Як торговельна політика Трампа впливає на валютний ринок: долар, юань, гривню

Перші відлуння чергової торговельної війни США та Китаю пролунали ще в лютому 2025 року, коли США запровадили 10% мита на всі китайські товари. У відповідь Китай встановив мита у розмірі 15% на вугілля та скраплений природний газ із США, а також 10% на нафту, сільськогосподарську техніку та великі автомобілі.

2 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп анонсував запровадження широкомасштабних митних тарифів проти низки країн. З 5 квітня почав діяти базовий тариф у розмірі 10% на всі товари, що імпортуються. Крім того, з 9 квітня для окремих країн були встановлені вищі ставки: Китай — 34%, Євросоюз — 20%, В’єтнам — 46%, Тайвань — 32%, Індія — 26%, Японія — 24%.

У той час як інші країни зробили спробу домовитися зі США про скасування взаємних митних тарифів, Китай відповів введенням мит у відповідь у розмірі 34% на всі американські товари. Обурений Трамп дав вказівку збільшити тарифи на імпорт із Китаю спочатку до 104%, а потім — до 125%. У відповідь Китай встановив 84% мита на американські товари і подав скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ).

Увечері 9 квітня Трамп оголосив про зупинення запровадження мит щодо низки країн на 90 днів. Однак Китаю це послаблення не стосувалося. Між США та Китаєм розгорілася повноцінна торговельна війна. 10 квітня США підняли мита проти Китаю до 145%. Наступного дня Китай знову відповів — цього разу вони підвищила мита на товари зі США від 84% до 125%. У міністерстві додали, що Пекін ігноруватиме подальші тарифи з боку Вашингтона на китайські товари. У Мінфіні Китаю переконані, що «бездумне» введення американською стороною «аномально високих» мит стосовно КНР є серйозним порушенням міжнародних економічних і торговельних правил.

Перемога Трампа на президентських виборах у листопаді 2024 року спочатку підтримала долар, який почав зростати по відношенню до інших провідних світових валют.

У січні 2025 року крос-курс євро/долар опустився до позначки 1,0178, і аналітики не відкидали повтору «паритету» ціни євро та долара. Крос-курс фунт/долар знижувався до позначки 1,21. Але вже через три місяці, на тлі протистояння США і Китаю, що розгоряється, і торговельної війни, що набирає обертів між ними, долар рушив вниз. Увечері 10 квітня євро досяг позначки 1,1241 долара: лише за 3 місяці він подорожчав до долара більш ніж на 10%.

Ситуацію посилило протистояння президента США Дональда Трампа та президента Федеральної резервної системи Джерома Пауелла. Трамп вимагав від Пауелла продовжити цикл зниження облікової ставки ФРС, на що досвідчений фінансист Пауелл заявив, що ще зарано говорити про те, який шлях буде обрано для монетарної політики: «ФРС зараз у хорошому положенні, щоб дочекатися більшої ясності, перш ніж розглядати коригування політики».

На думку Пауелла, мита підвищать інфляцію в США у найближчі квартали; їх вплив на економіку може виявитися більшим. Зрештою, Пауелл прямо заявив про зростання ймовірності рецесії в Штатах.

У подібній ситуації ймовірним є те, що долар продовжить слабшати. Країни, що скорочують товарообмін зі Штатами, можуть поступово почати відмовлятися від використання долара, що підірве його статус «світової валюти № 1».

Торговельні війни США з іншими країнами вплинуть і на українську економіку. На думку аналітика Олексія Козирєва, для України серйозно зростуть додаткові витрати на логістику за всіма товарами, які надходять з-за кордону.

При цьому наслідки зниження цін на енергоносії (нафта на заявах Трампа та загрозі світової рецесії просіла до рівнів близько 62 доларів за барель. — Ред.) «докотяться» до України лише за місяць-другий у кращому разі.

А ось нові цінники постачання імпортних товарів з’являться вже днями. Паралельно зростання витрат на логістику, тарифні війни та «закриття» за допомогою них багатьма країнами своїх ринків вдарить по й без того невеликому українському експорту.

У середу, 9 квітня, стало відомо, що Євросоюз не запровадить нових торговельних преференцій для України одразу після завершення чинного механізму торгової лібералізації. Після 5 червня 2025 року, коли завершуються чинні заходи «торговельного безвізу», надані ЄС Україні, умови торгівлі повернуться до довоєнних.

На наш погляд, зниження валютних надходжень від українського експорту ускладнить завдання Національного банку щодо підтримки стабільності курсу гривні і змусить його відновити плавне її ослаблення у напрямку закладених до держбюджету 45 грн/долар.

В умовах торговельної війни із США, що розгоряється, одним з інструментів протидії з боку Китаю є свідоме ослаблення юаня.

З одного боку, це призводить до зниження експортних цін у доларах, компенсуючи зростання мит та підтримуючи конкурентоспроможність китайських товарів.

З іншого боку, слабкий юань може спровокувати відтік капіталу, оскільки інвестори прагнуть більш стабільних валют.

10 квітня стало відомо, що китайський юань упав по відношенню до долара до найнижчого рівня за останні 18 років.

Варто розуміти, що у цього механізму теж є свої межі. Розмір девальвації юаня залежатиме від усього комплексу проблем, які зараз постануть перед китайськими виробниками щодо збуту своїх товарів у США.

На думку Олексія Козирєва, на даному етапі юань може девальвувати приблизно до рівня 8−8,70 юанів за долар. Потім Китай дивитиметься, як на це відреагують обсяги продажу китайських товарів у США, розміри мит — і вже за фактом ухвалювати нові рішення, виходячи з ситуації, що склалася.