть приблизно 2 тис. квадратних метрів.

Укриття обладнають так, щоб там можна було не лише захиститися від небезпеки, а й продовжувати повноцінні заняття під час повітряних тривог або ж проводити позакласні заходи.

Звісно, покрити потреби усіх шкіл поки не видається можливим. Але рухатися в цьому напрямку точно потрібно. Яким буде шлях від ідеї до виконання – побачимо вже незабаром.

Вартість кожного об’єкта індивідуальна. Вона складається з багатьох факторів – будівельна експертиза, з чого був побудований та в якому році цей заклад, доступ і можливість посилити фундамент і саме приміщення, автономність, життєзабезпечення тощо. Альтернатива є завжди.

«Думаю, якщо приміщення, за проєктом, не було передбачене як укриття та сховище, то немає сенсу його переоблаштовувати. Краще кошти вкласти на новий проєкт та будівництво. Якщо ж територія закладу дозволяє, укриття можна зробити під спортивним майданчиком, щоб не красти корисну площу. Або встановити поруч із будівлею. Усе залежить від цілей відповідальних осіб – збережені життя чи вигода», – пояснює ветеран, співзасновник та директор компанії ЗСУ Щит та Бункер юа Андрій Дужак.

Щодо питання модульних сховищ сьогодні є відповідні норми – ДБН В2.2-5:2023 та ДСТУ 9195:2022, а також рекомендації ДСНС. Хоча й вони, за словами Андрія Дужака, потребують вдосконалення.

Вартість модульних укриттів залежить від виробника та специфіки ділянки, де розташовуватиметься об’єкт – чинників багато.

«Як би я хотів бачити процедуру: проєкт прив’язки (геологія, геодезія), встановлення (на поверхні землі, часткове або повне заглиблення), згідно з архітектурно-будівельним проєктом споруди, здача на баланс ОТГ (компанія-управитель) чи ДСНС. Найголовніше, щоб встановленням та/або будівництвом займались фахівці та сертифіковані компанії з надійним продуктом. Після встановлення й облаштування укриттів, повинна бути обов’язкова експертна оцінка для вводу в експлуатацію, з відповідним висновком», – каже Андрій Дужак.

Загалом же модульні укриття – це новий продукт не тільки для України, а й для всього світу.

«Вважаю, що модульні швидкоспоруджувані укриття – це дуже гарна альтернатива. Їх призначення – захист від осколкового ураження снарядів і боєприпасів, ударної хвилі й уламків зруйнованих будівель. Вони не розраховані на захист від прямого влучання ракет, але від ударних дронів повинні захистити. Укриття від Бункер юа саме для цього і були розроблені. У нас є декілька типів модульних укриттів від 35 осіб. Завдяки збиранню модулів, можна збільшувати кількість людей, які будуть одночасно захищені», – резюмував експерт.