Оподаткування банківських «надприбутків»: причини та можливі наслідки

Чому виникла така ідея, до чого вона може призвести і як відреагували банки? Finance.ua розбирався.

Один із авторів законопроекту – голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України Данило Гетманцев.

Саме він 28 серпня 2023 року подав до парламенту законопроєкт №9656 про «тимчасове» оподаткування «надприбутків» комерційних банків. По суті документ вносить правки в підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.

Згідно з текстом законопроекту, поданого Гетманцевим, норма має діяти тимчасово – з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2026 року, тобто повні три роки.

6 вересня член Комітету Верховної Ради з питань бюджету Микола Задорожній зареєстрував законопроект №9656-1, який також має налагодити питання оподаткування чистого процентного доходу банків.

Але станом на ранок 6 вересня текст законопроекту №9656-1 та пояснювальна записка до нього на сайті Верховної Ради відсутні.

У законопроекті №9656 пропонується оподатковувати чистий процентний дохід банків за ставкою оподаткування 5% додатково до сплати податку на прибуток підприємств.

На думку авторів законопроекту, банківська система України, незважаючи на війну та економічні негаразди, отримує майже непристойні «надприбутки». Саме тому, вважають народні депутати, настав час запровадити у банківській сфері конфіскаційну модель збору податків.

Отримані кошти – направити до загального фонду бюджету та використати на оборону країни.

Якщо закон підтримають у Верховній Раді, він набуде чинності з 1 січня 2024 року. І тоді банки мають сплачувати додатковий податок з чистого відсоткового доходу.

«Чистий відсотковий дохід банків з метою його оподаткування визначається як різниця між сумою відсоткового доходу та сумою відсоткових витрат банку згідно з даними фінансової звітності банку за відповідний звітний (податковий) період», – сказано у законопроекті.

Скільки ж заробили банки насправді? Чи справді війна принесла їм надприбутки?

«За підсумками першої половини 2023 року чистий прибуток банків склав 67,7 млрд грн – це рекордний обсяг прибутку для першої половини року за весь час незалежності. Для порівняння: у 2021 році зафіксовано поки що кращий річний результат для банківської системи за обсягом прибутку. Він склав 77,4 млрд грн», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту 9656.

Водночас, за даними платформи Опендатабот, загальний прибуток українських банків за січень-травень 2023 року склав 53,59 млрд грн.

• 59 банків отримали прибуток – 53,66 млрд грн;
• 6 банків – збитки в розмірі 0,07 млрд грн.

Перша десятка банків за розміром прибутку за 5 місяців:

За даними платформи, цей результат – найкращий як мінімум за 5 попередніх років.

Як бачимо, до перших 10 банків за розміром прибутку увійшли:

• 5 «держбанків» (включаючи Сенс Банк, хоча на кінець травня він ще не був державним);
• 4 банки з іноземним капіталом;
• найбільший український банк з приватним капіталом – ПУМБ.

Найбільше закономірно заробив ПриватБанк: його прибуток за 5 місяців становить приблизно половину загального банківського прибутку. Що цікаво, порівняно з «довоєнним» 2021 роком прибуток Привату зріс утричі.

Очевидно, саме це зростання прибутку і наштовхнуло на думку, що банкам треба поділитися з державою.

Ідея обкласти банки додатковим податком натрапила на жорстку критику в банківських та фінансових колах.

Як написав у своєму телеграм-каналі один із засновників monobank Олег Гороховський, таке рішення автоматично призведе до зростання процентної ставки за всіма кредитами на 5%. Тому що банки не мають наміру знижувати свої доходи і просто перекладуть додатковий податок на плечі своїх клієнтів, які зрештою постраждають.

Ще більш категорично висловився віце-президент компанії ICC Ukraine з питань оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко.

За його словами, ініціатива Гетманцева щодо запровадження податку на прибутки банків виглядає особливо цинічно. Адже банки фактично заробляють нечувані суми не шляхом кредитування підприємств, а вкладаючись у депозитні сертифікати НБУ.

Гетманцев, за словами Олексієнка, замість того, щоб стимулювати розвиток економіки та створювати умови для її розвитку, просто знайшов чергового «гусака», якого можна общипати.

Як вважає податковий аналітик видання Forbes В'ячеслав Черкашин, ініціатива має авантюру. Більшість банківського ринку (а саме 53,2% після націоналізації Сенс Банку) належить державі. По суті отримаємо перекладання з однієї державної «кишені» в іншу, а не реальне збільшення надходжень до бюджету країни.

Також базовим об'єктом оподаткування банків стають саме доходи від ОВДП, включаючи військові (на 1 липня 2023 року відсоткові доходи за операціями з державними цінними паперами досягли 73,5 млрд грн, або 52,1% від загальних процентних доходів банків). Це означатиме оподаткування купівлі військових ОВДП банками, що є вкрай негативним моментом.

Загалом же наслідком такого рішення стане лише ще більше зниження рівня життя українських громадян за рахунок подорожчання кредитування та зростання кількості та розміру комісій.

Якщо ж говорити про закордонний досвід аналогічних ініціатив, то він показує безперспективність такого шляху. Наприклад, в Іспанії провідні банківські асоціації подали судові позови щодо неконституційності та дискримінаційності такого податку, а у Великій Британії, Німеччині, Франції влада взагалі від нього відмовилася.