Що таке миттєві платежі, коли їх чекати в Україні

Український споживач може не помітити різниці між різними платежами – якщо лише не настане повний блекаут. То що таке миттєві платежі, й навіщо вони потрібні НБУ? З’ясував Finance.ua.

Миттєві платежі мають проводитися 24 години на добу без участі платіжних систем – платіж буде проходити між банками напряму, із залученням Системи електронних платежів Національного банку (СЕП НБУ). Та станом на зараз миттєві платежі Національного банку перебувають лише в стадії розробки.

СЕП готують до цього, постійно вдосконалюючи. З 1 квітня 2023 року СЕП доступна для проведення міжбанківських платежів 24 години на добу 7 днів на тиждень. Вона перейшла на новий міжнародний стандарт – ISO 20022.

«Раніше платежі через СЕП проходили до двох годин, зараз менш як годину», – розповів Finance.ua працівник з одного з українських банків, який побажав залишитися неназваним.

Зараз посередниками для платежів є платіжні системи. Найбільші в Україні це Visa й Mastercard. Також існують українська «Простір» та інші міжнародні системи – American Express, Western Union та Union Pay. У миттєвих платежах посередником буде СЕП НБУ.

Нацбанк хоче впровадити миттєві платежі між фізичними особами (P2P), між фізичними особами та бізнесом (P2B), між фізичними особами та державою (P2G).

Це включатиме, за задумом НБУ, оплати за товари й послуги в інтернеті, перекази між фізособами, оплати в торгових точках, оплата рахунку за банківськими реквізитами. Можливо, Нацбанк впровадить також видачу готівки та поповнення рахунку – але це опціонально.

На другому етапі НБУ хоче впровадити ці перекази між бізнесами, юрособами та державою. Поки що вони задумуються лише всередині країни, навіть станом на комунікації 2021 року.

Їх можуть адаптувати для платежів за кордоном (транскордонним). Проте для цього потрібно дві умови – надати можливість пересилати платежі за кордон всім, змінивши 18 постанову Нацбанку.

Зараз платежі за кордон можна надсилати лише дружинам/чоловікам для оплати навчання, лікування або на волонтерську допомогу – за умови пред’явлення документів, які це підтверджують.

Друга умова – Національний банк має стати членом SEPA (Single Euro Payment Area, Єдина зона платежів у євро). Євросоюз впровадив миттєві платежі в євро – вони виглядають так само просто, як платежі картками для українських споживачів.

«Сьогодні в нас платежі по SEPA приймають лише два банки. Всередині Євросоюзу ці платежі або без комісії, або із символічною, й платежі працюють без SWIFT», – розповів Finance.ua працівник з одного з українських банків.

Якщо судити з комунікації Нацбанку, миттєві платежі лише трохи змінять механіку переказів ззовні. Вони так само будуть наявні у банківських додатках та у веббанкінгу. Проте не потрібно буде вводити номер картки.

У звичних платежах вводиться номер картки – у миттєвих платежах ідентифікатором має слугувати спеціальний ідентифікатор Alias.

Після введення Alias, буде відображатися обмежена інформація про отримувача коштів – але ідентифікатором можуть бути псевдоніми (нікнейм) або номери мобільних телефонів.

При цьому ідентифікатором не служить номер IBAN, як це працює в карткових переказах.

Інший спосіб ініціювати миттєвий переказ, за задумом НБУ – QR-код. Також миттєвий платіж можна буде провести через спеціальний вид запиту – Request to Pay, який включає інформацію про реквізити отримувача та інформацію про платіжну операцію. Отримувач підтверджує переказ та отримує кошти.

Миттєві платежі хочуть зробити дешевшими – це найголовніша відмінність від карткових платежів.

Нацбанк в одній зі своїх презентацій миттєвих платежів взагалі пропонував зробити платіжну операцію безкоштовною, аби популяризувати миттєві платежі серед споживачів.

НБУ та європейські регулятори також хочуть встигати за запитом на швидкі розрахунки. Цифровізація зробила банки на відстані одного додатка, тому перекази можна робити швидко – ще 30 років тому за цим треба було вистояти фізичну чергу в банках.

Проте шлях впровадження миттєвих платежів в Україні та Європі різний через відмінні ринки. Банківська інфраструктура України швидка та розвинена, на відміну від консервативної європейської, яка досі не налагодила швидкі перекази з картки на картку. У Європі поширені перекази за реквізитами, вони зараз шукають швидшу опцію.

У лютому 2024 року Рада Європи ухвалила регуляцію, згідно з якими банки зобов’язані впровадити стандарт миттєвих платежів за реквізитами IBAN на всі платежі між фізичними особами та бізнесом у країнах Євросоюзу та Європейської економічної зони.

Шлях Європи – впровадити практики, давно відомі українському споживачу. Український Нацбанк може мати ще дві причини – конкуренція міжнародним платіжним системам та національна безпека.

У 2021 році банки, бізнес та платіжні системи посварилися через ставки на еквайринг та інтерчейндж – ціну за організацію прийняття платежів та проведення операції. Тоді все закінчилось компромісом.

Проте НБУ міг захотіти створити альтернативний канал платежів, щоб дисциплінувати двох найвпливовіших гравців ринку – Visa й Mastercard.

«Регулятори підштовхують платіжні системи, аби вони не відпочивали, і розвивались», – розповів фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

Проте якщо мова йде про чутливі платежі, наприклад, за зброю, платежі через СЕП дозволяють не показувати чутливі дані іншим учасникам транзакції – вони залишатимуться всередині Нацбанку.

Платежі через системи Нацбанку також можна провести у випадку повного блекауту – для цього існують спеціальні регламенти, деталі яких не розголошуються публічно та ЗМІ.

Основна проблема під час впровадження інновації буде для банків, які не інвестують в ІТ-інфраструктуру переказів або аутсорсять її.

«Якщо банк не зробив роботу, аби під'єднатися до СЕП 2.0 і не бачив перспективи в IBAN, це буде сильним додатковим тягарем. Якщо ти не під'єднаєшся до теоретичного СЕП 3.0, банк може перестати проводити платежі взагалі», – розповів Finance.ua працівник одного з банків.

«Щодо цифр говорити наразі складно і це – комерційна таємниця», – пояснили Finance.ua у пресслужбі Sense Bank. СЕП потрібно також вдосконалити, додають в банку: «Наразі розрахунки через СЕП не забезпечують on-line відображення операцій, тому не можуть конкурувати з розрахунками картками, але миттєві платежі зможуть».

Банки можуть бути не зацікавлені впровадити миттєві платежі також через комісії, які вони заробляють з переказів на картку. Проте історія може повернутися так, що банки об’єднаються проти комісій платіжних систем – прикладом може стати польська система миттєвих платежів Blik.

У 2015 році 6 польських банків об’єдналися і створили систему платежів із комісіями, нижчими за комісії міжнародних платіжних систем. «Це дозволить умовній Żabka економити та працювати в системі в обхід цих платежів», – пояснив фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.